Рішення № 32893975, 06.08.2013, Господарський суд Закарпатської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

06.08.2013 Справа № 907/518/13

Розглянувши матеріали справи

За позовом Комунального підприємства Міжгірської селищної ради „Міжгірське виробниче управління житлово-комунального господарства", смт. Міжгір'я

До відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю „Карпатський горизонт", смт. Міжгір'я

Про стягнення 28098,44 грн. заборгованості, з яких 26911,74 грн. основний борг за водокористування, 53,82 грн. втрати від інфляції, 111,71 грн. річні (3%), 348,38 грн. пеня, 672,79 грн. штраф,

Суддя Якимчук Л.М.

За участі представників сторін:

від позивача - Маркович Я.Ф., представник по дов. від 09.07.2013;

від відповідача - Роспопа Я.О., директор;

Рацин Ю.Я., представник по дов. від 20.07.2013 №7.

СУТЬ СПОРУ :

Позивач, Комунальне підприємство Міжгірської селищної ради „Міжгірське виробниче управління житлово-комунального господарства", смт. Міжгір'я, звернувся з позовом до суду до відповідача, Товариства з обмеженою відповідальністю „Карпатський горизонт", смт. Міжгір'я, про стягнення 28098,44 грн. заборгованості, з яких 26911,74 грн. основний борг за водокористування, 53,82 грн. втрати від інфляції, 111,71 грн. річні (3%), 348,38 грн. пеня, 672,79 грн. штраф.

У судовому розгляді оголошувалась перерва за згодою сторін відповідно до ст. 77 Господарського процесуального кодексу України з 22.07.2013 до 11 год. 00 хв. 05.08.2013.

Представник позивача у судовому засіданні підтримав позовні вимоги повністю з підстав, вказаних у позовній заяві.

Вважає, що заборгованість у розмірі 28098,44 грн. підтверджена поданими суду доказами, зокрема договором №70 від 19.03.2012, Рахунком-фактурою №СФ-0000176 від 13.02.2013, розрахунком позовних вимог, Актами від 10.01.2013 та від 31.01.2013, Актом установки (опломбування) водолічильника від 09.09.2011, Актом установки (опломбування) запірного вентиля від 19.10.2006 та від 31.01.2013, Претензіями №13 від 22.01.2013, №37 від 14.02.2013.

Пояснює, що під час обстеження представниками позивача приміщень відповідача встановлено факт безоблікового водокористування, оскільки лічильник обліку, опломбований виробником, знято без відома позивача. Разом з тим, повідомив про те, що у приміщенні відповідача (пивоварні) встановлено лічильник обліку води без технічних умов та реєстрації, де також зірвані пломби, встановлені на запірному вентилі і він знаходився у відкритому стані.

У зв'язку з наведеним, керуючись Правилами користування системами централізованого комунального водопостачання та водовідведення в населених пунктах №190 від 27.06.2008, позивачем здійснено розрахунок витрат води за пропускною спроможністю труби вводу, пред'явлено відповідачу відповідний рахунок на суму 13455,87 грн.. У зв'язку з неоплатою останнього позивач направив відповідачу Претензії №13 від 22.01.2013, №37 від 14.02.2013.

Представник позивача нормативно обґрунтував позовні вимоги: ч.1 ст. 13, ч.1 ст. 19 Закону України „Про житлово-комунальні послуги", п.п. 3.1, 3.3, 3.4, 5.10, 5.17, 5.18 Правил користування системами централізованого комунального водопостачання та водовідведення в населених пунктах №190 від 27.06.2008, ст. 193 Господарського кодексу України та ст. 526 Цивільного кодексу України.

Представники відповідача заперечили проти задоволення позову повністю з підстав, вказаних у відзиві на позов.

Зазначає, що у Актах, які складені позивачем та підтверджують самовільне зняття пломб, не вказано, на яких саме об'єктах проведено обстеження. Повідомляють, що за адресою: смт. Міжгір'я, вул. Незалежності, 4 є комплекс будівель, які належать ТДВ „Селена". Крім того, такі складені односторонньо позивачем.

Пояснюють, що на об'єкті відповідача „пивоварня" встановлено власне джерело водопостачання, тому відповідач не використовує воду з центрального водопроводу.

Зазначають, що відповідач зберігав водопровідні мережі централізованого водопостачання в такому стані, в якому прийняв їх від попереднього власника. Тому, на думку представників відповідача, позивачем не доведено, що саме відповідач безобліково використовував воду.

Вони вважають безпідставним нарахування позивачем витрат води за пропускною спроможністю труби вводу при швидкості руху води в ній 2 м/с та дією її повним перерізом протягом 24 годин на добу, оскільки графік роботи об'єкту „пивоварня" затверджено з 08 до 17 год., а об'єкту „кафе" - з 09 до 22 год. відповідно.

Заслухавши представників сторін та вивчивши матеріали справи, суд

ВСТАНОВИВ:

Між сторонами у спорі укладено Договір про надання послуг з централізованого постачання холодної води і водовідведення від 19 березня 2012 року № 70, предметом якого є відпускання питної води з комунального водопроводу, водоспоживання, скидання та приймання стічних вод (пункт 1.1 договору).

Згідно з пунктом 3.2 договору облік кількості використання води здійснюється за показами водолічильника.

Відповідно до пункту 3.6 договору споживач (відповідач) відповідає за стан та збереження водолічильників.

На виконання пункту 3.2.5 договору, відповідно до якого через кожних шість місяців комісією виконавця (позивача) проводиться перевірка водопостачання і відведення об'єктів споживача, цілісності водолічильників, пломб на них, санітарного стану водомірного вузла, позивачем проведено обстеження об'єктів відповідача за адресою: смт. Міжгір'я, вул. Незалежності, 4, за результатами якого складено Акт від 10.01.2013, відповідно до якого встановлено факт зняття лічильника обліку води без відома ВУЖКГ на об'єкті „кафе", а на об'єкті „пивоварня" встановлено лічильник обліку води без технічних умов та реєстрації.

Тридцять першого січня 2013 року представниками позивача проведено обстеження приміщення „пивоварня", що належить відповідачу, та встановлено факт зірвання пломб на запірному вентилі, що встановлені представниками позивача відповідно до Акту від 19.10.2006 (міститься у матеріалах справи); знаходження запірних вентилів у відкритому положенні; встановлений лічильник обліку води, який не зареєстрований у Міжгірському ВУЖКГ; відсутні технічні умови на установку лічильника обліку води, з'єднання водопроводу, що належить ТОВ "Карпатський горизонт"з комунальним водопроводом, що порушує п. 45 Правил користування системами централізованого комунального водопостачання та водовідведення в населених пунктах України.

Окрім зазначеного договору взаємовідносини сторін регулюються Правилами користування системами централізованого комунального водопостачання та водовідведення в населених пунктах України, затверджених наказом Міністерства з питань житлово-комунального господарства України від 27 червня 2008 року № 190, у яких зазначено, що визначений ними порядок користування системами централізованого комунального водопостачання та водовідведення у населених пунктах України, є обов'язковим для всіх юридичних осіб незалежно від форм власності і підпорядкування та фізичних осіб - підприємців, що мають у власності, господарському віданні або оперативному управлінні об'єкти, системи водопостачання та водовідведення, які безпосередньо приєднані до систем централізованого комунального водопостачання та водовідведення і з якими виробником укладено договір на отримання питної води, скидання стічних вод.

За приписами п.п. 3.1.- 3.4 зазначених Правил розрахунки за спожиту питну воду та скид стічних вод здійснюються на основі показів засобів обліку. Водокористування вважається безобліковим, якщо споживач самовільно приєднався до систем централізованого комунального водопостачання та водовідведення або самовільно користується ними. У разі безоблікового водокористування виробник виконує розрахунок витрат води за пропускною спроможністю труби вводу при швидкості руху води в ній 2,0 м/сек та дією її повним перерізом протягом 24 годин за добу. Розрахунковий період при безобліковому водокористуванні встановлюється з дня початку такого користування.

Таке ж положення містить пункт 3.5 договору.

Відповідно до пункту 3 частини 3 статті 20 Закону України „Про житлово-комунальні послуги" споживач зобов'язаний забезпечувати цілісність засобів обліку комунальних послуг та не втручатися в їх роботу.

Такий обов'язок споживача містить також і п. 5.18. Правил, відповідно до якого споживач відповідає за цілісність та збереження засобів обліку, пломб і деталей пломбування, встановлених представниками територіальних органів Держспоживстандарту та виробником в місцях з'єднань засобів обліку, запірної арматури, манометра та іншого обладнання вузла обліку незалежно від місця його розташування.

У разі самовільних дій споживач сплачує витрату води згідно з пунктами 3.3, 3.4 цих Правил.

Відповідно до вказаних пунктів Правил позивач нарахував відповідачу витрати води у розмірі 26911,74 грн., виходячи з діаметра водопровідної труби та трубопроводу приєднання 25 мм, що зафіксовано в актах перевірки від 10.01.2013 та опломбування запірного вентеля від 31.01.2013.

Претензії від 22.01.2013 №13 та від 14.02.2013 №37 з вимогами про сплату такої заборгованості у десятиденний термін відповідачем отримано 24.01.2013 та 18.02.2013 відповідно, що підтверджено повідомленнями про вручення вказаних Претензій (містяться у матеріалах справи), однак відповідач залишив їх без реагування.

Враховуючи те, що позивачем доведено належними доказами, а відповідачем не спростовано факту безоблікового водокористування на об'єктах „пивоварня" та „кафе" за адресою: смт. Міжгір'я, вул. Незалежності, 4, суд вважає підставним стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості у розмірі 26911,74 грн., яка нарахована позивачем відповідно до пунктів 3.3 та 3.4 Правил та перевірена судом.

На підставі частини 2 статті 625 Цивільного кодексу України з відповідача на користь позивача належить також стягнути суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції та три проценти річних за весь час прострочення, тобто 53,82 грн. інфляційних втрат та 111,71 грн. три проценти річних за період з 04.02.2013 (претензія отримана відповідачем 24.01.2013, а для оплати надано десятиденний строк) до 08.04.2013.

Відповідно до пункту 10 частини 3 статті 20 Закону України „Про житлово-комунальні послуги" споживач зобов'язаний у разі несвоєчасного здійснення платежів за житлово-комунальні послуги сплачувати пеню у встановлених законом чи договором розмірах.

Згідно пункту 6.1.1 договору виконавець (позивач) у разі порушення споживачем (відповідачем) терміну внесення платежів може застосовувати усі штрафні санкції, передбачені пунктом 5.3 та пунктом 5.4 договору.

Відповідно до п.5.3 договору, з урахуванням вимог Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" та ч.6 ст. 232 Господарського кодексу України, позивач нарахував відповідачу пеню, яка за період з 04.02.2013 (у зв'язку з отриманням відповідачем претензії 24.01.2013) до 08.04.2013 складає 348,38 грн., перевірена судом та підлягає до стягнення.

Відповідно до пункту 5.4 договору за необґрунтовану відмову повністю або частково сплатити платіжні вимоги виконавця, споживач додатково сплачує виконавцеві штраф у розмірі 5% від суми, від сплати якої він відмовився. На підставі вказаного пункту договору позивач нарахував відповідачу штраф у розмірі 672,79 грн., у зв'язку з невиконанням останнім платіжної вимоги, пред'явленої у Претензії від 22.01.2013 та отриманої відповідачем 24.01.2013, який також належить стягнути з відповідача на користь позивача на підставі вказаного положення договору.

Подані відповідачем докази, зокрема, договір оренди №001/11 від 01.01.2011, дозвіл на спеціальне водокористування УКР №4384-А/ЗАК, суд не вважає такими, які спростовують обов'язок відповідача нести відповідальність за порушення ним Правил користування системами централізованого комунального водопостачання в населених пунктах України.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 33, 34, 43, 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України,

ВИРІШИВ:

1. Позов задоволити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „Карпатський горизонт", смт. Міжгір'я (код:22074217, смт. Міжгір'я, вул. Незалежності, 4) на користь Комунального підприємства Міжгірської селищної ради „Міжгірське виробниче управління житлово-комунального господарства", смт. Міжгір'я (код: 03344473, смт. Міжгір'я, вул. Незалежності, 72а) 28098,44 грн. (двадцять вісім тисяч дев'яносто вісім грн. 44 коп.) заборгованості, з яких 26911,74 грн. основний борг за водокористування, 53,82 грн. втрати від інфляції, 111,71 грн. річні (3%), 348,38 грн. пеня, 672,79 грн. штраф, а також 1720,50 грн. (одну тисячу сімсот двадцять грн. 50 коп.) у відшкодування витрат по оплаті судового збору.

Рішення набирає законної сили відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України і може бути оскаржене до Львівського апеляційного господарського суду.

Повне рішення складено 09.08.2013.

Суддя Л. М. Якимчук