Постанова № 32899722, 09.08.2013, Донецький апеляційний господарський суд

донецький апеляційний господарський суд

Постанова

Іменем України

07.08.2013 р. справа №5006/39/27пн/2012

Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: суддів:Склярук О.І. Дучал Н.М., Ушенко Л.В.за участю представників сторін: від скаржника:не з'явивсявід позивача:Федоренко Д.А. довіреність №14/05-2013 від 14.05.2013р.від відповідача 1:не з'явивсявід відповідача 2:не з'явивсярозглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргуТовариства з обмеженою відповідальністю «ХЕДЖЕР-КР», м.Кривий Рігна рішення господарського суду Донецької областівід07.06.2012р. (повний текст рішення складено та підписано 11.06.2012р.)по справі№5006/39/27пн/2012 (суддя: Морщагіна Н.С.)за позовом:Товариства з обмеженою відповідальністю «Лікувальний комплекс «Марат», м. Дзержинськ Донецької областідо відповідачів:1.Приватного підприємства «ТАЛА 2005», м.Дніпропетровськ; 2.Товариства з обмеженою відповідальністю «Доненерговугілля», м. Донецькпровизнання договору недійсним

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Лікувальний комплекс "Марат", м. Дзержинськ звернулося до господарського суду Донецької області з позовом до Приватного підприємства "ТАЛА 2005", м. Дніпропетровськ та Товариства з обмеженою відповідальністю "Доненерговугілля", м. Донецьк про визнання недійсним договору купівлі-продажу №б/н від 01.11.2001р., укладеного між лікувально-оздоровчим комплексом "Марат" та Приватним підприємством "Фламінго".

Господарським судом Донецької області 07.06.2012р. прийнято рішення по справі №5006/39/27пн/2012, повний текст якого складено та підписано 11.06.2012р. (суддя: МорщагінаН.С.), яким позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Лікувальний комплекс "Марат", м. Дзержинськ до Приватного підприємства "ТАЛА 2005", м.Дніпропетровськ про визнання недійсним договору купівлі-продажу №б/н від 01.11.2001р., укладеного між лікувально-оздоровчим комплексом "Марат" та Приватним підприємством "Фламінго" задоволено. Визнано недійсним договір купівлі-продажу №б/н від 01.11.2001р., укладений між Лікувально-оздоровчим комплексом "Марат" та Приватним підприємством "Фламінго". В задоволені позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю "Лікувальний комплекс "Марат", м. Дзержинськ до Товариства з обмеженою відповідальністю "Доненерговугілля", м. Донецьк про визнання недійсним договору купівлі-продажу №б/н від 01.11.2001р., укладеного між лікувально-оздоровчим комплексом "Марат" та Приватним підприємством "Фламінго" - відмовлено.

Рішення обґрунтовано доведеністю позовних вимог до першого відповідача.

Не погодившись з прийнятим рішенням, Товариство з обмеженою відповідальністю «ХЕДЖЕР-КР», м. Кривій Ріг звернулося до Донецького апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просило рішення по справі скасувати повністю та прийняти нове рішення про відмову у задоволені позовних вимог.

Заявник апеляційної скарги вважає, що рішення по справі прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права, без з'ясування усіх обставин справи, що мають значення для правильного вирішення спору. Зокрема, його не було залучено до розгляду справи, проте, він є власником спірного майна.

Ухвалою Донецького апеляційного господарського суду від 15.07.2013р. відновлено пропущений процесуальний строк на подання апеляційної скарги та порушено апеляційне провадження по справі №5006/39/27пн/2012.

17.08.2013 на адресу Донецького апеляційного господарського суду від ТОВ «Лікувальний комплекс «Марат» надійшли заперечення на апеляційну скаргу.

В судовому засіданні (07.08.2013р.) представник позивача просив рішення по справі залишити без змін, а апеляційну скаргу без - задоволення.

В судове засіданні, яке відбулося 07.08.2013 р., представники заявника апеляційної скарги та представники відповідачів не з'явилися, своїми правами передбаченими ст.22 ГПК України не скористалися.

Про час та місце проведення судового засідання сторін було повідомлено належним чином відповідно до приписів ст.98 ГПК України.

Ухвалою Донецького апеляційного господарського суду від 15.07.2013р. явка сторін не була визнана обов'язковою.

Враховуючи викладене та приписи ст.101 ГПК України, судова колегія вважає можливим розглянути апеляційну скаргу без участі представника заявника апеляційної скарги та представників відповідачів.

Дослідивши обставини справи, апеляційну скаргу, вислухав пояснення представника позивача, судова колегія зазначає наступне.

01.11.2001р. між Лікувально-оздоровчим комплексом "Марат" в особі директора Петренко Г.А., який діяв, як зазначено у тексті договору, на підставі статуту (акту-оцінки, листа-погодження власників, забудовників, протоколу екстрених зборів власників, забудовників, рішення профспілкового комітету) (Продавець) та Приватним підприємством "Фламінго" в особі директора Петренко Н.О., який діяв на підставі статуту, підписано договір купівлі-продажу №б/н.

Відповідно до п.1.1. договору продавець продав, а покупець купив, будівлі та споруди: пункт прокату літ-Д, медпункт - туалет літ-Б, фундамент, бар лит-Ж, навіси лит-И, З, загальною площею 704,7 кв.м., з прилеглими територіями площадками для використання їх за прямим призначенням: оздоровленню, наданню послуг (харчування, медобслуговування), що знаходяться на пляжі ЛОК "Марат" за адресою: Алупкінське шосе 19-А, смт Гаспра, 1 (технічна характеристика, допоміжні приміщення згідно акту приймання-передачі).

Об'єкт купівлі-продажу належав на праві власності продавцю на підставі рішення Ялтинської міської ради № 382 (1) від 12.10.2001р., свідоцтва про право власності № 863 від 12.10.2001р., про що записано в реєстрову книгу 16-6 стр. 217 під № 389.

Місцевим господарським судом також встановлено, що згідно з п. 1.1 Статуту ТОВ "Лікувальний комплекс "Марат", зазначене Товариство є правонаступником прав та обов'язків Лікувально-оздоровчого комплексу "Марат" та створене шляхом реорганізації комплексу на основі законів "Про підприємництво", "Про господарські товариства", "Про власність".

Правонаступником Приватного підприємства "Фламінго" згідно зі ст. 1 Статуту Підприємства є Приватне підприємство "ТАЛА 2005".

03.11.2001р. між Лікувально-оздоровчим комплексом "Марат" (Кредитор) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Доненерговугілля" (Поручитель) було укладено договір поруки №03/11 у відповідності до умов якого, поручитель прийняв на себе зобов'язання в повному обсязі відповідати перед Кредитором за виконання зобов'язань Приватного підприємства "Фламінго" (Боржник) за договором купівлі-продажу №б/н від 01.11.2001р., укладеного між Кредитором та Боржником, в частині здійснення оплати за основним договором в розмірі 175979,34грн.

В грудні 2011р. на посаду директора позивача обрано Гуренко С.М. В ході інвентаризації, проведеної на підставі наказу № 30-і від 30.11.2011р., встановлено, що з володіння Товариства на підставі договору №б/н від 01.11.2001р., вибуло майно, а саме: пункт прокату літ-Д, медпункт - туалет літ-Б, фундамент, бар лит-Ж, навіси лит-И, З.

Позивач звернувся до господарського суду Донецької області з позовом про визнання недійсним договору купівлі-продажу №б/н від 01.11.2001р., укладеного між лікувально-оздоровчим комплексом "Марат" та Приватним підприємством "Фламінго".

Наполягаючи на задоволені позовних вимог, позивач вказував на те, що оспорюваний договір купівлі-продажу, всупереч положень статутних документів ЛОК "Марат" підписаний особою, яка не мала відповідних повноважень.

Як зазначалося вище, рішенням по справі позовні вимоги до першого відповідача були задоволені у повному обсязі. Визнано недійсним договір купівлі-продажу №б/н від 01.11.2001р., укладений між лікувально-оздоровчим комплексом "Марат" та Приватним підприємством "Фламінго". У задоволені позовних вимог до другого відповідача - відмовлено.

Рішення обгрунтовано доведеністю позовних вимог до першого відповідача.

Судова колегія погоджується з висновками місцевого господарського суду з огляду на наступне.

Відповідно до статті 48 ЦК Української РСР (який діяв на момент укладення спірного договору) недійсною є та угода, що не відповідає вимогам закону. По недійсній угоді кожна зі сторін зобов'язана повернути другій стороні все одержане за угодою, а при неможливості повернути одержане в натурі - відшкодувати його вартість у грошах, якщо інші наслідки недійсності угоди не передбачені законом.

В силу ст. 224 ЦК УРСР за договором купівлі-продажу продавець зобов'язується передати майно у власність покупцеві, а покупець зобов'язується прийняти майно і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ст. 29 ЦК УРСР юридична особа набуває цивільних прав і бере на себе цивільні обов'язки через свої органи, що діють у межах прав, наданих їм за Законом або статутом (положенням). Порядок призначення або обрання органів юридичної особи визначається її статутом (положенням).

Оспорюваний договір купівлі-продажу від імені продавця (ЛОК "Марат") підписано директором Петренко Г.А., який діяв, як зазначено у тексті договору, на підставі статуту (акту-оцінки, листа-погодження власників, забудовників, протоколу екстрених зборів власників, забудовників, рішення профспілкового комітету).

Згідно із ст.25 Цивільного кодексу УРСР юридична особа діє на підставі статуту (положення).

Аналогічні норми містилися і у ст. 9 Закону України "Про підприємства в Україні".

Станом на момент підписання спірного договору діяв статут лікувально-оздоровчого комплексу "Марат" в редакції 1992р., затверджений головою федерації незалежних профспілок України 24.07.1992р. та зареєстрований Ялтинською міською радою народних депутатів за реєстровим №75-скр, з наступною перереєстрацією в лютому 1995р. (реєстровий номер 02650794).

Згідно з вказаним Статутом лікувально-оздоровчий комплекс "Марат" є юридичною особою, має відокремлене майно та самостійний баланс, розрахунковий, валютний рахунки в установах банку, круглу печатку з власною назвою, бланки та інш.

Пунктом 5.3 Статуту визначено, що основними суб'єктами управління ЛОКом є, зокрема, директор.

Згідно ч.ч. 1, 2 ст. 16 Закону України "Про підприємства в Україні", який діяв на той час, керівник підприємства наймається (призначається) власником або обирається власниками майна. При найнятті (призначенні, обранні) власником або уповноваженим ним органом керівника підприємства на посаду з ним укладається контракт (договір, угода), в якому визначаються права, строки найняття, обов'язки і відповідальність керівника підприємства перед власником та трудовим колективом, умови його матеріального забезпечення і звільнення з посади з урахуванням гарантій, передбачених контрактом (договором, угодою) та законодавством України. Керівник підприємства самостійно вирішує питання діяльності підприємства, за винятком віднесених статутом до компетенції інших органів управління даного підприємства, і якщо інше не передбачено законодавством України.

Пунктом 5.4 Статуту передбачено, що Директор призначається на посаду за взаємною згодою всіх власників майна ЛОКа на підставі контракту, в якому визначаються умови його матеріального забезпечення, з урахуванням гарантій, передбаченим законодавством України.

Як встановлено місцевим господарським судом, 24.04.2001р. в порядку, передбаченому п.5.4 Договору, згідно наказу Президента ЛОК "Марат" №1 на посаду директора ЛОК "Марат" призначено Петренко Г.А. Наказ видано за погодженням з власниками ЛОК "Марат", оформленого рішенням засновників (власників) Комплексу від 21.04.2001р. - ДАХК "Київський радіозавод", Регіонального управління "Придніпровмонтажстрой", ОЖКП "Південне", Федерації незалежних профспілок Криму.

29.04.2001р. на підставі вказаного наказу між засновниками - ЛОК "Марат": ДАХК "Київський радіозавод", Регіональним управлінням "Придніпровмонтажстрой", ОЖКП "Південне", Федерацією незалежних профспілок Криму, Укрпрофоздоровницею та ПетренкоГ.А. було укладено трудовий контракт.

Згідно з п. 2.1 Трудового контракту, Директор має право відчужувати іншим юридичним та фізичним особам майно, обмінювати, здавати в оренду будівлі та споруди, інвентар та інші матеріальні цінності на власний розсуд за згодою власників.

Згідно з розділом 3 Статуту, статутний фонд Санаторію утворюють закріплені за ним основні засоби та оборотні кошти, які відображаються у самостійному балансі. Основні засоби Лікувально-оздоровчого комплексу є дольовою власністю підприємств та організацій, що створили ці засоби та передали "Санаторію" в користування. Засоби знаходяться в оперативному управлінні Лікувально-оздоровчого комплексу, який в межах встановлених Законом, у відповідності до цілей та завдань діяльності та призначення майна, здійснює право володіння та користування ним. Право розпорядження зазначеним майном здійснюється за погодженням з його власниками.

З огляду на наведене, місцевий господарський суд прийшов до правомірного висновку, що Директор ЛОК "Марат" мав право розпоряджатися майном, закріпленим за ЛОКом, лише за попередньою згодою власників (засновників).

Згідно з преамбулою оспорюваного договору купівлі-продажу від 01.11.2001р. ПетренкоГ.А. діяв на підставі статуту (акту-оцінки, листа-погодження власників, забудовників, протоколу екстрених зборів власників, забудовників, рішення профспілкового комітету).

В той же час, матеріали справи не містять жодного документу, який підтверджував би, що власниками (засновниками) була надана згода на відчуження спірного майна.

Крім того, як вбачається зі змісту п. 4 постанови Ради незалежних профспілок Криму №П-38 від 24.12.2001р., Федерація, як один з засновників ЛОК "Марат", передала ЛОК /Санаторій/ Марат на безкоштовній основі комплекс пляжних споруд лише 24.12.2001р.

Стаття 62 ЦК УРСР (який діяв на момент укладення оскаржуваного договору), встановлювала, що угода, укладена однією особою (представником) від імені другої особи (яку представляють) в силу повноваження, що ґрунтується на довіреності, законі або адміністративному акті, безпосередньо створює, змінює або припиняє цивільні права і обов'язки особи, яку представляють.

Угода, укладена від імені другої особи особою, не уповноваженою на укладення угоди або з перевищенням повноважень, створює, змінює і припиняє цивільні права і обов'язки для особи, яку представляють, лише в разі дальшого схвалення угоди цією особою ( ст.63 ЦК УРСР).

Доказами такого схвалення можуть бути відповідне письмове звернення до другої сторони угоди чи до її представника (лист, телеграма, телетайпограма тощо) або вчинення дій, які свідчать про схвалення угоди (прийняття її виконання, здійснення платежу другій стороні і т.ін.).

З матеріалів справи не вбачається, що оспорюваний договір в подальшому був схвалений. В матеріалах справи відсутні та під час розгляду справи, незважаючи на вимоги місцевого господарського суду, не представлені докази виконання оспорюваного договору (прийняття його до виконання, здійснення платежу іншій стороні, тощо).

Директор, діючи від імені Комплексу, вчинив оспорюваний правочин з перевищенням повноважень. Наведені обставини у своїй сукупності свідчать, що майно вибуло з володіння ЛОК "Марат", поза волею ЛОК "Марат", правонаступником якого виступає позивач.

Враховуючи вищевикладене, судова колегія погоджується з висновками місцевого господарського суду, що спірний договір купівлі-продажу нерухомого майна від 01.11.2001р. не відповідає приписам ст. ст. 62, 63 ЦК УРСР, Статуту ЛОК "Марат", а отже має бути визнаний судом недійсним.

За таких обставин, позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Лікувальний комплекс "Марат", м. Дзержинськ до Приватного підприємства "ТАЛА 2005", м.Дніпропетровськ, про визнання недійсним договору купівлі-продажу б/н від 01.11.2001р., укладеного між лікувально-оздоровчим комплексом "Марат" та Приватним підприємством "Фламінго" підлягав задоволенню.

Що стосується вимог Товариства з обмеженою відповідальністю "Лікувальний комплекс "Марат", м. Дзержинськ до Товариства з обмеженою відповідальністю "Доненерговугілля", м.Донецьк, то в даному випадку, ТОВ «Доненерговугілля» не є належним відповідачем, а тому місцевий господарський суд правомірно відмовив у задоволені позовних вимог до цієї особи.

Що стосується незалучення до справи в якості третьої особи, яка не заявляє самосійних вимог на предмет спору, заявника апеляційної скарги, що є однією із підстав, на його думку, для скасування рішення по справі, то судова колегія зазначає наступне.

Питання про допущення або залучення третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, до участі у справі вирішується ухвалою суду про прийняття позовної заяви до розгляду з урахуванням того, чи є у цієї особи юридичний інтерес у даній справі. При цьому, у вирішення питання щодо наявності інтересу у третьої особи суд має з'ясувати, чи буде у зв'язку з прийняттям судового рішення з даної справи, таку особу наділено новими правами чи покладено на неї нові обов'язки.

Предметом спору по цій справі є визнання недійсним договору купівлі-продажу нерухомого майна. Заявник апеляційної скарги не був стороною за спірним договором, а тому, на думку колегії суддів, прийняття судового рішенням по цій справі не потягло за собою, наділення його новими правами чи покладення на нього нових обов'язків.

Що стосується посилання заявника, що зазначений спір повинен розглядатися у господарському суду Дніпропетровської області, оскільки ТОВ «Доненерговугілля» не є стороною за спірним договором купівлі-продажу, а тому не є належним відповідачем по справі, то судова колегія зазначає наступне.

Згідно приписів ст.15 ГПК України, справи у спорах, що виникли при укладанні, зміні та розірванні господарських договорів, справи у спорах про визнання договорів недійсними розглядаються за місцезнаходженням сторони, зобов'язаною за договором здійснити на користь другої сторони певні дії, так як: передати майно, виконати роботу, надати послуги, сплатити гроші, тощо.

Оскільки у договорі купівлі-продажу від 01.11.2001р. зобов'язаними були обидві сторони, то позов був поданий за місцезнаходженням однієї із сторін відповідно до приписів ч.1 ст.15 ГПК України.

Твердження заявника апеляційної скарги про порушення та неправильне застосування місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права не знайшли свого підтвердження, в зв'язку з чим Донецький апеляційний господарський суд не вбачає підстав для скасування рішення місцевого господарського суду.

Результати апеляційного провадження у справі оголошено в судовому засіданні.

Керуючись ст.ст. 49, 99, 101, 102, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, Донецький апеляційний господарський суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженню відповідальністю «ХЕДЖЕР-КР», м.Кривий Ріг на рішення господарського суду Донецької області по справі №5006/39/27пн/2012 від 07.06.2012р. (повний текст якого складено та підписано 11.06.2012р.) - залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Донецької області по справі №5006/39/27пн/2012 від 07.06.2012р. (повний текст якого складено та підписано 11.06.2012 р.) - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Вищого господарського суду України у касаційному порядку через Донецький апеляційний господарський суд протягом двадцяти днів.

Головуючий суддя: О.І.Склярук

Судді: Н.М.Дучал

Л.В.Ушенко

Надруковано 10 прим.

2прим.-позивачу;

3прим.-відповідачам;

2прим.-скаржнику;

1прим.-до справи;

1прим.-ГСДО;

1прим.-ДАГС.