УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"11" червня 2013 р.
справа № 2а-0470/1913/11
Колегія суддів Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду у складі: головуючого судді: Проценко О.А.
суддів: Шлай А.В. Туркіної Л.П.
при секретарі судового засідання: Кязимовій Д.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Дочірнього підприємства «Авіакомплект» ВАТ «Дніпропетровський агрегатний завод»
на постанову: Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 14.04.2011р. у справі №2а/0470/1913/11
за позовом: Дочірнього підприємства «Авіакомплект» ВАТ «Дніпропетровський агрегатний завод»
до: Відділення виконавчої дирекції Дніпропетровського обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності
про: визнання рішень незаконними,
В С Т А Н О В И В:
Позивач звернувся до суду з адміністративним позовом, в якому просив:
-визнати неправомірним рішення Виконавчої дирекції Дніпропетровського відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності (далі - ФСС з ТВП) № 191 від 06.12.2010 року в частині неприйняття до заліку вартості санаторно-курортних путівок №010012 санаторію «Славутич» (3410,00грн.), №000072 санаторію «Алуштинський» (3444,00грн.), №000368 санаторію «Кримські зорі» (3528,00грн.) та №350137 санаторію «Місхор» (3528,00грн.) на загальну суму 13910,00 грн. та накладання штрафу за порушення порядку витрачання страхових коштів Фонду у сумі 6955,20грн.,
-визнати неправомірним рішення Виконавчої дирекції Дніпропетровського відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності №005 від 20.01.2011 року про неприйняття до зарахування витрат у розмірі 13910,40грн. та накладання штрафних санкцій у розмірі 7166,71грн. і пені у розмірі 2,75грн.
В обґрунтування позову зазначалось про те, що рішення відповідача №191 від 06.12.2010р. та №005 від 20.01.2011р. не ґрунтується на законі, є неправомірними, у зв’язку з чим порушують права і законні інтереси позивача.
Постановою суду першої інстанції в задоволенні позову відмовлено. При цьому суд зазначив, що оспорювані рішення відповідача є правомірними, прийнятими у відповідності до чинного законодавства України, нарахування зазначених у рішеннях сум є обґрунтованим.
Не погодившись з висновками суду першої інстанції, позивач оскаржує постанову в апеляційному порядку. В обґрунтування апеляційних вимог зазначається, що при вирішенні спору суд неповно з'ясував обставин, які мають значення для справи. Апелянт вважає, що судом не враховано тієї обставини, що впродовж періоду з 01.01.2009р. по 01.04.2010р. мала місце значна заборгованість відповідача перед Дочірнім підприємством «Авіакомплект» ВАТ «Дніпропетровський агрегатний завод», про що відомо відповідачу та що підтверджується копією Додатку №3 до акту перевірки від 22.11.2010р. «Про стан заборгованості по сплаті страхових внесків». На думку апелянта, зазначене вплинуло на ненавмисне порушення п.4.14 Порядку отримання застрахованими особами і членами їх сімей санаторно-курортного лікування. За твердженням позивача, суд першої інстанції об’єктивно не оцінив рівень вини позивача та сукупність факторів, які обумовили настання ненавмисного порушення чинного законодавства; просить скасувати постанову суду та ухвалити нове рішення, яким задовольнити позов в повному обсязі.
Відповідач заперечує проти задоволення апеляційної скарги, зазначає, що оскаржувана постанова суду першої інстанції є законною та обґрунтованою, просить залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду без змін.
Перевіривши судове рішення в межах доводів апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи з урахуванням наданих заперечень, колегія суддів зазначає наступне.
З матеріалів справи вбачається, що позивач зареєстрований як юридична особа державної форми власності (код ЄДРПОУ 30585009) та є платником внесків до Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності (реєстраційний код 120060002264.
З матеріалів справи вбачається, що в листопаді 2010 року відповідачем проведено планову перевірку Дочірнього підприємства «Авіакомплект» ВАТ «Дніпропетровський агрегатний завод» щодо правильності нарахування, сплати та цільового використання страхових внесків ФСС з ТВП за період з 01.01.2009р. по 01.10.2010р.
За результатами перевірки складено акт від 22.11.2010р., в якому зазначено, підприємством порушено п.4.14 (в п’яти випадках), п.4.15 (у шести випадках) Порядку отримання застрахованими особами і членами їх сімей санаторно-курортного лікування, що сплачується за рахунок Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, затвердженого постановою Правління Фонду від 25.02.2009р. №12, а саме:
-путівки були видані застрахованим особам за відсутності квитанції до прибуткового касового ордера або квитанції про часткову оплату вартості путівки,
-всі путівки видані менше, ніж за два тижні до початку строку заїзду.
В акті також зафіксовано, що часткова вартість за путівки, на підставі особистих заяв, в чотирьох випадках була утримана із заробітної плати працівників, в одному випадку - із заборгованості працівникові за відрядження. Сума отриманої часткової вартості, що склала 6711,60грн. у повному обсязі відображена у звіті (Ф4-ФСС з ТВП) за 2009 рік та 9 місяців 2010 року. Утримання часткової вартості здійснювалося як до початку терміну лікування, так і після повернення з лікування. Однак, за висновком відповідача, у звіті (Ф4-ФСС з ТВП) відображення отриманої часткової вартості у звіті (Ф4-ФСС з ТВП) здійснено відповідно до початку термінів лікування, згідно з накладною.
Отже, перевіркою встановлено, що по п'яти санаторно-курортних путівках (№10012 терміном заїзду з 09.08.2009р. - до ДП «Санаторій «Славутич», №268290 з 05.12.2009р. - до санаторію «Новомосковський»; №72 з 25.03.2010р. - до санаторію «Алуштинський»; №368 з 07.08.2010р. - до ТОВ «Кримські Зорі», №350137 з 17.09.2010р. - до санаторію «Місхор»,) на загальну суму 22533,00грн., їх часткова вартість за заявами застрахованих осіб оплачена шляхом утримання із заробітної плати; встановлено несвоєчасну сплату страхувальником в червні 2010 року страхових внесків в сумі 423,01грн.
На підставі висновків акту перевірки відповідачем прийнято рішення №191 від 06.12.2010р. на загальну суму 25741,86 грн., в тому числі:
- не прийнято до заліку витрати коштів Фонду по п'яти путівках з урахуванням сплаченої часткової вартості - 17018,40 грн. (22533,00-5514,60);
- штрафу – 8720,71грн.;
- пені - 2,75 грн. (а.с.15).
Позивачем оскаржено рішення №191 від 06.12.2010р. в адміністративному порядку, за наслідками якого скарга позивача задоволена в частині прийняття у ДП «Авіакомплект»ВАТ «ДАЗ» вартості санаторно-курортної путівки № 268290 сан. «Новомосковський»у сумі 3108,00 грн. та відмінено штрафні санкції за порушення порядку витрачання страхових коштів у сумі 1554,00 грн.; решті вимог - відмовлено. Відповідачем прийнято рішення від 19.01.2011 р. № 005 на загальну суму 21079,86грн., в т. ч.:
- нараховано пеню - 2,75 грн.,
- штраф за несвоєчасно перерахування страхових внесків - 211,51 грн.,
- не прийнято до заліку неправомірні витрати коштів Фонду - 13910,40 грн.,
- штраф - 6955,20 грн. (а.с.30).
Аналіз норм права, які регулюють спірні правовідносини показав наступне.
За приписами ст.1 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням» (далі по тексту – Закон №2240) загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням, передбачає матеріальне забезпечення громадян у зв'язку з втратою заробітної плати (доходу) внаслідок тимчасової втрати працездатності, смертю застрахованої особи або членів її сім'ї, а також надання соціальних послуг за рахунок бюджету Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, що формується шляхом сплати страхових внесків власником або уповноваженим ним органом, громадянами, а також за рахунок інших джерел, передбачених Законом.
Згідно з п.2 ч.2 ст.27 Закону №2240 страхувальник зобов’язаний нараховувати в установлені строки та в повному обсязі страхові внески.
Фонд соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, відповідно до ст.14 Основ законодавства України про загальнообов'язкове державне соціальне страхування, є органом, який здійснює керівництво та управління окремим видом загальнообов'язкового державного соціального страхування, проводить збір та акумуляцію страхових внесків, контроль за використанням коштів, забезпечує фінансування виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням та здійснюють інші функції згідно з затвердженими статутами та положеннями.
Відповідно до ст.11 та 47 Закону №2240 прийнято Порядок отримання застрахованими особами і членами їх сімей санаторно-курортного лікування, що сплачується за рахунок коштів Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, який затверджено постановою Правління Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності від 25.02.2009р. №12 (далі – Порядок №12). Цей Порядок визначає умови отримання застрахованими особами і членами їх сімей (а також особами, які навчаються у вищому навчальному закладі) (далі - застраховані особи і члени їх сімей) санаторно-курортного лікування, сплаченого за рахунок коштів Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності (далі - Фонд), відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням".
Положенням п.4.13, 4.14, 4.15 розділу 4 Порядку №12 визначено, що часткова оплата вартості путівки до санаторію вноситься до каси страхувальника за основним місцем роботи застрахованої особи, а при відсутності каси - через установу банку на транзитний рахунок органу Фонду за місцем обліку страхувальника. Часткова оплата вартості путівки до санаторію-профілакторію вноситься до каси підприємства, на утриманні якого перебуває цей санаторій-профілакторій. Сума оплати часткової вартості путівки, внесена застрахованою особою до каси, має бути перерахована на транзитний рахунок робочого органу Фонду протягом трьох банківських днів після її внесення.
Повернення коштів, що перераховані страхувальником або застрахованою особою на рахунок робочого органу Фонду як часткова сплата за санаторно-курортну путівку, яка не була використана застрахованою особою, здійснюється за умови надання застрахованою особою, її законним представником, спадкоємцями або членом її сім'ї (у разі гострого захворювання або смерті застрахованої особи) до робочого органу Фонду звернення, документів, які підтверджують факт повернення путівки та пояснюють причини неможливості її використання, копії платіжного доручення про перерахування страхувальником часткової вартості путівки або квитанції про сплату застрахованою особою часткової вартості путівки на рахунок робочого органу Фонду через банківську установу.
За відсутності квитанції до прибуткового касового ордера або квитанції про часткову оплату вартості путівки застрахованій особі путівка не видається.
Путівка (крім путівки до реабілітаційного відділення) видається за два тижні до початку строку заїзду.
Відповідно до вимог п.6.2 розділу 6 Порядку №12 сума витрат за путівки, які видані з його порушенням не приймаються до заліку та відшкодовуються за рахунок страхувальника.
Враховуючи, що позивачем не заперечується факт допущених порушень, оспорювані у даній справі рішення відповідача обґрунтовані та правомірні.
Відповідно до ч. 1 ст. 30 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням" страхувальник - роботодавець несе відповідальність за несвоєчасність сплати та неповну сплату страхових внесків, у тому числі страхових внесків, що сплачують застраховані особи через рахунки роботодавців, а також за порушення порядку використання страхових коштів. У разі несвоєчасної сплати страхових внесків страхувальником (у тому числі фізичною особою, яка не має статусу підприємця та використовує найману працю, через ухилення від подання заяви про взяття на облік як платника страхових внесків) або неповної їх сплати страхувальник сплачує суму донарахованих контролюючим органом страхових внесків (недоїмки), штраф та пеню.
Закон не передбачає умов звільнення від відповідальності особи, що допустила порушення. Таким чином, з урахуванням фактичних обставин справи, доводи апеляційної скарги не спростовуються висновків суду першої інстанції, а тому не можуть бути підставою для скасування постанови суду. Суд об’єктивно і повно дослідивши обставини справи, вірно застосував норми права, які регулюють спірні правовідносини, прийняв рішення з дотриманням норм процесуального права, тому апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції – без змін.
Керуючись ст.ст.195,196, ст.198, ст.200, 205, 206 КАС України, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд
ухвалив:
Апеляційну скаргу Дочірнього підприємства «Авіакомплект» ВАТ «Дніпропетровський агрегатний завод» на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 14.04.2011р. у справі №2а/0470/1913/11 залишити без задоволення.
Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 14.04.2011р. у справі №2а/0470/1913/11 залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили відповідно до ст.254 КАС України та може бути оскаржена згідно зі ст.212 КАС України.
Головуючий: О.А. Проценко
Суддя: А.В. Шлай
Суддя: Л.П. Туркіна
Судове рішення № 32896803, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд було прийнято 11.06.2013. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти ключові відомості про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити ключові відомості.
Це рішення відноситься до справи № 9101/73746/2011. Організації, які зазначені в тексті цього судового документа: