Постанова № 32901231, 07.08.2013, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 серпня 2013 року (15 год. 07 хв.)Справа № 808/6086/13-а м.Запоріжжя

Запорізький окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Садового І.В.

при секретарі судового засідання - Гайдай А.В.,

за участю:

представника позивача: Волнової Ю.М.

представника відповідача: Драча Б.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали адміністративної справи

за позовною заявою: Приватного акціонерного товариства «Торгівельний Будинок «Електроснаб»

до: Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м.Запоріжжя Головного управління Міндоходів у Запорізькій області

про: визнання протиправною та скасування податкової вимоги від 27.06.2013 №599/10/19

ВСТАНОВИВ:

08.07.2013 Приватне акціонерне товариство «Торгівельний Будинок «Електроснаб» (далі - позивач, АТ «ТБ «Електроснаб») звернулося до Запорізького окружного адміністративного суду з позовною заявою до Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м.Запоріжжя Головного управління Міндоходів у Запорізькій області (далі - відповідач) про визнання дій відповідача щодо стягнення податкового боргу з податку на прибуток в сумі 22 762 грн. 50 коп. протиправними, визнання протиправною та скасування податкової вимоги від 27.06.2013 №599/10/19.

Ухвалою суду від 09.07.2013 відкрито провадження в адміністративній справі №808/6086/13-а, та, з метою вирішення клопотання про вжиття заходів забезпечення адміністративного позову, призначене попереднє судове засідання на 17.07.2013.

Ухвалою суду від 17.07.2013 клопотання позивача про вжиття заходів забезпечення адміністративного позову задоволено. Заборонено Державній податковій інспекції у Жовтневому районі м.Запоріжжя Головного управління Міндоходів у Запорізькій області вчиняти дії щодо стягнення податкового боргу з Приватного акціонерного товариства «Торгівельний Будинок «Електроснаб» в сумі 22 762 грн. 50 коп. за податковою вимогою від 27.06.2013 №599/10/19 та застосовувати заходи забезпечення стягнення податкового боргу в зазначеній сумі за спірною податковою вимогою до набрання рішенням по справі законної сили.

Ухвалою суду від 17.07.2013 закінчено підготовче провадження, справу призначено до судового розгляду на 24.07.2013. Розгляд справи відкладався до 07.08.2013.

У судовому засіданні 07.08.2013 на підставі ст.160 КАС України судом проголошено вступну та резолютивну частину постанови.

Позивач у судовому засіданні надав заяву про уточнення позовних вимог, якою зменшив позовні вимоги. Просить визнати протиправною та скасувати податкову вимогу від 27.06.2013 №599/10/19 про наявність податкового боргу позивача на суму 22 762 грн. 50 коп. На обґрунтування позову зазначає, що податкове зобов'язання з податку на прибуток, визначене у спірній вимозі у сумі 22 762 грн. 50 коп. є узгодженим за наслідками оскарження податкового повідомлення - рішення №0001042302/0 від 01.08.2006 в судовому порядку з 01.10.2009 (постанова Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 01.10.2009 у справі №13/348/06-АП). Строк для стягнення суми податкового боргу встановлено Податковим кодексом України та Законом України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» від 21.12.2000 №2181-ІІІ (далі - Закон України від 21.12.2000 №2181-ІІІ) та становить 1095 днів з дня виникнення податкового боргу. Отже, 11.10.2012 сплинув строк для стягнення податкового боргу в сумі 22 762 грн. 50 коп., який виник 11.10.2009. Вважає податкову вимогу від 27.06.2013 №599/10/19 протиправною та такою, що підлягає скасуванню. Просить позов задовольнити.

Заява про уточнення позовних вимог відповідає вимогам ст.51 КАС України, а тому прийнята судом.

Відповідач в судовому засіданні позовні вимоги не визнав з підстав, викладених у наданих запереченнях. Зазначає, що на підставі акту перевірки від 18.07.2006 №83/23-2/31831117 відповідачем було винесено податкове повідомлення - рішення від 01.08.2006 №0001042302/0 на суму 22 762 грн. 50 коп., в тому числі 15 175 грн. - за основним платежем та 7 587 грн. 50 коп. - за штрафними (фінансовими) санкціями, яке за наслідками оскарження позивачем в судовому прядку було залишено без змін, згідно з постановою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 01.10.2009. Також, зазначає, що представник відповідача у засіданні суду 01.10.2009 присутній не був, у зв'язку з чим не мав можливості дізнатися про результат вирішення спору. Постанова Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду була отримана відповідачем лише 04.01.2013. Після отримання зазначеної постанови, а саме 04.01.2013 суму несплаченого податкового боргу у розмірі 22 762 грн. 50 коп. було нараховано в особовий рахунок платника податків. Оскільки на момент отримання відповідачем постанови Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду борг позивача не був погашений, відповідач мав всі підстави для винесення податкової вимоги, а тому спірна податкова вимога є законною та обґрунтованою. Просить у задоволенні позову відмовити.

Як вбачається з матеріалів справи, у липні 2006 року фахівцями відповідача було здійснено виїзну планову перевірку Приватного акціонерного товариства «ТБ «Електроснаб» (код за ЄДРПОУ 31831117) з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.04.2003 по 31.03.2006, за результатами якої складено акт від 18.07.2006 №83/23-2/31831117.

На підставі матеріалів перевірки податковою винесено податкове повідомлення - рішення від 01.08.2006 №0001042302/0 на суму 22 762 грн. 50 коп., в тому числі 15 175 грн. - за основним платежем та 7 587 грн. 50 коп. - за штрафними (фінансовими) санкціями.

Позивач оскаржив податкове повідомлення - рішення № 0001042302/0 від 01.08.2006 до господарського суду Запорізької області. Постановою господарського суду Запорізької області від 16.10.2007 у справі №13/348/06-АП позовні вимоги ПАТ «ТБ «Електроснаб» було задоволено, визнано нечинним податкове повідомлення - рішення №0001042302/0 від 01.08.2006.

Не погодившись із винесеним рішенням, відповідач оскаржив постанову господарського суду Запорізької області від 16.10.2007 до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду.

Постановою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 01.10.2009 у справі №13/348/06-АП апеляційну скаргу відповідача задоволено, постанову господарського суду Запорізької області від 16.10.2007 у справі №13/348/06-АП скасовано, в позові відмовлено.

27.06.2013 відповідачем було сформовано податкову вимогу №599/10/19 на суму 22 762 грн. 50 коп., у тому числі 15 175 грн. за основним платежем, 7 587 грн. - штрафними (фінансовими) санкціями.

В податковій вимозі зазначено, що керуючись статтями 20, 59, 60 Податкового кодексу України, ДПІ у Жовтневому районі м.Запоріжжя ГУ Міндоходів у Запорізькій області:

1. Попереджає, що починаючи з 22.06.2013 на будь - яке майно платника податків, яке перебуває у його власності (господарському віданні або оперативному володінні) і балансова вартість якого відповідає сумі податкового боргу, а також на інше майно, на яке платник податків набуде прав власності у майбутньому, розповсюджується право податкової застави, а на суму податкового боргу нараховується пеня та штрафи, визначені Податковим кодексом України. Органом державної податкової служби буде здійснено опис майна у податкову заставу.

2.Вимагає терміново сплатити суму податкового боргу, включаючи штрафні (фінансової) санкції (штрафи) та пеню, нараховану на нього (за їх наявності).

3.Застерігає, що у разі несплати суми податкового боргу до платника податків будуть застосовані передбачені Податковим кодексом України заходи стягнення податкового боргу.

Можливий термін проведення публічних торгів з продажу майна, яке перебуває у податковій заставі , не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання такому платнику податкової вимоги.

Не погодившись в винесеною податковою вимогою від 27.06.2013 №599/10/19 позивач звернувся з даним позовом до суду.

Оцінивши представлені докази у їх сукупності, заслухавши пояснення представників сторін, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Податкове зобов'язання та податковий борг згідно п.п.1.2, 1.3 ст.1 Закону України від 21.12.2000 №2181-ІІІ (в редакції на момент виникнення податкового боргу) є зобов'язання платника податків сплатити до бюджетів або державних цільових фондів відповідну суму коштів самостійно узгоджене платником податків або узгоджене в адміністративному чи судовому порядку, але не сплачене у встановлений строк, або у порядку та у строки, визначені цим Законом або іншими законами України.

Згідно п.п.5.2.1, п.п.5.2.2 п.5.2 ст.5 Закону України від 21.12.2000 №2181-ІІІ податкове зобов'язання платника податків, нараховане контролюючим органом відповідно до пунктів 4.2 та 4.3 статті 4 цього Закону, вважається узгодженим у день отримання платником податків податкового повідомлення, за винятком випадків, визначених підпунктом 5.2.2 цього пункту.

У разі коли платник податків вважає, що контролюючий орган невірно визначив суму податкового зобов'язання або прийняв інше рішення, що суперечить законодавству з питань оподаткування або виходить за межі його компетенції, встановленої законом, такий платник податків має право звернутися до контролюючого органу із скаргою про перегляд цього рішення, яка подається у письмовій формі та може супроводжуватися документами, розрахунками та доказами, які платник податків вважає за потрібне надати. Скарга повинна бути подана контролюючому органу протягом десяти календарних днів, наступних за днем отримання платником податків податкового повідомлення або іншого рішення контролюючого органу, що оскаржується.

Відповідно до п.п.5.3.2 п.5.3 ст.5 Закону України від 21.12.2000 №2181-ІІІ у випадках апеляційного узгодження суми податкового зобов'язання платник податків зобов'язаний самостійно погасити її узгоджену суму, а також пеню та штрафні санкції за їх наявності протягом десяти календарних днів, наступних за днем такого узгодження.

Згідно п.5.4 Закону України від 21.12.2000 №2181-ІІІ узгоджена сума податкового зобов'язання, не сплачена платником податків у строки, визначені цією статтею, визнається сумою податкового боргу платника податків.

Законом України від 21.12.2000 №2181- ІІІ визначені граничні строки стягнення податкового боргу.

Так, згідно з п.п.15.2.1 п.15.2 ст.15 Закону України від 21.12.2000 №2181-ІІІ у разі коли податкове зобов'язання було нараховане податковим органом до закінчення строку давності, визначеного у пункті 15.1 цієї статті, податковий борг, що виник у зв'язку з відмовою у самостійному погашенні податкового зобов'язання, може бути стягнутий протягом наступних 1095 календарних днів від дня узгодження податкового зобов'язання. Якщо платіж стягується за рішенням суду, строки стягнення встановлюються до повного погашення такого платежу або до визнання боргу безнадійним.

З 01 січня 2011 року набув чинності Податковий кодекс України.

Відповідно до п.102.4 ст.102 Податкового кодексу України у разі, якщо грошове зобов'язання нараховане контролюючим органом до закінчення строку давності, визначеного у пункті 102.1 цієї статті, податковий борг, що виник у зв'язку з відмовою у самостійному погашенні такого грошового зобов'язання, може бути стягнутий протягом наступних 1095 календарних днів з дня виникнення податкового боргу. Якщо платіж стягується за рішенням суду, строки стягнення встановлюються до повного погашення такого платежу або визначення боргу безнадійним.

Отже, наведена норма встановлює строк примусового стягнення податкового боргу - це 1095 днів з дня виникнення податкового боргу.

Пункт 102.1 статті 102 Податкового кодексу України визначає строки для визначення грошових зобов'язань платників податків.

Наслідком збігу цього строку (1095 днів) є звільнення платника податків від відповідного грошового зобов'язання. При цьому спір стосовно відповідної декларації та/або податкового повідомлення, які мали бути підставою для визначення грошового зобов'язання, не підлягає розгляду в адміністративному або судовому порядку. У свою чергу, пункт 102.4 статті 102 зазначеного Кодексу встановлює строки стягнення податкового боргу, що виник у зв'язку з відмовою у самостійному погашенні такого грошового зобов'язання.

Розглядувані строки (для визначення грошових зобов'язань контролюючим органом і для стягнення податкового боргу) обчислюються окремо. При цьому строк для стягнення податкового боргу починає свій перебіг з дня виникнення податкового боргу, в той час як строк для визначення грошового зобов'язання контролюючим органом відлічується з дня, що настає за останнім днем граничного строку подання податкової декларації та/або граничного строку сплати грошових зобов'язань, нарахованих контролюючим органом, а якщо така податкова декларація була надана пізніше, - за днем її фактичного подання.

Відповідно до п. 41.5 ст.41 Податкового кодексу України органами стягнення є виключно органи державної податкової служби, які уповноважені здійснювати заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу в межах їх повноважень, а також державні виконавці в межах своїх повноважень.

Відповідно до п. 59.1. ст.59 Податкового кодексу України у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Відповідно до п.59.3 ст.59 Податкового кодексу України податкова вимога надсилається не раніше першого робочого дня після закінчення граничного строку сплати суми грошового зобов'язання; податкова вимога повинна містити відомості про факт виникнення грошового зобов'язання та права податкової застави, розмір податкового боргу, який забезпечується податковою заставою, обов'язок погасити податковий борг та можливі наслідки його непогашення в установлений строк, попередження про опис активів, які відповідно до законодавства можуть бути предметом податкової застави, а також про можливі дату та час проведення публічних торгів з їх продажу.

Згідно з п.95.1 ст.95 Податкового кодексу України орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Як було встановлено матеріалами справи, грошове зобов'язання за платежем «податок на прибуток» в сумі 22 762 грн. 50 коп. було донараховано позивачу згідно податкового повідомлення - рішення №0001042302/0 від 01.08.2006 на підставі акту про результати виїзної планової перевірки з питань дотримання позивачем вимог податкового, валютного та іншого законодавства №83/23-2/31831117 від 18.07.2006.

Позивач не був згодний з донарахованими податками, тому протягом граничного строку для сплати визначеного контролюючим органом податкового зобов'язання звернувся до суду з позовною заявою про визнання нечинним зазначеного податкового повідомлення-рішення.

16.10.2007 господарським судом Запорізької області винесено постанову в адміністративній справі №13/348/06-АП, якою позов було задоволено та визнано нечинним податкове повідомлення-рішення №0001042302/0 від 01.08.2006.

За результатами розгляду апеляційної скарги ДПІ у Жовтневому районі м.Запоріжжя Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд 01.10.2009 прийняв постанову у справі №13/348/06-АП, якою апеляційну скаргу було задоволено, постанову господарського суду Запорізької області від 16.10.2007 у справі № 13/348/06-АП скасовано, у задоволені позову - відмовлено.

Відповідно до ч.5 ст. 254 КАС України в редакції, яка діяла на момент проголошення рішення суду, постанова або ухвала суду апеляційної чи касаційної інстанції за наслідками перегляду, постанова Верховного Суду України набирають законної сили з моменту проголошення.

Таким чином, податкове зобов'язання в сумі 22 762 грн. 50 грн., нараховане контролюючим органом за результатами перевірки, вважається узгодженим з 01 жовтня 2009 року.

Враховуючи, що податковий борг АТ «ТБ «Електроснаб» в сумі 22762,50грн. виник 11 жовтня 2009 року, 11 жовтня 2012 року сплинув строк для стягнення податкового боргу з позивача.

Крім того, відповідач в судовому засіданні не зміг надати обґрунтовані пояснення щодо дати винесення податкової вимоги (27.06.2013) та дати виникнення податкової застави (22.06.2013), зважаючи на позицію відповідача про отримання постанови Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 01.10.2009 у справі №13/348/06-АП лише 04.01.2013.

Надаючи правову оцінку спірному рішенню відповідача суд виходить з приписів ч.3 ст.2 КАС України, відповідно до яких, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень, адміністративні суди перевіряють: чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноважень з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно з ч.1 ст.71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Відповідно до ч.2 ст.71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідно до ст.162 КАС України у разі задоволення адміністративного позову суд може прийняти постанову про визнання протиправним рішення суб'єкта владних повноважень чи окремих його положень, дій чи бездіяльності і про скасування або визнання нечинним рішення чи окремих його положень.

Суд може прийняти іншу постанову, яка б гарантувала дотримання і захист прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.

Згідно із ч.1 ст.94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України.

На підставі вищевикладеного та керуючись ст.ст. 94, 158, 160, 161, 162, 167 КАС України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити.

Визнати протиправною та скасувати податкову вимогу Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м.Запоріжжя Головного управління Міндоходів у Запорізькій області від 27.06.2013 №599/10/19.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Приватного акціонерного товариства «Торгівельний Будинок «Електроснаб» (вул.Зейська, буд.3, м.Запоріжжя, 69008, код ЄДРПОУ 31831117) судовий збір у розмірі 227 (двісті двадцять сім) грн.63 коп.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Запорізький окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 КАС України, або прийняття постанови у письмовому провадженні - з дня отримання копії постанови, апеляційної скарги, з подачею її копії відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Суддя І.В.Садовий