Постанова № 32902352, 27.06.2013, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

27 червня 2013 року № 826/6192/13-а

Окружний адміністративний суд м. Києва у складі судді Каракашьяна С.К., розглянув в порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "Златоград"

до: Державної податкової інспекції у Солом'янському районі міста Києва ДПС

про скасування податкових повідомлень-рішень.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Златоград" звернулося до Окружного адміністративного суду м. Києва з позовом до Державної податкової інспекції у Солом'янському районі м.Києва Державної податкової служби, в якому просить визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення №000023227 та 000024227 від 17.01.2013р.

Позовні вимоги мотивовані тим, що позивач мав в наявності всі документи, для віднесення сум, сплачених ТОВ «УММК» та ТОВ «Реконструкція» до валових витрат, а сум ПДВ, сплачених вказаним підприємствам - до податкового кредиту. При цьому позивач вказує на реальність господарських операцій між позивачем та його контрагентами.

Відповідачем позовні вимоги заперечуються з огляду на правомірність винесеного рішення. При цьому відповідач посилається на неможливість виконання угод контрагентами позивача та фіктивність господарських операцій.

Розглянувши подані представниками сторін документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд м. Києва, -

ВСТАНОВИВ:

Працівниками ДПІ у Солом'янському районі м. Києва було проведена документальна позапланова невиїзна перевірка товариства з обмеженою відповідальністю «Златоград» код за ЄДРПОУ 31921404 (далі по тексту ТОВ «Златоград»), з питань дотримання вимог податкового законодавства з податку на додану вартість та податку на прибуток при взаємовідносинах з товариством з обмеженою відповідальністю «УММК» (код за ЄДРПОУ 34321060) та товариством з обмеженою відповідальністю «Реконструкція» (код за ЄДРПОУ 32623124) за період з 01.01.10 по 31.12.11, за результатами якої складено акт від 21.12.2012р. №9291/22-7/31921404 (далі - акт перевірки).

Підставою для проведення даної перевірки визначено пп.78.1.11 п.78.1 ст.78, п.75.1. ст.75 та відповідно до п.79.1, п.79.2 ст.79 Податкового кодексу України, у зв'язку із надходженням до ДПІ у Солом'янському районі м. Києва постанови про призначення документальної позапланової перевірки від 16.08.12 по кримінальній справі №051201100163 старшого слідчого з особливо важливих справ СУ ДПС в Одеській області капітана податкової міліції Балахтіна І.М.

Відповідно до підпункту 78.1.11 пункту 78. 1 статті 78 Податкового кодексу України, в редакції, яка діяла на момент винесення оскаржуваних рішень, документальна позапланова перевірка здійснюється у зв'язку з отриманням судового рішення суду (слідчого судді) про призначення перевірки або постанову органу, що здійснює оперативно-розшукову діяльність, слідчого, прокурора, винесену ними відповідно до закону.

Згідно з пунктом 86.9 статті 86 вищезазначеного Кодексу, у разі якщо грошове зобов'язання розраховується органом державної податкової служби за результатами перевірки, проведеної з обставин, визначених підпунктом 78.1.11 пункту 78.1 статті 78 цього Кодексу, щодо кримінального провадження, у якому розслідується кримінальне правопорушення стосовно посадової особи (посадових осіб) платника податків (юридичної особи) або фізичної особи - підприємця, що перевіряється, предметом якого є податки та/або збори, податкове повідомлення-рішення за результатами такої перевірки приймається таким податковим органом протягом 10 робочих днів з дня, наступного за днем отримання цим податковим органом відповідного судового рішення (обвинувальний вирок, ухвала про закриття кримінального провадження за нереабілітуючими підставами), що набрало законної сили. Матеріали такої перевірки разом з висновками органу державної податкової служби передаються органу, що призначив перевірку.

З огляду на те, що суду не надано доказів порушення кримінальної справи щодо посадових осіб позивача, судом не приймаються посилання позивача на передчасність прийняття оскаржуваних рішень.

За результатами проведеної перевірки відповідачем встановлено порушення позивачем пп. 7.4.1 п.7.4 ст.7, пп. 7.4.5. п.7.4. ст.. 7 ЗУ «Про податок на додану вартість», підпункту 198.3, п.198.6 ст.198, п.201.4, п.201.6, п.201.10 ст.201 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на додану вартість на суму 583389грн. та п.п.5.3.9 п.5.3 ст.5 ЗУ «Про оподаткування прибутку підприємств» та п. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 ПК України, в результаті чого занижено податок на прибуток в періоді, що перевірявся, в загальному розмірі 729237грн.

На підставі висновків про порушення вищезазначених законодавчих норм відповідачем прийняті податкові повідомлення - рішення :

№000023227, яким, за порушення п.п.5.3.9 п.5.3 ст.5 ЗУ «Про оподаткування прибутку підприємств», позивачу збільшено суму грошових зобов'язань з податку на прибуток на 729237грн. та застосовано 1 грн. штрафних (фінансових) санкцій;

№000024227 від 17 січня 2013 року, яким, з порушення п.п. 198.3, 198.6 ст. 198, п. п. 201.4, 201.6, 201.10, статті 201 ПК України позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість на суму 583389 грн. та застосовано 1 грн. штрафних (фінансових) санкцій.

Прийняття зазначених рішень мотивовано наступними обставинами.

В акті перевірки зазначено, що позивачем до перевірки надано укладені між позивачем, в якості підрядника та ТОВ «УММК» в особі директора ОСОБА_2, в якості субпідрядника, договори :

від 11.01.11р. №11/01/11, за яким субпідрядник зобов'язується своїми та/або залученими силами та засобами у відповідності до проектної документації виконати роботи по влаштуванню буронабивних паль діаметром 620 мм на об'єкті «Друга черга реконструкції спорткомплексу з будівництвом фізкультурно-реабілітаційного центру та надбудовою навісу над трибунами в м. Ірпінь по вул. Садова, 92»;

від 16.07.10 №16-07/10, за яким субпідрядник зобов'язався виконати роботи по влаштуванню бурових паль при виконанні будівельних робіт по зведенню надземного автодорожнього міського мосту №1 через р. Либідь на території ВАТ «Завод Ленінська Кузня» за адресою: вул. Жилянська, 107 у Шевченківському районі м. Києва .

Також актом перевірки встановлено, що позивачем до перевірки надано укладений між позивачем, в якості підрядника та ТОВ «Реконструкція» в особі директора ОСОБА_4, в якості субпідрядника, договір від 09.02.11 №09-02/11, за змістом якого субпідрядник зобов'язується своїми та/або залученими силами та засобами у відповідності до проектної документації виконати роботи по влаштуванню бурових паль на об'єкті «Житловий будинок з об'єктами соціальної сфери та підземним паркінгом між ПТУ №28, дитячим будинком «Малятко» та пров. Рожевим у Подільському районі м. Києва».

Акт перевірки містить посилання на те, що листом СУ ДПС в Одеській області від 08.10.12 №5569/11/09-0011 (вх. від 11.10.12р. №11961/7) надано до перевірки постанову від 16.08.2012р. про призначення документальної позапланової перевірки ТОВ «Златоград». Згідно даної постанови : «Організована злочинна група під керівництвом працівника правоохоронного органу -заступника начальника слідчого управління ГУМВС України в Одеській області ОСОБА_5, в складі ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8. ОСОБА_9, ОСОБА_10 та ОСОБА_11 в 2010-2011 з корисливих мотивів, з метою сприяння реально діючим підприємствам в ухиленні від сплати податків, транзиту та незаконному переведенню у готівку безготівкових грошових коштів, організували створення (придбання) 11 фіктивних суб'єктів підприємницької діяльності, а саме: ТОВ «Перша міська будівельна компанія», ТОВ «Болівар», ПП «Антре Едвертайзінг», ТОВ «Реконструкція», ТОВ «УММК», ТОВ «ВСТК», ПП «Алмаст сервіс профі», ТОВ «ЛХВР 2010», ПП «Восторг строй», ТОВ «СК Пальміра», ТОВ «Гражданпромспецпроект», які увійшли до складу «конвертаційного центру». Під прикриттям вищезазначених підприємств документально оформляли неіснуючі операції з продажу товарів (робіт, послуг), після чого такі документи передавали замовникам «послуг» (реально діючим суб'єктам господарювання) для їх відображення в бухгалтерському і податковому обліках з метою незаконного формування податкового кредиту і валових витрат, заниження своїх податкових зобов'язань з податку на додану вартість і податку на прибуток. Для надання таких «послуг» контрагенти перераховували на поточні рахунки фіктивних підприємств грошові кошти, які в подальшому знімалися готівкою у банківських установах та поверталися клієнтам за виключенням частини коштів в якості винагороди організаторів злочину. Так, встановлено, що в період з 2010 по 2011 з метою ухилення від сплати податків та незаконного переведення у готівку безготівкових грошових коштів, службові особи ТОВ «ЗЛАТОГРАД» (код ЄДРПОУ 31921404) за попередньою змовою з ОСОБА_6 та іншими членами ОЗГ, здійснювали перерахування грошових коштів на поточні рахунки ТОВ «УММК» (код 34321060) та ТОВ «Реконструкція» (код 32623124) з призначенням платежу «придбання товару, робіт, послуг».

З посиланням на вищезазначену постанову та протоколи допитів ОСОБА_4 та ОСОБА_2 відповідач дійшов висновків про порушення позивачем п.2.4. Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.95р. №88, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05.06.95р. за №168/704 та п.9.1 ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», яке полягало у внесенні до бухгалтерського обліку записів на підставі первинних бухгалтерських документів, які не містили такого обов'язкового реквізиту як підпис посадової особи.

Ухвалою про відкриття провадження у справі судом було витребувано у позивача письмові пояснення керівника та відповідальних осіб щодо особи, які представляли контрагента позивача при укладенні угоди та виконання робіт (передачі товарів) та докази фактичного виконання робіт (передачу товару).

Позивачем пояснень посадових осіб щодо осіб, з якими укладалися вищезазначені договори надано не було. При цьому актом перевірки спростовується інформація щодо особистого підписання ОСОБА_4 та ОСОБА_2 будь - яких документів з контрагентами.

Також позивачем не було надано жодних пояснень щодо осіб, якими здійснювалося виконання робіт.

З огляду на те, що договором, який надано позивачем суду передбачено будівництво, в якому, як стверджує позивач, він є підрядником, а його контрагенти виступали субпідрядниками, контрагентами позивача, як стверджує позивач, виконано значний обсяг робіт, суд доходить висновку, що позивач мав би бути обізнаним як з ходом виконання робіт, так і з кількістю осіб, які ці роботи виконували.

Суд вважає, що виконання великого обсягу будівельних робіт особами, які залишилися невідомими позивачу неможливо як об'єктивно, так і з точки зору виконання контрактів, укладених позивачем з замовниками. Суд вважає об'єктивно неможливим та законодавчо забороненим виконання будівельних робіт невстановленими особами.

Натомість матеріали справи не містять жодного, з передбачених вищезазначеними договорами документу, крім актів, на підставі яких здійснювалися розрахунки. При цьому суду не надано жодного доказу реальності виконаних будівельних робіт, тобто існування матеріального об'єкту, спорудження якого було предметом укладеного договору.

Як зазначено в листі Вищого адміністративного суду України від 02.06.2011 № 742/11/13-11, з метою встановлення факту здійснення господарської операції, формування витрат для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток підприємства або податкового кредиту з податку на додану вартість належить з'ясувати, зокрема, такі обставини: рух активів у процесі здійснення господарської операції; установлення спеціальної податкової правосуб'єктності учасників господарської операції та установлення зв'язку між фактом придбання товарів (послуг), спорудження основних фондів, імпортом товарів (послуг), понесенням інших витрат і господарською діяльністю платника податку.

Згідно ч. 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» метою ведення бухгалтерського обліку і складання фінансової звітності є надання користувачам для прийняття рішень повної, правдивої та неупередженої інформації про фінансове становище, результати діяльності та рух грошових коштів підприємства.

Відповідно до ч. 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Визначення терміну "первинний документ" наведено у статті 1 вищезазначеного ЗАкону , згідно з якою первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення. Частиною 2 ст. 9 даного Закону передбачено, що первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Згідно пп. 5.2.1 п. 5.2 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3 - 5.7 цієї статті.

Відповідно до пп. 5.3.9 п. 5.3 вищезазначеного Закону не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Підпунктом 139.1.9 п. 139.1 Податкового кодексу України передбачено, що не включаються до складу витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Згідно пп. 14.1.27 п. 14.1ст. 14 ПК України витрати - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних для провадження господарської діяльності платника податку, в результаті яких відбувається зменшення економічних вигод у вигляді вибуття активів або збільшення зобов'язань, внаслідок чого відбувається зменшення власного капіталу (крім змін капіталу за рахунок його вилучення або розподілу власником).

Відповідно до п. 138.2 ст. 138 ПК України витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Згідно п. 198.3 ст. 198 ПК України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Відповідно до п. 198.1 ст. 198 ПК України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає, зокрема, у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Пунктом 198.2 ст. 198 ПК України встановлено, що датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг або дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

При цьому, відповідно до п. 201.8 ст. 201 ПК України право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку в порядку, передбаченому статтею 183 цього Кодексу.

Крім цього, відповідно до п. 198.6 ст. 198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу).

Положеннями п. 201.10 ст. 201 ПК України встановлено, що податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів (послуг), на вимогу їх покупця, та є підставою для нарахування податкового кредиту.

З огляду на вищевикладене, суд погоджується з посиланнями відповідача на те, що угоди, укладені між позивачем та його контрагентом є нікчемними правочинами, у зв'язку з чим позовні вимоги задоволенню не підлягають.

Так, згідно з ч. 2 ст. 71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідач, як суб'єкт владних повноважень, довів правомірність прийнятого ним рішення.

Керуючись ст. ст. 69-71, 94, 160-165, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

П О С Т А Н О В И В:

В задоволенні позовних вимог відмовити повністю.

Постанова набирає законної сили в порядку, передбаченому ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства та може бути оскаржена в апеляційному порядку повністю або частково за правилами, встановленими ст. ст. 185-187 КАС України, шляхом подання через суд першої інстанції апеляційної скарги.

Суддя С.К. Каракашьян