Постанова № 32900263, 05.08.2013, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

05 серпня 2013 року № 826/4871/13-а

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Смолія І.В., розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу:

за позовомфізичної особи - підприємця ОСОБА_1до Державної податкової інспекції у Подільському районі м. Києва ДПСпропро визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень

На підставі ч.6 ст. 128 Кодексу адміністративного судочинства України, Суд розглядає справу у письмовому провадженні.

Обставини справи:

Позивач звернувся до Окружного адміністративного суду м. Києва з позовом до Державної податкової інспекції у Подільському районі м. Києва ДПС про визнання протиправним та скасування податкових повідомлень-рішень.

В обґрунтування позивних вимог позивачем вказується на протиправність та необґрунтованість спірних рішень, у зв'язку з чим представник позивача просить позов задовольнити та скасувати податкові повідомлення-рішення.

У судових засіданнях позивач позовні вимоги підтримав в повному обсязі, змін та доповнень до позову не подав.

Представник відповідача щодо задоволення позовних вимог заперечив, подав до суду письмові заперечення на позов.

У відповідності до ч. 6 ст. 128 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Розглянувши подані позивачем і відповідачем документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд м. Києва, -

В С Т А Н О В И В :

Працівниками Державної податкової інспекції у Подільському районі м. Києва ДПС проведено документальну планову виїзну перевірку дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 за період з 01.07.2010р. по 31.12.2011р. За результатами перевірки складено акт від 12.03.12р. за № 2/17-205/НОМЕР_1 (надалі - акт перевірки ).

Проведеною перевіркою встановлено допущення позивачем порушень ст. 13 Декрету Кабінету Міністрів України «Про прибутковий податок з громадян», п. 19.1 ст. 19 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб» та п. 176.1 ст. 176 ПК України що призвело до заниження суми чистого доходу на суму 6658590,50грн., порушення пп. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» та п. 198.2, п. 198.3, п. 198.6 ст. 198 ПК України в результаті чого занижено податок на додану вартість на загальну суму 1478703,00грн.

У зв'язку із встановленням допущення позивачем зазначених вище порушень Державною податковою інспекцією у Подільському районі м. Києва винесено податкові повідомлення-рішення:

Від 04.04.2012р. № 0000061730 яким за позивачем визначено суму зобов'язання з податку з доходів фізичних осіб в сумі 1 355 989,30 грн., в тому числі за основним платежем в сумі 1 084 791,44грн. та штрафні санкції в розмірі 271 197,86грн.

Від 04.04.2012р. № 0000071730 яким за позивачем визначено суму зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі 1 690 777,75грн. в тому числі за основним платежем в сумі 1 478 703,00грн. та штрафні санкції в розмірі 211 474,75грн.

Позивач не погоджується із прийнятим податковим органом податковим повідомленням-рішенням, вважає його протиправним та надуманим, а тому звернувся до суду з позовом щодо його скасування.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд прийшов до переконання про безпідставність позовних вимог виходячи з наступних міркувань.

З наявних матеріалів справи та пояснень представника позивача наданих ним у судових засіданнях, судом встановлено, що із спірними податковими повідомленнями-рішеннями позивач не погоджується в силу того, що такі прийняті на підставі акту перевірки, що проведена із порушенням законодавства, а саме позивача не було попереджено про проведення перевірки, не вручено наказ, направлення та повідомлення про проведення такої та не витребовувалось до перевірки жодної документації .

Суд не може погодитись з доводами позивача виходячи з наступних міркувань.

Відповідно до п.п. 20.1.4. п. 20.1 ст. 20 Податкового Кодексу України - органи державної податкової служби мають право проводити перевірки платників податків (крім Національного банку України) в порядку, встановленому цим Кодексом.

Відповідно до пп.75.1.2. п. 75.1 ст. 75 Податкового Кодексу України - документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, як використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов'язані з нарахуванням сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, а такої отриманих в установленому законодавством порядку органом державної податкової служби документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.

Документальна планова перевірка проводиться відповідно до плану-графіку перевірок.

Документальною виїзною перевіркою вважається перевірка, яка проводиться за місцезнаходженням платника податків чи місцем розташування об'єкта права власності, стосовно якого проводиться така перевірка.

Відповідно до ч. 77.4. ст. 77 Податкового Кодексу України - про проведення документальної планової перевірки керівником органу державної податкової служби приймається рішення, яке оформлюється наказом.

Судом встановлено, що перевірку було проведено на підставі наказу прийнятого ДПІ у Подільському районі м. Києва ДПС № 170 від 03.02.12р. та наказу від 24.02.12р. № 310 про продовження терміну проведення документальної перевірки.

Також судом встановлено, що Наказ направлення, повідомлення про проведення перевірки та письмові запити про надання до перевірки доказів та пояснень, було скеровано позивачу засобами поштового направлення, про що свідчать наявні в матеріалах справи копії поштових повідомлень про вручення поштових направлень, що містять відповідні відмітки про особисте отримання такої кореспонденції позивачем.

Наведені фактичні обставини свідчать, що відповідачем належним чином було повідомлено про проведення планової перевірки, вручено Наказ на проведення перевірки, повідомлення та направлення, а тому у позивач був в праві надати усю наявну документацію до перевірки, однак цього позивачем здійснено не було.

В зв'язку з тим, що позивачем до перевірки не представлені документи фінансово-господарської діяльності за перевіряє мий період, перелік яких було визначено у письмових запитах від 03.02.12р. за № 1973/Ф/17/426 та № 1974/Ф/17-426, перевірка проводилася згідно звітів та декларацій наданих позивачем з врахуванням даних автоматизованих систем, Системи автоматизованого співставлення податкових зобов'язань і податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України.

Суд оцінивши подані представником відповідача докази та заслухавши пояснення сторін прийшов до переконання про дотримання податковим органом усіх вимог законодавства при здійсненні перевірки позивача та складанні акту перевірки, таки чином доводи позивача в судовому засіданні не знайшли свого підтвердження та були у повній мірі спростовані відповідачем, інших обставин що б слугували підставою для задоволення позову позивачем не зазначалось, за таких обставин позовні вимоги задоволенню не підлягають.

Статтею 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією України та законами України.

Відповідно до ст.9 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові особи і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно із ч.1 ст.11 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до ч. 1, 2 ст.71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Керуючись ст.ст.9, 11, 69, 70, 71, 94, 158-163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

В задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі.

Постанова може бути оскаржена в Київський апеляційний адміністративний суд через Окружний адміністративний суд м. Києва шляхом подачі апеляційної скарги в десятиденний строк з дня її проголошення, копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Суддя І.В. Смолій