Ухвала суду № 32894119, 08.08.2013, Господарський суд Чернівецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

"08" серпня 2013 р. справа № 5027/911-б/2012

За заявою публічного акціонерного товариства "Красноїльський деревообробний комбінат", смт.Красноїльськ Сторожинецького району Чернівецької області

про визнання банкрутом

Суддя Дутка В.В.

Представники

від кредитора - Мязін М.В., довіреність від 14.01.2013р.

від банкрута - Хуткий А.Я., довіреність від 13.04.2013р., Дендерис І.Є., ліквідатор

СУТЬ СПОРУ: Ухвалою господарського суду Чернівецької області від 10.12.2012р. порушено провадження у справі про банкрутство публічного акціонерного товариства "Красноїльський деревообробний комбінат", смт.Красноїльськ Сторожинецького району Чернівецької області в порядку част. 5 ст.7 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (далі - Закон про банкрутство), розгляд справи призначено на 24.12.2012р.

Постановою від 11.04.2013р. боржника визнано банкрутом, відкрито ліквідаційну процедуру, ліквідатором банкрута призначено арбітражного керуючого Дендериса І.Є.

Оголошення про визнання публічного акціонерного товариства "Красноїльський деревообробний комбінат" банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури опубліковано в газеті "Голос України" від 14.05.2013р. №87.

10.06.2013р. управління Пенсійного фонду України в Сторожинецькому районі Чернівецької області звернулося до господарського суду з заявою про визнання поточних грошових вимог на суму 207534,89 грн.

Ухвалою від 12.06.2013р. розгляд заяви призначено на 08.08.2013р.

У судовому засіданні представник кредитора просив визнати заявлені грошові вимоги до боржника.

Ліквідатор у відзиві від 26.07.2013р. вимоги кредитора не визнав, враховуючи, що перераховані заявнику суми значно перевищують вимоги по сплаті єдиного соціального внеску, а нарахування фінансових санкцій, пені в період дії мораторію вважає протизаконним.

Заслухавши пояснення представників сторін, розглянувши заяву та додані до неї документи, суд визнає заявлені грошові вимоги обґрунтованими частково з огляду на таке.

Згідно п. 1 ч. 2 ст. 6 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування», платник єдиного внеску зобов'язаний своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок.

Відповідно до абз. 1 ч. 8 ст. 9 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування", платники єдиного внеску, крім платників, зазначених у пунктах 4 і 5 частини першої статті 4 цього Закону, зобов'язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний місяць, не пізніше 20 числа наступного місяця, крім гірничих підприємств, які зобов'язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний місяць, не пізніше 28 числа наступного місяця.

Частиною 10 ст. 25 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" визначено, що на суму недоїмки нараховується пеня з розрахунку 0,1 відсотка суми недоплати за кожний день прострочення платежу, а пунктом 2 частини 11 наведеної статті передбачено, що територіальний орган Пенсійного фонду застосовує до платника єдиного внеску такі штрафні санкції: за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску накладається штраф у розмірі 10 відсотків своєчасно не сплачених сум.

Приписами п. 8 частини першої ст. 38 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» встановлено, що вимоги за зобов'язаннями боржника, визнаного банкрутом, що виникли під час проведення процедур банкрутства, можуть пред'являтися тільки в межах ліквідаційної процедури протягом двох місяців з дня офіційного оприлюднення повідомлення про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури. Зазначений строк є граничним і поновленню не підлягає. Кредитори, вимоги яких заявлені після закінчення строку, встановленого для їх подання, або не заявлені взагалі, не є конкурсними, а їх вимоги погашаються в шосту чергу в ліквідаційній процедурі.

Відповідно до п. 5 частини першої ст. 45 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» вимоги кредиторів, не забезпечені заставою, у тому числі і вимоги кредиторів, що виникли із зобов'язань у процедурі розпорядження майном боржника чи в процедурі санації боржника підлягають задоволенню у четверту чергу.

Заборгованість банкрута по сплаті єдиного соціального внеску за березень 2013р. у сумі 100782, 79 грн. підтверджена звітом платника єдиного внеску за березень 2013р., а нарахування фінансових санкцій, пені на загальну суму 181396,41 грн. підтверджується рішеннями про застосування фінансових санкцій та нарахування пені від 25.12.2012р. №40, від 25.02.2013р. №84, від 26.04.2013р. №269.

Однак, нарахування фінансових санкцій та пені в сумі 181396,41 грн. проведено під час дії мораторію на задоволення вимог кредиторів, який введений судом 10.12.2012р., а тому такі вимоги не підлягають визнанню судом з огляду на таке.

Згідно абз. 4 ч. 4 ст. 12 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», протягом дії мораторію на задоволення вимог кредиторів: забороняється стягнення на підставі виконавчих документів та інших документів, за якими здійснюється стягнення відповідно до законодавства; не нараховуються неустойка (штраф, пеня), не застосовуються інші санкції за невиконання чи неналежне виконання грошових зобов'язань і зобов'язань щодо сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, податків і зборів (обов'язкових платежів).

Відповідно до абз. 3, 4 п. 17 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику в справах про банкрутство» № 15 від 18 грудня 2009 року, згідно з абзацом четвертим частини четвертої статті 12 Закону протягом дії мораторію на задоволення вимог кредиторів не нараховується неустойка (штраф, пеня), не застосовуються інші санкції за невиконання чи неналежне виконання грошових зобов'язань і зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів). За змістом статті 12 Закону мораторій не зупиняє виконання боржником грошових зобов'язань і зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), які виникли після введення мораторію; їх виконання для боржника є обов'язковим, але пеня, штраф та інші фінансові санкції за невиконання чи неналежне виконання зобов'язань зі сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), що застосовуються до платника податків за порушення податкового законодавства, не нараховуються, оскільки ця норма визначає конкретний проміжок часу, який відповідає строку дії мораторію на задоволення вимог кредиторів, але ніяк не пов'язаний із його суттю.

Передбачена абз. 2 ч. 4 ст. 12 Закону України від 14 травня 1992 р. № 2343-ХІІ «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) загальна заборона на нарахування штрафу і пені протягом часу дії мораторію на задоволення вимог кредиторів не обмежується припиненням заходів забезпечення конкурсних вимог, а отже, неустойка за невиконання поточних грошових зобов'язань упродовж дії мораторію не нараховується (постанова Верховного Суду України від 12 березня 2013р. у справі № 3-71 гс 12).

Отже, заборгованість банкрута по сплаті єдиного соціального внеску за березень 2013р. у сумі 100782, 79 грн. є поточною та обґрунтованою, проте, з матеріалів справи вбачається про перерахування кредитором банкруту в лютому, березні 2013р. 151494,67 грн. в рахунок сплати заборгованості по внесках. Відтак, кредитор повністю погасив борг по сплаті єдиного внеску в сумі 100782,79 грн., а переплата складає 50711,88 грн. у зв'язку з чим вимоги кредитора на суму 100782,79 грн. не підлягають визнанню.

Щодо вимог по фактичних витратах на виплату та доставку пенсій за березень-квітень 2013р. в сумі 40754,30 грн., то вони підтверджені документально розрахунками, виникли у процедурі розпорядження майном боржника і визнаються судом.

Заявник відповідно до ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір», звільнений від сплати судового збору.

Відповідно до ч. 1, п.п. 14 п. 2 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», судовий збір справляється у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі. Ставки судового збору встановлюються у таких розмірах: заяви кредиторів, які звертаються з грошовими вимогами до боржника після оголошення про порушення справи про банкрутство, а також після повідомлення про визнання боржника банкрутом - 1 розмір мінімальної заробітної плати.

Статтею 8 Закону України "Про Державний бюджет України на 2013 рік", встановлено у 2013 році мінімальну заробітну плату: у місячному розмірі: з 1 січня - 1147 гривень.

Керуючись абз. 1 ч. 1 ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, суд вирішив стягнути з банкрута в доход Державного бюджету 1147,00 грн. (одна тисяча сто сорок сім гривень 00 коп.) судового збору, які включити до першої черги задоволення вимог кредиторів.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 38, 40, п.2 част. 1 ст. 45 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", ст. 86 Господарського процесуального кодексу України, суд

У Х В А Л И В :

1.Визнати поточні вимоги управління Пенсійного фонду України в Сторожинецькому районі Чернівецької області до банкрута частково на суму 40754,30 грн.

2.Відмовити у визнанні вимог управління Пенсійного фонду України в Сторожинецькому районі Чернівецької області до банкрута в сумі 166780,59 грн.

3.Ліквідатору включити вимоги кредитора на суму 40754,30 грн. до реєстру вимог кредиторів у четверту чергу, судові витрати у розмірі 1147,00 грн. погашати за рахунок банкрута у першу чергу.

4.Копії ухвали надіслати сторонам.

Суддя В.В.Дутка