Постанова № 32901149, 02.08.2013, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА

01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

02 серпня 2013 року № 826/9662/13-а

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Келеберди В.І. розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу

за позовом

Товариства з обмеженою відповідальністю "Ремекс"

до

Державної податкової інспекції у Дніпровському районі м. Києва Головного управління Міндоходів у м. Києві

про

визнання нечинним та скасування податкового повідомлення-рішення №0003302220 від 01.06.2013

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Ремекс» звернулось до суду з вимогою про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 01.06.2013 №0003302220.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що висновки викладені в акті від 17.05.2013 №1555/22-221-31350277 «Про результати планової перевірки ТОВ «Ремекс» з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2010 по 31.12.2012» з безпідставним, а відтак спірне податкове-повідомлення рішення підлягає скасуванню.

Відповідач – Державна податкова інспекція у Дніпровському районі м. Києва Головного управління Міністерства доходів і зборів у м. Києві – заперечував проти задоволення позовних вимог з підстав викладених у письмових запереченнях, які долучено до матеріалів справи.

11.07.2013 за згодою сторін ухвалено про продовження вирішення справи у письмовому провадженні відповідно до ч. 4 ст. 122 КАС України.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, заслухавши пояснення сторін, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд м. Києва,

ВСТАНОВИВ:

Державною податковою інспекцією у Дніпровському районі м. Києва Державною податкової служби проведено планову виїзну перевірку ТОВ «Ремекс» з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2010 по 31.12.2012, за результатом якої складено акт від 17.05.2013 №1555/22-221-31350277 (далі – акт перевірки).

Як вбачається з акту перевірки відповідач дійшов висновку про порушення позивачем вимог, зокрема, п. 135.1 пп. 135.5.4 п. 135.5 ст. 135 Податкового кодексу України в результаті чого встановлено заниження позивачем податку на прибуток підприємств за перевіряє мий період на загальну суму 401 780,0 грн.

На підставі акту перевірки відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення від 01.06.2013 №0003302220, яким позивачу збільшено суму грошового зобов’язання за платежем податок на прибуток приватних підприємств на загальну суму 502 225,0 грн. (за основним платежем 401 780 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями 100 445 грн.

Як вбачається з акту перевірки відповідачем встановлено, що позивач в порушення вимог п. 135.1 пп. 135.5.4 п. 135.5 ст. 135 Податкового кодексу України не відніс у 4 кварталі 2012 року до складу доходів у рядку 03 ІД Декларації «Інші доходи» суму у розмірі 1 799 114,0 грн по контракту №11/11 від 12.11.2012.

Судом встановлено, що між позивачем та компанією Remex Sanavii Urunleri VE Dis Tic. Ltd. Sti. (Туреччина) укладено контракт №11/11 від 12.11.2012, предметом якого є поставка олії соняшникової українського виробництва, фасованої у пляшки (далі – товар).

Також, 18.12.2012 між позивачем та компанією Remex Sanavii Urunleri VE Dis Tic. Ltd. Sti. (Туреччина) укладено додаткову угоду №2 до контракту №11/11 від 22.11.2012, відповідно до якої ціна контракту складає 225 550,50 доларів США, поставка товару здійснюється на умовах СІР (Інкотермс 2010): м. Стамбул Туреччина до 31.12.2013 партіями.

Також, в ході перевірки встановлено, що позивач отримував кошти від компанії Remex Sanavii Urunleri VE Dis Tic. Ltd. Sti. (Туреччина) по контракту №11/11 від 22.11.2011 на загальну суму 225100,0 доларів США, що становить 1 799 224,0 грн.

Також, перевіркою не встановлено жодного факту відвантаження олії соняшникової українського виробництва фасованої в пляшки на адресу компанії Remex Sanavii Urunleri VE Dis Tic. Ltd. Sti. (Туреччина).

Крім того, в ході перевірки встановлено, що компанія Remex Sanavii Urunleri VE Dis Tic. Ltd. Sti. (Туреччина) є засновником ТОВ «Ремекс» із часткою 75% у статутному фонді ТОВ «Ремекс».

Відповідно до п. 135.1 ст. 135 Податкового кодексу України доходи, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, включаються до доходів звітного періоду за датою, визначеною відповідно до статті 137, на підставі документів, зазначених у пункті 135.2 цієї статті, та складаються з: доходу від операційної діяльності, який визначається відповідно до пункту 135.4 цієї статті та інших доходів.

Згідно з п. 135.5.4. п. 135.5 ст. 135 Податкового кодексу України інші доходи включають вартість товарів, робіт, послуг, безоплатно отриманих платником податку у звітному періоді, визначена на рівні не нижче звичайної ціни, суми безповоротної фінансової допомоги, отриманої платником податку у звітному податковому періоді, безнадійної кредиторської заборгованості, крім випадків, коли операції з надання/отримання безповоротної фінансової допомоги проводяться між платником податку та його відокремленими підрозділами, які не мають статусу юридичної особи.

Відповідно до п. 14.1.257. ст. 14 податкового кодексу України фінансова допомога - фінансова допомога, надана на безповоротній або поворотній основі.

Безповоротна фінансова допомога - це:

сума коштів, передана платнику податків згідно з договорами дарування, іншими подібними договорами або без укладення таких договорів;

сума безнадійної заборгованості, відшкодована кредитору позичальником після списання такої безнадійної заборгованості;

сума заборгованості одного платника податків перед іншим платником податків, що не стягнута після закінчення строку позовної давності;

основна сума кредиту або депозиту, що надані платнику податків без встановлення строків повернення такої основної суми, за винятком кредитів, наданих під безстрокові облігації, та депозитів до запитання у банківських установах, а також сума процентів, нарахованих на таку основну суму, але не сплачених (списаних);

сума процентів, умовно нарахованих на суму поворотної фінансової допомоги, що залишається неповерненою на кінець звітного періоду, у розмірі облікової ставки Національного банку України, розрахованої за кожний день фактичного використання такої поворотної фінансової допомоги.

Суд звертає увагу, що строк виконання контракту №11/11 від 22.11.2012 а редакції додаткової угоди від 18.12.2012 №2 строк дії вказаного контракту встановлено до 31.12.2013 тобто на час проведення перевірки то до цього часу зобов'язання позивача за цим договором не закінчені, а відтак кошти перераховані позивачу на виконання умов контракту №11/11 від 22.111.2012 не є безповоротною фінансовою допомогою в розумінні наведених законодавчих положень.

Аналогічний висновок викладено в ухвалі Вищого адміністративного суду України від 27.03.2013 №К9991/77789/12.

Також, перевіркою встановлено, що позивачем в порушення вимог п. 135.1 пп. 135.5.4 п. 135.5 ст. 135 Податкового кодексу України не віднесено у 4 кварталі 2012 року до складу доходів у рядку 03 ІД Декларації «Інші доходи» суму у розмірі 114 014,0 грн., а саме кредиторську заборгованість по рахунку 362 «розрахунки з іноземними покупцями», яка залишилась нестягнутою після закінчення терміну позовної давності, яку не було відображено у журналі ордері підприємства по рахунку 74 «Інші доходи», а саме по рахунку 746 «Інші доходи від звичайної діяльності».

Як вбачаться з матеріалів справи між позивачем та компанію Beon International Traiding Limited укладено контракти №05/08 від 05.08.2004, №20/05 від 20.05.2004, №09/08 від 09.08.2004, №02 від 07.07.2003, №01 від 07.06.2001 та підписано додаткові угоди про продовження строків повернення кредиторської заборгованості.

Відповідно до п. 14.1.11. ст. 14 Податкового кодексу України безнадійна заборгованість - заборгованість, що відповідає одній з таких ознак, зокрема, заборгованість за зобов'язаннями, щодо яких минув строк позовної давності.

Відповідно до підпункту 135.5.4 пункту 135.5 статті 135 Кодексу до складу інших доходів, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, включаються: вартість товарів, робіт, послуг, безоплатно отриманих платником податку у звітному періоді, визначена на рівні не нижче звичайної ціни, суми безповоротної фінансової допомоги, отриманої платником податку у звітному податковому періоді, безнадійної кредиторської заборгованості, крім випадків, коли операції з надання/отримання безповоротної фінансової допомоги проводяться між платником податку та його відокремленими підрозділами, які не мають статусу юридичної особи.

Тобто, якщо сума кредиторської заборгованості платника податку за неоплачені товари/послуги залишилася нестягнутою після закінчення терміну позовної давності, то у податковому періоді, на який припадає закінчення терміну позовної давності, такі товари/послуги вважаються безоплатно отриманими і платник податку повинен всю суму такої непогашеної кредиторської заборгованості (з урахуванням ПДВ) включити до складу доходів, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування.

Позовна давність, за визначенням статті 256 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Згідно зі ст. 257 Цивільного кодексу України загальний строк позовної давності становить три роки.

Відповідно до ч. 1, 3 ст. 264 Цивільного кодексу України Перебіг позовної давності переривається вчиненням особою дії, що свідчить про визнання нею свого боргу або іншого обов'язку. Після переривання перебіг позовної давності починається заново. Час, що минув до переривання перебігу позовної давності, до нового строку не зараховується.

Отже, норма ч. 1 статті 264 Цивільного кодексу України встановлює, що перебіг позовної давності переривається вчиненням боржником дій, що свідчать про визнання ним свого боргу або іншого обов'язку.

Чинне законодавство не містить переліку таких дій, але їх узагальнюючою рисою є те, що такі дії мають бути спрямовані на виникнення цивільних прав і обов'язків (ч. 1 ст. 11 Цивільного кодексу України). В цьому сенсі діями по визнанню боргу є дії боржника безпосередньо по відношенню до кредитора, які свідчать про наявність боргу, зокрема повідомлення боржника на адресу кредитора, яким боржник підтверджує наявність у нього заборгованості перед кредитором, відповідь на претензію, підписання боржником акта звірки розрахунків або іншого документа, в якому визначена його заборгованість.

Як вбачаться з матеріалів справи позивач листом від 26.09.2012 №79/1 підтвердив наявність боргу перед компанією Beon International Traiding Limited, тобто позивачем вчинено дії по відношенню до кредитора, які свідчать про наявність боргу, що в силу ч. 1 ст 264 Цивільного кодексу України перериває перебіг строку позовної давності, отже сума у розмірі 114 014,0 грн., а саме кредиторську заборгованість позивача перед компанією Beon International Traiding Limited не є заборгованістю за зобов'язаннями, щодо яких минув строк позовної давності в розумінні п. 14.1.11. ст. 14 Податкового кодексу України.

Відтак з огляду на встановлені судом в ході розгляду спору обставини, викладений в акті перевірки висновок податкового органу про порушення п. 135.1 пп. 135.5.4 п. 135.5 ст. 135 Податкового кодексу України, в результаті чого встановлено заниження позивачем податку на прибуток підприємств за перевіряє мий період на загальну суму 401 780,0 грн. є необґрунтованим та таким, що не відповідає дійсним обставинами справи, а винесене на його підставі спірне податкове повідомлення-рішення від 01.06.2013 №0003302220 безпідставним та неправомірним.

Таким чином, суд приходить до висновку, що відповідачем не доведено правомірність та обґрунтованість прийняття оскаржуваного податкового повідомлення-рішення з урахуванням вимог встановлених частиною другою статті 19 Конституції України та частиною третьою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, а тому, виходячи з системного аналізу положень законодавства України та доказів, наявних у матеріалах справи, позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю “Ремекс” підлягають задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Дослідивши обставини справи, проаналізувавши вищезазначені правові норми, суд приходить до висновку, що вимоги позивача є обґрунтованими і підлягають задоволенню.

На підставі викладеного, керуючись статтями 9, 69-71, 94, 158-163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва,

ПОСТАНОВИВ:

1. Позов Товариства з обмеженою відповідальністю “Ремекс” задовольнити в повному обсязі.

2. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 01.06.2013 №0003302220 прийняту Державною податковою інспекцією у Дніпровському районі міста Києва Державної податкової служби України.

Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів з дня її складення в повному обсязі за правилами, встановленими ст.ст. 185-187 КАС України, шляхом подання через суд першої інстанції апеляційної скарги.

Суддя В.І. Келеберда