Ухвала суду № 32898387, 16.07.2013, Харківський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 липня 2013 р.Справа № 818/1514/13-аКолегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді - Мельнікової Л.В.

суддів - Подобайло З.Г., Григорова А.М.

за участю секретаря судового засідання Співак О.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду апеляційну скаргу Державної податкової інспекції в м. Суми на постанову Сумського окружного адміністративного суду від 15 травня 2013 року по справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Фавор» до Державної податкової інспекції в м. Суми про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -

В с т а н о в и л а:

У березні 2013 року позивач, товариство з обмеженою відповідальністю «Фавор» (далі по тексту ТОВ «Фавор») звернувся до суду з адміністративним позовом про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень відповідача - Державної податкової інспекції в м. Суми (далі - ДПІ в м. Суми) від 21.02.2013 року:

- №0000091550/10097, яким йому, за встановлені порушення п. 198.2, п. 198.6 ст. 198, п. 200.1, п. 200.2, п. 200.3, п. 200.4 ст. 200, п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України, зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 321.842 грн. та нараховано штрафні (фінансові) санкції в загальному розмірі 16.921 грн.

- №0000101550/10098, яким зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 33,.217 грн. 14 коп.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає про хибність висновків податкового органу про порушення підприємством податкового законодавства, викладених в акті перевірки від 12.02.2013 року № 423/15.5-14/30759962/44 про результати документальної позапланової перевірки ТОВ «Фавор» з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість на рахунок платника у банку за листопад, грудень 2012 року.

Постановою Сумського окружного адміністративного суду від 15 травня 2013 року позовні вимоги ТОВ «Фавор» задоволені в повному обсязі.

Не погоджуючись з судовим рішенням, в апеляційній скарзі ДПІ в м. Суми, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, просить скасувати оскаржувану постанову Сумського окружного адміністративного суду від 15 травня 2013 року з прийняттям нового судового рішення про відмову в задоволені позовних вимог підприємства.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши доводи апеляційної скарги щодо дотримання правильності застосування судом норм матеріального і процесуального права, правової оцінки обставин у справі, колегія суддів, враховуючи межі апеляційної скарги, дійшла висновку, що апеляційна скарга відповідно до положень ст. 200 КАС України задоволенню не підлягає, з наступних підстав.

Судом встановлено, що у період з 29.01.2013 року до 04.02.2013 року відповідачем проведена документальна позапланова виїзна перевірка ТОВ «Фавор» з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість на рахунок платника у банку за листопад, грудень 2012 року, за результатами якої складено акт від 12.02.2013 року №423/15.5-14/30759962/44 (т.1, а.с.12-64), в якому зроблено висновок про порушення позивачем: п.198.2, п.198.6 ст.198, п.200.1, п.200.2, п.200.3, п.200.4 ст.200, п.201.10 ст.201 ПК України та встановлено завищення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за листопад 2012 року на суму 234.774 грн., за грудень 2012 року на суму 87.068 грн.; завищення від'ємного значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту за грудень 2012 року на суму 663.217 грн. 14 коп.

Вказаних висновків податковий орган дійшов з огляду на встановлені в ході проведення перевірки обставини, а саме, що ТОВ «Фавор» до податкової декларації за жовтень-грудень 2012 року подало Заяву (додаток №8) про відмову постачальника надати податкову накладну (порушення ним порядку заповнення та/або порядку реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних), однак, разом із Заявою не було надано копій товарних чеків або інших розрахункових документів, що засвідчують факт сплати податку у зв'язку з придбанням таких товарів/послуг або копій первинних документів, складених відповідно до Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», що підтверджують факт отримання таких товарів/послуг у зв'язку з чим ДПІ в м. Суми зроблено висновок про порушення позивачем п.198.2, п.198.6 ст.198, п.200.1, п.200.2, п.200.3, п.200.4 ст.200, п.201.10 ст.201 ПК України та винесено оскаржувані податкові повідомлення-рішення від 21.02.2013 року №0000091550/10097 та 21.02.2013 року №0000101550/10098 (т. а.с. 8, 10).

Погоджуючись з висновком суду першої інстанції щодо обґрунтованості позовних вимог ТОВ «Фавор», колегія суддів зазначає наступне.

Згідно з приписами пп. 14.1.181 п. 14.1 ст.14, п.п. 198.3, 198.6. ст.198 ПК України податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу. Податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду в тому числі у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку. Не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу).

Датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг або дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною (п. 198.2 ст. 198 ПК України).

Не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу (п. 198.6 ст. 198 ПК України).

Положеннями п. 201.10 ст. 201 ПК України визначено, що податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Абзацом 11 п. 201.10 ст. 201 ПК України передбачено, що у разі відмови продавця товарів/послуг надати податкову накладну або в разі порушення ним порядку її заповнення та/або порядку реєстрації в Єдиному реєстрі покупець таких товарів/послуг має право додати до податкової декларації за звітній податковий період заяву із скаргою на такого постачальника, яка є підставою для включення сум податку до складу податкового кредиту. До заяви додаються копії товарних чеків або інших розрахункових документів, що засвідчують факт сплати податку у зв'язку з придбанням таких товарів/послуг або копії первинних документів, складених відповідно до Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», що підтверджують факт отримання таких товарів/послуг.

Таким чином, підставою для нарахування сум податку на додану вартість до складу податкового кредиту у разі відмови продавця товарів/послуг надати податкову накладну або в разі порушення ним порядку її заповнення та/або порядку реєстрації в Єдиному реєстрі є додання до податкової декларації за звітний період заяви із скаргою на такого постачальника разом з документами, що засвідчують факт сплати податку у зв'язку з придбанням таких товарів/послуг, або копіями первинних документів, складених відповідно до Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», що підтверджують факт отримання таких товарів/послуг.

Судом встановлено, підтверджено матеріалами справи та зафіксовано в Акті перевірки (т.1, а.с. 65-75), - ТОВ «Фавор» 19.11. 2012 року надіслало до ДПІ в м. Суми податкову декларацію з податку на додану вартість за жовтень 2012 року разом з додатком 8 «Заява про відмову постачальника надати податкову накладну (порушення ним порядку заповнення та/або порядку реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних) (Д8)».

19.12.2012 року та 18.01.2013 року позивач надіслав відповідачу декларації з податку на додану вартість за листопад та грудень 2012 року разом з додатком 8 «Заява про відмову постачальника надати податкову накладну (порушення ним порядку заповнення та/або порядку реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних) (Д8)» (т.1, а.с.78-86, 89-98).

Одночасно з деклараціями з ПДВ за жовтень, листопад та грудень 2012 року позивач подав до ДПІ в м. Суми листи №568 від 19.11.2012 року, №618 від 18.12.2012 року, №621 від 19.12.2012 року, №35 від 18.01.2013 року, №36 від 18.01.2013 року та №53 від 25.01.2013 року, в яких зазначив причини включення окремих сум ПДВ до додатку 8 «Заява про відмову постачальника надати податкову накладну (порушення ним порядку заповнення та/або порядку реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних) (Д8)».

До зазначених листів були додані копії необхідних первинних документів, зокрема, листами №568 від 19.11.2012 року , №618 від 18.12.2012 року та №35 від 18.01.2013 року надані копії ВМД за жовтень, листопад та грудень 2012 року по експортним операціям (т.1, ас.76-77, 87-88,99), листом №36 від 18.01.2013 року надані копії податкових та видаткових накладних за грудень 2012 року, виписаних за наслідками господарських операцій з ТОВ ВВП «Мрія», ТОВ «Галвіс» та ТОВ «Агроконтракт» (т.1, а.с.100). Також листом №53 від 25.01.2013 року ТОВ «Фавор» надало до ДПІ в м. Суми копії актів, податкових та видаткових накладних, які підтверджують факт отримання товарів та послуг у грудні 2012 року (т.1, а.с.101-102).

Факт одержання вказаних документів відповідачем, підтверджується відповідними вхідними штампами (т.1, а.с.76-77, 87-88, 99-102).

Крім того, 24.01.2013 року ТОВ «Фавор» надіслало відповідачу заперечення на акт камеральної перевірки з питань достовірності нарахування сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість на рахунок платника у банку за листопад 2012 року від 11.01.2013 року №67/15.5-22/30759962, до яких додані копії актів, податкових та видаткових накладних, а також виписки банків, що свідчать про реальне отримання товарів та послуг від контрагентів позивача у листопаді 2012 року (т.1, а.с.108-110) та підтверджують правомірність включення відповідних сум до додатку 8 «Заява про відмову постачальника надати податкову накладну (порушення ним порядку заповнення та/або порядку реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних) (Д8)» податкової декларації з податку на додану вартість за листопад 2012 року.

Достатність поданих позивачем документів та їх відповідність Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» в Акті перевірки від 12.02.2013 року №423/15.5-14/30759962/44 (т.1, а.с.12-64) відповідачем не заперечується.

Таким чином, враховуючи наведене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що ТОВ «Фавор» подало всі документи, а саме заяву зі скаргою на постачальника та копії первинних документів, що підтверджують факт отримання товарів/послуг, що необхідні для включення відповідних сум податку на додану вартість до складу податкового кредиту.

Із матеріалів справи вбачається, що на підтвердження своїх доводів щодо неправомірності формування податкового кредиту та об'єкту оподаткування позивача податковим органом не констатовано порушень законодавства, що стосуються порядку заповнення податкових накладних, ані порушення ним порядку їх реєстрації в Єдиному реєстрі, про що безпосередньо свідчить як зміст акту перевірки від 12.02.2013 року №423/15.5-14/30759962/44 (т.1, а.с.17), так і наявні в матеріалах справи копії податкових накладних, наданих на вимогу суду (т.1, а.с136-250, т.2, а.с.1-86).

При цьому, колегія суддів зазначає, що чинне податкове законодавство не ставить в залежність право позивача на формування податкового кредиту від податкового обліку (стану) інших осіб і фактичної сплати контрагентом податку до бюджету. Питання податкового кредиту поширюється тільки на окремо взятого платника податків і не ставить цей факт у залежність від розрахунку з бюджетом третіх осіб. Подання копій первинних документів, що підтверджують факт отримання товарів/послуг, пізніше ніж заяви зі скаргою на постачальника, не є підставою для позбавлення покупця права на включення сум податку на додану вартість до податкового кредиту.

На думку колегії суддів, надання податковому органу належним чином оформлених документів, передбачених законодавством про податки та збори, з метою одержання податкової вигоди є підставою для її одержання, якщо податковий орган не встановив та не довів, що відомості, які містяться в цих документах, неповні, недостовірні та (або) суперечливі, є наслідком укладення нікчемних правочинів або коли відомості ґрунтуються на інших документах, недійсність даних в яких установлена судом. Таких доказів на виконання приписів ч. 2 ст. 71 КАС України судам першої та апеляційної інстанції податковим органом не надано.

Виходячи з наведеного, колегія суддів не вбачає підстав, передбачених ст.ст. 201, 202 КАС України для зміни чи скасування судового рішення та приходить до висновку про необхідність залишення апеляційної скарги без задоволення, а оскаржуваного судового рішення - без змін.

Інші доводи апеляційної скарги висновки колегії суддів не спростовують.

В порядку, визначеному ч. 1 ст. 41 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

На підставі наведеного та керуючись ч. 1 ст. 41, ст.ст. 185, 195, 197, 198 ч. 1 п. 1, 200, 205, 206, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції в м. Суми залишити без задоволення, а постанову Сумського окружного адміністративного суду від 15 травня 2013 року по справі № 818/1514/13-а - без змін.

Ухвала Харківського апеляційного адміністративного суду набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання ухвали у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя - (підпис) Л.В. Мельнікова

Судді (підпис) З.Г. Подобайло

(підпис) А.М. Григоров

Повний текст ухвали виготовлено та підписано 22 липня 2013 року.

Згідно з оригіналом: Л.В. Мельнікова