Рішення № 32902259, 05.08.2013, Бахмацький районний суд Чернігівської області

Єдиний унікальний номер 2-362/12

Номер провадження 2/728/2/2013

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

05 серпня 2013 року Бахмацький районний суд Чернігівської області

в складі:

головуючої судді О.І. Глушко

при секретарі Ю.Г.Макаренко,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Бахмач цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3 та ОСОБА_4 про визнання правочину недійсним та поділ спільного майна подружжя та зустрічним позовом ОСОБА_3 і ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про встановлення факту окремого проживання, факту належності майна на праві особистої приватної власності та визнання права власності,

В С Т А Н О В И В:

16 березня 2012 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 та ОСОБА_5 про визнання правочину недійсним та поділ спільного майна подружжя, вказуючи на те, що нею та ОСОБА_2 під час шлюбу було придбано транспортний засіб автомобіль марки «FORD ТRАNSІТ», 2006 року випуску, державний номерний знак НОМЕР_1. Однак останній, без її згоди, продав вказаний транспортний засіб своїй матері - ОСОБА_5. За таких обставин просила визнати вказаний правочин недійсним та вирішити питання про поділ майна подружжя, виділивши їй вищевказаний транспортний засіб, 1/2 частину вартості якого вона погоджується сплатити відповідачеві ОСОБА_2.

25 квітня 2012 року ОСОБА_5 та ОСОБА_2 звернулися до суду із зустрічним позовом до ОСОБА_1 про встановлення факту належності майна на праві особистої приватної власності та визнання права власності, вказуючи на те, що вищевказаний автомобіль не являється об»єктом спільної сумісної власності подружжя, оскільки був придбаний ОСОБА_2 в період окремого проживання і останній реалізував його на законних підставах. За таких обставин просили встановити факт, що автомобіль марки «FORD ТRАNSІТ», державний номерний знак НОМЕР_1 належав особисто ОСОБА_2 на праві особистої приватної власності до його продажу ОСОБА_5, а також визнати за ОСОБА_5 право власності на вказаний автомобіль.

Ухвалою суду від 03 травня 2012 року вказані позови об»єднані в одне провадження.

Ухвалою Бахмацького районного суду від 18 травня 2012 року провадження по справі було зупинено до 30 жовтня 2012 року до залучення у справі правонаступника чи законного представника, оскільки ОСОБА_5, яка являється відповідачкою по справі, а також заявляла зустрічний позов, померла ІНФОРМАЦІЯ_2.

Ухвалою суду від 09 листопада 2012 року до участі у справі в якості відповідачів залучені ОСОБА_3 та ОСОБА_4, які прийняли спадщину після смерті ОСОБА_5.

17.12.2012 року від імені ОСОБА_2 та ОСОБА_3 було подано уточнену зустрічну позовну заяву до ОСОБА_1, в якій позивачі просять встановити факт окремого проживання ОСОБА_2 та ОСОБА_1 в зв»язку з фактичним припиненням шлюбних відносин з 2001 року; встановити факт належності майна - автомобіля марки «Форд-транзит» на праві особистої приватної власності та визнати за ними, як спадкоємцями, право власності на зазначений транспортний засіб.

Ухвалою суду від 17.12.2013 року зазначені позови об»єднані в одне провадження.

В судовому засіданні позивачка ОСОБА_1 свої позові вимоги підтримала в повному обсязі і пояснила, що 27 квітня 1994 року уклала шлюб з відповідачем по справі ОСОБА_2 Від цього шлюбу вони мають спільну доньку ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_1. Починаючи з 1999 року сімейні відносини між ними були припинені і вони не проживали разом як одна сім»я. Протягом 2001 - 2004 років вона проживала з іншим чоловіком на прізвище ОСОБА_33. З 2004 року подружні стосунки з відповідачем ОСОБА_2 були відновлені і вони проживали як одна сім»я в її квартирі, розташованій по АДРЕСА_1 до 2011 року. Після смерті бабусі відповідача - ОСОБА_34, вони разом здійснювали ремонт її будинку. У 2008 році, під час спільного проживання ними був придбаний легковий автомобіль марки «Калина», який вони згодом продали. При цьому згоди на його продаж вона не надавала. В листопаді 2011 року ними, під час спільного проживання, був придбаний транспортний засіб - мікроавтобус марки «Форд-транзит», який було зареєстровано на ім»я відповідача ОСОБА_2, оскільки вона особисто не мала посвідчення водія. Отримавши соціальне відшкодування від підприємства, на якому трагічно загинув її син, в три етапи: спершу 53000, потім 11000 та 20000 гривень, які знімала в касі, на придбання автомобіля витратила 32000 гривень. Починаючи з грудня 2011 року вони припинили сімейні стосунки та ведення спільного господарства. Ще під час їх спільного проживання, відповідач ОСОБА_2 мав стосунки з іншою жінкою, яка народила дитину. Про її вагітність вона дізналася в грудні 2011 року. Згодом їй стало відомо, що ОСОБА_2 без її згоди продав транспортний засіб «Форд-транзит» своїй матері ОСОБА_5. Вважає, що оскільки даний мікроавтобус був придбаний ними під час спільного проживання, в період шлюбу, то відповідно, являється спільною сумісною власністю подружжя і на його відчуження необхідна обов»язкова її згода. Крім того, на момент вчинення вказаного правочину, ОСОБА_5 перебувала поза межами України. За таких обставин просила визнати даний правочин недійсним та вирішити питання про розподіл спільного майна подружжя, а саме: виділити їй зазначений транспортний засіб, так як він необхідний їй для здійснення підприємницької діяльності. Нею на депозитний рахунок суду внесені кошти за 1/2 частину його вартості в розмірі 33880 гривень. Передачу даного транспортного засобу саме їй обґрунтовує тим, що відповідач ОСОБА_2 ніде не працює та не матиме матеріальної можливості сплатити їй компенсацію. Відповідно до оцінки, визначеної в договорі купівлі-продажу, вартість даного транспортного засобу складає 67760 гривень, тому, виходячи з цієї суми, з якою цілком погоджується, вона і внесла кошти на депозитний рахунок для подальшої передачі їх відповідачеві. На її думку, немає необхідності призначати автотоварознавчу експертизу, так як з визначеною вартістю погоджується і сам відповідач. В задоволенні зустрічного позову просила відмовити, оскільки вважає, що підстави для його задоволення відсутні, так як транспортний засіб був придбаний за час спільного проживання та в шлюбі.

Відповідач ОСОБА_2 в судовому засіданні позовні вимоги позивачки ОСОБА_1 не визнав і пояснив, що з 1998 року не проживав разом з позивачкою, в зв»язку з припиненням шлюбних відносин. В 2001 році за рішенням суду шлюб між ними було розірвано, а також вирішено питання про стягнення аліментів на утримання доньки ОСОБА_7. Він особисто, після розірвання шлюбу, проживав за адресою АДРЕСА_2, у своїх батьків. Разом з ним, за цією ж адресою, проживала його донька ОСОБА_7. Вважав, що, оскільки мається в наявності рішення суду про розірвання шлюбу, тому шлюб вже і є розірваним. Про юридичні наслідки не думав. Спершу придбавав автомобіль марки «Калина», який через деякий час продав і згодом купив «Форд-транзит». У своєї дружини ОСОБА_1 грошей не брав на його придбання, оскільки позичав з цією метою 80000 гривень у свого роботодавця ОСОБА_12 в присутності свідків ОСОБА_9 та ОСОБА_10, про що написав письмову розписку. Вважає, що вказане майно належить саме йому, оскільки він придбавав його особисто в кінці 2011 року, будучи розлученим. Даний транспортний засіб купував для роботи, так як працював в пункті прийому металобрухту. Взагалі, вказаний транспортний засіб ОСОБА_12, але чому він не зареєстрував його на своє ім»я, йому невідомо. В кінці січня 2012 року продав мікроавтобус своїй матері ОСОБА_5, хоча в подальшому мав намір працювати на ньому. Остання права на керування транспортними засобами не мала. Необхідність продажу виникла в зв»язку з тим, що мати хвилювалася за те, що він часто вживав спиртне та міг керувати даним транспортним засобом. Вважає, що, оскільки майно було придбане ним не під час шлюбу, а тому належить йому особисто і не підлягає поділу. Правочин щодо його продажу вчинений правомірно і підстав для визнання його недійсним не вбачає. За таких обставин просив суд відмовити позивачці ОСОБА_1 в задоволенні позовних вимог та задовольнити зустрічний позов, так як, починаючи з 1998 року сімейні стосунки між ними припинені і вони не підтримували їх. Дійсно, від цього шлюбу є спільна донька ОСОБА_7, до якої він їздив щодня, і яка проживала разом зі свою матір»ю - ОСОБА_1 по АДРЕСА_1. З вартістю транспортного засобу погоджується і не наполягає на проведенні автотоварознавчої експертизи.

Представник відповідача ОСОБА_2 - адвокат ОСОБА_11 в судовому засіданні позовні вимоги не визнав і заперечував проти їх задоволення, оскільки вищезазначений транспортний засіб був придбаний особисто ОСОБА_2 під час окремого проживання з ОСОБА_1, що було доведено в ході судового засідання матеріалами справи та показаннями свідків. Просив задовольнити зустрічний позов, так як шлюб між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 було розірвано в 2001 році і з того часу вони спільно не проживали та не вели спільного господарства.

Відповідач ОСОБА_3 в судове засідання не з»явився, але у своїй заяві просить суд розглядати справу без його участі. В задоволенні первісного позову просив відмовити та задовольнити в повному обсязі зустрічний (а.с.169).

Відповідачка ОСОБА_4 в судове засідання не з»явилася, але у своїй заяві просить суд розглядати справу без її участі та відмовити в задоволенні первісного позову, задовольнивши зустрічний (а.с.188-189).

Допитана в якості свідка за клопотанням позивачки ОСОБА_7, яка доводиться донькою сторонам ОСОБА_2 та ОСОБА_1, в судовому засіданні пояснила, що її батьки, починаючи 2004 року і по 2011 рік проживали разом однією сім»єю по вулиці Жовтнева м. Бахмач. Батько жив з ними в квартирі ночував, харчувався, мати купувала різні речі, як для спільної сім»ї. Крім того, мати часто ходила на вулицю Чернігівську, де проживала родина батька, і обробляла город, доглядала собаку-вівчарку, а також курей. Іноді, але рідко, батько ночував в будинку родини на АДРЕСА_2. Вона особисто підтримувала доброзичливі стосунки зі своєю бабусею - матір»ю батька.

Свідок ОСОБА_12, яка була допитана в судовому засіданні за клопотанням позивачки та доводиться їй рідною сестрою, пояснила, що на прохання ОСОБА_2 вона мала розмову зі своєю сестрою ОСОБА_1 з приводу відновлення подружніх стосунків. З 2004 року, після трагічної загибелі сина ОСОБА_1, остання відновила сімейні стосунки з ОСОБА_2 і вони разом проживали в квартирі ОСОБА_1, розташованій по вулиці Жовтнева м. Бахмач. На той час ОСОБА_2 офіційно не працював, але займався перевезенням картоплі. З цією метою він запропонував ОСОБА_1 придбати автомобіль для перевезення вантажу, так як та той час в них був легковий автомобіль. Вони спільно, як одна сім»я, обговорювали дане питання. ОСОБА_13 особисто, орієнтовно в жовтні - листопаді 2011 року, їздив за транспортним засобом у Західну Україну. ОСОБА_14 згодом розповідала, що автомобіль придбаний за 80000 гривень.

Свідок ОСОБА_15, яка доводиться рідною сестрою позивачці та була допитана за клопотанням останньої, в судовому засіданні пояснила, що, починаючи з 2004 року ОСОБА_2 та ОСОБА_1 відновили сімейні стосунки та проживали разом однією сім»єю, орієнтовно до осені 2011 року. Точної дати назвати не може, але це було холодної пори. За час спільного проживання вони придбали спершу автомобіль «Калина», а потім вантажний автомобіль для роботи: для перевезення овочів та фруктів. ОСОБА_14 особисто розповідала їй про купівлю вказаного транспортного засобу, але його вартості не повідомляла. Крім того, за час спільного життя, вони обоє здійснювали ремонт в будинку, який належав бабусі ОСОБА_2 та розташований по АДРЕСА_2.

Допитаний в судовому засіданні Свідок ОСОБА_16, який доводиться чоловіком рідної сестри позивачки та був допитаний за клопотанням останньої, в судовому засіданні пояснив, що після трагічної загибелі сина ОСОБА_14 між ними з ОСОБА_2 було прийнято рішення проживати спільно, однією сім»єю. Спершу вони мали намір оселитися в будинку по вулиці Чернігівській, який належав родині ОСОБА_2, де здійснювали ремонт. У його проведенні і особисто він приймав участь, зокрема переробляв опалення та допомагав встановлювати ворота. ОСОБА_14 готувала обід будівельникам, які ремонтували будинок. Спершу вони купили автомобіль «Калина», на придбання якого саме ОСОБА_1 давала гроші. Згодом даний транспортний засіб продали і купили мікроавтобус. Але достовірно пояснити не може чи це було під час спільного їх проживання чи ні.

Свідок ОСОБА_17, яка була допитана за клопотанням позивачки, в судовому засіданні пояснила, що спершу після одруження ОСОБА_8 та ОСОБА_2 проживали з нею по-сусідству, потім на деякий час припинили сімейні стосунки і не проживали разом. Починаючи з 2004 року, відновивши сім»ю, ОСОБА_2 проживав у квартирі ОСОБА_8, розташованій по вулиці Жовтнева м. Бахмач, звідки їздив на роботу. ОСОБА_14, як дружина, готувала чоловікові їжу, прала одяг. Вони мали автомобіль марки «Калина». За інший транспортний засіб їй нічого не відомо. В період, орієнтовно, в кінці 2011 року - лютому 2012 року вона особисто приходила в квартиру ОСОБА_8, так як мати останньої була хвора. При цьому був присутній ОСОБА_2, який просив вийти з квартири. Може підтвердити той факт, що ОСОБА_2 та ОСОБА_8 проживали спільно, як одна сім»я з 2004 року по листопад-грудень 2011 року.

Свідок ОСОБА_18, яка має дружні стосунки зі сторонами та була допитана за клопотанням позивачки, в судовому засіданні пояснила, що після трагічної загибелі сина ОСОБА_14, вона з ОСОБА_2 відновила подружні стосунки і проживали однією сім»єю у квартирі ОСОБА_8 по АДРЕСА_1. Оскільки між ними дружні відносини, то вона особисто часто бувала в гостях як в квартирі так і в будинку на вулиці Чернігівській. Орієнтовно в 2011 році приходила в даний будинок, де здійснювався ремонт. ОСОБА_14 готувала їжу для будівельників. Протягом якого саме часу ОСОБА_2 та ОСОБА_8 проживали разом не може пояснити, але у 2011 році відносини між ними ще не були припинені. Легковий та вантажний автомобіль купували разом, під час спільного проживання.

Свідок ОСОБА_19, яка має дружні стосунки зі сторонами, оскільки ОСОБА_8 її подруга, а ОСОБА_2 однокласник та була допитана за клопотанням позивачки, в судовому засіданні пояснила, що неодноразово протягом 2010-2011 року бачила ОСОБА_8 на вулиці Чернігівській у будинку, який належить родині ОСОБА_2. Загалом вони проживали однією сім»єю у квартирі, належній ОСОБА_8 по АДРЕСА_1 і припинили стосунки в кінці 2011 року.

Допитана за клопотанням позивачки свідок ОСОБА_20, яка має дружні стосунки зі сторонами, в судовому засіданні пояснила, що між їх сім»ями склалися дружні стосунки і вони підтримували ці відносили. Після укладення шлюбу ОСОБА_8 та ОСОБА_2 проживали разом. В зв»язку з тим, що ОСОБА_2 зловживав спиртним, вони припинили сімейні стосунки і ОСОБА_8 почала проживати з іншим чоловіком. Орієнтовно в 2004-2005 роках за пропозицією ОСОБА_2, який виправився та перестав вживати спиртне, відновили сім»ю. ОСОБА_8 повідомила про придбання з салону легкового автомобіля «Лада» за кошти, отримані від підприємства за трагічну загибель сина. ОСОБА_21 повідомляла, що ОСОБА_2 зраджує їй. Будучи в даній сім»ї, бачила як ОСОБА_21 догоджала ОСОБА_13, зокрема готувала їжу, прибирала, прала. Про всі події їй відомо лише зі слів ОСОБА_21, так як вони є близькими подругами. Остання розповідала, що після продажу легкового автомобіля, придбали вантажний з метою здійснення перевезень для отримання прибутку. Про розірвання шлюбу в 2001 році їй взагалі нічого невідомо. Може підтвердити, що подружні відносини між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 припинено взимку 2011 року.

Допитана за клопотанням позивачки свідок ОСОБА_22 в судовому засіданні пояснила, що сім»ю ОСОБА_1 та ОСОБА_2 знає давно. Під час спільного проживання між ними іноді виникали спори. На час придбання легкового автомобіля «Калина» вони проживали разом у квартирі ОСОБА_1 по АДРЕСА_1. Остання допомагала по -господарству на вулиці Чернігівська, 48, де проживала родина ОСОБА_2. 24 січня 2012 року на її електронну адресу від ОСОБА_23 - чоловіка ОСОБА_4, які проживають в м. Москва, та доводяться, відповідно, зятем та рідною сестрою ОСОБА_2, надійшла копія паспорту та ідентифікаційного коду ОСОБА_5, так як остання перебувала в Москві у своєї доньки. По те, що це була дата саме 24.01.2012 року може сказати з упевненістю, так як після початку зазначеного спору уточнювала дату вказаного повідомлення. ОСОБА_2 пояснював, що ці документи необхідно для оформлення пенсії по платіжній картці. Коли розпочався розподіл, то ОСОБА_1 та ОСОБА_2 не припинили сімейних стосунків.

Допитана за клопотанням позивачки свідок ОСОБА_6, яка має дружні стосунки зі сторонами, в судовому засіданні пояснила, що ОСОБА_1 та ОСОБА_2 перебували в зареєстрованому шлюбі, мають спільну дитину-доньку ОСОБА_5. Під час спільного проживання, разом вони проводили ремонт в будинку по вулиці Чернігівська та в квартирі по АДРЕСА_1, яка належить ОСОБА_1. В 2011 році ОСОБА_2 жив зі ОСОБА_1 в її квартирі. В березні 2012 року на її пропозицію, ОСОБА_2 приходили в ресторан. Автомобіль білого кольору був придбаний восени 2011 року. ОСОБА_14 з донькою ОСОБА_5 оглядали придбаний автомобіль.

Свідок ОСОБА_9, який був допитаний за клопотанням відповідача ОСОБА_2 та має дружні відносини з останнім, в судовому засіданні пояснив, що в його присутності у вересні 2009 року ОСОБА_12 позичав гроші в сумі 80000 гривень ОСОБА_2. І наскільки йому було відомо, ці гроші необхідні були для придбання автобуса. Особисто він разом з іншим свідком ОСОБА_10, підписував письмову розписку про вищевказану позику. Крім того, йому відомо, що ОСОБА_2 розлучений, проживає сам і від першого шлюбу має доньку.

Свідок ОСОБА_10, який був допитаний за клопотанням відповідача ОСОБА_2 та має дружні відносини з останнім, в судовому засіданні пояснив, що у вересні 2009 року ОСОБА_2 позичав гроші в сумі 80000 гривень у ОСОБА_12, написавши при цьому письмову розписку. Гроші передавалися в його присутності, але якими саме купюрами він не пам»ятає. Зі слів ОСОБА_2 йому стало відомо, що вказані кошти необхідні йому для придбання автобуса. Про сімейний стан відповідача йому нічого невідомо, але знає, що останній проживав у своєї матері.

Допитана за клопотанням відповідача ОСОБА_2 в якості свідка ОСОБА_24 в судовому засіданні пояснила, що проживає поряд з будинком, який належить родині ОСОБА_2, по АДРЕСА_2. В одній частині будинку проживав ОСОБА_2 протягом останніх 10 років, а в іншій - ОСОБА_3. На даний час ОСОБА_2 проживає у даному господарстві з іншою жінкою. ОСОБА_1 у даному будинку ніколи не проживала, хоча іноді приходила допомагати по-господарству, садила та збирала клубнику. Також бачила її на похоронах за вказаною адресою.

Свідок ОСОБА_25, який був допитаний за клопотанням відповідача ОСОБА_2 та має дружні відносини з останнім, в судовому засіданні пояснив, що його будинок, де він іноді буває і не проживає постійно, розташований по -сусідству з сім»єю ОСОБА_2, за адресою: АДРЕСА_3. Добре знає матір ОСОБА_13, яка бідкалася про те, щоб ОСОБА_2 одружився, так як він не мав сім»ї. Останні десять років ОСОБА_2 проживав по АДРЕСА_2 і нікуди не відлучався. В нього був вантажний автомобіль, а потім білий «Москвич». Ніяких жінок в даному господарстві не бачив. Останнім часом там проживає молода жінка, яка народила дитину. ОСОБА_1 в даному господарстві ніколи не бачив. ОСОБА_26 - Віку знає. Про сімейне становище ОСОБА_26 йому нічого невідомо.

Свідок ОСОБА_27, який був допитаний за клопотанням відповідача ОСОБА_2 та має сусідські відносини з останнім, в судовому засіданні пояснив, що знає останнього протягом восьми останніх років. Він проживав за адресою АДРЕСА_2, де проживали його бабуся та матір. Останні п»ять років ОСОБА_2 нікуди не виїжджав. Про особисте його життя нічого невідомо. На даний час він проживає за вищевказаною адресою з жінкою на ім»я ОСОБА_6 та маленькою дитиною. Раніше в дворі бачив доньку ОСОБА_2. Щодо наявності транспортних засобів, то в нього був «Москвич» білого кольору, темні «Жигулі», а на даний час «Форд», який він купив недавно.

Свідок ОСОБА_28, який був допитаний за клопотанням відповідача ОСОБА_2 та має сусідські відносини з останнім, в судовому засіданні пояснив, що проживає по - сусідству з ОСОБА_2 за адресою АДРЕСА_4. Йому відомо про розлучення ОСОБА_2, але ніякої дружини в нього ніколи не бачив. Останній постійно проживає за адресою АДРЕСА_2 і нікуди не від»їжджав. Може підтвердити, що ОСОБА_2 має мікроавтобус, а перед цим в нього був легковий автомобіль «Калина». Останнім часом бачив в його дворі жінку з дитиною, а іноді там бачив його доньку.

Свідок ОСОБА_29, яка була допитана за клопотанням відповідача ОСОБА_2, в судовому засіданні пояснила, що зі слів ОСОБА_1 їй стало відомо про те, що в листопаді 2000 року вони з ОСОБА_2 припинили сімейні відносини і в подальшому вона познайомилася з іншим чоловіком, з яким проживала однією сім»ю деякий час, орієнтовно з 2000 до 2004 року.

Допитана в якості свідка за клопотанням відповідача ОСОБА_2 ОСОБА_30 в судовому засіданні пояснила, що, починаючи з літа 2010 року вона проживає разом з ОСОБА_2, ведуть спільне господарство, а також мають спільну дитину ІНФОРМАЦІЯ_6. До деякого часу у них був автомобіль «Калина», якого вони згодом продали та в кінці жовтня, на виручені від продажу «Калини» гроші, купили «Форд-транзит». Їй було відомо, що ОСОБА_2 розлучений, тому вона створила з ним сім»ю. Орієнтовно у листопаді 2011 року до неї приходила ОСОБА_1 і била вікна.

Вислухавши сторони, представника, допитавши свідків, вивчивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 підлягають задоволення, виходячи з наступного.

Як встановлено в судовому засіданні 27 квітня 1994 року ОСОБА_2 та ОСОБА_31 зареєстрували шлюб, що підтверджується копію свідоцтва про укладення шлюбу від 27 квітня 1994 року (а.с.10). Від шлюбу мають спільну доньку - ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с.11).

Як вбачається копії рішення Бахмацького районного суду від 21 грудня 2001 року вищевказаний шлюб між сторонами було розірвано (а.с.58).

Відповідно до ст. 44 КпШС України «Шлюб вважається припиненим з моменту реєстрації розлучення в органах реєстрації актів громадянського стану».

Нормою ст. 114 СК України передбачено, що «У разі розірвання шлюбу судом шлюб припиняється у день набрання чинності рішенням суду про розірвання шлюбу».

Пунктом 15 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 21.12.2007 року за № 11 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя» визначено, що хоча розірвання шлюбу, здійснене на підставі рішення суду, потребує подальшої реєстрації у державному органі РАЦС, моментом припинення шлюбу є день набрання чинності рішення суду про його розірвання (ч.2 ст. 114 СК України). Це правило не поширюється на випадки, коли шлюб було розірвано у судовому порядку до 01 січня 2004 року, тобто до набрання чинності СК».

Як вбачається з повідомлення Відділу державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Бахмацького районного управління юстиції від 24.04.2012 року, а також підтверджується копією свідоцтва про розірвання шлюбу відділом ДРАЦС РС РУЮ зареєстровано розірвання шлюбу згідно заяви ОСОБА_2 на підставі рішення Бахмацького районного суду Чернігівської області від 21.12.2001 року, актовий запис № 12 від 21.04.2012 року (а.с.43, 59).

Відповідно до ст. 65 СК України «Дружина, чоловік розпоряджаються майно, що є об»єктом права спільної сумісної власності подружжя, за взаємною згодою. При укладенні договорів одним з подружжя вважається, що він діє за згодою другого з подружжя. Дружина, чоловік має право на звернення до суду з позовом про визнання договору недійсним як такого, що укладений другим з подружжя без її, його згоди, якщо цей договір виходить за межі дрібного побутового. Для укладення одним із подружжя договорів, які потребують нотаріального посвідчення і (або) державної реєстрації, а також договорів стосовно цінного майна, згода другого з подружжя має бути подана письмово».

В судовому засіданні встановлено, та підтверджується довідкою за № 217, виданою 06.04.2012 року Бахмацьким РЕВ, що автомобіль марки «Форд-транзит» ОСОБА_2 придбав згідно довідки-рахунку серії ДПІ № 089525 від 01.11.2011 року через ПП «Арабус» м. Луцьк та зареєстрував його в Бахмацькому РЕР УДАІ УМВС в Чернігівській області 04.11.2011 року на своє ім»я. 24.01.2012 року останній зняв вищезазначений автомобіль з реєстрації для реалізації в межах України. 25.01.2012 року даний транспортний засіб поставлено згідно довідки - рахунку серія ДПІ № 185148 через ТОВ «Укркредитавто» на ім»я ОСОБА_5, мешканки АДРЕСА_5 (а.с.33).

Відповідно до ч.1 ст. 60 СК України «Майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності…».

Згідно ч. 1 ст. 70 СК України «У разі поділу майна, що є об»єктом права спільної сумісної власності подружжя, частки майна дружини та чоловіка є рівними, якщо інше не визначено домовленістю між ними або шлюбним договором».

Враховуючи, що під час продажу ОСОБА_2 автомобіля марки «Форд-транзит» не було отримано згоди ОСОБА_1, з якою на момент його реалізації він перебував в зареєстрованому шлюбі та проживав однією сім»єю, тому наявні підстави для задоволення первісного позову ОСОБА_1.

При цьому суд також приймає до уваги висновок почеркознавчої експертизи від 23.05.2013 року, проведеної за клопотання позивачки ОСОБА_1, відповідно до якого підписи від імені ОСОБА_5 в довідці -рахунку № 185148 від 24.01.2012 року в рядку «Вказаний транспортний засіб (агрегат) одержав, в заяві № 2450 від 25.01.2012 року в графі «Заявник», в накладній № 3036 від 25.01.2012 року в графі «Отримав», в договорі купівлі-продажу транспортного засобу, укладеного 26 січня 2012 року за № 195 між ОСОБА_2 та ОСОБА_5 в ТОВ «Укркредит Авто», в графі «Покупець», виконані не ОСОБА_5, а іншою особою (а.с.42 зворот).

Згідно з ч. 3 ст. 215 ЦК України «Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним».

Виходячи з положень п. 3 ч.1 ст. 208 та ч.2 ст. 207 ЦК України вищезазначений правочин повинен укладатися в письмовий формі та підписаний сторонами.

Відповідно до п. 25 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 21.12.2007 року за № 11 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя» «Вирішуючи питання про поділ майна, що є об»єктом права спільної сумісної власності подружжя, зокрема неподільної речі, суди мають застосовувати положення частин 4,5 ст. 71 СК України щодо обов»язкової згоди одного з подружжя на отримання грошової компенсації та попереднього внесення другим з подружжя відповідної грошової компенсації на депозитний рахунок суду. За відсутності такої згоди присудження грошової компенсації може мати місце з підстав, передбачених ст. 365 ЦК України, за умови звернення подружжя (одного з них) до суду з таким позовом та попереднього внесення на депозитний рахунок суду відповідно грошової суми.

В судовому засіданні сторони погодилися з вартістю спірного транспортного засобу, а саме: 67760 гривень і жодна зі сторін не наполягала на проведенні експертизи по його оцінці.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачкою ОСОБА_1 04.01.2013 року внесено на депозитний рахунок суду кошти в розмірі 33880 гривень (а.с.239).

Позивачка в судовому засіданні просила суд передати саме їй автомобіль марки «Форд-транзит», оскільки він необхідний їй для здійснення підприємницької діяльності.

З пояснень відповідача ОСОБА_2 вбачається, що на даний час він не працює, але має намір в подальшому займатися перевезенням картоплі, проти отримання чи сплати вартості 1/2 частини спірного автомобіля заперечує, так як вважає, що він є лише його власністю, так як придбаний не під час шлюбу з позивачкою і, виключно, лише за його особисті кошти, які він позичав в свого роботодавця ОСОБА_12 в розмірі 80000 гривень, написавши останньому письмову розписку.

Вказану розписку (а.с. 60) суд не приймає до уваги, як вона датована 2009 роком, а автомобіль придбаний у 2011році і відповідачем жодним чином не доведено, що вказані кошти позичалися ним для придбання спірного транспортного засобу. Крім того, свідки ОСОБА_10 та ОСОБА_9, які підтверджували в судовому засіданні факт передачі коштів, перебувають у дружніх відносинах з ОСОБА_2, і їх показання спрямовані на вирішення даної справи саме на користь останнього.

Оскільки спільне майно подружжя - транспортний засіб марки «Форд-транзит» є річчю неподільною, вирішуючи питання про передачу його одному з них, суд приймає до уваги ту обставину, що ОСОБА_1 являється фізичною особою - підприємцем, що підтверджується свідоцтвом про державну реєстрацію (а.с. 12) і даний транспортний засіб необхідний їй для здійснення підприємницької діяльності, а також внесення нею коштів за 1/2 його частину на депозитний рахунок суду. Враховуючи вищевикладене, автомобіль марки «Форд - транзит» слід передати саме ОСОБА_1.

Заявлений ОСОБА_3 та ОСОБА_2 зустрічний позов, в якому позивачі просять встановити факт окремого проживання ОСОБА_2 та ОСОБА_1 в зв»язку з фактичним припиненням шлюбних відносин з 2001 року; встановити факт належності майна - автомобіля марки «Форд-транзит» на праві особистої приватної власності та визнати за ними, як спадкоємцями, право власності на зазначений транспортний засіб не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Показаннями свідків ОСОБА_7, ОСОБА_18, ОСОБА_19, ОСОБА_20, ОСОБА_6, які були допитані за клопотанням позивачки ОСОБА_1, і які мають дружні відносини не лише з позивачкою, а й з відповідачем, підтверджено, що ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на час придбання вищезазначеного транспортного засобу проживали спільно, однією сім»єю. Вказана обставина підтверджується також копією свідоцтва про розірвання шлюбу між ОСОБА_1 та ОСОБА_2, який було розірвано вже після придбання спірного транспортного засобу (а.с. 59), з урахуванням положень 15 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 21.12.2007 року за № 11 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб».

Показання свідків ОСОБА_25, ОСОБА_27 та ОСОБА_28, які були допитані в судовому засіданні за клопотанням відповідача ОСОБА_2, про те, що вони взагалі ніколи не бачили ОСОБА_1 в господарстві, яке належить родині ОСОБА_2 та розташоване на АДРЕСА_2, не спростовують факту проживання однією сім»єю вказаних осіб, оскільки як було встановлено в судовому засіданні на підставі показань свідків, ОСОБА_2 та ОСОБА_1 проживали сумісно в квартирі останньої, розташованій по АДРЕСА_1.

Крім того, вищевказані свідки перебувають в дружніх стосунках з ОСОБА_2.

Показання свідка ОСОБА_30 з приводу того, що вона протягом останнього часу проживала спільно з ОСОБА_2 і вони разом придбавали автомобіль марки «Калина» а згодом «Форд-транзит», суд не може прийняти до уваги, оскільки остання має дитину -сина ОСОБА_32, ІНФОРМАЦІЯ_6, батьком якої в свідоцтві про народження записаний саме ОСОБА_2 (а.с.100) і на даний час проживає з відповідачем в незареєстрованому шлюбі, а тому її показання спрямовані на вирішення спору саме на користь ОСОБА_2. Також показання свідка ОСОБА_30 спростовуються показаннями свідків ОСОБА_7, ОСОБА_18, ОСОБА_19, ОСОБА_20, ОСОБА_6 ОСОБА_17, які є логічними, послідовними та узгодженими між собою.

Факт спільного проживання ОСОБА_1 та ОСОБА_2 підтверджується також довідкою за № 4720, виданою 18 вересня 2009 року Бахмацькою міською радою на ім»я ОСОБА_7, зі змісту якої вбачається, що остання зареєстрована за адресою АДРЕСА_1 і має склад сім»ї батько: ОСОБА_2 та мати: ОСОБА_1 (а.с. 93).

За таких обставин в задоволенні зустрічного позову слід відмовити в повному обсязі.

Відповідно до ст. 88 ЦПК України «Стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати».

Враховуючи, що позовні вимоги ОСОБА_1 задоволені в повному обсязі, тому судові витрати підлягають солідарному стягненню з відповідачів ОСОБА_2, ОСОБА_3 та ОСОБА_4 в розмірі 2092 (дві тисячі дев»яносто дві) гривні 50 копійок, із яких: 446 гривень 10 копійок по сплаті судового збору (338 гривень 80 копійок + 107 гривень 30 копійок) (а.с.2,4), а також 1646 гривень 40 копійок за проведення експертизи (а.с.37).

Накладений в порядку забезпечення позову ухвалою суду від 09 листопада 2012 року арешт на спірний автомобіль підлягає зняттю після набранням рішення законної сили і оформленням позивачкою ОСОБА_1 права власності на вказаний транспортний засіб (а.с.132).

Керуючись ст.ст. 10, 60, 209, 212, 213, 215, 218 ЦПК України, ст.. 44 КпШС України, ст.ст. 60 ч.1, 65, 70 ч.1, 114 СК України, п. 3 ч.1 ст. 208 та ч.2 ст. 207, 215 ч.3 ЦК України, п 15,25 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 21.12.2007 року за № 11 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя», суд -

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3 та ОСОБА_4 про визнання правочину недійсним та поділ спільного майна подружжя задовольнити повністю.

Визнати недійсним договір купівлі-продажу транспортного засобу марки «FORD ТRАNSІТ» 2006 року випуску, державний номерний знак НОМЕР_2, укладеного 26 січня 2012 року за № 195 між ОСОБА_2 та ОСОБА_5 в ТОВ «Укркредит-Авто».

Розділити майно, набуте під час шлюбу між ОСОБА_1 та ОСОБА_2.

Виділити ОСОБА_1 автомобіль марки «FORD ТRАNSІТ», номер кузова НОМЕР_3, № двигуна НОМЕР_4, державний номерний знак НОМЕР_2, (державний номерний знак після перереєстрації НОМЕР_5), 2006 року випуску, загальною вартістю 67760 (шістдесят сім тисяч сімсот шістдесят) гривень, визнавши за нею право власності на вказаний транспортний засіб.

Кошти в розмірі 33880 (тридцять три тисячі вісімсот вісімдесят) гривень, які внесені 04 січня 2013 року за 1/2 частину спільного майна подружжя ОСОБА_1, жителькою м. Бахмач на наступний депозитний рахунок суду: Банк платника Чернігівське РУ ПАТ КБ «Приватбанк» м. Чернігів, банк отримувача ГУ ДКСУ у Чернігівській області, отримувач ТУ ДСАУ в Чернігівській області, код отримувача 26295412, розрахунковий рахунок платника 10023051400255 МФО 353586, розрахунковий рахунок отримувача 37315006001170 МФО 853592 підлягають отриманню ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_9, уродженцем м. Бахмач Чернігівської області.

Стягнути солідарно з ОСОБА_2, ОСОБА_3 та ОСОБА_4 на користь ОСОБА_1 2092 (дві тисячі дев»яносто дві) гривні 50 копійок в рахунок повернення коштів по сплаті судових витрат.

В задоволенні зустрічного позову ОСОБА_3 та ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про про встановлення факту окремого проживання, факту належності майна на праві особистої приватної власності та визнання права власності відмовити.

Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Чернігівської області через Бахмацький районний суд Чернігівської області на протязі десяти днів з моменту його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя О.І. Глушко