Постанова № 32900185, 05.08.2013, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

05 серпня 2013 року № 826/8651/13-а

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Смолія І.В., розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу:

за позовомПублічного акціонерного товариства Тресту «Київміськбуд -1 » ім. М.П. Загородньогодо Міжрегіонального головного управління Міндоходів - центральний офіс з обслуговування великих платників податківпропро визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень

На підставі ч.6 ст. 128 Кодексу адміністративного судочинства України, Суд розглядає справу у письмовому провадженні.

Обставини справи:

Позивач звернувся до Окружного адміністративного суду м. Києва з позовом до Міжрегіонального головного управління Міндоходів - центральний офіс з обслуговування великих платників податків про визнання протиправним та скасування податкових повідомлень-рішень.

В обґрунтування позивних вимог позивачем вказується на протиправність та необґрунтованість спірного рішення спірного рішення, у зв'язку з чим представник позивача просить позов задовольнити та скасувати податкове повідомлення-рішення.

У судових засіданнях позивач позовні вимоги підтримав в повному обсязі, змін та доповнень до позову не подав.

Представник відповідача щодо задоволення позовних вимог заперечив, подав до суду письмові заперечення на позов.

У відповідності до ч. 6 ст. 128 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Розглянувши подані позивачем і відповідачем документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд м. Києва, -

В С Т А Н О В И В :

Працівниками Окружної державної податкової служби - центральний офіс з обслуговування великих платників податків ДПС проведено документальну позапланову виїзну перевірку Публічного акціонерного товариства Тресту «Київміськбуд -1 » ім. М.П. Загороднього з питань правомірності обчислення повноти та своєчасності сплати до державного бюджету податку на прибуток та податку на додану вартість при проведенні взаєморозрахунків з ТОВ «Гідро Хімія України» за період з 01.05.11р. по 31.05.11р. За результатами перевірки складено акт від 22.04.2013р. за № 454/42-30/04012655(надалі - акт перевірки).

Проведеною перевіркою встановлено допущення позивачем порушень п. 138.1, п. 138.2 ст. 138, пп. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 Податкового Кодексу України, в результаті чого занижено суму податку на прибуток в період що перевірявся на загальну суму 317 319,00грн. та порушення п. 198.3, п. 198.6 ст. 198, п. 201.6, п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України, в результаті чого підприємством занижено суму податку на додану вартість на загальну суму 276 278,00грн.

У зв'язку із встановленням допущення позивачем зазначених вище порушень Окружною державною податковою службою - центральний офіс з обслуговування великих платників податків ДПС винесено податкові повідомлення-рішення:

№ 000047230 від 23.05.13р. яким за позивачем визначено суму податкового зобов'язання з податку на прибуток підприємств в сумі 317 719,00грн.

№ 0000484230 від 23.05.13р. яким за позивачем визначено суму податкового зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 276 279,00грн. в тому числі штрафні санкції в сумі - 1,00грн.

Позивач не погоджується із прийнятими податковим органом податковими повідомленнями-рішеннями, вважає їх протиправним та надуманим, а тому звернувся до суду з позовом щодо їх скасування.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд прийшов до переконання про підставність позовних вимог виходячи з наступних міркувань.

Відповідно до висновків податкового органу, викладених в акті перевірки, підставою для донарахування позивачу зобов'язань з податку на прибуток підприємств та податку на додану вартість слугували висновки, щодо безпідставного віднесення позивачем до складу податкового кредиту та валових витрат, коштів сплачених при взаємовідносинах з ТОВ «Гідро Хімія України», оскільки правочин, укладений позивачем з ТОВ «Гідро Хімія України», укладено без мети настання реальних наслідків та, на переконання податкового органу, є нікчемним.

З акту перевірки та пояснень представника відповідача, наданих ним у судовому засіданні, вбачається, що до таких висновків податковий орган прийшов з довідки про результати зустрічної звірки ТОВ «Гідро Хімія України» щодо підтвердження господарських відносин із платником податків - контрагентом ТОВ «БК «БМР-Сервіс» за період з 01.05.11р. по 31.05.11р., від 18.10.12. № 689/2202/36824240 складеної працівниками ДПІ у Дарницькому районі м. Києва. Вказаною довідкою встановлено вчинення правочинів які не спрямовані на реальне настання наслідків при прибданні та продажу товарів (послуг).

Саме наведені вище обставини слугували підставою для висновків податкового органу про нікчемність правочину укладеного позивачем з ТОВ «Гідро Хімія України».

Суд оцінюючи доводи відповідача про фіктивність укладеного позивачем з ТОВ «Гідро Хімія України» договорів приходить до висновку, що вони не ґрунтуються на приписах ст. 234 Цивільного кодексу України, оскільки згідно з цією статтею фіктивним є правочин, який вчинено без наміру створення правових наслідків, які обумовлювалися цим правочином. Фіктивний правочин визнається судом недійсним. Правові наслідки визнання фіктивного правочину недійсним встановлюються законами.

Відповідачем не доведено безтоварності правочинів укладених позивачем з ТОВ «Гідро Хімія України», та не надано відповідного судового рішення, яким укладені позивачем з ТОВ «Гідро Хімія України» договори визнано недійсними.

З огляду на положення ст. 228 Цивільного кодексу України відповідач не надав суду доказів наявності мети, завідомо суперечною інтересам держави та суспільства, встановлення особи чи осіб, що мали таку мету, а також не доведено в чому саме має місце порушення публічного порядку.

Так, відповідно до Постанови Пленуму Верховного Суду України від 6 листопада 2009 року № 9 «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними» перелік правочинів, які є нікчемними як такі, що порушують публічний порядок, визначений ст. 228 ЦК:

1) правочини, спрямовані на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина;

2) правочини, спрямовані на знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним.

Такими є правочини, що посягають на суспільні, економічні та соціальні основи держави, зокрема: правочини, спрямовані на використання всупереч закону комунальної, державної або приватної власності; правочини, спрямовані на незаконне відчуження або незаконне володіння, користування, розпорядження об'єктами права власності українського народу - землею як основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави, її надрами, іншими природними ресурсами (стаття 14 Конституції України); правочини щодо відчуження викраденого майна; правочини, що порушують правовий режим вилучених з обігу або обмежених в обігу об'єктів цивільного права тощо.

Усі інші правочини, спрямовані на порушення інших об'єктів права, передбачені іншими нормами публічного права, не є такими, що порушують публічний порядок.

Отже, при кваліфікації правочину за ст. 228 ЦК має враховуватися вина, яка виражається в намірі порушити публічний порядок сторонами правочину або однією зі сторін. Доказом вини може бути вирок суду, постановлений у кримінальній справі, щодо знищення, пошкодження майна чи незаконного заволодіння ним тощо.

При цьому, суд звертає увагу, що наслідки вчинення правочину, що порушує публічний порядок передбачені в статті 216 Цивільного кодексу України. Разом з тим, оскільки укладені позивачем з ТОВ «Будівельна компанія «Палаццо» правочини є господарськими договорами, то при визнанні їх недійсним наслідки, що підлягають застосуванню, передбачені у ст. 208 Господарського кодексу України. Зазначені в цій статті наслідки визнаного недійсним господарського зобов'язання є одним з видів адміністративно-господарських санкцій, що застосовуються до суб'єкта господарювання за вчинення господарських правопорушень. З огляду на це, при встановлені у визначеному законом порядку факту недійсності господарського договору до суб'єкта/суб'єктів господарювання, що його вчинили, має бути застосована адміністративно-господарська санкція, передбачена ст. 208 Господарського кодексу України.

З огляду на вище викладене, відповідачем не доведено належними та допустимими доказами наявності обставин, які були покладені ним в основу висновків про заниження позивачем податкових зобов'язань як з податку на додану вартість так і з прибутку підприємств.

Аналіз наведених податковим органом обґрунтувань підставності винесення спірних податкових повідомлень-рішень дозволяє зробити висновки, щодо не вжиття податковим органом всіх необхідних заходів для встановлення дійсних обставин та відповідно правильності нарахування та своєчасності сплати податкових зобов'язань позивачем, перевірка проведена на підставі формальних обставин, при цьому реальність настання наслідків за укладеними правочинами не досліджувалась.

Суд вважає за необхідне зазначити, що Листом ДПА України від 29.09.2010р. № 20289/7/16-1617 вказано на недопустимість висновків податкового органу про нікчемність правочинів чи формування податкового кредиту на підставі лише даних Автоматизованої системи співставлення податкового кредиту та податкових зобов'язань в розрізі контрагентів на рівні ДПА України.

Крім того Листом ВАСУ від 02.06.11р. судам першої та апеляційної інстанції рекомендовано при встановленні правомірності формування даних податкового обліку та наявності у правочинів наявності ознак фіктивності чи нікчемності досліджувати товарність таких правочинів.

Аналогічна позиція також викладено у рішеннях Вищого адміністративного суду України, зокрема: постанова від 22.06.11р. № К/9991/15429/11, ухвала від 05.10.11р. № К 9991/14602/11 та ін.

Судом на відміну від податкового органу з метою встановлення істини по справі та дотримання рекомендацій спеціалізованих судів вищих інстанцій досліджено товарність укладених позивачем з ТОВ «Гідро Хімія України» договору та реальність настання його умов.

Між Позивачем та ТОВ «ГідроХіміяУкраїна» 01.04.2011 року було укладено договір №460/1-сп на виконання комплексу робіт з улаштування підлоги на об'єкті: «Загальноосвітня школа на діл. 11 в 9 мкр. ж/м Позняки у Дарницькому районі м. Києва.

За умовами Договору п. 1.1. - Субпідряник (ТОВ «ГідроХіміяУкраїна») своїми силами і засобами зобов'язується виконати роботи: улаштування підлог на об'єкті: Загальноосвітня школа на діл. 11 у девятому мікрорайоні ж.м. Позняки у Дарницькому районі м. Києва відповідно до затвердженої проектно-кошторисної документації обумовлений цим Договором строк здати Роботи Генпідряднику (Позивачу.)

Даний Договір було погоджено Замовником будівництва про, що свідчить печатка та підпис Директора Замовника, яким являється КП КП «Житлоінвестбуд-УКБ» згідно Підрядного договору № 1/291-п від 26.08.2008 р. укладеного між Позивачем та КП КП «Житлоінвестбуд-УКБ» на виконання робіт по будівництву загальноосвітньої школи на діл. 11 у 9-му мікрорайоні житлового масиву Позняки у Дарницькому районі м. Києва, (копія-додається).

На виконання умов Договору ТОВ «ГідроХіміяУкраїна» у травні місяці 2011 року було виконано робіт на об'єкті будівництва на загальну суму 1 657 665 грн., в тому числі ПДВ- 276 277,52грн. За результатами здійснених господарських операцій по виконанню робіт сторонами було складено та підписано наступні превинні документи : Акт виконаних робіт форми КБ-2в за травень 2011 року на суму 245 107,44 грн; Акт виконаних робіт форми КБ-2в за травень 2011 року на суму 504 416,74грн; Акт виконаних робіт форми КБ-2в за травень 2011 року на суму 326 940,24грн; Акт виконаних робіт форми КБ-2в за травень 2011 року на суму 295 818,19 грн; Акт виконаних робіт форми КБ-2в за травень 2011 року на суму 285 3582,51 грн.

ТОВ «ГідроХіміяУкраїна» за результатми виконання умов договору виписано наступну податкові накладні: Податкова накладна №2 від 12.05. 2011 року; Податкова накладна №1 від 05.05. 2011 року Податкова накладна №3 від 16.05. 2011 року Податкова накладна №4 від 18.05. 2011 року Податкова накладна №14 від 31.05. 2011 року Податкова накладна №12 від 31.05. 2011 року Податкова накладна № 13 від 31.05. 2011 року, Податкова накладна №11 від 31.05. 2011 року, Податкова накладна №10 від 31.05. 2011 року (копії додаються)

Згідно п.4.1.2 Договору Генпідрядник зобов'язаний здійснювати розрахунки за виконані Роботи згідно з цим Договором. Так, Позивачем було проведено розрахунки із ТОВ «ГідроХіміяУкраїна» за виконані Субпідрядником (Позивачем) роботи на підставі банківських виписок ПАТ «Банк національний кредит на суму 40 000,00 грн., 80 000,00грн.,250 000,00грн., 300 000,00грн., банківської виписки ПАТ «ВТБ Банк» від 05.05.2011р., на суму 10 000,00 грн. від 05.05.2011р. та протоколу №3 про зарахування зустрічних однорідних вимог від 31.05.2011 року.

Уся ця документація надана суду, наявна в матеріалах справи та належним чином судом оцінена, та з урахуванням усіх фактичних обставин справи, не викликає у суду жодного сумніву щодо виконання сторонами своїх договірних зобов'язань.

Також судом дано оцінку посиланням відповідача на довідку про результати проведення звірки ТОВ «Гідро Хімія України», висновки якої покладено відповідачем в основу обставин, що обумовили винесення спірних рішень.

Слід зауважити, що усі обставини, викладені у такому акті, ґрунтуються лише на даних баз співставлення та обставин викладених у довідці про проведення зустрічної звірки контрагентів ТОВ «Гідро Хімія України».

Як вказано в Листі ВАСУ від 02.06.11р. № 742/11/13-11 відносини між учасниками попередніх ланцюгів постачань товарів та послуг не мають безпосереднього впливу на дослідження факту реальності господарської операції, вчиненої між останнім у ланцюгу постачань платником податків та його безпосереднім контрагентом.

Наведені обставини свідчать, що відповідач формально підійшов до встановлення правомірності формування позивачем податкових зобов'язань, висновки викладені у акті перевірки не ґрунтуються на дослідженні договору, який укладався з ТОВ «Гідро Хімія України», а висновки про його нікчемність ґрунтуються виключно на припущеннях не підтверджених жодними доказами.

З аналізу наведених фактичних обставин справи, суд приходять до переконання, що надана позивачем як суду так і до перевірки документація по правочину, укладеного позивачем з ТОВ «Гідро Хімія України», у повній мірі відображає реальні наслідки, що наступили за таким правочином, а тому мають силу первинної документації в розумінні Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні».

Враховуючи те, що нормами податкового законодавства умовою для формування як податкового кредиту так і валових витрат є належне документальне підтвердження операцій що впливають на їх формування, а судом встановлено, що у даному випадку подана позивачем документація є первинною, тобто належним чином підтверджує правомірність формування валових витрат та податкового кредиту.

Аналізуючи наведені фактичні обставини справи та норми чинного законодавства, суд приходить до переконання щодо підставності позовних вимог у зв'язку з чим спірні податкові повідомлення-рішення, винесені відповідачем підлягають скасуванню.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Таким чином, відповідачем не доведено правомірність прийняття оскаржуваних податкових повідомлень-рішень.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Враховуючи наведені обставини позовні вимоги підлягають задоволенню.

Керуючись ст.ст. 9, 11, 69, 70 71, 158-163, 167 КАС України, Окружний адміністративний суд м. Києва, -

ПОСТАНОВИВ:

Позовні вимоги задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати податкові повідомлення-рішення від 23.05.13р. № 0000484230 та № 0000474230 .

Зобов'язати відповідний підрозділ Державної казначейської служби України стягнути судові витрати в сумі 2294,00 (дві тисячі двісті дев'яносто чотири) грн. 00коп на користь Публічного акціонерного товариства Тресту «Київміськбуд -1 » ім. М.П. Загороднього за рахунок Державного бюджету України шляхом їх безспірного списання із рахунків Міжрегіонального головного управління Міндоходів - центральний офіс з обслуговування великих платників податків за рахунок бюджетних асигнувань.

Постанова може бути оскаржена в Київський апеляційний адміністративний суд через Окружний адміністративний суд м. Києва шляхом подачі апеляційної скарги в десятиденний строк з дня її проголошення, копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Суддя І.В. Смолій