Постанова № 32906257, 08.08.2013, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

08 серпня 2013 р. Справа №805/11015/13-а

приміщення суду за адресою: 83052, м.Донецьк, вул. 50-ої Гвардійської дивізії, 17

час прийняття постанови: 11:19

Донецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Мєзєнцева Є.І., при секретарі судового засідання Небраті Я.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у Донецькій області (представник Горова А.В., довіреність від 06.03.13) до фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 (представник до судового засідання не з'явився) про зобов'язання виконати вимоги припису від 28.05.2013 року №192 про усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил шляхом демонтажу будівлі для надання послуг населенню з різання та реалізації скла, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1, -

ВСТАНОВИВ:

Інспекція державного архітектурно-будівельного контролю у Донецькій області (далі - Інспекція, позивач) звернулася до суду з адміністративним позовом до фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 (далі - відповідач) про зобов'язання виконати вимоги припису від 28.05.2013 року №192 про усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил шляхом демонтажу будівлі для надання послуг населенню з різання та реалізації скла, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1.

В обґрунтування позову позивач посилається на норми статті 29 Закону України «Про планування і забудову територій», частини 1 статті 27 Закону України «Про архітектурну діяльність», статті 38, 41 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», статті 376 Цивільного кодексу України та Порядок здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 23.05.2011 року №553, зокрема зазначає, що 28.05.2013 року на підставі листа Будьонівської районної у місті Донецьку ради Інспекцією було проведено позапланову перевірку дотримання вимог законодавства в сфері містобудівної діяльності, державних будівельних норм, стандартів і правил суб'єктом містобудування, на об'єкті, розташованому за адресою: АДРЕСА_1 (магазин реалізації та нарізки скла), за результатом якої встановлені порушення відповідачем норм чинного законодавства, а саме: будівельні роботи з реконструкції магазину виконані без дозволу на виконання будівельних робіт та без затвердженої у встановленому порядку проектної документації.

Позивач зазначив, що у зв'язку з виявленими порушеннями вимог містобудівного законодавства ним було складено та видано відповідачу припис №192 від 28.05.2013 року, з вимогою усунути означені порушення шляхом демонтажу будівлі магазину по АДРЕСА_1 у строк до 18.07.2013 року. Однак, 20.06.2013 року до Інспекції надійшло звернення відповідача, в якому останній зобов'язувався звільнити земельну ділянку від магазину до 01.11.2013 року, а контрольною перевіркою позивача від 18.07.2013 року встановлено невиконання порушником припису в частині демонтажу будівлі.

Представник позивача в судовому засіданні підтримав вимоги, заявлені у позовній заяві, просив їх задовольнити.

Відповідач правом участі в судовому засіданні не скористався, представник через канцелярію суду надав клопотання про зупинення провадження по справі у зв'язку з його участю в іншому судовому засіданні (а.с.а.с.60-64).

Означене клопотання судом відхилено, з тих підстав, що обставини, які зумовлюють обов'язкове зупинення провадження по справі визначені частиною першою статті 156 Кодексу адміністративного судочинства України. Наявність будь-яких інших причин, серед іншого й відповідного клопотання сторони, надає суду право вирішувати питання необхідності зупинення провадження на власний розсуд.

Наразі доводи наведені у клопотанні відповідача суд не знаходить поважними, оскільки, по-перше, з часу отримання ухвали суду про відкриття провадження у розглядуваній справі (02.08.2013 року) (а.с.59), як відповідач особисто, так і його представник, відповідно до пунктів 2, 9 частини третьої статті 49 Кодексу адміністративного судочинства України, мали право до дня судового засідання ознайомитись з матеріалами судової справи, зробити з неї необхідні виписки та зняти копії, а по-друге, сама лише явка в судове засідання представника відповідача не впливатиме на правову позицію суду, сформовану за результатом дослідження наявних в матеріалах справи доказів, у тому числі заперечень на адміністративний позов наведених у клопотанні, які суд вважає достатніми для вирішення спору по суті.

В силу частини другої статті 128 КАС України, неприбуття в судове засідання без поважних причин представника сторони або третьої особи, які прибули в судове засідання, або неповідомлення ним про причини неприбуття не є перешкодою для розгляду справи.

Суд перебував у нарадчій кімнаті 08.08.13 року з 11:14 до 11:19 години.

Вислухавши у судовому засіданні представника позивача, дослідивши матеріали справи та оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до Положення про Державну архітектурно-будівельну інспекцію України, затвердженого указом Президента України №439/2011 від 08.04.2011 року (далі - Положення), Держархбудінспекція України є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України, входить до системи органів виконавчої влади і забезпечує реалізацію державної політики з питань державного архітектурно-будівельного контролю, контролю у сфері житлово-комунального господарства.

Основними завданнями Держархбудінспекції України є реалізація державної політики з питань державного архітектурно-будівельного контролю, контролю у сфері житлово-комунального господарства, зокрема, здійснення в межах своїх повноважень державного контролю за дотриманням законодавства, стандартів, нормативів, норм, порядків і правил із зазначених питань (п.3 Положення).

Держархбудінспекція України відповідно до покладених на неї завдань, окрім іншого, здійснює державний контроль за дотриманням фізичними та юридичними особами державних будівельних норм, стандартів і правил під час виконання підготовчих і будівельних робіт, перепланування та реконструкції (дообладнання) житлового фонду та будівель громадського призначення, а також здійснює контроль за виконанням приписів про усунення порушень вимог законодавства у сферах містобудівної діяльності, державних будівельних норм, стандартів та правил, у сфері житлово-комунального господарства (п.п.8, 10 п.4 Положення).

В той же час, Держархбудінспекція України для виконання покладених на неї завдань має право в установленому порядку видавати обов'язкові до виконання приписи щодо усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, державних будівельних норм, стандартів і правил, а також здійснювати претензійно-позовну роботу, звертатися до суду з позовами щодо захисту своїх прав та законних інтересів, а також інтересів держави з питань державного архітектурно-будівельного контролю та контролю у сфері житлово-комунального господарства (п.п.6, 18 п.5 Положення).

Держархбудінспекція України здійснює свої повноваження безпосередньо та через свої територіальні органи в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі або міжрегіональні (повноваження яких поширюються на декілька регіонів) територіальні органи (п.6 Положення).

Статтею 10 Закону України «Про архітектурну діяльність» визначено, що для забезпечення під час забудови територій, розміщення і будівництва об'єктів архітектури додержання суб'єктами архітектурної діяльності затвердженої містобудівної та іншої проектної документації, вимог вихідних даних, а також з метою захисту державою прав споживачів будівельної продукції здійснюється в установленому законодавством порядку державний архітектурно-будівельний контроль та нагляд. Державний архітектурно-будівельний контроль та нагляд здійснює центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю.

Правові та організаційні основи містобудівної діяльності встановлюються Законом України «Про регулювання містобудівної діяльності».

Відповідно до статті 41 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», державним архітектурно-будівельним контролем є сукупність заходів, спрямованих на дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил. Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється органами державного архітектурно-будівельного контролю в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Орган державного архітектурно-будівельного контролю розглядає відповідно до закону справи про порушення у сфері містобудівної діяльності.

Таким чином, Інспекція є суб'єктом владних повноважень, який в даних правовідносинах реалізує повноваження, надані йому Положенням, а також Законом України «Про архітектурну діяльність» та Законом України «Про регулювання містобудівної діяльності».

Поряд з тим, сама процедура здійснення заходів, спрямованих на дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил визначається Порядком здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 23.05.2011 року №553 (далі - Порядок).

Так, за змістом пункту 7 Порядку, позаплановою перевіркою вважається перевірка, яка не передбачена планом роботи інспекції. Підставами для проведення позапланової перевірки, окрім іншого, є звернення фізичних чи юридичних осіб про порушення суб'єктом містобудування вимог містобудівного законодавства.

Посадові особи інспекції під час здійснення державного архітектурно-будівельного контролю мають право, зокрема, видавати обов'язкові для виконання приписи щодо: усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил; зупинення підготовчих та будівельних робіт, які виконуються без повідомлення, реєстрації декларації про початок їх виконання або дозволу на виконання будівельних робіт (п.11 Порядку).

В свою чергу, суб'єкт містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, зобов'язаний виконувати вимоги інспекції щодо усунення виявлених порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності (п.14 Порядку).

Згідно пункту 16 Порядку, за результатами державного архітектурно-будівельного контролю посадовою особою інспекції складається акт перевірки відповідно до вимог, установлених цим Порядком.

У разі виявлення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, крім акта перевірки, складається протокол разом з приписом усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил або приписом про зупинення підготовчих та будівельних робіт, які виконуються без повідомлення, реєстрації декларації про початок їх виконання або дозволу на виконання будівельних робіт (п.17 Порядку).

Акт перевірки складається у двох примірниках. Один примірник надається суб'єкту містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, а другий залишається в інспекції. Акт перевірки підписується посадовою особою інспекції, яка провела перевірку та суб'єктом містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль (п.18 Порядку).

Якщо суб'єкт містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, не погоджується з актом перевірки, він підписує його із зауваженнями, які є невід'ємною частиною такого акта. У разі відмови суб'єкта містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, підписати акт перевірки та припису, посадова особа інспекції робить у акті відповідний запис. У разі відмови суб'єкта містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, від отримання акта та припису, вони надсилаються йому рекомендованим листом з повідомленням (п.21 Порядку).

Припис складається у двох примірниках. Один примірник припису залишається в інспекції, а інший надається суб'єкту містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль. Припис підписується посадовою особою інспекції, яка провела перевірку (п.19 Порядку).

Дослідженням судом наявних у матеріалах справи документів встановлено, що 21 травня 2013 року Інспекцією було отримано звернення голови Будьонівської районної у місті Донецьку ради щодо вжиття заходів реагування до самовільно побудованих об'єктів у Будьонівському районі міста Донецька (а.с.6), яке в свою чергу стало підставою для проведення 28.05.2013 року позапланової перевірки дотримання відповідачем вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, державних будівельних норм, стандартів і правил.

За результатами перевірки Інспекцією встановлено, що приміщення магазину склорізки було відремонтовано та в межах площі забудови земельної ділянки його конструкція була посилена фундаментом з бетону, стінами зі шлакоблоку та дахом із плит перекриття. Таким чином, будівельні роботи з реконструкції павільйону (магазину) реалізації та нарізки скла по вул. Пролетарській у Будьонівському районі м. Донецька були виконані без дозволу на виконання будівельних робіт, що порушує приписи статті 29 Закону України «Про планування і забудову територій» (який діяв на час виконання будівельних робіт з реконструкції) та без проектної документації, затвердженої у встановленому законом порядку, що є порушенням статті 27 Закону України «Про архітектурну діяльність». На час перевірки будівля з надання послуг з різання скла по вул. Пролетарській у Будьонівському районі м. Донецька, експлуатується без прийняття в експлуатацію у встановленому порядку, що є порушенням частини восьмої статті 39 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності». Наведене безпосередньо знайшло своє відображення у складеному позивачем акті перевірки дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, державних будівельних норм, стандартів і правил від 28.05.2013 року (а.с.а.с.12-14).

28 травня 2013 року на підставі названого вище акту перевірки, Інспекцією було складено протокол про правопорушення у сфері містобудівної діяльності (а.с.а.с.21-22) та винесено припис №192, яким зобов'язано відповідача усунути порушення вимог законодавства в сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил шляхом зупинення експлуатації та демонтажу будівлі для надання послуг населенню з різання та реалізації скла, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 в строк до 18.07.2013 року (а.с.а.с.19-20).

Під час контрольної перевірки проведеної 18 липня 2013 року, позивач встановив, що вищевказаний припис відповідачем виконано частково, а саме, будівля для надання послуг населенню з різання та реалізації скла, розташована за адресою: АДРЕСА_1 не експлуатується, однак відповідачем не демонтована (а.с.76).

Поряд з тим, матеріали справи також містять пояснення відповідача до акту перевірки від 28.05.2013 року, згідно яких він посилаючись на важкий фінансовий стан і відсутність можливості сплатити демонтаж, розборку та вивіз будівельних матеріалів павільйону склорізки у термін визначений приписом позивача, зобов'язується звільнити земельну ділянку під означеною будівлею у строк до 01.11.2013 року (а.с.а.с.23-24).

За висновком суду, припис уявляє собою одну з форм здійснення позивачем контролю за дотриманням вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил та за своєю суттю є актом органу владних повноважень, яким на особу, що допустила порушення законодавчих норм, покладається обов'язок з їх усунення.

Враховуючи той факт, що припис, як акт органу владних повноважень наділено законом такими характерними ознаками як категоричне, офіційно-владне, обов'язкове для виконання веління, яке охороняється примусовою силою держави, його вимоги безумовно мали бути виконані відповідачем в повному обсязі та в строки встановлені контролюючим органом.

Зважаючи на наведене вище, а також те, що матеріали справи не містять доказів оскарження спірного припису в судовому порядку, в межах розглядуваної справи адміністративний суд не вбачає будь-яких підстав для поставлення під сумнів обов'язковості виконання відповідачем вимог, які в ньому містяться, адже це є предметом дослідження вже іншого правового спору та відповідно іншого адміністративного позову, а саме про визнання протиправним рішення суб'єкта владних повноважень.

Необхідно зазначити, що судовий акт прийнятий Будьонівським районним судом м. Донецька у цивільній справі №2/0504/1426/2012 (а.с.а.с.51-54) для досліджуваної адміністративним судом справи преюдиціального значення не має та не спростовує необхідність виконання наразі неоскарженого відповідачем рішення позивача.

Статтю 38 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» унормовано, що у разі виявлення факту самочинного будівництва об'єкта, перебудова якого з метою усунення істотного відхилення або усунення порушень законних прав та інтересів інших осіб, істотного порушення будівельних норм є неможливою, посадова особа органу державного архітектурно-будівельного контролю видає особі, яка здійснила (здійснює) таке будівництво, припис про усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил з визначенням строку для добровільного виконання припису. У разі якщо особа в установлений строк добровільно не виконала вимоги, встановлені у приписі, орган державного архітектурно-будівельного контролю подає позов до суду про знесення самочинно збудованого об'єкта та компенсацію витрат пов'язаних з таким знесенням.

За рішенням суду самочинно збудований об'єкт підлягає знесенню в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, з компенсацією витрат, пов'язаних із знесенням об'єкта, за рахунок особи, яка здійснила (здійснює) таке самочинне будівництво. Замовником робіт із знесення зазначеного об'єкта є орган державного архітектурно-будівельного контролю, за позовом якого прийнято відповідне рішення суду. Виконання рішення суду, що набрало законної сили, щодо знесення самочинно збудованого об'єкта здійснюється відповідно до Закону України «Про виконавче провадження».

За загальним правилом, способи захисту прав та інтересів особи визначені у статті 16 Цивільного кодексу України. При цьому зазначений перелік способів захисту прав не є вичерпним і як наголошується в абзаці 2 частині 2 статті 16 Цивільного кодексу України суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.

Згідно частини 4 статті 105 Кодексу адміністративного судочинства України, адміністративний позов може містити вимоги, зокрема, про виконання зупиненої чи не вчиненої дії. При цьому, частиною 5 цієї ж норми закріплено, що адміністративний позов суб'єкта владних повноважень може містити інші вимоги у випадках, встановлених законом.

Вищевикладене зумовлює висновок адміністративного суду, що Інспекція на власний вибір має право, як звернутися з позовною заявою про зобов'язання відповідача виконати вимоги припису щодо демонтажу капітальної стіни паркану, так і з позовною заявою про знесення самовільно збудованого паркану та компенсації відповідачем витрат, пов'язаних з таким знесенням. Такі міркування ґрунтуються передусім на тому, що виходячи з диспозитивності положень пункту 5 частини 4 та частини 5 статті 105 Кодексу адміністративного судочинства України, позивач має право вільно обирати способи захисту порушеного права або інтересу.

За таких обставин, суд вважає розглядувані позовні вимоги щодо зобов'язання відповідача виконати вимоги припису Інспекції від 28.05.2013 року №192 про усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил шляхом демонтажу будівлі для надання послуг населенню з різання та реалізації скла, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1, такими що відповідають способам захисту встановленим чинним законодавством.

Статтею 69 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та інших представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів. Докази суду надають особи, які беруть участь у справі.

Згідно приписів статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Беручи до уваги той факт, що під час розгляду справи відповідачем не надано жодного доказу виконання припису Інспекції від 28.05.2013 року №192 та не спростовано доводи адміністративного позову, суд дійшов висновку про обґрунтованість заявлених позовних вимог та як наслідок необхідність їх задоволення.

Згідно ч.4 ст.94 КАС України, у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.

На підставі вищевикладеного, керуючись статтями 2-15, 17-18, 47-51, 56-59, 69-71, 79, 86, 87, 94, 99, 104-107, 110, 122-143, 151-154, 158, 162, 163, 167, 185-186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Позовні вимоги Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у Донецькій області до фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 про зобов'язання виконати вимоги припису від 28.05.2013 року №192 про усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил шляхом демонтажу будівлі для надання послуг населенню з різання та реалізації скла, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 - задовольнити повністю.

Зобов'язати ОСОБА_2 виконати вимоги припису від 28.05.2013 року №192 про усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил шляхом демонтажу будівлі для надання послуг населенню з різання та реалізації скла, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1.

Постанова ухвалена у нарадчій кімнаті та проголошена її вступна та резолютивна частини у судовому засіданні 08 серпня 2013 року в присутності представника позивача.

Повний текст постанови складений 09 серпня 2013 року.

Постанова може бути оскаржена через Донецький окружний адміністративний суд в апеляційному порядку протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 Кодексу адміністративного судочинства України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Суддя Мєзєнцев Є.І.