Постанова № 32898719, 06.08.2013, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

06 серпня 2013 року 16:30 № 826/6309/13-а

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Скочок Т.О., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовомНепідприємницького товариства «Відкритий недержавний пенсійний фонд «ВСІ»доФонду гарантування вкладів фізичних осіб (відповідач 1) Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства «Банк «Таврика» ОСОБА_1 (відповідач 2)провизнання протиправною бездіяльність та зобов'язання вчинити дії,-ВСТАНОВИВ:

До Окружного адміністративного суду міста Києва звернулося Непідприємницьке товариство «Відкритий недержавний пенсійний фонд «ВСІ» (надалі - позивач або НПФ «ВСІ») з позовом до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб (надалі - відповідач 1 або ФГВФО) та уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства «Банк «Таврика» ОСОБА_1 (надалі - відповідач 2), в якому просить (з урахуванням уточнення позовних вимог):

- визнати протиправною бездіяльність уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства «Банк «Таврика» ОСОБА_1 та Фонду гарантування вкладів фізичних осіб щодо неповернення Непідприємницькому товариству «Відкритий недержавний пенсійний фонд «ВСІ» пенсійних активів у розмірі 2 310 351,45 грн., розміщених у ПАТ «Банк «Таврика» згідно договору банківського вкладу №698 від 29.07.2010 року;

- зобов'язати уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства «Банк «Таврика» ОСОБА_1 та Фонд гарантування вкладів фізичних осіб повернути Непідприємницькому товариству «Відкритий недержавний пенсійний фонд «ВСІ» пенсійні активи у розмірі 2 310 351,45 грн., розміщені у ПАТ «Банк «Таврика» згідно договору банківського вкладу №698 від 29.07.2010 року.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 23.05.2013 року відкрито провадження у справі, закінчено підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду.

В обґрунтування позовних вимог, представник позивача зазначає, що неодноразово звертавшись до відповідачів з вимогою про повернення пенсійних активів НПФ «ВСІ», розміщених у ПАТ «Банк «Таврика» на умовах договору банківського вкладу «Таврійський» №698 від 29.07.2010 року, зазначені кошти повернуті не були.

У судовому засіданні 10.06.2013 року до участі у справі в якості співвідповідача залучено уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичний осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства «Банк «Таврика» ОСОБА_1.

Крім того, ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 10.06.2013 року НПФ «ВСІ» відмовлено у задоволенні заяви про забезпечення доказів.

20.06.2013 року у судове засідання з'явилися представники позивача та представник відповідача 1.

Представники позивача позов підтримали у повному обсязі та просили суд задовольнити його з підстав, викладених у позовній заяві.

Представник відповідача 1 проти позову заперечував, підтримавши викладені у письмових запереченнях проти позову доводи, в яких вказано, що оскільки позивач є юридичною особою, вклад НПФ «ВСІ» не підпадає під гарантію ФГВФО відповідно до положень Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб».

Відповідач 2 у судове засідання не з'явився та не забезпечив явку свого повноважного представника, хоча був належним чином повідомлений про дату, час та місце судового засідання, відповідно до вимог ст. 35 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі - КАС України), що підтверджується наявним в матеріалах справи повідомленням про вручення поштового відправлення. Про причини неявки у судове засідання відповідач 2 не повідомляв, заяв та клопотань про відкладення судового засідання або про розгляд справи за його відсутності не подавав.

Відповідно до ч. 6 ст. 128 КАС України, якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомленні про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Так, суд у судовому засіданні від 20.06.2013 року на підставі ч. 6 ст. 128 КАС України перейшов до розгляду справи у порядку письмового провадження.

02.07.2013 року через канцелярію суду від відповідача 2 надійшли письмові заперечення проти позову, в яких зазначено, що грошової кошти, які розміщені на вкладному депозитному рахунку №2652 1 3021835 є депозитом юридичної особи, а не активами недержавного пенсійного фонду, що перебувають в управлінні банку, а тому на нього не поширюються норми ст. 50 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб».

Розглянувши наявні в матеріалах справи документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд зазначає про наступне.

Між ПАТ «Банк «Таврика» та НПФ «ВСІ» (від імені якого на підставі договору про управління активами пенсійного фонду від 18.01.2005 року №00000105КУ виступило Товариство з обмеженою відповідальністю «Компанія з управління активами «Всесвіт» (надалі - ТОВ «КУА «Всесвіт») укладено договір банківського вкладу «Таврійський» №698 від 29.07.2010 року (надалі - договір банківського вкладу).

Предмет даного договору сторони визначили наступним чином: банк відкриває вкладнику вкладний (депозитний) строковий рахунок №265213021835 та вкладний (депозитний) рахунок на вимогу №265003011835 та залучає грошові кошти строком зберігання до 14.09.2012 року (п. 1.1. договору банківського вкладу).

Відповідно до п. 1.2. договору банківського вкладу, вкладник перераховує з поточного рахунку, а банк приймає на відкритий вкладнику вкладний (депозитний) строковий рахунок №265213021835 кошти в сумі 260000,00 грн., що визначається як незнижувальний залишок за вкладом. Вкладом за цим договором визначається сума грошових коштів, зарахована на відкритий вкладнику вкладний (депозитний) строковий рахунок №265213021835 та вкладний (депозитний) рахунок на вимогу №265003011835 у розмірі, що визначається умовами цього договору. При цьому, вкладник має право поповнювати суму вкладу, яка знаходиться на вкладному (депозитному) строкову рахунку №265213021835 та поповнювати чи частково зменшувати суму вкладу - на вкладному (депозитному) рахунку на вимогу №265003011835.

За використання коштів, розміщених на вкладному (депозитному) строкову рахунку вкладника №265213021835, банк щомісяця нараховує проценти на суму вкладу з розрахунку 22,50 процентів річних, а за використання коштів, розміщених на вкладному (депозитному) рахунку на вимогу №265003011835 - з розрахунку 17,00 процентів річних і щомісяця сплачує нараховані проценти на поточний рахунок вкладника, що зазначений в розділі 8 цього договору, в перший робочий день місяця, наступного за місяцем, за який було нараховано проценти (п. 1.3. договору банківського вкладу).

Додатковою угодою №1 до договору банківського вкладу від 14.09.2012 року сторони, зокрема, виклали у новій редакції п. 1.1. договору, а саме: банк відкриває вкладнику вкладний (депозитний) строковий рахунок №265213021835 в АТ «Банк «Таврика» та вкладний (депозитний) рахунок на вимогу №265003011835 в гривнях та залучає грошові кошти у тимчасове користування на умовах терміновості, платності та зворотності строком зберігання до 16.09.2013 року; та доповнили п.1.3. даного договору абзацом наступного змісту: за використання коштів, розміщених на вкладному (депозитному) строкову рахунку №265213021835, починаючи з 14.09.2012 року банк щомісяця нараховує проценти на суму вкладу з розрахунку 24,0 процентів річних та за використання коштів, розміщених на вкладному (депозитному) рахунку на вимогу №265003011835, банк щомісяця нараховує проценти на суму вкладу з розрахунку 17,5 процентів річних. Банк щомісяця сплачує нараховані проценти за поточний рахунок вкладника, що зазначений в розділі 8 цього договору, в перший робочий день місяця, наступного за місяцем, за який було нараховано проценти.

29.11.2012 року ТОВ «КУА «Всесвіт» від імені позивача, керуючись п. 2.6. договору банківського вкладу, відповідно до змісту якого у разі зниження кредитного рейтингу банку з інвестиційного рівня до спекулятивного рівня, вкладник подає письмову заяву до банку у двох примірниках не пізніше ніж за два робочих дні до дати отримання коштів, зазначеної в заяві, а банк повертає суму вкладу та суму нарахованих процентів за фактичний строк перебування вкладу на вкладному (депозитному) рахунку вкладника відповідно до умов п. 1.3. цього договору, звернулося до заступника голови правління АТ «Банк «Таврика» Ткаченко Д.О. із заявою про повернення грошових коштів 04.12.2012 року (вхід. №29/11/66 від 29.11.2012 року) у зв'язку з тим, що ТОВ «Рейтингове агентство «ІВІ-Рейтинг» своїм рішенням №283-12/FC/TAVB 01d «Про оновлення кредитного рейтингу згідно Протоколу Рейтингового комітету №59 від 26.11.2012 року» знизило кредитний рейтинг АТ «Банк «Таврика» з інвестиційного рівня до спекулятивного: uaBB негативний.

За твердженнями представників позивача, відповіді від банку на вказане звернення від 29.11.2012 року не надходило, а сума вкладу повернута не була.

20.12.2012 року Правлінням Національного банку України прийнято постанову №548, якою ПАТ «Банк «Таврика» віднесено до категорії неплатоспроможних, на підставі чого виконавчою дирекцією ФГВФО прийнято рішення №33 від 20.12.2012 року щодо запровадження тимчасової адміністрації та призначення уповноваженої особи ФГВФО на тимчасову адміністрацію в АТ «Банк «Таврика».

Так, листом за вих. №0000000538 від 25.12.2012 року ТОВ «КУА «Всесвіт» від імені позивача звернулося до уповноваженої особи ФГВФО на тимчасову адміністрацію в ПАТ «Банк «Таврика» ОСОБА_1 (за вхід. №27/11/04 від 27.12.2012 року) з вимогою про повернення належних НПФ «ВСІ» грошових коштів в сумі 2 310 351,45 грн. шляхом їх перерахування на поточний рахунок вкладника.

Листом від 04.01.2013 року за вх. №0000000002 уповноважена особа ФГВФО на тимчасову адміністрацію в ПАТ «Банк «Таврика» ОСОБА_1 повідомила ТОВ «КУА «Всесвіт», що відповідно до рішення Національного банку України від 20.12.2012 року ПАТ «Банк «Таврика» віднесено до категорії неплатоспроможних, а ФГВФО прийнято рішення про запровадження тимчасової адміністрації та призначення уповноваженої особи ФГВФО на тимчасову адміністрацію в АТ «Банк «Таврика» та вказала на дії, які не здійснюються під час тимчасової адміністрації відповідно до п. 5 ст. 36 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб».

Надалі, ТОВ «КУА «Всесвіт» від імені позивача звернулося з листом від 01.03.2013 року за вих. №0000000100 до ПАТ «Банк «Таврика» з вимогою про виконання останнім грошового зобов'язання за договором, що було отримано 12.03.2013 року (відповідно до копії повідомлення про вручення поштового відправлення, наявної у матеріалах справи), а також листом від 13.03.2013 року за вих. №0000000115 та листом від 14.03.2013 року за вих. №0000000122 до уповноваженої особи ФГВФО на тимчасову адміністрацію в ПАТ «Банк «Таврика» ОСОБА_1 про забезпечення термінової виплати боргу ПАТ «Банк «Таврика», що відповідно до відмітки отримані 13.03.2013 року та 15.03.2013 року відповідно.

Разом з тим, на підставі постанови Правління Національного банку України від 20.03.2013 року №97 «Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію Публічного акціонерного товариства «Банк «Таврика» виконавча дирекція ФГВФО прийняла рішення від 20.03.2013 року №17 «Про початок здійснення процедури ліквідації АТ «Банк «Таврика», а рішенням від 20.03.2013 року №18 «Про призначення уповноваженої особи Фонду на ліквідацію АТ «Банк «Таврика» призначено уповноваженою особою ФГВФО на ліквідацію Публічного акціонерного товариства «Банк «Таврика» - начальника відділу тимчасової адміністрації та ліквідації неплатоспроможних банків ОСОБА_1

Листом від 02.04.2013 року №0000000007 позивач звернувся до відповідача 2 із заявою про повернення фізичним особам - учасникам НПФ «ВСІ» пенсійних активів шляхом сплати грошових коштів у сумі 2 310 351,45 грн. за договором у відповідності до загального реєстру вкладників ПАТ «Банк «Таврика» та наданого реєстру фізичних осіб - учасників НПФ «ВСІ» станом на 21.12.2012 року (за вх. №11-01/164 від 04.04.2013 року).

Водночас, директор-розпорядник ФГВФО Шарова О.І. листом від 22.04.2013 року №12-2868/13 повідомила ТОВ «КУА «Всесвіт», що кошти НПФ «ВСІ» не будуть входити до ліквідаційної маси ПАТ «Банк «Таврика», оскільки вони не є активами банку. При цьому, грошові зобов'язання перед НПФ «ВСІ» будуть повертатися у черговості, визначеною ст. 52 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» у разі включення уповноваженою особою ФГВФО на ліквідацію ПАТ «Банк «Таврика» таких зобов'язань до реєстру акцептованих вимог кредиторів.

Вважаючи свої права порушеними, позивач звернувся з позовом до суду.

Розглядаючи справу по суті, суд виходить з наступного.

Так, п. 1.1. статуту НПФ «ВСІ» у редакції від 08.08.2008 року, зареєстрованого державним реєстратором 15.09.2008 року номер запису 10741050008000434 та Державною комісією з регулювання ринків фінансових послуг України від 02.09.2008 року за №171 (надалі - Статут) визначено, що НПФ «ВСІ» є недержавним пенсійним фондом відкритого типу, що створений відповідно до рішення установчих зборів (протокол від 17.06.2004 року).

Нормативно-правовим актом, який визначає правові, економічні та організаційні засади недержавного пенсійного забезпечення в Україні та регулює правовідносини, пов'язані з цим видом діяльності, є Закон України «Про недержавне пенсійне забезпечення» від 09.07.2003 року №1057-IV (надалі - Закон №1057).

Згідно з ч. 1 ст. 2 Закону №1057, система недержавного пенсійного забезпечення - це складова частина системи накопичувального пенсійного забезпечення, яка ґрунтується на засадах добровільної участі фізичних та юридичних осіб, крім випадків, передбачених законами, у формуванні пенсійних накопичень з метою отримання учасниками недержавного пенсійного забезпечення додаткових до загальнообов'язкового державного пенсійного страхування пенсійних виплат.

При цьому, суб'єктами недержавного пенсійного забезпечення, зокрема, є недержавні пенсійні фонди (ч. 2 ст. 2 Закону №1057)

Приписами ст. 1 Закону №1057 передбачено, що недержавний пенсійний фонд (далі - пенсійний фонд) - юридична особа, створена відповідно до цього Закону, яка має статус неприбуткової організації (непідприємницького товариства), функціонує та провадить діяльність виключно з метою накопичення пенсійних внесків на користь учасників пенсійного фонду з подальшим управлінням пенсійними активами, а також здійснює пенсійні виплати учасникам зазначеного фонду у визначеному цим Законом порядку.

Водночас, ст. 1 Закону №1057 передбачено, що пенсійними активами є активи пенсійного фонду, страхової організації, банківської установи, сформовані відповідно до цього Закону, за рахунок яких здійснюються пенсійні виплати.

Так, активи пенсійного фонду формуються за рахунок внесків до пенсійного фонду (пенсійних внесків) та інших надходжень до пенсійного фонду (ч. 3 ст. 6 Закону №1057).

Відповідно до ч. 1 ст. 47 Закону №1057, до складу активів пенсійного фонду відповідно до цього Закону належать: активи в грошових коштах; активи в цінних паперах; інші активи згідно із законодавством.

Частиною 8 ст. 47 Закону №1057 встановлено, що активи пенсійного фонду можуть формуватися виключно внаслідок операцій, пов'язаних з провадженням пенсійним фондом діяльності з недержавного пенсійного забезпечення, відповідно до цього Закону.

Разом з тим, п. 1 ч. 1 ст. 48 Закону №1057 передбачено, що пенсійні активи, що накопичуються у пенсійному фонді, можуть бути використані виключно для цілей інвестиційної діяльності фонду, виконання зобов'язань фонду перед його учасниками та оплати витрат, пов'язаних із здійсненням недержавного пенсійного забезпечення, зокрема, шляхом інвестування відповідно до вимог цього Закону з метою отримання доходу на користь учасників фонду.

В свою чергу, розділом 3 Статуту визначено, що НПФ «ВСІ» створений з метою здійснення діяльності з недержавного пенсійного забезпечення у встановленому законодавством порядку. Предметом діяльності НПФ «ВСІ» є здійснення недержавного пенсійного забезпечення з метою накопичення пенсійних внесків на користь учасників НПФ «ВСІ» з подальшим управлінням пенсійними активами, а також здійснення пенсійних виплат учасникам НПФ «ВСІ» у визначеному законом порядку. Діяльність з недержавного пенсійного забезпечення є для НПФ «ВСІ» виключним видом діяльності.

У відповідності до розділу IV Закону №1057 здійснюється управління активами недержавного пенсійного фонду.

Так, управління активами недержавних пенсійних фондів може здійснюватися такими особами: компанією з управління активами; банком щодо активів створеного ним корпоративного пенсійного фонду у разі, якщо він не виконує функції зберігача цього фонду; Національним банком України щодо активів створеного ним корпоративного пенсійного фонду; професійним адміністратором, який отримав ліцензію на провадження діяльності з управління активами (ч. 1 ст. 34 Закону №1057).

При цьому, управління активами пенсійного фонду здійснюється відповідно до умов договору про управління активами пенсійного фонду, який укладається з радою пенсійного фонду (ч. 3 ст. 34 Закону №1057).

З матеріалів справи вбачається, що 18.01.2005 року між НПФ «ВСІ» та ТОВ «КУА «Всесвіт» укладено договір №00000105КУ про управління активами пенсійного фонду (надалі - договір з управління активами).

Пунктом 1.1. договору з управління активами визначено, що ТОВ «КУА «Всесвіт» надає послуги по управління активами НПФ «ВСІ», а останній зобов'язується оплачувати ТОВ «КУА «Всесвіт» зазначені послуги в порядку та на умовах, визначених цим договором.

Згідно з умовами договору з управління активами, ТОВ «КУА «Всесвіт» має право, зокрема, розпоряджатися коштами на поточних рахунках НПФ «ВСІ» у частині перерахування грошових коштів з метою придбання активів НПФ «ВСІ» згідно з інвестиційною декларацією НПФ «ВСІ», умовами цього договору, умовами розподілу активів НПФ «ВСІ» між особами, що здійснюють управління активами НПФ «ВСІ» (п. 2.1.3 договору з управління активами).

Приписами ч. 2 ст. 10 Закону №1057 передбачено, що інвестиційна декларація визначає інвестиційну політику фонду. В інвестиційній декларації відображаються основні напрями інвестування пенсійних активів та обмеження інвестиційної діяльності з пенсійними активами, встановлені в межах загальних вимог та обмежень інвестиційної діяльності, визначених цим Законом. Інвестиційна декларація є обов'язковою для застосування особами, що здійснюють управління активами пенсійного фонду, та зберігачем. Зазначена норма кореспондується із положеннями розділу 5 Статуту.

Зі змісту інвестиційної декларації НПФ «ВСІ», затвердженою радою НПФ «ВСІ» згідно з протоколом №1 від 23.11.2004 року та зареєстрованою Державною комісією з регулювання ринків фінансових послуг України від 14.12.2004 року за №160 (надалі - інвестиційна декларація), копія якої наявна у матеріалах справи, вбачається, що до складу активів НПФ «ВСІ» належать, зокрема, пенсійні активи в грошових коштах, які розміщені на банківських депозитних рахунках (п. 5.2. інвестиційної декларації).

Як було зазначено вище, між ПАТ «Банк «Таврика» та НПФ «ВСІ» (від імені якого на підставі договору про управління активами виступило ТОВ «КУА «Всесвіт») укладено договір банківського вкладу «Таврійський» №698 від 29.07.2010 року, відповідно до положень якого банк відкриває вкладнику вкладний (депозитний) строковий рахунок №265213021835 та вкладний (депозитний) рахунок на вимогу №265003011835 та залучає грошові кошти.

Разом з тим, як вбачається з матеріалів справи, на підставі постанови Правління Національного банку України від 20.03.2013 року №97 «Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію Публічного акціонерного товариства «Банк «Таврика» виконавча дирекція ФГВФО прийняла рішення від 20.03.2013 року №17 «Про початок здійснення процедури ліквідації АТ «Банк «Таврика», а рішенням від 20.03.2013 року №18 «Про призначення уповноваженої особи Фонду на ліквідацію АТ «Банк «Таврика» призначено уповноваженою особою ФГВФО на ліквідацію Публічного акціонерного товариства «Банк «Таврика» - начальника відділу тимчасової адміністрації та ліквідації неплатоспроможних банків ОСОБА_1

Нормативно-правовим актом, яким встановлюються правові, фінансові та організаційні засади функціонування системи гарантування вкладів фізичних осіб, повноваження ФГВФО, порядок виплати ФГВФО відшкодування за вкладами, а також регулюються відносини між ФГВФО, банками, Національним банком України, визначаються повноваження та функції Фонду щодо виведення неплатоспроможних банків з ринку і ліквідації банків є Закон України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» від 23.02.2012 року №4452-VI (надалі - Закон №4452).

Так, п. 3 ч. 1 ст. 30 Закону №4452 визначено, що Фонд здійснює регулювання діяльності банків, зокрема, шляхом виведення неплатоспроможних банків з ринку.

Відповідно до ч. 1 ст. 44 Закону №4452, Національний банк України приймає рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку за пропозицією Фонду та з інших підстав, передбачених Законом України «Про банки і банківську діяльність».

В свою чергу, Фонд призначає уповноважену особу Фонду та розпочинає процедуру ліквідації банку в день отримання рішення Національного банку України про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку, за виключенням випадку, коли ліквідація здійснюється за ініціативою власників банку (ч. 4 ст. 44 Закону №4452).

З дня свого призначення уповноважена особа Фонду приступає до інвентаризації та оцінки майна банку з метою формування ліквідаційної маси банку (ч. 1 ст. 50 Закону №4452).

До ліквідаційної маси банку включаються будь-яке нерухоме та рухоме майно, кошти, майнові права та інші активи банку. До ліквідаційної маси банку не включається майно у випадках, прямо передбачених законом (ч. 2 ст. 50 Закону №4452).

При цьому, активи недержавних пенсійних фондів, іпотечні активи, що перебувають в управлінні банку або є забезпеченням виконання зобов'язань за сертифікатами з фіксованою дохідністю, емітентом яких є банк, активи банку, включені до складу іпотечного покриття іпотечних облігацій, а також кошти на рахунку фонду фінансування будівництва або майно фонду операцій з нерухомістю, в тому числі кошти на його рахунку, що перебувають в управлінні банку, не включаються до ліквідаційної маси банку. Розпорядження цими активами здійснюється відповідно до законів України «Про недержавне пенсійне забезпечення», «Про іпотечне кредитування, операції з консолідованим іпотечним боргом та іпотечні сертифікати», «Про фінансово-кредитні механізми і управління майном при будівництві житла та операціях з нерухомістю» та «Про іпотечні облігації» (ч. 5 ст. 50 Закону №4452).

З вищевикладеного вбачається, що відповідно до положень Закону №4452, зокрема, активи недержавних пенсійних фондів, що перебувають в управлінні банку, не включаються до ліквідаційної маси банку.

Проте, як вбачається з матеріалів справи, між ПАТ «Банк «Таврика» та НПФ «ВСІ» (від імені якого на підставі договору про управління активами виступило ТОВ «КУА «Всесвіт») укладено договір банківського вкладу «Таврійський» №698 від 29.07.2010 року, а управління активами НПФ «ВСІ», відповідно до договору №00000105КУ про управління активами пенсійного фонду, здійснює ТОВ «КУА «Всесвіт».

Таким чином, суд дійшов висновку, що активи НПФ «ВСІ», згідно заявленого у позові розмірі, не перебувають у відповідача на підставі здійснення останнім управління такими активами, а є депозитним вкладом позивача.

Разом з тим, згідно із п. 2.10 Положення про виведення неплатоспроможного банку з ринку, затвердженого рішенням виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 05.07.2012 року №2, яке встановлює порядок прийняття рішень та вчинення дій Фондом гарантування вкладів фізичних осіб (далі - Фонд) щодо виведення з ринку банку, який визнаний неплатоспроможним рішенням Національного банку України, уповноважена особа Фонду на ліквідацію банку зобов'язана вжити заходів щодо передачі активів недержавних пенсійних фондів до іншого зберігача, фондів фінансування будівництва та фондів операцій з нерухомістю іншому управителю відповідно до вимог законодавства України. Тобто вказаною правовою нормою передбачений обов'язок уповноваженої особи ФГВФО, зокрема, щодо передачі активів недержавного пенсійного фонду від одного зберігача до іншого у разі виведення банку з ринку.

Приписами ч. 2 ст. 44 Закону №1057 передбачено, що зберігач надає свої послуги на підставі договору про обслуговування пенсійного фонду зберігачем. Такий договір укладається в письмовій формі між радою пенсійного фонду і зберігачем відповідно до законодавства. Недержавний пенсійний фонд може обслуговуватися тільки одним зберігачем. Усі операції з пенсійними активами пенсійного фонду здійснюються через зберігача. Поточні рахунки пенсійного фонду відкриваються у зберігача. Пенсійні активи пенсійного фонду в формі цінних паперів та документи, які підтверджують право власності на пенсійні активи в інших формах, зберігаються у зберігача.

Водночас, згідно з матеріалами справи (лист від 10.06.2013 року №16-15/2-1530), саме Публічне акціонерне товариство «Державний ощадний банк України» здійснює обслуговування НПФ «ВСІ» на підставі договору управління пенсійного фонду зберігачем №00000105КЗ від 18.01.2005 року.

Отже, судом під час розгляду справи встановлено, що відповідач не є ані зберігачем, ані управителем активів НПФ «ВСІ», а, відтак, на пенсійні активи у розмірі 2 310 351,45 грн., що розміщені у ПАТ «Банк «Таврика» згідно договору банківського вкладу №698 від 29.07.2010 року не поширюється положення ст. 50 Закону №4452.

Також суд критично оцінює твердження представника позивача, що договір банківського вкладу укладений на користь вкладників позивача, якими є фізичні особи, у зв'язку з чим зазначений розмір пенсійних активів підлягає поверненню відповідачами, оскільки, згідно п. 3 ч. 1 ст. 2 Закону №4452, вклад - кошти в готівковій або безготівковій формі у валюті України або в іноземній валюті, які залучені банком від вкладника (або які надійшли для вкладника) на умовах договору банківського вкладу (депозиту), банківського рахунку або шляхом видачі іменного депозитного сертифіката, включаючи нараховані відсотки на такі кошти, при цьому вкладником є фізична особа (крім фізичних осіб - суб'єктів підприємницької діяльності), яка уклала або на користь якої укладено договір банківського вкладу (депозиту), банківського рахунку або яка є власником іменного депозитного сертифіката.

Як вбачається з матеріалів справи договір банківського вкладу укладений НПФ «ВСІ» (від імені якого на підставі договору про управління активами пенсійного фонду від 18.01.2005 року №00000105КУ виступило ТОВ «КУА «Всесвіт»), а із тексту самого договору не вбачається, що він був укладений на корить фізичних осіб - вкладників НПФ «ВСІ».

Відповідно до ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з ч. 1 ст. 9 КАС України, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їх посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

При цьому суд, оцінюючи спірні дії відповідача, виходить з критеріїв оцінки рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, встановлених ч. 3 ст. 2 КАС України, до яких, зокрема, відносяться вчинення дій на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано, обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для вчинення дії.

Згідно з ч. 1 ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 72 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 2 ст. 71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Беручи до уваги вищенаведене в сукупності, проаналізувавши матеріали справи та надані сторонами докази, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є необґрунтованими та відповідно такими, що не підлягають задоволенню в повному обсязі.

Керуючись ст.ст. 69-71, 94, ч.6 ст.128, ст.ст. 158-163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні позову Непідприємницького товариства «Відкритий недержавний пенсійний фонд «ВСІ» відмовити у повному обсязі.

Постанова набирає законної сили в строк і порядку, передбачені ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Постанова може бути оскаржена до апеляційної інстанції за правилами, встановленими ст.ст. 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Т.О. Скочок