Постанова № 32894326, 30.07.2013, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 826/8779/13-а Головуючий у 1-й інстанції: Клочкова Н.В.

Суддя-доповідач: Ісаєнко Ю.А.

ПОСТАНОВА

Іменем України

30 липня 2013 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого - судді Ісаєнко Ю.А.;

суддів: Ганечко О.М., Федотова І.В.,

за участю секретаря: Бащенко Н.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційні скарги Фонду гарантування вкладів фізичних осіб та Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства «Ерде Банк» Куреного Олександра Вікторовича на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 20 червня 2013 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_3 до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства «Ерде Банк» Куреного Олександра Вікторовича, про визнання протиправною бездіяльності, неправомірним рішення, зобов'язання вчинити певні дії,

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до Окружного адміністративного суду м. Києва із адміністративним позовом до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства «Ерде Банк» Куреного Олександра Вікторовича, в якому просив суд визнати неправомірною бездіяльність відповідачів при розгляді вимог щодо відшкодування коштів за вкладом, визнати неправомірним рішення відповідачів щодо не включення в Загальний реєстр вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами в ПАТ «Ерде Банк» за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб за договором банківського вкладу зі сплатою процентів в кінці строку (для фізичних осіб) від 12.10.2012 року №12/10-08/КлП; зобов'язати відповідачів включити в Загальний реєстр вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами в ПАТ «Ерде Банк» за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб за договором банківського вкладу зі сплатою процентів в кінці строку (для фізичних осіб) від 12.10.2012 року №12/10-08/КлП.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 20 червня 2013 року позов задоволено частково:

- визнано неправомірним рішення відповідачів щодо невключення позивача в Загальний реєстр вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами в ПАТ «Ерде Банк» за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб за договором банківського вкладу зі сплатою процентів в кінці строку (для фізичних осіб) від 12.10.2012 року №12/10-08/КлП;

- зобов'язано відповідачів включити позивача до Реєстру вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами в ПАТ «Ерде Банк» за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб за договором банківського вкладу зі сплатою процентів в кінці строку (для фізичних осіб) від 12.10.2012 року №12/10-08/КлП.

Не погоджуючись із вказаною постановою, Фонд гарантування вкладів фізичних осіб подав апеляційну скаргу, до якої приєднався другий відповідач - Уповноважена особа Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідація Публічного акціонерного товариства «Ерде Банк» Курений Олександр Вікторович, з підстав невідповідності висновків суду першої інстанції обставинам справи, порушення норм матеріального та процесуального права, в якій просить скасувати постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 20 червня 2013 року та ухвалити нове судове рішення про відмову у задоволенні позову.

Представники сторін в судове засідання не з'явились, про дату, час і місце розгляду справи повідомлені належним чином.

Неприбуття у судове засідання сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про дату, час і місце апеляційного розгляду, відповідно до ч. 4 ст. 196 Кодексу адміністративного судочинства України не перешкоджає судовому розгляду справи. У зв'язку з цим, відповідно до ч. 1 ст. 41 Кодексу адміністративного судочинства України, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційні скарги підлягають частковому задоволенню, постанова - зміні, з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, 12.10.2012 року між позивачем та ПАТ «Ерде Банк» укладено договір №12/10-08/КлП банківського вкладу зі сплатою процентів в кінці строку (для фізичних осіб), відповідно до якого банк відкрив позивачу вкладний (депозитний) рахунок, а позивач вніс на даний рахунок суму в розмірі 190000,00 грн. Вклад залучався на строк 1 місяць (з 12.10.2012 року по 12.11.2012 року), під 22,00 % річних, та підлягав поверненню 12.11.2012 року.

Відповідно до рішення виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 29.10.2012 року №25 запроваджено тимчасову адміністрацію ПАТ «Ерде Банк» та призначено Уповноваженою особою Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «Ерде Банк» Куреного Олександра Вікторовича

07.11.2012 року позивач звернувся до Уповноваженої особи ФГВФО на ліквідацію ПАТ «Ерде Банк» Куреного О.В. із заявою, в якій просив відшкодувати кошти, що розміщені на вклад за договором.

Також, 29.12.2012 року позивач звернувся до Уповноваженої особи ФГВФО на ліквідацію ПАТ «Ерде Банк» Куреного О.В. із заявою, в якій просив в десятиденний термін надати письмову відповідь про причини не включення до Реєстру вкладників на отримання коштів за вкладами.

Листом від 04.01.2013 року №64 Уповноваженою особою ФГВФО на ліквідацію ПАТ «Ерде Банк» Куренним О.В. було повідомлено позивача, що гарантії Фонду не поширюються на відшкодування коштів за вкладами, у випадках не передбачених Законом України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб».

29.01.2013 року позивач звернувся до Уповноваженої особи ФГВФО на ліквідацію ПАТ «Ерде Банк» Куреного О.В. із заявою, в якій просив включити його до Реєстру виплат та виплатити гарантовану Фондом суму відшкодування коштів за його вкладом, або надати письмову відповідь на дану заяву із зазначенням причин про не включення його до Реєстру вкладників на отримання коштів за вкладами.

Уповноваженою особою ФГВФО було направлено позивачу лист від 25.02.2013 року №1259, в якому зазначалось, що ФГВФО не відшкодовує кошти, що розміщені на вклад особи за договором, умовами якого передбачено отримання від банку процентів на більш сприятливих умовах, ніж ті, що передбачені умовами договору банківського вкладу (депозиту) відповідного типу (банківського продукту та/або акційної програми).

19.03.2013 року позивач звернувся до Голови Адміністратвиної ради ФГВФО із заявою, в якій просив посприяти у виплаті гарантованої Фондом суми відшкодування за його вкладом.

30.04.2013 року листом №02-036-3254/13 ФГВФО повідомив позивача, що ФГВФО не відшкодовує кошти, що розміщені на вклад особи за договором, умовами якого передбачено отримання від банку процентів на більш сприятливих умовах, ніж ті, що передбачені умовами договору банківського вкладу (депозиту) відповідного типу (банківського продукту та/або акційної програми).

Задовольняючи адміністративний позов частково, суд першої інстанції виходив з того, що Закон України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» містить імперативну вимогу відшкодувати за рахунок Фонду кошти владнику за його вкладом, умови депозитного вкладу позивача не є індивідуальними, а відтак Фонд зобов'язаний включити позивача у Загальний реєстр вкладників.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, виходячи з наступного.

Частиною 1 статті 26 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» від 23.02.2012 року №4452-VI (надалі Закон №4452-VI), Фонд гарантує кожному вкладнику банку відшкодування коштів за його вкладом. Фонд відшкодовує кошти в розмірі вкладу, включаючи відсотки, нараховані на день прийняття рішення Національним банком України про віднесення банку до категорії неплатоспроможних та початку процедури виведення Фондом банку з ринку, але не більше суми, встановленої адміністративною радою Фонду на дату прийняття такого рішення незалежно від кількості вкладів в одному банку.

Виконання зобов'язань Фонду перед вкладниками здійснюється Фондом з дотриманням вимог щодо найменших витрат Фонду та збитків для вкладників у спосіб, визначений цим Законом, у тому числі шляхом передачі активів і зобов'язань банку приймаючому банку, продажу банку, створення перехідного банку протягом дії тимчасової адміністрації або виплати відшкодування вкладникам після ухвалення рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідації банку.

Відповідно до ч. 1 ст. 27 Закону №4452-VI, уповноважена особа Фонду складає перелік вкладників та визначає розрахункові суми відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду відповідно до вимог цього Закону та нормативно-правових актів Фонду станом на день прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку.

Уповноважена особа Фонду зазначає у переліку вкладників суму відшкодування для кожного вкладника, яка розраховується виходячи із сукупного обсягу всіх його вкладів у банку та нарахованих процентів. Нарахування процентів за вкладами припиняється з дня прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку (частина 3 статті 27 Закону №4452-VI).

З наведених правових норм вбачається, що відшкодування коштів за вкладом здійснюється Фондом шляхом включення такого вкладника до відповідного реєстру.

При цьому, за вимогами Закону №4452-VI Фонд гарантує кожному вкладнику учасника (тимчасового учасника) Фонду та санаційного банку відшкодування коштів за його вкладами, включаючи відсотки, в розмірі вкладів на день настання недоступності вкладів.

Як зазначалось вище, позивач неодноразово звертався до Фонду із заявами про виплату йому гарантованої суми відшкодування за вкладом розміщеним у ПАТ «Ерде Банк», однак у задоволенні його вимог було відмовлено, оскільки позивачем було укладено договір банківського вкладу на індивідуальних умовах - більш сприятливих умовах, ніж ті, що передбачені умовами договору банківського вкладу відповідного виду, а тому в силу п. 7 ч. 4 ст. 26 Закону №4452-VI такі кошти відшкодуванню Фондом не підлягають.

Так, п. 7 ч. 4 ст. 26 Закону №4452-VI передбачає, що Фонд гарантування вкладів фізичних осіб не відшкодовує кошти у разі розміщення на вклад особою, яка на індивідуальній основі отримує від банку проценти за вкладом на більш сприятливих договірних умовах, ніж звичайні, або має інші фінансові привілеї від банку.

Свою позицію відповідачі обґрунтували тим, що Протоколом №140 засідання комітету управління активами та пасивами (КУАП) АТ «Ерде Банк» від 31.07.2012 року передбачено, що при розміщенні фізичними особами - вкладниками грошових коштів в іноземній валюті (долари США) на депозит «Класичний Плюс» строком на 1 місяць процентна ставка складала 18,00 % процентів річних в національній валюті. Водночас, за умовами наданого позивачем Договору банківського вкладу зі сплатою процентів в кінці строку (для фізичних осіб) процентна ставка за вкладом в національній валюті складала 22,00 % процентів річних.

Покликання апелянтів на те, що договір позивача та ПАТ «Ерде Банк» є таким, що укладений на індивідуальних умовах не можуть бути правовою підставою для відмови у включенні до реєстру та відшкодуванні коштів, оскільки спеціальні пропозиції процентних ставок за вкладом «Класичний плюс» були надані не лише позивачу, а іншим вкладникам банку. Сама по собі обставина розміщення позивачем вкладу з виплатою % у кінці строку - 22% не свідчить про індивідуальних характер такого вкладу та не може бути розцінена як привілеї.

Відповідно до ч. 2 ст. 1058 Цивільного кодексу України (надалі - ЦК України) встановлено, що договір банківського вкладу, в якому вкладником є фізична особа, є публічним договором (ст.633 цього Кодексу).

При цьому, в ч.1 та ч.2 ст.633 ЦК України визначено, що публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов'язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв'язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.

Умови публічного договору, які суперечать частині другій цієї статті та правилам, обов'язковим для сторін при укладенні і виконанні публічного договору, є нікчемними (ч.6 ст.633 ЦК України).

З наведених норм слідує, що умови договору банківського вкладу повинні бути однаковими для всіх вкладників, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги. Відповідно, до осіб, які мають надані законом пільги, банк може застосувати більш сприятливі договірні умови, аніж до інших вкладників, і особа має усвідомлювати, що при наявності таких пільг, банком до неї застосовані саме такі (більш сприятливі) умови.

За своїм змістом та правовою природою, індивідуальні умови - це умови, які визначені для окремого суб'єкта та які відрізняються від інших певними ознаками. В даному випадку, індивідуальними умовами є погоджені між банком та конкретним вкладником і відмінні від умов, застосованих до інших вкладників банку. Тобто особі (вкладнику) банк надав (при наявності певних обставин, про які відомо і вкладнику, і банку) фінансові привілеї, які не надав іншим вкладникам.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, будь-яких пільг позивач не мав і не повідомляв банк про обставини, які б надавали їй можливість отримати від банку фінансові привілеї. Інформація про депозитні ставки була розміщена на стенді банку, та будь-яка особа мала можливість укласти договори на аналогічних умовах.

Крім того, Протоколом №143 засідання комітету управління активами та пасивами ПАТ «Ерде Банк» від 03.09.2012 року передбачена спеціальна пропозиція, зокрема при розміщенні коштів вкладниками на депозит «Класичний плюс» строком на 1, 3 та 6 місяців в національній валюті за рішенням начальників відділень мають додавати з виплатою процентів в кінці строку до 26,00%.

Таким чином, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку, що позивачем укладався договір банківського вкладу на звичайних умовах, що були передбачені спеціальною пропозицією банку щодо процентних ставок за вкладом «Класичний Плюс» та відповідали умовам договору банківського вкладу відповідного виду.

Проте, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції необґрунтовано визнав неправомірним рішення відповідачів щодо невключення позивача в Загальний реєстр вкладників з наступних підстав.

Відповідно до пункту 1 частини другої статті 17 КАС України, юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.

Нормативно-правові акти - це акти управління, які встановлюють, змінюють та припиняють (скасовують) правові норми. Нормативно-правові акти містять адміністративно-правові норми, які встановлюють загальні правила регулювання однотипних відносин у сфері виконавчої влади, розраховані та тривале застосування. Вони встановлюють загальні правила поведінки, норми права, регламентують однотипні суспільні відносини у певних галузях, і, як правило, розраховані на довгострокове та багаторазове їх застування.

Натомість, індивідуальні акти стосуються конкретних осіб та їхніх відносин. Загальною рисою, яка відрізняє ці акти від нормативних, є їх правозастосовний характер. Головною рисою таких актів є їх конкретність, а саме: чітке формулювання конкретних юридичних волевиявлень суб'єктами адміністративних правовідносин, які видають такі акти; розв'язання за їх допомогою конкретних, індивідуальних питань, що виникають у сфері державного управління; чітка визначеність адресата; виникнення конкретних адміністративно-правових відносин, обумовлених цими актами.

Обов'язковою ознакою нормативно-правового акта чи правового акта індивідуальної дії, а також відповідних дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень є створення ними юридичних наслідків у формі прав, обов'язків, їх зміни чи припинення.

Колегія суддів вважає, що листи, якими відповідачі відмовили позивачу у задоволенні його вимог не є рішеннями суб'єкта владних повноважень, а також не є нормативно-правовими актами чи правовими актами індивідуальної дії, та не створюють і не припиняють права чи обов'язки особи, а лише відображають певні обставини. Жодних управлінських висновків листи не містять, вчинити будь-які обов'язкові дії позивачу не приписують, та відповідно не порушують права свободи та інтереси осіб у сфері публічно - правових відносин.

З цих підстав апеляційні скарги підлягають частковому задоволенню.

Разом з тим, з метою повного захисту прав та інтересів позивача, колегія суддів вважає за необхідне вийти за межі позовних вимог та визнати протиправними дії відповідачів щодо не включення в Загальний реєстр вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами в ПАТ «Ерде Банк» за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб за договором банківського вкладу зі сплатою процентів в кінці строку (для фізичних осіб) від 12.10.2012 року №12/10-08/КлП є протиправними, замість визнання протиправним рішення відповідачів.

Відповідно, суд першої інстанції обґрунтовано зобов'язав відповідачів включити позивача до Реєстру вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами в ПАТ «Ерде Банк» за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб за договором банківського вкладу зі сплатою процентів в кінці строку (для фізичних осіб) від 12.10.2012 року №12/10-08/КлП.

Згідно пункту 1 статті 201 КАС України підставами для зміни постанови або ухвали суду першої інстанції є правильне по суті вирішення справи, але із помилковим застосуванням норм процесуального права.

Таким чином, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню частково, постанова - зміні у другому абзаці резолютивної частини.

Керуючись ст. ст. 160, 198, 201, 205, 207 КАС України, суд апеляційної інстанції, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційні скарги Фонду гарантування вкладів фізичних осіб та Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства «Ерде Банк» Куреного Олександра Вікторовича задовольнити частково.

Змінити постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 20 червня 2013 року шляхом викладення другого абзацу наступним чином:

Визнати протиправними дії Фонду гарантування вкладів фізичних осіб та Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства «Ерде Банк» Куреного Олександра Вікторовича щодо не включення в Загальний реєстр вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами в ПАТ «Ерде Банк» за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб за договором банківського вкладу зі сплатою процентів в кінці строку (для фізичних осіб) від 12.10.2012 року №12/10-08/КлП.

В інший частині постанову залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

(Постанову у повному обсязі складено 05.07.2013 року)

Головуючий суддя: Ю.А. Ісаєнко

Суддя: О.М. Ганечко

Суддя: І.В. Федотов

Головуючий суддя Ісаєнко Ю.А.

Судді: Ганечко О.М.

Федотов І.В.