Рішення № 32903978, 08.08.2013, Господарський суд Луганської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ 91016, м. Луганськ, пл. Героїв ВВВ, 3а. Тел./факс 55-17-32, inbox@lg.arbitr.gov.ua ___________________________ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

08 серпня 2013 року Справа № 913/1967/13

Провадження №8/913/1967/13

За позовом Комунального підприємства "Первомайськтеплокомуненерго" Первомайської міської ради, м. Первомайськ Луганської області,

до Виробничого управління житлово-комунального господарства Гірської міської ради, м. Гірське Луганської області, -

про стягнення 12752 грн. 07 коп.

Суддя господарського суду Луганської області Середа А.П.,

при секретарі удового засідання Антоновій І.В.,

в присутності представників сторін:

від позивача - Рогожкіна І.О. - провідний юрисконсульт, - довіреність №1946 від 08.06.2012; Дунець О.В. -начальник планово-економічного відділу, - довіреність №111 від 15.01.2013;

від відповідача, - Дроздова Г.О. - директор, - паспорт ЕК №377393, вид. Золотівським ВМ Первомайського ВМ УМВС України у Луганській обл. 31.03.1997, -

розглянувши матеріали справи, -

ВСТАНОВИВ:

суть спору: позивачем заявлено вимогу про стягнення з відповідача основного боргу у сумі 12752,07 грн. за послуги з теплопостачання, надані йому у період з жовтня 2012 року по квітень 2013 року, - нарахованого з посиланням на неналежне виконання відповідачем умов договору №168 постачання теплової енергії, укладеного між сторонами 30.11.2012.

До початку судового засідання 08.08.2013 від сторін надійшло клопотання про відмову від здійснення фіксації судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу, яке судом задоволено.

У судовому засіданні позивач позов підтримав у повному обсязі.

Відповідач повністю визнав позов та заявив клопотання про розстрочку сплати боргу на період з серпня 2013 року по липень 2015 року (графік розстрочки додано) (відзив на позовну заяву без дати та без номера).

Позивач у судовому засіданні в усній формі висловив згоду на розстрочку сплати боргу у спосіб, запропонований відповідачем.

І.Заслухавши сторони, дослідивши наявні докази, суд встановив наступні фактичні обставини справи.

30.11.2012 між позивачем (теплопостачальна організація) та відповідачем (споживач) у простій письмовій формі укладено договір №168 про постачання теплової енергії, відповідно до якого теплопостачальна організація зобов'язується поставити споживачеві теплову енергію для потреб опалення приміщення, розташованого за адресою: м. Гірське, вул. Дружби, 7 та 11, з параметрами теплоносія, які відповідають температурному графіку теплової мережі у період з жовтня по грудень 2012 року включно, а споживач зобов'язується прийняти та оплатити вартість спожитої теплової енергії за встановленими тарифами (цінами) в терміни, передбачені цим договором (п.1.1).

Орієнтовна (планова) кількість теплової енергії, яка постачається споживачу, становить 5,43 Гкал/рік (п.3.1).

Облік споживання теплової енергії проводиться за приладами комерційного обліку, а у разі їх відсутності - розрахунковим способом (п.5.1).

Розрахунки за спожиту теплову енергію здійснюються на підставі показів комерційного обліку та розрахунковим способом згідно з діючими тарифами (цінами), затвердженими у встановленому порядку (п.6.1); розрахунковим періодом є календарний місяць (п.6.3); розрахунки здійснюються у грошовій формі (п.6.4), на підставі акту приймання-передачі теплової енергії та рахунку на оплату спожитої теплової енергії (п.6.7), у 5-тиденний строк після їх отримання (п.п.6.9).

За невиконання або неналежне виконання умов договору сторони несуть відповідальність згідно з чинним законодавством (п.9.1).

Договір набирає чинності з моменту підписання сторонами та діє у частині постачання теплової енергії до 31.12.2012 (п.13.1).

У цьому ж пункті сторони зазначили, що цей договір застосовується до правовідносин, які виникли між ними до його укладення, а саме: з 15 жовтня 2012 року, - що не суперечить частині 3 ст. 631 Цивільного кодексу України, у якій сказано, що сторони можуть встановити, що умови договору застосовуються до відносин між ними, які виникли до його укладення (а.с.22-25).

26.12.2012 сторони уклали додаткову угоду до цього договору, якою внесли зміни до наступних його пунктів:

п.1.1., - встановивши, що постачання теплової енергії буде здійснюватися впродовж 2013 року;

п.3.1, - у якому визначили орієнтовну кількість теплової енергії, яка поставляється споживачу впродовж 2013 року, а саме: 14.15 Гкал/рік;

п.4.1, - яким встановили, що ціна договору становить 16422,35 грн.;

п.13.1, яким термін дії договору визначили до 31.12.2013 року (а.с.26).

Позивач стверджує, що за період з 01.12.2010 по 01.07.2013 надав відповідачеві послуг з теплопостачання на загальну суму 14658,29 грн., яку споживач сплатив частково - у розмірі 1906,22 грн. (а.с.44-47), у зв'язку з чим станом на 01.07.2013 утворився основний борг у розмірі 12752,07 грн. (а.с.43).

На підтвердження свої доводів він надав до справи:

рахунки за вищевказаний період, - з доказами їх отримання споживачем (або спрямування їх на його адресу поштою) (а.с.37-42);

акти приймання-передачі послуг з поставки теплової енергії за аналогічний період, - кожен з яких підписаний сторонами (а.с.30-36).

У зв'язку з несплатою боргу позивач 22.01.2013 за вих. №215 спрямував на адресу відповідача претензію №1 на суму 5310,11 грн., з вимогою погасити її до 01.02.2013 (а.с.51); цю претензію відповідач отримав (а.с.51).

З наданих до справи документальних доказів вбачається, що він впродовж вищезазначеного періоду часу намагався вжити заходів до погашення боргу.

Так, за його клопотанням від 25.04.2013 за вих. №94 (а.с.48) між ним та позивачем 25.04.2013 був укладений договір №130 розстрочення заборгованості за спожиту теплову енергію на загальну суму 13852,07 грн. (п.1.1) шляхом сплати відповідачем у період з червня по жовтень 2013 року щомісячно часток боргу у розмірі 2300,00 грн. (у жовтні 2013 року - 2352,07 грн.) (п.3.1).

Пунктом 5.2 цього договору сторони встановили підстави припинення його дії, у т.ч. - з ініціативи сторони договору у разі систематичного порушення його умов іншою стороною - з письмовим попередження про розірвання договору у строк не менше 7 днів (а.с.49).

До договору надано узгоджений графік погашення боргу (а.с.50).

З огляду на те, що відповідач неналежним чином поставився до виконання цього договору, 11.06.2013 за вих. №1737 позивач спрямував на його адресу претензію №30, з вимогою добровільно сплатити частку боргу у розмірі 1107,14 грн., оскільки з суми щомісячного платежу, визначеного вищезгаданим графіком погашення, відповідач у травні 2013 року сплатив лише 1192,86 грн.(а.с.52)

Цю претензію відповідач отримав 20.06.2013, але заходів до усунення порушення та погашення боргу не вжив, - у зв'язку з чим 10.07.2013 за вих. №2041 позивач спрямував на його адресу письмове повідомлення про одностороннє розірвання договору №130 від 25.04.2013 (п.5.2) (а.с.53).

Позивач та відповідач здійснили взаємозвірку розрахунків за вищезгаданим договором станом на 10.07.2013, при цьому відповідач визнав наявність у нього боргу у сумі 12752,07 грн. (а.с.54).

З урахуванням того, що відповідач, визнаючи наявність боргу, не вжив заходів до його сплати, позивач звернувся з цим позовом до суду.

Відповідач позов визнав.

ІІ.Заслухавши сторони, оцінивши наявні у справі докази, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню у повному обсязі з наступних підстав.

Згідно частинам 1-2 статті 11 Цивільного кодексу України (далі - ЦКУ) цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків (ч. 1 ст. 202 ЦКУ).

За загальним правилом договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків ( частина 1 ст. 626 ЦКУ); він є обов'язковим до виконання сторонами (ст. 629 ЦКУ).

З норми, викладеної у частині 1 ст. 179 Господарського кодексу України, а також аналізу спірного договору вбачається, що він належить до числа господарських договорів.

Уклавши договір, сторони набули низку прав та зобов'язань.

Зобов'язанням є правовідносини, в яких одна сторона (боржник) зобов'язана виконати на користь іншої сторони (кредитора) певні дії (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші і т.д.) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його зобов'язання (ч. 1 ст.509 ЦКУ).

Згідно ч. 1 ст. 173 Господарського кодексу України (далі - ГКУ) господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених Господарським кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Одностороння відмова від зобов'язання є неприпустимою (ст. 525 ЦКУ).

Відповідно до ст.526 ЦКУ (ст.193 ГК України) зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Частиною 1 ст.530 ЦКУ встановлено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Конкретний термін сплати вартості отриманих послуг сторони визначили у п.6.10 договору.

Правовідносини, які існують між сторонами за цим спором, належать до купівлі-продажу у вигляді його різновиду - договору енергопостачання.

Згідно ст.655 ЦКУ за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Частиною 1 ст.275 Господарського кодексу України (далі - ГКУ) встановлено, що за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі - енергію) споживачеві (абоненту), який зобов'язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується.

Позивач по справі належним чином виконав вимоги ст.ст. 662, 663 ЦКУ та 276 ГКУ, - тобто передав відповідачу обумовлену договором кількість теплової енергії.

З огляду на викладене відповідач, отримавши від позивача послуги з теплопостачання на вищезгадану суму, повинен був, керуючись приписами ст. 692 Цивільного кодексу та частин 6-7 ст. 276 Господарського кодексу України, у визначений договором строк оплатити її вартість, однак зробив це лише частково, - а значить - припустився порушення вимог чинного цивільного законодавства та умов договору.

Суд вважає належним чином встановленим факт невиконання відповідачем основного грошового зобов'язання за договором №168 про постачання теплової енергії від 30.11.2012 у сумі 12752,07 грн.

Отже, з боку відповідача має місце неналежне виконання умов укладеного між сторонами договору №168 від 30.11.2012 (порушення зобов'язань).

Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання) (ст. 610 ЦКУ).

Згідно п.п.3 та 4 статті 611 Кодексу у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки та відшкодування збитків та моральної шкоди.

Частинами 1 та 2 статті 612 ЦКУ визначено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Боржник, який прострочив виконання зобов'язання, відповідає перед кредитором за завдані простроченням збитки і за неможливість виконання, що випадково настала після прострочення.

З урахуванням викладеного та наявних у справі доказів суд вважає, що позивач належним чином довів наявність вини відповідача у невиконанні умов договору, а тому особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності його вини (умислу чи необережності), якщо інше не встановлено законом або договором (частина 1 ст.614 ЦКУ).

Боржник, який порушив зобов'язання, повинен відшкодувати кредиторові спричинені збитки. Розмір збитків, спричинених порушенням зобов'язання, доказується кредитором (частини 1 та 2 ст.623 ЦКУ).

Позивач заявив вимогу лише про стягнення основного боргу, - що є його правом.

Спосіб захисту порушеного права сторонами за цим спором обрано у відповідності до вимог ст. 16 Цивільного та ст.20 Господарського кодексів України.

Таким чином, позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі з підстав, про які йдеться вище у цьому рішенні.

Розглянувши клопотання відповідача про розстрочку виконання цього рішення на період з серпня 2013 року по липень 2015 року, враховуючи думку позивача з цього приводу, суд дійшов висновку, що воно підлягає задоволенню з наступних підстав.

На підтвердження свого фінансового стану відповідач надав до справи відповідні документальні докази (фінансовий звіт на 01.07.2013; довідку про суму заборгованості з населення з квартирної плати на 01.07.2013, яка становить 397,1 тис. грн. (№155 від 07.08.2013); та ін.), - які позивач не оспорив та не спростував.

Пунктом 6 ст. 83 ГПК України встановлено, що господарський суд, приймаючи рішення, має право розстрочити його виконання.

Відповідно до приписів ст.ст.44 та 49 ГПК України суд сплату судового збору покладає на відповідача.

На підставі викладеного, ст.ст.11,16,509,525,526,529,530,549,611,612,614,623-625,655,692 Цивільного кодексу України, ст.ст.173,193,227,232,275,276 Господарського кодексу України, керуючись ст.ст.43,47,ч.3 ст.22,ст.ст.32-34,43,44,49,75,82, п.6 ст.83, ст.ст.84 та 85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд Луганської області

В И Р І Ш И В :

1.Позов задовольнити у повному обсязі.

2.Стягнути з Виробничого управління житлово-комунального господарства Гірської міської ради, ідентифікаційний код 31197416, яке знаходиться за адресою: місто Первомайськ, місто Гірське, вул.Дружби, 11/2 Луганської області, - на користь Комунального підприємства "Первомайськтеплокомуненерго" Первомайської міської ради, ідентифікаційний код 32082152, яке знаходиться за адресою: місто Первомайськ, вул.Куйбишева, 28 Луганської області, - основний борг за послуги з постачання теплової енергії у сумі 12752 (дванадцять тисяч сімсот п'ятдесят дві) грн. 07 коп., а також витрати по сплаті судового збору у сумі 1720 (одна тисяча сімсот двадцять) грн. 50 коп.; видати наказ після набрання рішенням законної сили.

3.Розстрочити виконання цього рішення на період з серпня 2013 року по липень 2015 року, зобов'язавши Виробниче управління житлово-комунального господарства Гірської міської ради, ідентифікаційний код 31197416, яке знаходиться за адресою: місто Первомайськ, місто Гірське, вул.Дружби, 11/2 Луганської області, - щомісячно сплачувати на користь Комунального підприємства "Первомайськтеплокомуненерго" Первомайської міської ради, ідентифікаційний код 32082152, яке знаходиться за адресою: місто Первомайськ, вул.Куйбишева, 28 Луганської області, - частку боргу у розмірі 531 (п'ятсот тридцять одна) грн. 00 коп., а у липні 2015 року - частку боргу у сумі 539 (п'ятсот тридцять дев'ять) грн. 07 коп., - при цьому перший платіж повинен бути вчинений не пізніше 31 серпня 2013 року, а останній - не пізніше 31 липня 2015 року.

Відповідно до ст.85 ГПК України у судовому засіданні 08.08.2013 оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання, оформленого відповідно до ст. 84 ГПК України.

Рішення складено у повному обсязі та підписано - 12 серпня 2013 року.

Суддя А.П.Середа