Рішення № 32900765, 09.08.2013, Центральний районний суд міста Маріуполя (до 25.04.2025 - Жовтневий районний суд м. Маріуполя)

263/2541/13-ц

2/263/1447/2013

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 серпня 2013 року Жовтневий районний суд м. Маріуполя Донецької області у складі: головуючого - судді Шатілової Л.Г., при секретарі Трифоновій О.І, за участю відповідачки ОСОБА_1, розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Маріуполя цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Житло-22» до ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 про стягнення заборгованості за житлово-комунальні послуги, -

ВСТАНОВИВ:

14.03.2013 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Житло-22» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 про стягнення заборгованості за житлово-комунальні послуги в сумі 3023,30 гривень. 01.06.2013 року позовні вимоги були збільшені, в результаті чого позивач просить стягнути з відповідачів заборгованості за житлово-комунальні послуги в сумі 5649,27 гривень. В обґрунтування позовних вимог зазначено, що відповідачі, проживають за адресою: АДРЕСА_1, між сторонами встановлені зобов'язальні правовідносини з приводу надання житлово-комунальних послуг, оплата відповідачами здійснюється не в повному обсязі, заборгованість за період з 01.01.2009 року по 01.06.2013 року складає 5649,27 гривень. Відповідачі у добровільному порядку суму боргу не сплачують, у зв'язку з чим позивач вимушений був звертатись до суду з даним позовом, в якому просив стягнути суму заборгованості та судовий збір у розмірі 214,60 гривень.

У судове засідання представник позивача за довіреністю Напрягло О.В. не з'явився, до суду надав письмову заяву про розгляд справи за його відсутністю, збільшені позовні вимоги підтримав, просив суд задовольнити у повному обсязі.

Відповідачка ОСОБА_1 у судовому засіданні позовні вимоги не визнала, з підстав, викладених у письмових запереченнях, суду пояснила, що між нею та відповідачем не укладено договору про надання житлово-комунальних послуг, жодних послуг позивачем не надається, а будь-які зобов'язальні правовідносини між ними відсутні, крім того, просила суд застосувати строк позовної давності.

Відповідачі ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 у судове засідання не з'явилися, до суду надали письмові заяви про неможливість бути присутніми у судовому засіданні, позовні вимоги не визнали та заперечували проти їх задоволення.

Вислухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню.

Згідно ст.20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», споживач зобов'язаний оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом.

Відповідно ст. ст. 67, 68 ЖК України власники та наймачі квартир зобов'язані своєчасно вносити плату за комунальні послуги.

Згідно з п. 7, ч. 6 п. 35 «Правил користування приміщеннями житлових будинків та гуртожитків», затверджених постановою Кабінету Міністрів України № 572 від 08.10.1992 року (у редакції постанови КМУ № 45 від 24.01.2006 року) власник квартири зобов'язаний вчасно оплачувати послуги на утримання будинку та прибудинкової території на інші житлово-комунальні послуги.

Як зазначено у ч.1 ст.4 Закону України „Про житлово-комунальні послуги" законодавство України у сфері житлово-комунальних послуг базується на Конституції України і складається з нормативно-правових актів у галузі цивільного, житлового законодавства, цього Закону та інших нормативно-правових актів, що регулюють відносини у сфері житлово-комунальних послуг.

У судовому засіданні при розгляді справи був встановлений факт користування відповідачами послугами ТОВ «Житло-22».

Як вбачається з розрахунку заборгованості, станом на 01.06.2013 року відповідачі мають за період з 01.01.2009 року по 01.06.2013 року заборгованість у сумі 5649,27 гривень.

Згідно особового рахунку НОМЕР_1, відповідачі ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 зареєстровані у квартирі АДРЕСА_1 /а.с. 4/.

У судовому засіданні встановлено, що фактично між сторонами існували і існують правовідносини з надання житлово-комунальних послуг і користування такими послугами, які витікають із зазначених вище нормативно-правових актів. Позивач виконував свої зобов'язання з надання таких послуг, що підтверджується наданими актами виконаних робіт, а відповідачі, будучи споживачами цих послуг, свої зобов'язанні з їх оплати, не виконують належним чином.

Відповідно до ч.3 ст.510 ЦК України, якщо кожна із сторін у зобов'язанні має одночасно і права, і обов'язки вона вважається боржником у тому, що вона зобов'язана вчинити на користь другої сторони, і одночасно кредитором у тому, що вона має право вимагати від неї.

У даному випадку позивач, виконавши свої зобов'язання по наданню комунальних послуг, має законні підстави вимагати від відповідачів оплати за надання цих послуг.

Разом з тим ця заборгованість підлягає стягненню частково в межах строку позовної давності.

Згідно ст. 257 ЦК України, загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Частинами 2-4 статті 267 ЦК України передбачено, що заява про захист цивільного права або інтересу має бути прийнята судом до розгляду незалежно від спливу позовної давності. Позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення. Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

У судовому засіданні відповідачкою ОСОБА_1 зроблена заява про застосування судом позовної давності.

Таким чином, позивач звернувся до суду з даним позовом 14.03.2013 року, а тому підлягає стягненню з відповідачів заборгованість за спожиту електричну енергію за період з 14.03.2010 року по 01.06.2013 року в сумі 3837,24 гривень.

У відповідності до ст. 88 ЦПК України, суд вважає необхідним стягнути з відповідачів на користь ТОВ «Житло-22» судовий збір в розмірі по 229,40 гривень.

Керуючись ст.ст. 10, 27, 60, 88, 169, 212, 213, 215 ЦПК України, ст.ст. 264, 257, 267, 526, 1193 ЦК України, Законом України «Про житлово-комунальні послуги», «Правилами користування приміщеннями житлових будинків та гуртожитків», затвердженими постановою Кабінету Міністрів України № 572 від 08.10.1992 року (у редакції постанови КМУ № 45 від 24.01.2006 року), суд -

ВИРІШИВ:

Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Житло-22» до ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 про стягнення заборгованості за житлово-комунальні послуги - задовольнити частково.

Стягнути солідарно з ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Житло-22» (р/р № 26005000103136 в АКБ «Укрсоцбанк», МФО 300023, ОКПО 32035762) заборгованість по оплаті послуг з утримання будинку та прибудинкової території за період з 14.03.2010 року по 01.06.2013 року в сумі 3837 (три тисячі вісімсот тридцять сім) гривень 24 копійки.

Стягнути у дольовому порядку з ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Житло-22» (р/р № 26005000103136 в АКБ «Укрсоцбанк», МФО 300023, ОКПО 32035762) судовий збір у розмірі 229 (двісті двадцять дев'ять) гривень 40 копійок, по 57 (п'ятдесят сім) гривень 35 копійок з кожного.

У задоволенні решти позовних вимог - відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення до Апеляційного суду Донецької області через Жовтневий районний суд м. Маріуполя.

Суддя Л.Г.Шатілова