Рішення № 32908652, 05.08.2013, Господарський суд Хмельницької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

29000, м. Хмельницький, майдан Незалежності, 1 тел. 71-81-84, факс 71-81-98

_______________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"05" серпня 2013 р.Справа № 924/757/13

Господарський суд Хмельницької області у складі:

суддя Димбовський В.В., розглянувши матеріали справи

За позовом заступника прокурора м. Хмельницького в інтересах держави в особі Хмельницької міської ради, міського комунального підприємства „Хмельницьктеплокомуненерго", м. Хмельницький

до колективного підприємства „Цивільжитлобуд", м. Хмельницький

про стягнення 34618, 47 грн., з яких 33891, 93 грн. - основного боргу за спожиту теплову енергію, 121,09 грн. - 3% річних, 605,43 грн. - пені

Представники сторін:

позивача: Кучевська Г.В. - за довіреністю №02-15-555 від 14.04.2011р.

Слободян Т.В. - за довіреністю №8/02 від 02.01.2013р.

відповідача: не з'явився

від прокуратури Рибачук О.Г. - за службовим посвідченням №009284

У судовому засіданні відповідно до ч. 2 ст. 85 ГПК України оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Суть спору: заступник прокурора м. Хмельницького в інтересах держави в особі Хмельницької міської ради, міського комунального підприємства „Хмельницьктеплокомуненерго", м. Хмельницький звернувся з позовом до суду про стягнення 35618, 47, з яких 34891, 93 грн. - основного боргу за спожиту теплову енергію, 121,09 грн. - 3% річних, 605,43 грн. - пені з відповідача - колективного підприємства „Цивільжитлобуд", м. Хмельницький. Позов мотивовано неналежним виконанням відповідачем своїх зобов'язань за договором на постачання теплової енергії №1376/186 від 26.10.2007р.

В судовому засіданні 04.07.2013р. представником позивача було подано заяву про зменшення розміру позовних вимог в частині стягнення основного боргу. Згідно поданої заяви позивач просить стягнути з відповідача 34618, 47 грн., з яких 33891, 93 грн. - основного боргу за спожиту теплову енергію, 121,09 грн. - 3% річних, 605,43 грн. - пені. Вказана заява розглянута та прийнята судом, про що зазначено в ухвалі від 23.07.2013р.

Представники позивачів в судовому засіданні позовні вимоги підтримали, обґрунтовуючи наявними в матеріалах справи доказами.

Представник відповідача в судовому засіданні 04.07.2013р., проти позовних вимог не заперечував, між тим, письмовий відзив на позов не подав.

Розглянувши подані документи і матеріали, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, дослідивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи по суті, суд встановив:

26.10.2007р. між міським комунальним підприємством „Хмельницьктеплокомуненерго", м. Хмельницький (позивач) та колективним підприємством „Цивільжитлобуд", м. Хмельницький (відповідач) було укладено договір на постачання теплової енергії №1376/186.

Згідно п.п. 1.1 Договору позивач забезпечує постачати споживачу теплову енергію, а відповідач зобов'язується оплатити послуги з теплопостачання за встановленими тарифами (цінами) в терміни, передбачені договором..

Відповідно до умов Договору (п. 6.3) відповідач повинен був здійснювати розрахунки з позивачем за спожиту теплову енергію щомісячно, а саме: попередня оплата в розмірі 50% розрахункової місячної норми теплової енергії до 15 числа поточного (розрахункового) місяця та остаточні розрахунки проводяться до 10 числа місяця, наступного за розрахунковим.

Позивач, на виконання своїх договірних зобов'язань, надавав відповідачу послуги з теплової енергії та щомісячно виставляв до оплати рахунки за спожиту теплову енергію згідно затверджених тарифів. Однак, відповідач умов договору щодо оплати наданих послуг належним чином не виконував, чим порушив умови договору.

Станом на 1 травня 2013р. заборгованість відповідача за спожиту теплову енергію за період з 01 січня 2013р. по 01 травня 2013р. становить 33891,9 3грн., що підтверджується розрахунком заборгованості.

На підставі п. 7.2.3 договору за період з 10.02.2013р. - 01.05.2013р. відповідачу нарахована

605, 43грн. - пені.

Крім того, на підставі ст. 625 ЦК України, позивач нарахував відповідачу 121, 09 грн. - 3% річних (за період 10.02.2013р. - 01.05.2013р.).

З огляду на те, що відповідач добровільно не оплатив суму боргу, позивач звернувся з позовом до суду про стягнення заборгованості в примусовому порядку.

Досліджуючи надані докази, оцінюючи їх в сукупності, судом приймається до уваги наступне.

Відповідно до ч. 2 п. 1 ст. 175 Господарського кодексу України майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

З положень ст. 509 ЦК України, ст. 173 ГК України вбачається, що господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Відповідно до ст. 11 Цивільного кодексу України та ст. 174 Господарського кодексу України господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Ст.627 ЦК України встановлено свободу договору, тобто відповідно до ст. 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

З матеріалів справи вбачається, що між сторонами укладено договір на постачання теплової енергії від 26.10.2007р. р. №1376/186.

Відповідно ст. 714 ЦК України за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов'язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов'язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання. Аналогічні положення містить ст. 275 ГК України.

До договору постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин сторін.

Згідно ст.193 Господарського кодексу України та ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до закону, інших правових актів , договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов'язань або їх зміна не допускається.

Згідно зі ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Відповідно до ст. 19 Закону України "Про теплопостачання" споживач повинен щомісячно здійснювати оплату теплопостачальній організації за фактично отриману теплову енергію.

Невиконання зобов'язання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання) стаття 610 ЦК України визначає як порушення зобов'язання.

Відповідно до ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Як вбачається з матеріалів справи позивач надавав відповідачу послуги з теплопостачання, виставляв відповідні рахунки на оплату теплової енергії, однак відповідач своєчасно та в повному обсязі свої договірні зобов'язання щодо оплати наданих послуг з теплопостачання не виконав, утворивши заборгованість за спожиту теплову енергію в сумі 33891, 93 грн. Доказів про повну оплату суми боргу суду не подано.

Статтею 230 ГК України передбачено обов'язок учасника господарських відносин сплатити неустойку, штраф, пеню у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Виходячи із змісту ст. ст. 546, 548, Цивільного кодексу України виконання зобов'язання може забезпечуватися у відповідності до закону або умов договору, зокрема, неустойкою, яку боржник повинен сплатити у разі порушення зобов'язання.

Відповідно до ч. ч. 1, 3 ст. 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 551 Цивільного кодексу України, предметом неустойки може бути грошова сума, рухоме і нерухоме майно. Якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Відповідно до частини четвертої статті 231 ГК України якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Відповідно до ст.1 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочення платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Згідно ст.3 зазначеного Закону розмір пені, передбачений ст.1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Пунктом 7.2.3 договору сторони передбачили, що за несвоєчасне внесення плати із Споживача стягується пеня у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожен день прострочення платежу. Договір підписаний представниками та скріплений печатками сторін.

Нарахована позивачем 605, 43 грн. пеня є обґрунтованою, правомірною та підлягає задоволенню.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Перевіривши поданий позивачем розрахунок 3% річних, суд погоджується з даними нарахуваннями.

З огляду на вищенаведене, враховуючи приписи ст. 33 ГПК України в силу яких кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставі своїх вимог і заперечень позовні вимоги заявлені правомірно, є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Відповідно ст.49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на відповідача, оскільки спір виник з вини останнього.

Керуючись ст.ст. 44, 49, 82-85, 115, 116 Господарського процесуального кодексу України, суд-

В И Р І Ш И В:

Позов заступника прокурора м. Хмельницького в інтересах держави в особі Хмельницької міської ради, міського комунального підприємства „Хмельницьктеплокомуненерго", м. Хмельницький до колективного підприємства „Цивільжитлобуд", м. Хмельницький про стягнення 34618, 47, з яких 33891, 93 грн. - основного боргу за спожиту теплову енергію, 121,09 грн. - 3% річних, 605,43 грн. - пені задовольнити.

Стягнути з колективного підприємства „Цивільжитлобуд" (29013, м. Хмельницький, вул. Кам'янецька, буд. 47, код 01274231) на користь міського комунального підприємства „Хмельницьктеплокомуненерго" (29009, м. Хмельницький, вул. Пересипкіна, 5, код 03356571) в особі Хмельницької міської ради (м. Хмельницький, вул Гагаріна) 33891, 93 грн. - основного боргу за спожиту теплову енергію, 121,09 грн. - 3% річних, 605,43 грн. - пені.

Видати наказ.

Стягнути з колективного підприємства „Цивільжитлобуд" (29013, м. Хмельницький, вул. Кам'янецька, буд. 47, код 01274231) в доход державного бюджету України по коду класифікації доходів 22030001, символ звітності 206, р/р 31218206783002 УДКСУ у м. Хмельницькому, код отримувача 38045529, банк одержувача ГУ ДКСУ у Хмельницькій області, МФО 815013 судовий збір в розмірі 1720,50 грн. (одна тисяча сімсот двадцять гривень 50 коп.).

Видати наказ.

Повне рішення складено 09 серпня 2013 року.

Суддя В.В. Димбовський

Віддруковано 5 примірників:

1 - до справи,

2 - Хмельницькій міській раді,

3 - МКП "Хмельницьктеплокомуненерго" ,

4 - відповідачу (м. Хмельницький, вул. Кам'янецька, 47),

5 - прокуратурі м. Хмельницького.