Рішення № 32893811, 05.08.2013, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/12621/13 05.08.13

За позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «Євростандарт»доТовариства з обмеженою відповідальністю «Високі Аграрні Технології»простягнення 18 311,17 грн.Суддя Босий В.П.

Представники сторін:

від позивача:Гнатченко П.М.від відповідача:не з'явився

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Євростандарт» (надалі - ТОВ «Євростандарт») звернулося до господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Високі Аграрні Технології» (надалі - ТОВ «Високі Аграрні Технології») про стягнення 18 311,17 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що на виконання умов договору надання послуг з очистки насіння позивач надав послуги, а відповідач належним чином грошове зобов'язання по оплаті наданих послуг не виконав, у зв'язку з чим виникла заборгованість у розмірі 15 170,00 грн. Крім того, позивачем заявлено вимогу про стягнення з відповідача пені у розмірі 1 065,06 грн., інфляційних у розмірі 879,86 грн. та 3% річних у розмірі 1 196,25 грн. за прострочення виконання грошового зобов'язання.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 05.07.2013 р. порушено провадження у справі та призначено її до розгляду на 05.08.2013 р.

В судове засідання представник позивача з'явився, вимоги ухвали суду виконав, надав пояснення стосовно суті спору, позовні вимоги підтримав в повному обсязі.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, вимоги ухвали суду не виконав, про причини неявки суд не повідомив, хоча про час та місце розгляду справи був належним чином повідомлений, що підтверджується повідомлення про вручення поштового відправлення №25031346, отриманим представником відповідача 15.07.2013 р.

Таким чином, суд приходить до висновку, що відповідач повідомлений про час та місце судового розгляду належним чином, а матеріали справи містять достатні докази для її розгляду по суті.

Оскільки про час та місце судового засідання відповідач був належним чином повідомлений, на підставі статті 75 Господарського процесуального кодексу України справа може бути розглянута за наявними в ній матеріалами.

В судовому засіданні судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

У судовому засіданні складався протокол згідно статті 81-1 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

05.08.2010 р. між ТОВ «Євростандарт» (виконавець) та ТОВ «Високі Аграрні Технології» (замовник) було укладено договір надання послуг з очищення насіння (надалі - «Договір»).

Відповідно до п. 1.1 Договору за даним договором виконавець приймає на себе зобов'язання з протравлення, очищення, доведення до необхідних стандартів з чистоти, згідно з ГОСТ 2240-93 та затарюванню в мішки на лінії з очистки насіння Кімбрія - насіння рапсу, що надаються замовником.

Згідно з п. 3.1 Договору роботи, передбачені даним договором, оплачуються за ціною 8 000,00 грн. з ПДВ за 1 тону насіння.

Пунктом 3.5 Договору визначено, що оплата за виконані виконавцем роботи проводиться замовником в безготівковій формі шляхом перерахування грошових коштів платіжним дорученням на поточний рахунок виконавця протягом 10 банківських днів з моменту підписання сторонами акту виконаних робіт.

На виконання умов Договору позивачем було надано, а відповідачем прийнято послуги на загальну суму 48 670,00 грн., що підтверджується актами виконаних послуг з обробки насіння від 29.10.2010 р.

Відповідач частково розрахувався за надані позивачем послуги на суму 30 000,00 грн., що підтверджується актом звірення взаємних розрахунків, а також сторонами було укладено угоду про залік зустрічних вимог від 30.10.2010 р. на суму 3 500,00 грн.

Спір у справі виник у зв'язку із неналежним, на думку позивача, виконанням відповідачем грошового зобов'язання по оплаті наданих послуг, у зв'язку з чим позивач вказує на існування заборгованості у розмірі 15 170,00 грн.

Договір є договором надання послуг, а тому права та обов'язки сторін визначаються в тому числі положеннями глави 63 Цивільного кодексу України.

Вказаний договір є підставою для виникнення у його сторін господарських зобов'язань, а саме майново-господарських зобов'язань згідно ст. ст. 173, 174, 175 Господарського кодексу України, ст. ст. 11, 202, 509 Цивільного кодексу України, і згідно ст. 629 Цивільного кодексу України є обов'язковим для виконання сторонами.

Частиною 1 ст. 173 Господарського кодексу України визначено, що господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Згідно з ч. 1 ст. 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Із матеріалів справи (акти виконаних послуг з обробки насіння від 29.10.2010 р.) вбачається, що позивачем було надано, а відповідачем прийнято послуги на загальну суму 48 670,00 грн.

Частиною 1 статті 903 Цивільного кодексу України встановлено, що якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Згідно з частиною 1 статті 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Отже, з урахуванням положень ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України та п. 3.5 Договору, виставлених на оплату наданих послуг, грошове зобов'язання відповідача по сплаті заборгованості за надані позивачем послуги повинно було бути виконане протягом 10 банківських днів з моменту підписання сторонами акту виконаних робіт.

Відповідач частково розрахувався за надані позивачем послуги на суму 30 000,00 грн., що підтверджується актом звірення взаємних розрахунків, а також сторонами було укладено угоду про залік зустрічних вимог від 30.10.2010 р. на суму 3 500,00 грн.

Таким чином, заборгованість відповідача за надані послуги становить 15 170,00 грн., а строк виконання грошового зобов'язання відповідача по оплаті наданих послуг на момент звернення позивача із позовом до суду настав.

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно із статтями 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Частиною 1 ст. 625 Цивільного кодексу України визначено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Матеріалами справи підтверджується наявність у відповідача грошового зобов'язання по сплаті на користь позивача на підставі Договору за надані послуги станом на момент звернення до суду із позовною заявою у розмірі 15 170,00 грн. Відповідачем вказана заборгованість не спростована, доказів її погашення не надано.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

ТОВ «Високі Аграрні Технології» обставин, з якими чинне законодавство пов'язує можливість звільнення його від відповідальності за порушення зобов'язання, не наведено.

За таких обставин, позовні вимоги ТОВ «Євростандарт» про стягнення з ТОВ «Високі Аграрні Технології» заборгованості у розмірі 15 170,00 грн. є правомірними та обґрунтованим.

Також позивачем заявлено вимогу про стягнення з відповідача пені у розмірі 1 065,06 грн. за прострочення виконання грошового зобов'язання у період з 26.12.2012 р. по 26.06.2013 р., а також інфляційних у розмірі 879,86 грн. та 3% річних у розмірі 1 196,25 грн. за прострочення виконання грошового зобов'язання у період з 12.11.2010 р. по 26.06.2013 р.

Судом встановлено, що відповідач у встановлений строк свого обов'язку по перерахуванню коштів не виконав, допустивши прострочення виконання грошового зобов'язання, тому дії відповідача є порушенням зобов'язання (ст. 610 Цивільного кодексу України), і з 13.11.2010 р. він вважається таким, що прострочив (ст. 612 Цивільного кодексу України), відповідно є підстави для застосування встановленої законом відповідальності.

Стаття 611 Цивільного кодексу України передбачає, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, якими зокрема є сплата неустойки.

У відповідності до ч. 1 ст. 548 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання (основного зобов'язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом.

За змістом ст.ст. 546, 549 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, різновидом якої є штраф та пеня.

Відповідно до ч. 3 ст. 549 Цивільного кодексу України пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно з п. 4.2 Договору за порушення строків сплати замовником за послуги, що надаються виконавцем, згідно п. 3.5 даного договору, замовник сплачує виконавцю пеню у розмірі 0,2% від суми платежу за кожний день прострочення, але не більше подвійної облікової ставки НБУ за відповідний період.

Позивачем заявлено вимогу про стягнення з відповідача пені у розмірі 1 065,06 грн. за прострочення виконання грошового зобов'язання у період з 26.12.2012 р. по 26.06.2013 р., проте суд відзначає наступне.

Відповідно до ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано, а тому нарахування штрафних санкцій (пені) припиняється 12.05.2011 р. Тобто, пеня нараховується за перші шість місяців прострочення, а не за весь період прострочення.

Таким чином, правові підстави для стягнення з відповідача пені за прострочення виконання грошового зобов'язання у період з 26.12.2012 р. по 26.06.2013 р. відсутні, а тому в задоволенні позову в цій частині необхідно відмовити.

Відповідно до частини 2 статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Суд перевірив та вважає за можливе задовольнити вимогу позивача про стягнення з відповідача інфляційних у розмірі 879,86 грн. та 3% річних у розмірі 1 196,25 грн.

За таких обставин суд приходить до висновку про необхідність часткового задоволення позовних вимог та стягнення з ТОВ «Високі Аграрні Технології» на користь ТОВ «Євростандарт» заборгованості у розмірі 15 170,00 грн., інфляційних у розмірі 879,86 грн. та 3% річних у розмірі 1 196,25 грн.

В задоволенні позову в частині стягнення з відповідача пені у розмірі 1 065,06 грн. необхідно відмовити з викладених підстав.

Відповідно до вимог ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на сторін пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Євростандарт» задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Високі Аграрні Технології» (03038, м. Київ, вул. Ямська, 28-А; ідентифікаційний код 36376609) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Євростандарт» (61010, м. Харків, пров Ващенківський, 2; ідентифікаційний код 32943476) заборгованість у розмірі 15 170 (п'ятнадцять тисяч сто сімдесят) грн. 00 коп., інфляційні у розмірі 879 (вісімсот сімдесят дев'ять) грн. 86 коп., 3% річних у розмірі 1 196 (одна тисяча сто дев'яносто шість) грн. 25 коп. та судовий збір у розмірі 1 620 (одна тисяча шістсот двадцять) грн. 43 коп. Видати наказ.

3. В іншій частині в задоволенні позову відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 06.08.2013 р.

Суддя В.П. Босий