Постанова № 32893711, 18.07.2013, Херсонський окружний адміністративний суд

ХЕРСОНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

73027, м. Херсон, вул. Робоча, 66, тел. 48-51-90

____________

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 липня 2013 р. Справа № 821/1797/13-а Херсонський окружний адміністративний суд у складі головуючої судді Дубровної В.А.,

розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Південенерго" до Державної податкової інспекції у м. Новій Каховці Херсонської області Державної податкової служби про визнання недійсним та скасування податкового повідомлення - рішення,

встановив:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Південенерго" (далі - позивач, ТОВ "Південенерго") звернулось до Херсонського окружного адміністративного суду з позовом до Державної податкової інспекції у м. Новій Каховці Херсонської області Державної податкової служби (далі - відповідач, ДПІ), у якому просить визнати недійсним та скасувати податкове повідомлення - рішення від 10 січня 2013 року №0000011502 про зменшення розміру від'ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 205060,00 грн.

В обґрунтування вказаних вимог позивач зазначає, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення є незаконним, оскільки в порушення пункту 57.3 ст. 57 Податкового кодексу України податковий орган зобов'язує ТОВ "Південенерго" відображати у податковій звітності з ПДВ зменшення залишку від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу наступного податкового періоду, встановлене ДПІ під час проведення попередніх перевірок, незалежно від набрання змінених показників звітності статусу узгоджених. Позивач вказує, що до моменту узгодження грошового зобов'язання платник податків має право зазначати у податкових деклараціях суми від'ємного значення зі сплати ПДВ без врахування висновків перевірок ДПІ, якщо він їх оскаржив у судовому порядку, а у разі прийняття судового рішення на користь контролюючого органу, то внаслідок набуття узгодженості платник податків у 10-тиденний строк самостійно погашає узгоджену суму грошового зобов'язання або вносить відповідні зміни до податкової звітності, як про вказує відповідач в акті перевірки.

Відповідач надав суду письмові заперечення проти адміністративного позову, в яких зазначив, що оскільки за результатами перевірки позивача було виявлено невідповідність бюджетного відшкодування сумі, заявленій у податковій декларації, про що прийнято оскаржуване податкове повідомлення-рішення про зменшення розміру від'ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 205060,00 грн., то відповідно до пп. "а" а. 200.14 ст. 200 Податкового кодексу України вважається, що платник податку добровільно відмовився від отримання такої суми заниження , як бюджетного відшкодування та повинен її врахувати згідно з п. 200.6 ст. 206 Податкового кодексу України у зменшення податкових зобов'язань з цього податку в наступних податкових періодах.

Отже, на думку податкового органу, позивач повинен був відобразити зменшення залишку від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду (рядок 24 декларації) за результатами попередньої документальної перевірки, проведеної органом державної податкової служби, а тому просить відмовити у задоволенні позовних вимог.

У судове засідання, призначене на 18.07.2013 р., сторони не з'явились, надали до суду заяви про розгляд справи в порядку письмового провадження.

Згідно з ч.4 ст.122 КАС України особа, яка бере участь у справі, має право заявити клопотання про розгляд справи за її відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі особи, які беруть участь у справі, судовий розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Виходячи з вищевикладеного, суд вважає за можливе розглянути адміністративну справу в порядку письмового провадження.

З'ясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення сторін, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до висновку про задоволення позовних вимог з наступних підстав.

ТОВ "Південенерго" у позовній заяві стверджує про неотримання ним акту камеральної перевірки, проте відповідачем до матеріалів справи залучено копію акту камеральної перевірки №1282/153-24951326 від 25.12.2012р. та копію поштового повідомлення про вручення його позивачу 27.12.2012 року

Як вбачається з матеріалів справи, 25.12.2012 р. ДПІ складено акт №1282/153-24951326 камеральної перевірки даних, задекларованих у податковій звітності з податку на додану вартість за листопад 2012 року, яким встановлено, що ТОВ "Південенерго" не враховано та не відображено у податковій декларації з ПДВ за листопад 2012 року результати камеральної перевірки декларації з ПДВ за жовтень 2012 року, оформлені актом камеральної перевірки від 29.11.2012 р. за №1098/153/24951326, яким встановлено завищення залишку від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду в розмірі 205060,00 грн.

На підставі вказаних висновків ДПІ прийнято податкове повідомлення - рішення від 10 січня 2013 року № 0000011502 про зменшення розміру від'ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 205060,00 грн.

З'ясувавши правові позиції сторін щодо предмету спору, суд встановив, що єдиною підставою для встановлення порушень позивачем податкового законодавства є не врахування ТОВ "Південенерго" при заповнення податкової звітності з ПДВ висновків попередніх перевірок ДПІ щодо встановлення завищення залишку від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

Згідно п. 56.2 ст. 56 Податкового кодексу України у разі коли платник податків вважає, що контролюючий орган неправильно визначив суму грошового зобов'язання або прийняв будь-яке інше рішення, що суперечить законодавству або виходить за межі повноважень контролюючого органу, встановлених Кодексом або іншими законами України, він має право звернутися до контролюючого органу вищого рівня із скаргою про перегляд цього рішення . Відповідно до ст. 56.15 ст. 56 Кодексу скарга, подана із дотриманням строку, зупиняє виконання платником податків грошових зобов'язань (10 днів з дня отримання податкового повідомлення-рішення), визначених у податковому повідомленні-рішенні (рішенні), на строк від дня подання такої скарги до контролюючого органу до дня закінчення процедури адміністративного оскарження. Протягом зазначеного строку податкові вимоги з податку, що оскаржується, не надсилаються, а сума грошового зобов'язання, що оскаржується, вважається неузгодженою.

За приписами п.56.18 ст.56 Податкового кодексу України з урахуванням строків давності платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення-рішення або інше рішення контролюючого органу про нарахування грошового зобов'язання у будь-який момент після отримання такого рішення. При зверненні платника податків до суду з позовом щодо визнання недійсним рішення контролюючого органу податкове зобов'язання вважається неузгодженим до дня набрання судовим рішенням законної сили.

Відповідно до пп. 4.4 розділу 4 Порядку направлення органами державної податкової служби податкових повідомлень-рішень платникам податків, затвердженого наказом ДПА України від 22.12.2010 р. №985 (далі - Порядок № 985), у разі надходження до органу державної податкової служби ухвали суду про порушення провадження у справі за позовом платника податків після закінчення граничного строку сплати, сума грошового зобов'язання, нарахована у картці особового рахунка платника податків, підлягає виведенню з цієї картки до окремого реєстру, де вона міститься до дня набрання судовим рішенням законної сили. Рішення суду (постанови) першої інстанції, якщо інше не встановлено Кодексом адміністративного судочинства України, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. Рішення суду апеляційної інстанції за наслідками перегляду набирають законної сили з моменту проголошення, а якщо їх було прийнято за наслідками розгляду у письмовому провадженні, - через п'ять днів після направлення їх копій особам, які беруть участь у справі, що вважається датою узгодження грошового зобов'язання.

Після закінчення процедури адміністративного оскарження та/або судового оскарження та набрання судовим рішенням законної сили суми узгодженого грошового зобов'язання, та/або зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування, та/або зменшення від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість в автоматичному режимі переносяться з реєстру податкових повідомлень-рішень (окремого реєстру, передбаченого пунктом 4.4 цього розділу) до автоматизованої інформаційної облікової системи органів державної податкової служби. Одночасно структурному підрозділу, що забезпечує адміністрування облікових показників та звітності, передаються паперові виписки з реєстру податкових повідомлень-рішень за день, до яких включається інформація щодо сум узгоджених грошових зобов'язань та інших показників, які переносяться до карток особових рахунків. Зазначені виписки передаються окремо від кожного структурного підрозділу, що складає податкові повідомлення-рішення, за підписом керівника такого структурного підрозділу (п. 4.5 розділу 4 Порядку №985).

Відповідно до п.4.6.7 Порядку заповнення та подання податкової звітності з податку на додану вартість, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 25.11.2011 року № 1492, рядок 21.3 декларації передбачає відображення збільшення або зменшення залишку від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду (рядок 24) за результатами камеральної чи документальної перевірки, проведеної органом державної податкової служби.

Отже, враховуючи вищевказані норми податкового законодавства, суд вважає, що платник податків вносить до рядка 21.3 декларації показники, визначені результатами камеральної чи документальної перевірки лише у разі з їх погодження або за наслідками набуття узгодженості податкових зобов'язань, визначених результатами камеральної чи документальної перевірки, у відповідності з положеннями ст. 56 Податкового кодексу України, в даному випадку це набрання законної сили судового рішення.

З наявних у справі документів судом встановлено наступне.

За результатами камеральної перевірки даних, задекларованих у податковій звітності з податку на додану вартість за жовтень 2012 року ДПІ було встановлено завищення позивачем залишку від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду в розмірі 205060,00 грн., про був складений акт від 29.11.2012 р. за № 1098/153/24951326 та прийнято податкове повідомлення-рішення від 14.12.2012 р. за № 0000243200.

Вказане податкове повідомлення-рішення було оскаржено ТОВ "Південенерго" в судовому порядку, про що свідчить постанова Херсонського окружного адміністративного суду від 29.05.2013 року по справі №821/1459/13-а, якою визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення від 14.12.2012 р. за №0000243200 щодо зменшення залишку від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду в розмірі 205060,00 грн. На день розгляду справи вказане судове рішення не набрало законної сили.

З наявних у справі документів судом встановлено, що сторони не заперечують, що на час подання декларації позивача з ПДВ за листопад 2012 р. та складання ДПІ акту від 25.12.2012 р. №1282/153-24951326 камеральної перевірки даних, задекларованих у податковій звітності з податку на додану вартість за листопад 2012 року не було узгоджено зменшення розміру від'ємного значення суми податку на додану вартість згідно податкового повідомлення-рішення від 14.12.2012 р. за №0000243200, яке предметом судового оскарження по адміністративній справі № 821/1459/13-а.

З огляду на викладене, суд приходить до висновку щодо протиправності податкового повідомлення - рішення від 10 січня 2013 року №0000011502, оскільки встановлені даним рішенням порушення позивача ґрунтуються на неузгоджених податкових зобов'язаннях, визначених попередньою перевіркою відповідача, що не заперечується останнім.

Відповідно до ст. 94 КАС України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України.

Керуючись ст. ст. 94, 122, 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

постановив:

Адміністративний позов задовольнити.

Визнати недійсним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 10 січня 2013 року №0000011502 про зменшення розміру від'ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 205060,00 грн.

Стягнути з Державного бюджету України в особі Державної податкової інспекції у м. Новій Каховці Херсонської області Державної податкової служби на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Південенерго" (ідентифікаційний код 24951326, Херсонська області, м. Нова Каховка, вул. Паризької комуни, буд.6) судові витрати по сплаті судового збору у сумі 2050,60 грн. (дві тисячі п'ятдесят гривень 60 коп.).

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Одеського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подачі апеляційної скарги в 10-денний строк з дня її проголошення. В разі складення постанови у повному обсязі відповідно до ст. 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлений строк. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Суддя Дубровна В.А.

кат. 8.2.1