Рішення № 32907798, 11.07.2013, Тиврівський районний суд Вінницької області

Справа № 145/397/13-ц

Провадження №2/145/218/2013

РІШЕННЯ

іменем України

"11" липня 2013 р. Тиврівський районний суд Вінницької області

в складі : головуючого Мазурчака А. Г.

при секретарі Мигдальській Н.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ПАТ КБ «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором ,-

встановив:

ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК» звернувся до суду з позовом, в якому вказує, що уклав із ОСОБА_1 26.05.2006 року кредитний договір, за яким надав відповідачу кредит у розмірі 25575.29 доларів США на термін до 24.05.2013 р., однак відповідач належним чином не виконав свої зобов»язання за договором, внаслідок чого станом на 05.02.2013 року заборгованість за договором склала 4559.23 [Долар США], що за курсом 7.99 відповідно до службового розпорядження НБУ від 05.02.2013 року складає 36428.25 грн., яка складається з наступного: 2112.77 [Долар США] - заборгованість за кредитом;759.07 [Долар США] - заборгованість по процентам за користування кредитом;699.67 [Долар США] - заборгованість по комісії за користуванням кредитом; 987.72 [Долар США] - пеня за несвоєчасність виконання зобов'язань за договором.

Просить стягнути заборгованість за кредитним договором в сумі 4559.23 [Долар США], що за курсом 7.99 відповідно до службового розпорядження НБУ від 05.02.2013 року складає 36428.25 грн.

В судовому засіданні представник позивача Мазур О.О. позов підтримала та пояснила, що банк свої обов'язки виконав повністю, а ОСОБА_3 своєчасно не сплачував борг та відсотки , в результаті чого виникла заборгованість. З 25.06.2009р. відповідач перестав стабільно сплачувати кредит, в зв'язку з чим надав банку довіреність для реалізації заставленого автомобіля, який був проданий банком. 01.06.2010р. та 25.06.2010р. за рахунок коштів від реалізації заставленого автомобіля на погашення боргу було перераховано в сукупності 10943,40 $, з яких згідно п. 3.3 Договору 200,69 $ на погашення по комісії, 241, 77$ - прострочені відсотки, 1241,23$-прострочені платежі, 1620, 43$ - на погашення тіла кредиту. Для повного погашення заборгованості не вистачало - 2003, 80 $, про що ОСОБА_3 повідомили по телефону працівники банку. Сума, яка залишилась від реалізованого автомобіля в подальшому помісячно зараховувалась на погашення тіла кредиту, відсотків та комісії аж до 03.12.2012 року і потім в нього почались борги по платежам які згідно графіка погашення заборгованості повинні сплачуватись, однак в зв'язку з їх несплатою почали знову нараховуватись штрафні санкції згідно договору. Договір кредиту був укладений на 25575.29 доларів США . ОСОБА_1 реально отримано 17364$, решта суми банком були акумульовані на окремому рахунку для погашення ризиків страхування транспортного засобу та особистого страхування , які ОСОБА_1 не сплачував , а за нього сплачував банк, в зв'язку з чим розмір заборгованості за кредитом збільшувався. 11.01.2008р. піднімалась відсоткова ставка в односторонньому порядку відповідно до п. 2.3.1. Договору.

Відповідач ОСОБА_1 та його представники ОСОБА_4 та ОСОБА_5 позов визнали частково,- в розмірі тіла кредиту на 184, 97 $, яка залишилась несплаченою після реалізації автомобіля. ОСОБА_1 пояснив, що він вважав свої зобов»язання по кредитному договору виконаними повністю, оскільки сам банк реалізовував його автомобіль і працівники банку йому на словах сказали, що вартості цього автомобіля достатньо для повного погашення боргу. Кредит брав на сім років, а з нього за три роки стягнуто відсотків та пені на 6977 $. Відповідно до ст. 1006 ЦКУкраїни , повіренний банку повинен був повідомити його про результати реалізації автомобіля одразу після його реалізації, а так на протязі майже трьох років банк навмисне сприяв росту боргових зобов'язань, що суперечить ст.. 551 ЦК України. Також надав суду дукументи про укладення ним договорів страхування наземного транспортного засобу та договори особистого страхування за 2007-2008р.р. та квитанції про їх оплату, а також договір особистого страхування за 2006 р. до якого не додано документ який би вказував на особу, яка його оплатила.

Представник відповідача ОСОБА_5 зазначив, що відповідач не надав розрахунку заборгованості.

Представник відповідача ОСОБА_4 пояснив, що після реалізації автомобіля банк погасив платежі за договором наперед. Відповідно до ст. 257 ЦК України строки позовної давності по пені встановлено один рік тому пеня нарахована безпідставно. Комісія - це плата за обслуговування клієнта, яка також не повинна стягуватись.

Відсутність графіка погашення заборгованості унеможливлює проведення перерахунку або призначення експертизи. Згідно довідки про (а.с.9) заборгованість по тілу кредиту складає 212, 77 $, а відповідно до довідки про заборгованість ( а.с. 48) дана заборгованість складає 2058, 52 $, станом на 25.12.2012 р. тіло кредиту виросло до 2012.77 дол. США, тобто майже на 55 дол.

Кошти, які залишились після погашення поточної та простроченої заборгованості банком були розподілені невірно і замість того, щоб погасити борг по тілу кредиту наперед і не нараховувати за це відсотки банк користувався даними коштами безоплатно майже три роки та ще за це бажає стягнути із відповідача оплату у виді пені, відсотків та комісії, що суперечить таким засадам цивільного судочинства, як справедливість, добросовісність, розумність. Якщо ОСОБА_1 і без того вже сплачено 6977 $. На користь банку не рахуючи тіла кредиту то ні розумності, ні співмірності в діях банку він не бачить. Звернув увагу суду на відсутність доказів укладення позивачем договорів страхування наземного транспортного засобу та договорів особистого страхування відповідача та їх оплату після реалізації заставленого автомобіля.

Суд, вислухавши осіб, які беруть участь у справі, дослідивши матеріли справи, вважає, що позов підлягає до часткового задоволення виходячи з наступного.

Відповідно до ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк зобов'язується надати грошові кошти позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до ст.1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором. Розмір і порядок одержання процентів встановлюється договором.

Відповідно до ст. 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику у строк та в порядку , що встановлені договором.

26.05.2006 року між ЗАТ КБ «Приватбанк», правонаступник якого ПАТ КБ «Приватбанк» та ОСОБА_3 було укладено кредитний договір, за яким, позичальнику було надано кредит в сумі 25575.30 доларів США на термін до 24.05.2013 р., з яких 17364$ - на купівлю автомобіля , 8211,30 $ - на сплату страхових платежів зі сплатою перших 90 днів за користування кредитом 0,01% річних, починаючи з 91 дня до закінчення договору 0,97% процентів, (які залишились у розпорядженні банку). Погашення заборгованості за кредитом ( крім винагороди, що сплачується в момент надання кредиту) мало здійснюватись шляхом внесення щомісячного платежу в сумі 327, 26$ що вбачається з умов договору (п.1.1 Договору).

Відповідно до п. 3.2. Договору при порушенні позичальником зобов»язань по погашенню за кредитом , передбачених п. 1.1,2.2.4,2.3.3 Договору позичальник сплачує банку проценти у розмірі 2,34% на місяць, нараховані на суму непогашеної в строк заборгованості за кредитом.

Згідно п.4.1. Договору при порушенні позичальником будь-якого зобов'язання ,передбачених п.п.2.2.2., 2.2.3 даного Договору банк має право нарахувати, а позичальник зобов»язується сплатити пеню в розмірі 0,15% від суми простроченого платежу, але не менше1грн. за кожен день прострочки. У випадку, якщо кредит видавався в іноземній валюті, пеня сплачується у гривневому еквіваленті по курсу НБУ на дату сплати.

Забезпечення виконання позичальником зобов»язань за договором виступає автомобіль Shevrolet Lacetti (п.1.3.Договору).

26.05.2006р. на забезпечення виконання умов кредитного договору між ЗАТ КБ «Приватбанк» та ОСОБА_3 укладено договір застави вказаного автомобіля (а.с.37-38).

Станом на 05.02.2013 року позивач нарахував відповідачу заборгованість за договором - 4559.23 [Долар США], що за курсом 7.99 відповідно до службового розпорядження НБУ від 05.02.2013 року складає 36428.25 грн., яка складається з наступного: 2112.77 [Долар США] - заборгованість за кредитом; 759.07 [Долар США] - заборгованість по процентам за користування кредитом;699.67 [Долар США] - заборгованість по комісії за користуванням кредитом; 987.72 [Долар США] - пеня за несвоєчасність виконання зобов'язань за договором. Проте суду не надано розрахунку вказаної заборгованості, який згідно умов договору є його не від'ємною частиною.

Як вбачається із матеріалів справи та пояснень сторін внаслідок виниклої за договором заборгованості, за виданою ОСОБА_3 25.06.2009р. довіреністю банком було реалізовано заставлений автомобіль за 10943,40 $.

Надані розрахунки не ґрунтуються на графіку погашення заборгованості, надані довідки про заборгованість суперечать одна одній. Представник позивача Мазур О.О. пояснила дані обставини тим, що банк щорічно укладав договори страхування наземного транспортного засобу та договори особистого страхування відповідача та оплачував їх однак доказів на підтвердження даних обставин суду не надано, також дане частково спростовується наданими суду відповідачем договорами страхування наземного транспортного засобу та договорами особистого страхування за 2007-2008р.р. та квитанціями про їх оплату, а також договором особистого страхування за 2006 р. до якого не додано документ який би вказував на особу, яка його оплатила, тому позивачем не доведено підстав для збільшення заборгованості за тілом кредиту а відтак і розрахунку боргу з інших платежів розмір яких повинен обраховуватись від розміру тіла кредиту.

Слід також зазначити, що банком не надано доказів про те, що відповідно до ст. 1006 ЦКУкраїни, повіренний повідомив довірителя ( ОСОБА_1.) про результати реалізації автомобіля одразу після її здійснення та розподілу коштів.

Відповідно до ч. 3 ст. 509 ЦК України зобов'язання має ґрунтуватись на засадах добросовісності, розумності та справедливості, а зі змісту глави 47 ЦК України вбачається, що коли кожна зі сторін у зобов'язанні має одночасно права і обов'язки то обидві сторони їх мають виконувати, кожна сторона має право вимагати виконання обов'язків від іншої сторони. Таким чином суд приходить до висновку, що позивач тривалий період не повідомляючи відповідача про недостатність виручених від реалізації автомобіля коштів для повного погашення заборгованості сам сприяв її зростанню, крім того позивачем не доведено факту страхування відповідача після реалізації автомобіля, доводи представника позивача про страхування автомобіля після його реалізації суд до уваги не бере оскільки дані витрати ( в разі їх понесення) не мають відношення до відповідача після реалізації застави.

Також позивачем нараховано до стягнення 699.67 дол.США заборгованості по комісії за користування кредитом. Хоча відповідно до п.3.11 договору : -« якщо кредит видано в іноземній валюті то кредит і пеня сплачується в гривневому еквіваленті відповідно до курсу НБУ.

Відповідно до п. 3.6. постанови правління НБУ № 168 від 10.05.2007 року «Про затвердження Правил надання банками України інформації споживачу за умовами кредитного договору та сукупну вартість кредиту» НБУ встановив, що банки не мають права встановлювати платежі, які споживач має сплатити на користь банку за дії, які банк здійснює на власну користь (ведення справи, договору, облік заборгованості тощо), або за дії, які споживач здійснює на користь банку (прийняття платежу від споживача тощо) або що їх вчиняє банк або споживач з метою встановлення, зміни або припинення правовідносин (укладення кредитного договору, унесення змін до нього, прийняття повідомлення споживача про відкликання згоди на укладення кредитного договору тощо).

Враховуючи викладене суд вважає не доведеними вимоги що до стягнення інших платежів окрім боргу за тілом кредиту, яка фактично залишилась після розподілу коштів за реалізацію автомобіля. станом на 25.06.2003 року.

Керуючись ст.ст.10, 11, 62, 88, 212- 215 ЦПК України, ст.ст.526, 533, 536,546, 549, 550, 551, 553,554, 610, 611, 612,1006,1048 - 1050, 1054 ЦК України, -

вирішив:

Позов задоволити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь ПАТ КБ «ПриватБанк» заборгованість за кредитним договором в сумі 184 (сто вісімдесят чотири) доларів США грн. 97 центів, що еквівалентно 1477 (одній тисячі чотириста сімдесят сім) грн. 91. та судові витрати 27 (двадцять сім) грн. 30 коп.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до апеляційного суду Вінницької області через Тиврівський районний суд протягом десяти діб з дня його проголошення.

Суддя: А. Г. Мазурчак