Постанова № 32899928, 06.08.2013, Лівобережний районний суд міста Маріуполя (до 25.04.2025 - Орджонікідзевський районний суд м. Маріуполя)

Справа № 0538/9079/2012

Провадження № 2-а/265/АДРЕСА_3/13

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

06 серпня 2013 року місто Маріуполь

Орджонікідзевський районний суд міста Маріуполя Донецької області у складі:

головуючого судді Копилової Л.В.,

при секретарі Єфремовій О.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Маріупольської міської ради, головного Управління архітектури та містобудування Маріупольської міської ради про визнання протиправним та скасування п.1.1 рішення Маріупольської міської ради від 19 червня 2007 року № 5/13-2096 «Про затвердження проекту землеустрою по відведенню земельної ділянки та передачі у власність для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд ОСОБА_2, площею 0,1000 га по АДРЕСА_1, визнання протиправним та скасування п.1.1 рішення Маріупольської міської ради № 5/9-1426 від 20 лютого 2007 року «Про узгодження місця розташування земельної ділянки на надання згоди на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для будівництва та обслуговування житлового будинку господарських будівель та споруд ОСОБА_2, площею 0,1000 га по АДРЕСА_1 та про визнання будівельного паспорту № 06-03-10/18-02 від 29 лютого 2012 року і будівельних робіт неправомірними,

треті особи -ОСОБА_3, ОСОБА_4, -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до Маріупольської міської ради про визнання протиправним та скасування п.1.1 рішення Маріупольської міської ради від 19 червня 2007 року № 5/13-2096 «Про затвердження проекту землеустрою по відведенню земельної ділянки та передачі у власність для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд ОСОБА_2, площею 0,1000 га по АДРЕСА_1, та про визнання будівельного паспорту № 06-03-10/18-02 від 29 лютого 2012 року неправомірним, треті особи -ОСОБА_3, ОСОБА_4, посилаючись на те, що він є власником домоволодіння по АДРЕСА_2 Рішенням Маріупольської міської ради від 20.02.2007 року № 5/9-1426 гр.ОСОБА_2 узгоджено місце розташування земельної ділянки та надана згода на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд по АДРЕСА_1. Рішенням Маріупольської міської ради від 19.06.2007 року № 5/13-2096 затверджено проект землеустрою по відведенню земельної ділянки та передана земельна ділянка у власність для будівництва та обслуговання житлового будинку, господарських будівель та споруд гр.ОСОБА_2 площею 0,1000 га по АДРЕСА_1 (кадастровий номер 1412300000:01:023:0307). На даний час земельна ділянка по АДРЕСА_1 використовується гр.ОСОБА_3 та ОСОБА_4 на підставі державного акту на право приватної власності на земельну ділянку серія ЯК № 183574 від 25.04.2012 року. З вищевказаними рішеннями він не згоден, вважає їх незаконними, та такими, що підлягають скасуванню. Після продажу земельної ділянки ОСОБА_3 та ОСОБА_4 була встановлена металева огорожа, яка перешкоджає йому як власнику домоволодіння АДРЕСА_2 користуватися спірною земельною ділянкою. Земельна ділянка, яка знаходиться у власності ОСОБА_3 та ОСОБА_4 є проїздом загального користування та слугує для проїзду до його та інших домоволодінь, а також для проїзду пожежної машини та для обслуговування його домоволодіння АДРЕСА_2 та інших земельних ділянок. Відповідно до п.«а» ч.3 ст.83 Земельного кодексу України землі загального користування населених пунктів не можуть передаватися у приватну власність. Таким чином рішення Маріупольської міської ради від 19.06.2007 року № 5/13-2096 прийнято з порушенням Земельного кодексу України, порушує права інших користувачів земельної ділянки. Крім того, при будівництві житлового будинку навпроти його домоволодіння ОСОБА_3 та ОСОБА_4 були порушені Державні будівельні норми В.2.3.-5-2001 «Вулиці та дороги в населених пунктах», згідно яких відстань між житловими будинками повинна складати 15 м.

Актом перевірки дотримання вимог земельного законодавства від 31.05.2012 року встановлено, що відстань між забором забудовника та його будинком складає 11 м 75 см., що є порушенням вищевказаних ДБН. На його прохання залишити вільним заїзд до його будинку та пересунути огорожу на відстань 15 метрів забудовники відмовились, а його неодноразові звернення до компетентних органів влади ніякого результату не дали. Вважає, що при прийняті рішень, відповідач прийняв їх необгрунтовано без урахування усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, без розсудливо, не пропорційно, зокрема без дотримання необхідного балансу між будь-якими несправедливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілям на досягнення яких спрямовані рішення. Про те, що такі рішення були прийняті йому стало відомо лише з відповіді виконавчого комітету Маріупольської міської ради від 21.06.2012 року. Тому просить суд поновити йому строк на звернення до суду з адміністративним позовом та визнати противоправним і скасувати п.1.1 рішення Маріупольської міської ради від 19.06.2007 року № 5/13-2096.

В ході розгляду справи позивач ОСОБА_1 неодноразово уточнював свої позовні вимоги.

Так, 13 грудня 2012 року позивач ОСОБА_1 звернувся до суду із заявою про збільшення позовних вимог, посилаючись на те, що на підставі рішення Маріупольської міської ради від 20.02.2007 року № 5/9-1426 та рішення від 19.06.2007 рік № 5/13-2096, був виданий будівельний паспорт головним управлінням містобудування та архітектури Маріупольської міської ради на будівництво житлових будинків по АДРЕСА_1 № 06-03-10/18-02 від 29.02.2012 року. Будівельні роботи були розпочаті на підставі зареєстрованого повідомлення на виконання будівельних робіт від 05.04.2012 року за № ДЦ 06212052042 поданого гр.ОСОБА_4 та ОСОБА_3

Вважає даний дозвіл неправомірним, оскільки при будівництві огорож даної ділянки, були порушені норми ДБН 360-92 ** С 42. На його звернення до Маріупольської міської ради йому було обіцяно, що передбачається проїзд від індивідуальної забудови АДРЕСА_1 і АДРЕСА_3 відповідний 15 м, але як свідчить акт від 21.06.2012 року даний проїзд складає 11,75 м, що менше норми ДБН 360-92 ** С 42.

Тому просить суд визнати будівельний паспорт, виданий головним управління містобудування та архітектури Маріупольської міської ради на будівництво житлових будинків по АДРЕСА_1 № 06-03-10/18-02 від 29.02.2012 року та будівельні роботи на підставі зареєстрованого повідомлення на виконання будівельних робіт від 05.04.2012 року за № ДЦ 06212052042 поданого гр.ОСОБА_4 та ОСОБА_3 неправомірними і такими, що порушують права громадян АДРЕСА_4

18 квітня 2013 року позивач уточнив свої позовні вимоги та просив суд визнати будівельний паспорт, виданий головним управління містобудування та архітектури Маріупольської міської ради на будівництво житлових будинків по АДРЕСА_1 № 06-03-10/18-02 від 29.02.2012 року неправомірним і без повного пакету документів згідно норм земельного і цивільного законодавства і таким, що порушує його права користування власністю.

27 червня 2013 року позивач ОСОБА_1 збільшив свої позовні вимоги, просив суд скасувати п.1.1 рішення Маріупольської міської ради № 5/9- 1426 від 20.02.2007 року «Про узгодження місця розташування земельної ділянки на надання згоди на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд по АДРЕСА_1, площею 0,1000 га ОСОБА_2, посилаючись на те, що про скасування вказаного рішення було зазначено при викладені обставин, якими він обгрунтовує свої позовні вимоги, однак його позовні вимоги в цій частині не зазначені в резолютивній частині позовної заяви, у зв»язку з чим він і збільшує їх. Обгрунтовуючи заяву про збільшення позовних вимог, ОСОБА_1 вказував на те, що він як член територіальної громади має законне право на захист порушених відповідачем прав в публічних правовідносинах, зокрема вільного і безперешкодного користування за цільовим призначенням дорогою - лінійним комплексом інженерних споруд, розташованих на землях загального користування.

Рішенням Маріупольської міської ради № 5/9- 1426 від 20.02.2007 року узгоджено місце розташування земельної ділянки на надання згоди на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд по АДРЕСА_1, площею 0,1000 га ОСОБА_2 Рішенням Маріупольської міської ради від 19 червня 2007 року № 5/13-2096 затверджено проект землеустрою по відведенню земельної ділянки та передачі у власність для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд ОСОБА_2, площею 0,1000 га по АДРЕСА_1. На вказану земельну ділянку на підставі цього рішення виданий державний акт серії ЯК № 183574 від 25 квітня 2012 року на ім»я ОСОБА_3 та ОСОБА_4 Ця земельна ділянка розташована навпроти його будинку і до прийняття оскаржуваних рішень використовувалася ним для проїзду до його будинку. Треті особи встановили металеву огорожу, внаслідок чого він на цей час позбавлений можливості здійснювати під»їзд до свого будинку, користуватися гаражем, розташованим під будинком, свій автомобіль залишає за межами свого будинку, позбавлений можливості у раз необхідності і на під»їзд до його будинку пожежної машини та інших транспортних засобів у разі надзвичайних ситуацій. По вулиці Терновій, у районі знаходження його будинку проходить загальна каналізація, комунікації. Крім того, при надані земельної ділянки по АДРЕСА_1 відповідачем були порушені вимоги ДБН 360-92 ** С 42 «Містобудування. Планування та забудова міських та сільських поселень» та ДБН В.2.3.- 2001 «Вулиці та дороги в населених пунктах». Відповідно до п.7.32 ДБН 360-92, ширина вулиць та доріг в червоних лініях приймається відносно вулиць та доріг місцевого значення 15-25 м. Актом перевірки дотримання вимог земельного законодавства від 31.05.2012 року встановлено, що відстань від огорожі будинку АДРЕСА_1 та огорожі до його будинку АДРЕСА_2 складає 11,75 м замість 15 м, тобто до передбачених ДБН норм не дістає 3,25 м. Що свідчить про незаконність прийнятих рішень відповідачем відносно земельної ділянки АДРЕСА_1, так як по всій довжині земельної ділянки незаконно передана у приватну власність частина земель загального користування шириною 3,25 м. Наявність дороги загального користування по вулиці Терновій зазначена в планах земельних ділянок як АДРЕСА_2, так і АДРЕСА_1. А вперше до суду він звернувся з позовом 02 листопада 2012 року.

Позивач ОСОБА_1 в судовому засіданні підтримав свої позовні вимоги, посилаючись на обставини, викладені в позовній заяві.

Представник позивача -ОСОБА_5 в судовому засіданні повністю підтримала позовні вимоги, посилаючись на обставини, викладені в позовній заяві та пояснила суду, що фактично позивач ОСОБА_1 строк звернення до суду з адміністративним позовом не пропустив, так як дізнався про наявність оскаржуваних рішень 03 серпня 2012 року, а до суду вперше він звернувся 02 листопада 2012 року. Також зазначила, що уточнивши свої позовні вимоги та просивши суд скасувати рішення відповідача № 5/9- 1426 від 20.02.2007 року, позивач не змінив своїх позовних вимог, так як в первісній позовній заяві позивачем вже ставилося питання і про незаконність цього рішення. Будівельний паспорт третім особам був виданий на підставі незаконного рішення Маріупольської міської ради, і відповідно будівельні роботи проводяться на підставі незаконно виданого будівельного паспорту.

Представник відповідача, Маріупольської міської ради, Юдін О.С. позов визнав. Пояснював суду, що 04.06.2007 року і 25.04.2007 року до міської ради звернулися громадяни ОСОБА_2 і ОСОБА_7 із заявами про надання їм у власність земельних ділянок для обслуговування житлових будинків. До їх заяв були надані технічні документи по землеустрою, які посвідчують їх право власності на земельні ділянки. На підставі вищевказаних документів Маріупольською міською радою було прийнято рішення від 19.06.2007 року № 5/13-2096 про передачу вказаним громадянам у власність земельних ділянок по АДРЕСА_1, площею 1000 кв.м. і по АДРЕСА_3, площею 1000 кв.м. Технічна документація по землеустрою по складанню документів, які посвідчують право на земельні ділянки була розроблена організацією, яка має ліцензію на проведення таких робіт. Земельна ділянка по АДРЕСА_1 використовується ОСОБА_3 та ОСОБА_4 на підстав державного акту серії ЯК № 183574 від 25.04.2012 року.

Вважав за можливе розглянути справу по суті на підставі наявних в ній документів і покладався на розсуд суду при винесенні рішення по справі.

Ухвалою суду від 20 березня 2013 року до участі у справі в якості співвідповідача залучено Головне Управління архітектури та містобудування Маріупольської міської ради, представник якого Акуленко К.Г., в судовому засіданні позовні вимоги не визнав, пояснивши суду, що відповідно до проекту розподілу придомових територій міста Маріуполя, затвердженим 19 жовтня 2010 року, земельна ділянка біля будинку АДРЕСА_2 відноситься не до категорії вулиці, а до проїзду. В зв»язку з чим її статус понижений. А ширина проїзду повинна складати не 15 м, а меньше, зокрема 8,5 м. - основних і 5 м.- другорядних. Вважає пред»явлений позов безпідставним.

Зараз відстань цього проїзду складає 11,75 м. і її достатньо для того, щоб організувати дорогу. Посилання позивача на ДБН та ширину дороги 15 м. стосується вулиць місцевого значення. Вважає, що третім особам земельна ділянка була виділена правомірно, перед її виділенням була зроблена викіпіровка на цю земельну ділянку. А щодо будівництва дороги, то вона може пролягати і на каналізації і на комунікаціях. І якщо позивач прибере усі насадження і дерева, розташовані на земельній ділянці між його будинком та будинком третіх осіб, а також клумби та самовільно організований під»їзд до свого гаражу, то цього буде достатньо для прокладення дороги відповідно до вимог ДБН.

А виданий третім особам будівельний паспорт відповідає усим вимогам закону.

Треті особи - ОСОБА_3 та ОСОБА_4 заперечували проти задоволення позову.

Представник третіх осіб - ОСОБА_9 заперечувала проти задоволення позову. Пояснювала суду, що земельна ділянка була виділена третім особам для будівництва жилого будинку і не заважає позивачеві обслуговувати свій жилий будинок. Рішення Маріупольської міської ради, яке оскаржує позивач не порушило його прав користування земельною ділянкою перед його будинком, так як ніяких відповідних документів на неї він не мав.

Щодо порушення норм ДБН при прийняті оскаржуваних рішень, то вони не заслуговують на увагу, так як це не вулиця, а проїзд.

Немає норм права, які обгрунтовують незаконність оскаржуваних рішень міської ради. Позивач немає можливості виїхати зі свого двору, так як перед ним насаджені клумби, дерева, і як тільки він їх прибере, то матиме можливість виїзду зі свого двору.

Позивач знав про наявність оскаржуваних рішень, бо про них ще в 2007 році йому повідомляли ОСОБА_7 та ОСОБА_2 Крім того, треті особи, після придбання земельної ділянки особисто повідомляли позивачеві про наявність цього рішення та про придбання земельної ділянки. Позивач починаючи з 2007 року неодноразово звертався зі скаргами в різні органи з цього питання і на свої звернення отримував відповіді, в яких містилося посилання на оскаржувані рішення. При цьому за захистом своїх прав позивач звернувся до суду тільки 02.11.2012 року. Просила відмовити позивачеві в поновленні строку звернення до суду з позовом та залишити його позов без розгляду.

Окрім того, просила не виносити рішення по суті додаткового позову позивача і його вимог про визнання неправомірним рішення міської ради від 20 лютого 2007 року, який було подано до суду вже в ході розгляд позову по суті. А відповідно до ст.51 КАС України не допускається змінювати предмет або підставу позову після початку розгляду справи по суті. А фактично позивач змінив предмет позову. Аналогічно це стосується і його уточненої позовної заяви про визнання будівельного паспорту і будівельних робіт недійсними.

Заслухавши пояснення сторін, дослідивши подані документи, всебічно і об'єктивно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких грунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив такі фактичні обставини та відповідні їм правовідносини.

Допитані в якості свідків в судовому засіданні ОСОБА_10 та ОСОБА_11 підтвердили те, що позивач не має можливості користуватися проїздом до свого двору. Він нікуда не може в»їхати, виїхати, так як треті особи загородили проїзд. Між будинками позивача та ОСОБА_3 знаходиться зелена зона 11 метрів. Там ростуть дерева. Ці насадження насадили самі сусіди і позивач також. Багато років тому назад їм дозволив виконавчий комітет це робити. Також там розташовані бордюри, щоб земля не осипалась, вони залиті бетоном.

Свідок ОСОБА_7 пояснила суду, що їй так як і громадянину ОСОБА_2 була виділена земельна ділянка по вулиці Терновій в місті Маріуполі для будівництва житлових будинків. Вона разом з ОСОБА_2 оформляли усі відповідні документи, пройшли необхідні установи та інстанції. На своїй земельній ділянці вона ще не встановлювала межі, так як чекає прокладення дороги на вулиці. Вона разом з ОСОБА_2 в 2007 році проходили по сусідах і повідомляли про те, що там будуть будуватися жилі будинки і щоб ті не саджали городи на їхніх земельних ділянках. Вона особисто повідомляла ОСОБА_1 в липні 2009 року про наявність рішення міської ради, про те, що ОСОБА_2 приватизував свою ділянку, йому був виділений державний акт. Після того, як вона завезла будівельні матеріали на свою ділянку, у неї виник конфлікт із жінками-жителями вулиці. Вони звинувачували її в тому, що вона викинула сміття на їх городи, однак вона розповідала їм, і показувала, що це саме її ділянка.

Свідок ОСОБА_12 пояснив суду, що він є народним депутатом, до ньго на прийом звертався позивач. Він виїздив на місце, оглядав вулицю, було встановлено, що дійсно у позивача відсутній під»їзд до двору, через те, що на протилежному боці вулиці проводиться будівництво. На сьогоднійшній день під»їхати до будинку позивача нереально, ні швидкій допомозі, ні пожежній машині. Там відсутня дорога, відсутній асфальт.

Заслуханий в судовому засіданні як спеціаліст працівник міського архітектурного бюро ОСОБА_13, який складав акт виносу меж земельної ділянки по АДРЕСА_1 в натурі пояснив суду, що до них в організацію звернувся ОСОБА_3 для надання йому їх послуг, а саме для того, щоб йому показали в натурі, де знаходиться його земельна ділянка. На підставі цього він і провів роботу та склав відповідний акт виносу меж земельної ділянки в натурі.

Коли здійснюється відвід земельної ділянки їх організація встановлює межі земельної ділянки з розмірами ділянки і площі. Потім особа збирає відповідний пакет документів і звертається далі до спеціалістів, які вже й готують проект відводу. Раніше в їх організацію звертався ОСОБА_2, попередній власник земельної ділянки. Безпосередньо він також виконував роботи по АДРЕСА_1, коли вже був виданий державний акт, в ньому було вказано на підставі чого була виділена земельна ділянка.

А коли він повторно виходив визначати місце розташування земельної ділянки межових знаків не було, раніше встановлені не збереглися і встановлював ОСОБА_3 їх він. Межові знаки закріпляються кілками. Будь-яких документів про втрату межових знаків не оформлялося.

20.02.2007 року Маріупольською міською радою за № 5/9- 1426 прийнято рішення «Про узгодження місця розташування земельної ділянки на надання згоди на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд по АДРЕСА_1, площею 0,1000 га ОСОБА_2.» (а.с.7 Т.1).

19 червня 2007 року за № 5/13-2096 Маріупольською міською радою прийнято рішення «Про затвердження проекту землеустрою по відведенню земельної ділянки та передачі у власність для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд ОСОБА_2, площею 0,1000 га по АДРЕСА_1» (а.с.8 Т.1).

Актом перевірки дотримання вимог земельного законодавства від 31.05.2012 року встановлено, що згідно проекту землеустрою, межі земельних ділянок по АДРЕСА_1-АДРЕСА_3 проходять на відстані 11,75 м від огорожі будинку позивача (а.с.9-11 Т.1).

На підставі договору про надання в безстрокове користування для будівництва індивідуального жилого будинку від 28 квітня 1967 року, земельна ділянка площею 499 га, по АДРЕСА_2 надана ОСОБА_1 (а.с.115-118 Т.2).

Земельна ділянка по АДРЕСА_2, площею 0,0497 га належить ОСОБА_1 на підставі Державного акту на право приватної власності на землю, виданому йому на підставі рішення виконкому Маріупольської міської ради від 17 вересня 1998 року № 236/1 (а.с.114 Т.2).

На підставі договору № 127 від 05 березня 2007 року, ТОВ проектно-експертною фірмою «Землі Приазов»я» розроблено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки по АДРЕСА_1 ОСОБА_2 (а.с.20- 50 Т.1).

І як свідчить пояснювальна записка проектного рішення, земельна ділянка раніше нікому не надавалась і відповідно до ст.38 Земельного кодексу України віднесена до земель громадської та житлової забудови.

Згідно умов відведення - відведена для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибної ділянки).

А відповідно до висновку вказаного проекту - пригодна для розміщення індивідуального житлового будинку ОСОБА_2

Постановою від 01 вересня 2011 року відмовлено в порушенні кримінальної справи за заявою ОСОБА_4 щодо погроз фізичною розправою та заборони будівництва відносно ОСОБА_1 (а.с.51 Т.1).

А постановою від 08 червня 2012 року відмовлено в порушенні кримінальної справи за заявою ОСОБА_4 щодо пошкодження його майна відносно ОСОБА_1 (а.с.74 Т.1).

На підставі договору купівлі-продажу від 10 серпня 2011 року, ОСОБА_2 продав земельну ділянку, площею 0,1000 га по АДРЕСА_1, ОСОБА_4 та ОСОБА_3 (а.с.52 -54 Т.1).

01 вересня 2011 року КП «Міським архітектурним бюро» були винесені межі земельної ділянки під будівництво житлового будинку по АДРЕСА_1, про що складено відповідний акт (а.с.73 Т.1).

25 квітня 2012 року ОСОБА_4 видано державний акт на право власності на земельну ділянку площею 0,1000 га по АДРЕСА_1 (а.с.56-57 Т.1).

20 листопада 2012 року ОСОБА_4 був виданий технічний паспорт на житловий будинок АДРЕСА_1 (а.с.129- 135 Т.1).

Як свідчить акт обстеження земельної ділянки АДРЕСА_1 та АДРЕСА_3 від 21 червня 2012 року, складений працівниками Орджонікідзевської райадміністрації, встановлено, що відстань меж між вищевказаними ділянками та домоволодінням ОСОБА_1 складає 11,75 м. На теперішній час на земельній ділянці встановлено огорожу, яка перекриває заїзд ОСОБА_1 до домоволодіння, під»їздних шляхів до його домоволодіння немає. Враховуючи обстеження території, прилеглої до будинків з АДРЕСА_6 по АДРЕСА_5 потрібне капітальне будівництво дороги вздовж вказаних будинків. Відсипка шлаковки чи просте асфальтування технічно неможливо.

Постановою старшого слідчого СВ Жовтневого РВ Маріупольського МУУМВС України в Донецькій області від 08 травня 2013 року закрито кримінальне праводження за ознаками злочину, передбаченого ч.1 ст.358 КК України за заявою ОСОБА_4 про притягнення до кримінальної відповідальності посадових осіб Маріупольської міської ради, які допустили недбалість при розробці та затвердженні проекту по землевпорядкуванню та прийнятті рішення про виділення земельної ділянки ОСОБА_2 для будівництва та обслуговування жилого будинку по АДРЕСА_1, яка з 10 серпня 2011 року належить йому на праві приватної власності.

В ході перевірки заяви ОСОБА_4 було встановлено, що згідно довідки за результатами службової перевірки від 19.10.2012 року, за розпорядженням міського голови від 01.10.2012 року № 554 з метою всебічної, повної та об»єктивної перевірки фактів, викладених у колективному зверненні мешканці будинків АДРЕСА_6-АДРЕСА_5, щодо порушення вимог ДБН при виділенні земельних ділянок під будівництво житлових будинків АДРЕСА_1,АДРЕСА_3 була створена комісія. За наслідками службової перевірки якої встановлено, що цільове призначення земельних ділянок АДРЕСА_1,АДРЕСА_3 - це будівництво і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд. Проект землеустрою щодо відведення земельних ділянок виконано ТОВ «Проектно-експертною фірмою «Землі Приазов»я».

Проектування нових і реконструкція існуючих міських і сільських поселень України здійснюється відповідно до ДБН «Містобудування. Планування та забудова міських і сільських поселень» ДБН 360-92**С.11. Розрахункові параметри вулиць і доріг міст визначаються за таблицею 7.1 п.7.26 розділу 7 вказаних ДБН. Згідно зазначеної таблиці ширина житлових вулиць місцевого значення усіх груп поселень має становити 10 м (13,5 м-у випадку необхідності будівництва окремої смуги для паркування транспортних засобів).

Як вбачається із заяв мешканців та підтверджується протоколом виїзної наради від 08.10.2012 року, ширина вулиці Тернової (відстань між парканами домів на протилежних сторонах вулиці) в районі житлових будинків АДРЕСА_1-АДРЕСА_3 складає 11,8 м. Оскільки необхідності в будівництві окремої смуги для паркування автомобілів по вул.Терновій не вбачається, то зазначена ширина вулиці дозволяє цілком розмістити всі елементи дорожньої мережі, передбачені ДБН. Службовою перевіркою фактів порушення вимог діючого законодавства, зокрема і ДБН, не виявлено. (а.с.АДРЕСА_8-71).

02 липня 2013 року ОСОБА_4 отримав свідоцтво про право власності на земельну ділянку АДРЕСА_1 (а.с.140 Т.2).

На підставі договору № 263 від 09 серпня 2012 року, ФОП ОСОБА_14, громадянам ОСОБА_4 та ОСОБА_3 виготовлено технічну документацію із землеустрою щодо складання документів, що посвідчують право власності на земельну при поділі чи об»єднанні по АДРЕСА_1 в місті Маріуполі Донецької області (а.с.152-182 Т.2).

І як свідчить пояснювальна записка проектного рішення, відповідно до ст.56 Закону України «Про землеустрій» розподілено земельну ділянку площею 0,1000 га на дві ділянки, площею 0,0500 га та 0,0500 га для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд по АДРЕСА_1, громадянам ОСОБА_4 та ОСОБА_3

ОСОБА_1 неодноразово звертався до відповідача - Маріупольської міської ради із зверненнями щодо правомірності виділення земельних ділянок по вулиці Терновій.

На вказані звернення йому надавалися письмові відповіді.

27 квітня 2012 року ОСОБА_1 звертався до Маріупольської міської ради із заявою про порушення будівельних норм при будівництві навпроти ділянки по АДРЕСА_2 (а.с.111 Т.1).

23 травня 2011 року ОСОБА_1 звертався до Маріупольської міської ради із заявою про під»їздну дорогу, нове будівництво на місці смітника і приватизацію садибних ділянок (а.с.99-102 Т.1).

11 червня 2012 року ОСОБА_1 звертався до Маріупольської міської ради із заявою про організацію дороги по вулиці Терновій та відсутність заїзду до його будинку (а.с.113 - 114 Т.1)

06 липня 2011 року ОСОБА_1 звертався до Маріупольської міської ради із заявою про визнання приватизації земельних ділянок по АДРЕСА_7-АДРЕСА_8 незаконною, так як через приватизацію відсутній заїзд до будинків від АДРЕСА_5 по АДРЕСА_8 (а.с.103 Т.1).

12 і 17 липня 2012 року ОСОБА_1 звертався до Маріупольської міської ради із заявами про незгоду встановлення огради сусідом ділянки АДРЕСА_1, тим самим перекрившим в»їзд на дорогу (а.с.115 Т.1).

29 серпня 2011 року ОСОБА_1 звертався до Маріупольської міської ради із заявою про забудову вул.Тернової і продаж земельної ділянки АДРЕСА_1,АДРЕСА_3 та про надання землі і прокладення зручної дороги з проїздом між буд.АДРЕСА_3 і АДРЕСА_9 (а.с.105-107 Т.1).

10 вересня 2012 року ОСОБА_1 звертався до Маріупольської міської ради із заявою про невиконання ДБН, згідно яких відстань між будинками повинна складати 15 метрів, а не 11,7 м., про перенесення забору і тільки після цього проектувати дорогу (а.с.116 Т.1).

Як свідчить відповідь Орджонікідзевської районної адміністрації від 05 грудня 2012 року, ОСОБА_1 звертався до адміністрації тричі, а саме:

- 26 квітня 2012 року про незгоду з будівництвом по вулиці Терновій, буд.АДРЕСА_1,АДРЕСА_3 , за думкою заявника, з порушенням закону;

- 26 липня 2012 року з питання порушення його прав та вимог ДБН 2-3-5 2001;

- 05 листопада 2012 року з питання перекриття проїзду до будинку АДРЕСА_2 та іншим будинкам по вулиці Терновій (а.с.118 Т.1).

12 вересня 2011 року ОСОБА_1 звертався до Маріупольської міської ради із заявою про порушення земельного законодавства при приватизації земельних ділянок (а.с.108-110 Т.1).

19 червня 2012 року, ОСОБА_1 звертався до інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у Донецькій області з питанням незгоди з будівництвом житлових будинків на АДРЕСА_1, на яке надано відповідь про те, що будівельний паспорт отриманий забудовниками віповідно до діючого законодавства. (а.с.127 Т.1).

Відповідно до ст.99 КАС України адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Позивач ОСОБА_1 просить суд поновити йому строк звернення до суду з позовом, в той час зазначає, що ним він не пропущений, так як дізнався про порушення своїх прав з відповіді міської ради від 03 серпня 2012 року.

Як свідчить вказана відповідь на звернення ОСОБА_1 щодо непогодження зі встановленням огорожі земельної ділянки АДРЕСА_1 повідомлено, про прийняття оскаржуваних рішень міської ради, фактичних власників земельної ділянки громадян ОСОБА_3 та про те, що ними оформленні усі необхідні документи для проведення будівельних робіт, в тому числі і будівельний паспорт, який оскаржує позивач.

Тому суд вважає, що позивачем строк звернення до суду не пропущений, так як про порушення своїх прав, наявність оскаржуваних рішень та будівельного паспорту ОСОБА_1 фактично дізнався з відповіді від 03.08.2012 року.

Тому відповідно і поновленню такий строк не підлягає.

А звернення позивача ОСОБА_1 до відповідних органів з питань приватизації земельних ділянок, під»їздної дороги, та їх відповіді не свідчать про порушення такого строку.

Згідно викопіювання із генерального плану м.Маріуполя, затвердженого постановою Ради Міністрів Української ССР від 10 березня 1983 року № 116, транспортною схемою міста, яка входить у склад матеріалів генплану визначена категорійність магістралей загальноміського значення безперервного і регулюючого руху, магістралей районного значення і зовнішніх доріг.

Категорійність дороги вздовж вулиці Тернової комплексною схемою транспорту не визначена.

Згідно матеріалів топографо-геодезичної зйомки М 1:500, 1988 року з частковими змінами, ширина проїзджої частини вулиці Тернової складає 4 метра (а.с.94-96 Т2.).

В обгрунтування своїх позовних вимог позивач ОСОБА_1 посилався на порушення Маріупольською міською радою при прийняті оскаржуваних рішень норм ДБН 360-92**С.11.

Відповідно до п.7.32 ДБН 360-92**С.11, ширина вулиць та доріг місцевого значення 15-25 м.

В 2007 році діяв старий генеральний план міста, який детального плану вулиці Тернової не містить.

Рішенням Маріупольської міської ради від 19 жовтня 2010 року № 5/46-6904 затверджено проект розподілу території кварталів (мікрорайонів) м.Маріуполя

І як свідчить проект розподілу території кварталів (мікрорайонів) м.Маріуполя відстань між парканами житлових будинків на протилежних сторонах вулиці, в районі будинків АДРЕСА_2,АДРЕСА_1,АДРЕСА_3 відноситься не до вулиці, а до проїзду.

Згідно п.3.22 ДБН 360-92**С.11, в районах садибної забудови при необхідності, окрім вуличної сітки, слід формувати сітку внутрішньоквартальних проїздів. Ширина їх проїзджої частини з одною смугою руху приймається 3,5 м., з двома - 5,5. На односмугових проїздах передбачаються роз»їзди.

Згідно відповіді Маріупольської міської ради від 13.03.2013 року народному депутату Матвієнкову С.А., по розгляду звернення ОСОБА_1 повідомлено, що в ході комісійного обслідування вулиці Тернової в місті Маріуполі, встановлено, що відстань між будинками по АДРЕСА_1 та АДРЕСА_2 складає 11,75 м, внаслідок чого забудовниками порушені ДБН 2-3-5 2001 (а.с.148 Т.2).

Судом оглянуто докази за місцем їх знаходження з виїздом на місце, зокрема вулиці Тернової в м.Маріуполі та безпосередньо земельна ділянка між будинками АДРЕСА_1 та АДРЕСА_2, в ході огляду встановлено, що відстань 11,75 м, це відстань між огорожами будинків на протилежних сторонах вулиці, а не безпосередньо між самими будинками.

На земельній ділянці між будинками АДРЕСА_1 та АДРЕСА_2 існують багаторічні зелені насадження, дерева, огороджені клумби.

Як свідчить відповідь відділу з НПО Орджонікідзевського району м.Маріуполя УЗД головного управління Держтехногенбезпеки в Донецькій області від 25.06.2013 року, обстеженням території вулиці Тернової встановлено, що існує можливість заїзду пожежної техніки до домоволодінь з боку вулиці Лютневої, однак лише за умови, якщо проїзд буде мати тверде покриття. Проїзди для пожежної техніки по грунту треба укріплювати шлаком, гравієм або іншими місцевими матеріалами для забезпечення проїзду будь-якої пори року (а.с.139 Т.2).

Окрім того, як встановлено оглядом місця та при розгляді справи, позивач ОСОБА_1 самовільно облаштував заїзд до свого гаражу, заасфальтувавши його, який охоплює територію проїзджої частини.

Таким чином суд вважає, що для проїзду автомобіля, в тому числі й пожежного першочергово необхідно усунути багаторічні зелені насадження, дерева та огороджені клумби, дозвіл на висадку яких у позивача відсутній.

Згідно ДБН В.2.3-5-2001 С.47 «Вулиці та дороги населених пунктів» додатку В, ширина основних проїздів при двосторонньому русі повинна складати не менше ніж 8,5 м. - основних і 5-6,5 м.- другорядних, фактична відстань між ділянками позивача ОСОБА_1 та ОСОБА_4 і ОСОБА_3 складає 11,75 м, тому враховуючи це судом не встановлено обставин, на які посилається позивач, як на обгрунтування своїх позовних вимог щодо порушення відповідачем діючих ДБН при прийнятті оскаржуваних рішень.

Наказом № 103 від 05 липня 2011 року Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України затверджено Порядок видачі будівельних паспортів забудови земельної ділянки.

Відповідно до п.п.2.1-2.11 п.2 вказаного Порядку, діючого в редакції на момент видачі оскаржуваного будівельного паспорту, дя отримання будівельного паспорта забудовник звертається до відповідного спеціально уповноваженого органу містобудування та архітектури з письмовою заявою щодо намірів забудови земельної ділянки.

До заяви замовником додаються: засвідчена в установленому порядку копія документа, що засвідчує право власності або користування земельною ділянкою; засвідчена в установленому порядку згода співвласників земельної ділянки (житлового будинку) на забудову зазначеної земельної ділянки; ескіз намірів забудови (місце розташування будівель та споруд на земельній ділянці, фасади, максимальні відмітки висотності, відстані до сусідніх земельних ділянок); проект будівництва (за наявності).

Органи містобудування та архітектури визначають відповідність намірів забудови земельної ділянки чинній містобудівній документації (генеральному плану населеного пункту, плану зонування та детальному плану території, схемі планування території району) у частині функціонального, цільового, будівельного та ландшафтного використання земельної ділянки.

На підставі поданих документів відповідний спеціально уповноважений орган містобудування та архітектури готує вимоги до забудови земельної ділянки (додаток 1).

Технічні умови щодо інженерного забезпечення отримуються замовником самостійно та включаються до складу будівельного паспорта.

Будівельний паспорт складається з текстових та графічних матеріалів, що готуються за інформацією з містобудівного кадастру або відповідної містобудівної документації, будівельних норм, державних стандартів та правил.

Будівельний паспорт складається за формою згідно з додатком 2 до цього Порядку. До складу будівельного паспорта входять: вимоги до забудови земельної ділянки; схема забудови земельної ділянки (додаток 3); технічні умови (визначені у вимогах про забудову земельної ділянки); проект будівництва (за наявності).

У схемі забудови земельної ділянки визначається місце розташування запланованих об'єктів будівництва, червоні лінії, лінії регулювання забудови, під'їзди до будівель і споруд, відстань від об'єкта будівництва до вулиць (доріг), мінімальні відстані від об'єкта будівництва до меж земельної ділянки, а також будівель і споруд, розташованих на суміжних земельних ділянках, місця підключення до інженерних мереж (за наявності). Будівельний паспорт підписується керівником відповідного органу містобудування та архітектури. Будівельний паспорт складається у двох примірниках.

При розгляді справи судом встановлено, що 24.02.2012 року ОСОБА_4 та ОСОБА_3 звернулися із письмовою заявою на ім»я начальника головного управління містобудування і архітектури Маірупольської міської ради про видачу їм будівельного паспорту (а.с.62 Т.2).

29.02.2012 року на ім»я ОСОБА_4 та ОСОБА_3 головним управління містобудування та архітектури Маріупольської міської ради виданий будівельний паспорт на будівництво житлових будинків по АДРЕСА_1 № 06-03-10/18-02 (а.с.57 Т.1).

Як свідчать вимоги до забудови земельної ділянки по АДРЕСА_1, спірна земельна ділянка повністю відповідає вимогам ДБН 360-92**С.11 «Містобудування.Планування і забудова міських і сільських поселень» (а.с.60 Т.2).

До складу спірного виданого будівельного паспорту входить схема забудови земельної ділянки (а.с.61 Т.2), екскіз наміру забудови, наданий замовником ОСОБА_4 (а.с.64-65 Т.2).

Таким чином при видачі будівельного паспорту судом не встановлено, порушень та неправомірності його видачі ОСОБА_4 та ОСОБА_3, а тому суд приходить до висновку про безпідставність позовних вимог позивача щодо визнання будівельного паспорту, виданого головним управління містобудування та архітектури Маріупольської міської ради на будівництво житлових будинків по АДРЕСА_1 № 06-03-10/18-02 від 29.02.2012 року неправомірним і без повного пакету документів і таким, що порушує його права користування власністю та відповідно і будівельних робіт неправомірними.

Відповідно до статті 55 Конституції України, кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.

Згідно із ст.2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

Відповідно до Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" сільські, селищні, міські ради є органами місцевого самоврядування, які представляють відповідні територіальні громади і здійснюють від їх імені та у їх інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування, визначені Конституцією України, іншими законами (ст.10 Закону).

З огляду на Закон України "Про місцеве самоврядування в Україні" рада в межах своїх повноважень приймає нормативні та інші акти у формі рішень.

Відповідно до ч.3 ст.2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Статтею 161 КАСУ, передбачено, що під час прийняття постанови суд вирішує: чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; яку правову норму належить застосувати до цих правовідносин; чи належить задовольнити позовні вимоги або відмовити в їх задоволенні.

Разом з тим, відповідно до ст.71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім того, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову, а суд згідно ст.86 зазначеного Кодексу оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

Відповідач - представник Маріупольської міської ради не заперечував проти задоволення позову, визнав його, однак не пояснив суду в чому саме незаконність та неправомірність прийнятих рішень міської ради, а мотивація та докази, на які посилається позивач, обґрунтовуючи свій позов, не дають суду підстав для постановлення висновків, які б підтвердили його доводи, встановлені у справі обставини не підтверджують його позиції, покладеної в основу позовних вимог.

Таким чином, суд приходить до висновку що позов є необґрунтованим, а тому задоволенню не підлягає.

Також суд враховує той факт, що програмою економічного і соціального розвитку м.Маріуполя на 2013 рік передбачено будівництво дороги по вулиці Терновій. Планується проектування дороги і будинок позивача ОСОБА_1 увійде в межі будівництва.

Керуючись ст. 55 Конституції України ст.ст.2,70,71,79, 86, 162, 163, 167, 255, 257 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В:

В задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Маріупольської міської ради, головного Управління архітектури та містобудування Маріупольської міської ради про визнання протиправним та скасування п.1.1 рішення Маріупольської міської ради від 19 червня 2007 року № 5/13-2096 «Про затвердження проекту землеустрою по відведенню земельної ділянки та передачі у власність для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд ОСОБА_2, площею 0,1000 га по АДРЕСА_1, визнання протиправним та скасування п.1.1 рішення Маріупольської міської ради № 5/9-1426 від 20 лютого 2007 року «Про узгодження місця розташування земельної ділянки на надання згоди на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для будівництва та обслуговування житлового будинку господарських будівель та споруд ОСОБА_2, площею 0,1000 га по АДРЕСА_1 та про визнання будівельного паспорту № 06-03-10/18-02 від 29 лютого 2012 року і будівельних робіт неправомірними, треті особи -ОСОБА_3, ОСОБА_4, відмовити повністю.

Постанова може бути оскаржена до Донецького апеляційного адміністративного суду через Орджонікідзевський районний суд міста Маріуполя Донецької області шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня її проголошення.

Суддя Орджонікідзевського районного суду

міста Маріуполя Донецької області Л.В.Копилова