Ухвала суду № 32893804, 08.08.2013, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА

01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1

УХВАЛА

про відмову у прийнятті подання податкового органу

08 серпня 2013 року м. Київ № 826/12665/13-а

09 год. 03 хв.

Суддя Окружного адміністративного суду міста Києва Добрівська Н.А., розглянувши позовну заяву і додані до неї матеріали

за позовом

Державної податкової інспекції у Солом’янському районі Головного управління Міндоходів у місті Києві

до

Товариства з обмеженою відповідальністю «Імоті Стар»

про

зупинення видаткових операцій, зобов’язання вчинити певні дії і заборону вчинення певних дій

ВСТАНОВИВ:

07 серпня 2013 року о 10 год. 45 хв. до Окружного адміністративного суду м. Києва надійшло подання ДПІ у Солом’янському районі ГУ Міндоходів у м. Києві до ТОВ «Імоті Стар» з вимогами:

- зупинити видаткові операції на всіх рахунках ТОВ «Імоті Стар» згідно наведеного у поданні переліку;

- зобов’язати ТОВ «Імоті Стар» вчинити дії щодо виконання законних вимог податкового керуючого, а саме: надати перелік майна, яке перебуває у власності підприємства (господарському віданні або оперативному управлінні), балансова вартість якого відповідає або є більшою за сумою податкового боргу (213 223,67 грн.);

- заборонити ТОВ «Імоті Стар» відчуження належного йому майна.

Подання мотивовано наявністю у особи, до якої звернено подання податкового боргу у розмірі 213 223,67 грн. і перешкоджанням платником податків у виконанні податковим керуючим своїх повноважень.

Провадження у справах за поданням податкових органів, поданим на підставі статті 1833 Кодексу адміністративного судочинства України, є окремим видом судового провадження, відмінним від загального (позовного).

З огляду на це загальні норми Кодексу адміністративного судочинства України, що регулюють процедуру позовного провадження, до провадження на підставі подання податкового органу можуть застосовуватися лише в частині, що не суперечить спеціальним нормам статті 1833 цього Кодексу.

Згідно частини першої статті 1833 Кодексу адміністративного судочинства України, провадження у справах за зверненням органів державної податкової служби при здійсненні ними передбачених законом повноважень здійснюється на підставі подання таких органів щодо:

1) зупинення видаткових операцій платника податків на рахунках платника податків;

2) підтвердження обґрунтованості адміністративного арешту майна платника податків;

3) стягнення коштів за податковим боргом.

Наведений перелік питань, розгляд яких може бути ініційовано в адміністративному суді шляхом внесення відповідного подання податкового органу є виключним і розширеному тлумаченню не підлягає.

Відповідно до пункту 1 частини п’ятої статті 1833 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції Кодексу, чинній станом на день постановлення даної ухвали) суд ухвалою відмовляє у прийнятті подання у разі, якщо заявлено вимогу, не передбачену частиною першою цієї статті.

Зазначена норма застосовується також у разі, якщо в поданні вимогу, передбачену частиною першою статті 1833 Кодексу адміністративного судочинства України, поєднано з іншими вимогами, які можуть розглядатися виключно в загальному порядку позовного провадження, оскільки Кодексом адміністративного судочинства України не передбачено можливість одночасного розгляду справи як у порядку позовного, так і в порядку особливого провадження, встановленого статтею 1833 Кодексу адміністративного судочинства України. Також Кодекс адміністративного судочинства України не передбачає можливості роз’єднання вимог, які підлягають розгляду в порядку різних видів провадження.

Так, згідно з підпунктом 20.1.16 статті 20 Податкового кодексу України орган державної податкової служби звертається до суду щодо зупинення видаткових операцій на рахунках платника податків та зобов’язання такого платника податків виконати законні вимоги податкового керуючого, передбачені цим Кодексом.

Аналогічне за своїм змістом положення закріплено в абзаці 2 п.89.4 ст.89 Податкового кодексу України.

Водночас, зважаючи на закріплені в статті 1833 Кодексу адміністративного судочинства України особливості судового провадження у справах за поданням податкових органів, реалізація приписів зазначених підпунктів Податкового кодексу України неможлива шляхом внесення подання з одночасними вимогами і щодо зупинення видаткових операцій на рахунках платника податків, і щодо зобов’язання виконати вимоги податкового керуючого. При цьому вимога щодо зобов’язання виконати вимоги податкового керуючого і щодо заборони відчуження належного платнику податків майна підлягають розгляду виключно в порядку позовного провадження.

Як вбачається з подання ДПІ у Солом’янському районі ГУ Міндоходів у м. Києві, воно містить вимоги, що підлягають розгляду як в особливому провадженні, так і в загальному порядку.

Вищий адміністративний суд України в своєму листі від 02.02.2011 р. за №149/11/13-11 зазначає, що в разі надходження такого подання суд, за наявності інших вимог, ніж передбачені статтею 1833 Кодексу адміністративного судочинства України, своєю ухвалою відмовляє у прийнятті подання в частині неналежних вимог, а в решті вимог вирішує питання про відкриття провадження.

Враховуючи викладене і зважаючи на заявлені у поданні вимоги, суд вважає за необхідне відмовити ДПІ у Солом’янському районі ГУ Міндоходів у м. Києві у прийнятті подання в частині неналежних вимог, а саме: про зобов’язання ТОВ «Імоті Стар» вчинити дії щодо виконання законних вимог податкового керуючого – надати перелік майна, яке перебуває у власності підприємства (господарському віданні або оперативному управлінні), балансова вартість якого відповідає або є більшою за сумою податкового боргу (213 223,67 грн.); про заборону ТОВ «Імоті Стар» відчуження належного йому майна.

Керуючись ч.1, ч.5 ст.1833, ст.160, ст.165 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

У Х В А Л И В:

Відмовити у прийнятті подання Державної податкової інспекції у Солом’янському районі Головного управління Міндоходів у місті Києві до Товариства з обмеженою відповідальністю «Імоті Стар» в частині вимог про зобов’язання вчинити певні дії і заборону вчинення певних дій.

Роз’яснити заявнику, що відмова у прийнятті подання унеможливлює потворне звернення заявника з такими самими вимогами шляхом звернення до суду із відповідним поданням. Заявник у цьому випадку має право звернутися з тими самими вимогами до суду в загальному порядку.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку протягом 24 годин з моменту її постановлення.

Суддя Н.А. Добрівська