Ухвала суду № 32910069, 12.08.2013, Шевченківський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Дзержинський районний суд м. Харкова)

Справа №2011/20912/12

4-с/2011/103/12

У Х В А Л А

12 серпня 2013 року м. Харків

Дзержинський районний суд м. Харкова у складі:

Головуючого: судді - Омельченко К.О.,

при секретарі - Забіякі Ю.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні скаргу ОСОБА_1 щодо неправомірності дій державного виконавця відділу державної виконавчої служби Печерського районного управління юстиції в м. Києві Юркевич Катерини Анатоліївни в порядку судового контролю за виконанням судових рішень відповідно до статей 383-389 ЦПК України

в с т а н о в и в:

ОСОБА_1 звернулась до Дзержинського районного суду м. Харкова зі скаргою, в якій зазначила, що під час виконання рішення Дзержинського районного суду м. Харкова від 16.06.2011 року вона отримала від державного виконавця відділу державної виконавчої служби Печерського районного управління юстиції в м. Києві Юркевич Катерини Анатоліївни постанови про відмову у відкритті виконавчого провадження (відмову в прийнятті до провадження виконавчого документу) від 12.10.2012 року ВП №34711901, ВП №34733765, ВП №34711838.

В подальшому заявниця двічі доповнювала подану скаргу через надходження на її адресу постанов державного виконавця відділу державної виконавчої служби Печерського районного управління юстиції в м. Києві Юркевич Катерини Анатоліївни про закінчення виконавчого провадження від 21.01.2013 року ВП №35904295, ВП №35904716 та ВП №35904433.

В обґрунтування неправомірності зазначених постанов та дій державного виконавця заявниця посилалась на неправомірність дії суб'єкта оскарження з відмови у прийнятті до провадження виконавчого документа та відмови у відкритті виконавчого провадження з примусового виконання, оскільки законом прямо не передбачено такої підстави, як відсутність у пакеті документів постанови про стягнення виконавчого збору з боржника, а тому підстави відмови у відкритті виконавчого провадження, передбачені п. 8 ч. 1 ст. 26 ЗУ «Про виконавче провадження», на які посилається державний виконавець, не ґрунтуються на законі. Крім того, у постановах про закінчення виконавчого провадження, складених старшим державним виконавцем ВДВС Голосіївського РУЮ у місті Києві Лопатецькою Ю.В. від 14.09.2012 року зазначено, що постанова про стягнення виконавчого збору та витрат не виносилась.

Відносно неправомірності дій суб'єкта оскарження щодо закриття виконавчих проваджень заявниця зазначила, що послання Юркевич К.А. на постанову правління НБУ №784 від 28.12.2009 року, згідно якої було прийнято рішення про відкликання з 05.01.2010 року банківської ліцензії, ініційовано процедуру ліквідації ТОВ КБ «Українська фінансова група» та призначено ліквідатора банку ОСОБА_4 не є законною підставою для закриття виконавчих проваджень, оскільки суперечить п. 7 ч. 1 статті 49 Закону України «Про виконавче провадження», згідно якого виконавче провадження підлягає закінченню у разі визнання боржника банкрутом, про що може свідчити тільки відповідна ухвала господарського суду, яка і є єдиною підставою для закриття виконавчого провадження.

Від представника ОСОБА_1 надійшла заява про розгляд скарги за його відсутності.

Суб'єкт оскарження - державний виконавець відділу державної виконавчої служби Печерського районного управління юстиції в м. Києві Юркевич К.А. заперечень на подану скаргу та доповнень до неї не надала, про час та місце розгляду справи повідомлялась неодноразово, причин неявки не повідомила.

Вивчивши матеріали справи, суд вважає, що скарга підлягає задоволенню з таких підстав.

16.06.2011 року Дзержинським районним судом м. Харкова по справі №2-868/11 було частково задоволено позовні вимоги ОСОБА_1 та стягнуто з Комерційного банку «Українська фінансова група» Товариство з обмеженою відповідальністю заборгованість по сплаті заробітної плати в сумі 3063,13 гривень, компенсації втрати частини заробітку в сумі 8567,46 гривень, компенсації за невикористану щорічну відпустку в сумі 2670,33 гривень та 1860,93 гривень вихідної допомоги.

Рішення набуло законної сили.

Заявниця отримала виконавчі листи та своєчасно пред'явила їх до виконання.

Згідно статті 1 Закону України «Про виконавче провадження», Виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню (далі - рішення).

Відповідно до ч. 1 статті 6 Закону України «Про виконавче провадження», Державний виконавець зобов'язаний використовувати надані йому права відповідно до закону і не допускати у своїй діяльності порушення прав та законних інтересів фізичних і юридичних осіб.

Згідно до ч. 1 статті 11 Закону України «Про виконавче провадження», Державний виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Відповідно до вимог статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Приймаючи постанови про відмову у відкритті виконавчого провадження (відмову в прийнятті до провадження виконавчого документу) та постанови про закінчення виконавчого провадження старший державний виконавець відділу державної виконавчої служби Печерського районного управління юстиції в м. Києві Юркевич Катерина Анатоліївна не врахувала зазначених вимог та вийшла за межі повноважень наданих їй Конституцією України та Законом України «Про виконавче провадження».

Згідно п. 8 ч. 1 статті 26 Закону України «Про виконавче провадження», державний виконавець відмовляє у відкритті виконавчого провадження у разі: наявності інших передбачених законом обставин, що виключають здійснення виконавчого провадження. У прийнятих постановах про відмову у відкритті виконавчого провадження (відмову в прийнятті до провадження виконавчого документу) не зазначені інші передбачені законом обставини, які виключають здійснення виконавчого провадження, тому у старшого державного виконавця відділу державної виконавчої служби Печерського районного управління юстиції в м. Києві Юркевич Катерини Анатоліївни не було законних підстав для прийняття зазначених постанов. Відсутність у надісланих до ДВС документах постанови про стягнення виконавчого збору не є перешкодою у відкритті виконавчого провадження.

Прийнявши постанови про закінчення виконавчого провадження старший державний виконавець відділу державної виконавчої служби Печерського районного управління юстиції в м. Києві Юркевич Катерина Анатоліївна керувалась п. 7 ч. 1 статті 49, та статтею 50 Закону України «Про виконавче провадження», обґрунтовуючи застосування зазначених норм наявністю постанови правління НБУ №784 від 28.12.2009 року.

Застосування п. 7 ч. 1 статті 49, та статті 50 Закону України «Про виконавче провадження» відбулось без наявності підстав, які б свідчили про визнання боржника банкрутом.

Відповідно до статті 1 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», банкрутство - визнана господарським судом неспроможність боржника відновити свою платоспроможність за допомогою процедур санації та мирової угоди і погасити встановлені у порядку, визначеному цим Законом, грошові вимоги кредиторів не інакше як через застосування ліквідаційної процедури.

Стаття 19 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» визначає, що мораторій на задоволення вимог кредиторів вводиться одночасно з порушенням провадження у справі про банкрутство, про що зазначається в ухвалі господарського суду. Ухвала є підставою для зупинення виконавчого провадження. Про запровадження мораторію розпорядник майна повідомляє органи державної виконавчої служби за місцезнаходженням (місцем проживання) боржника та знаходженням його майна.

Згідно приписів частини 2 та 3 статті 67 Закону України «Про виконавче провадження»:

2. У разі ліквідації боржника - юридичної особи виконавчий документ надсилається ліквідаційній комісії (ліквідатору) для вирішення питання про подальший порядок виконання рішення у встановленому законом порядку. У разі надходження виконавчого документа до ліквідаційної комісії (ліквідатора) арешт з майна боржника знімається за постановою державного виконавця, затвердженою начальником відділу, якому він безпосередньо підпорядкований.

3. У разі якщо виконавчий документ надіслано ліквідаційній комісії (ліквідатору), виконавче провадження підлягає закінченню в порядку, встановленому цим Законом.

Таким чином, сама по собі ліквідаційна процедура боржника КБ «Українська фінансова група» ТОВ не є підставою для закриття виконавчого провадження на підставі п. 7 ч. 1 статті 49 Закону України «Про виконавче провадження». При наявності документів, що свідчать про ліквідацію боржника державний виконавець керуючись п. 2 статті 67 Закону України «Про виконавче провадження» надсилає виконавчий документ ліквідатору боржника для вирішення питання про подальше його виконання у встановленому законом порядку. Виходячи з тлумачення змісту статті 67 Закону України «Про виконавче провадження», тільки після надсилання виконавчого документа та вирішення питання про подальший порядок його виконання ліквідатором банку державний виконавець може вжити заходів щодо скасування арештів (за наявності) та прийняти постанову про закінчення виконавчого провадження. У разі відсутності документального підтвердження прийняття виконавчого документа до виконання ліквідатором боржника (питання про подальше виконання рішення не вирішено) державний виконавець не має законних підстав закінчувати виконавче провадження і зобов'язаний вживати заходів щодо виконання рішення суду.

Відповідно до вимог статті 388 ЦПК України, судові витрати, пов'язані з розглядом скарги, покладаються судом на заявника, якщо було постановлено рішення про відмову в задоволенні його скарги, або на відділ державної виконавчої служби, якщо було постановлено ухвалу про задоволення скарги заявника.

Керуючись ст.ст. 10, 11, 210, 386-388 ЦПК України, статтею 19 Конституції України, Законом України «Про виконавче провадження», суд, -

у х в а л и в:

Скаргу ОСОБА_1 на неправомірні дії старшого державного виконавця відділу державної виконавчої служби Печерського районного управління юстиції в м. Києві Юркевич Катерини Анатоліївни задовольнити.

Визнати дії старшого державного виконавця відділу державної виконавчої служби Печерського районного управління юстиції в м. Києві Юркевич Катерини Анатоліївни неправомірними;

Скасувати постанову старшого державного виконавця відділу державної виконавчої служби Печерського районного управління юстиції в м. Києві Юркевич Катерини Анатоліївни про відмову у відкритті виконавчого провадження (відмову в прийнятті до провадження виконавчого документу) від 12.10.2012 року ВП №34711901;

Скасувати постанову старшого державного виконавця відділу державної виконавчої служби Печерського районного управління юстиції в м. Києві Юркевич Катерини Анатоліївни про відмову у відкритті виконавчого провадження (відмову в прийнятті до провадження виконавчого документу) від 12.10.2012 року ВП №34733765;

Скасувати постанову старшого державного виконавця відділу державної виконавчої служби Печерського районного управління юстиції в м. Києві Юркевич Катерини Анатоліївни про відмову у відкритті виконавчого провадження (відмову в прийнятті до провадження виконавчого документу) від 12.10.2012 року ВП №34711838;

Скасувати постанову старшого державного виконавця відділу державної виконавчої служби Печерського районного управління юстиції в місті Києві Юркевич Катерини Анатоліївни про закінчення виконавчого провадження від 21.01.2013 року ВП №35904295;

Скасувати постанову старшого державного виконавця відділу державної виконавчої служби Печерського районного управління юстиції в місті Києві Юркевич Катерини Анатоліївни про закінчення виконавчого провадження від 21.01.2013 року ВП №35904716;

Скасувати постанову старшого державного виконавця відділу державної виконавчої служби Печерського районного управління юстиції в місті Києві Юркевич Катерини Анатоліївни про закінчення виконавчого провадження від 21.01.2013 року ВП №35904433;

Стягнути з відділу державної виконавчої служби Печерського районного управління юстиції в місті Києві, що знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Різницька, 11-Б, ідентифікаційний код 34979022 на користь ОСОБА_1 107,30 (сто сім) гривень 30 копійок судового збору.

Зобов'язати старшого державного виконавця відділу державної виконавчої служби Печерського районного управління юстиції в місті Києві Юркевич Катерину Анатоліївну вжити заходів щодо поновлення виконавчих проваджень ВП №35904295, ВП №35904433 та ВП №35904433.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Апеляційного суду Харківської області через суд першої інстанції протягом п'яти днів з дня проголошення ухвали. Особі, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення ухвали, можуть подати апеляційну скаргу протягом п'яти днів з дня отримання копії цієї ухвали.

Суддя