Рішення № 32893709, 08.08.2013, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08.08.13р. Справа № 904/4420/13 За позовом Колективного (народного) виробничого підприємства "Дніпропетровський комбайновий завод", м. Дніпропетровськ

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Дніпропетровський ливарний завод", м. Дніпропетровськ

про стягнення заборгованості за договором купівлі-продажу в сумі 503 915 грн. 00 коп.

Суддя Красота О.І.

Представники:

від позивача: Данчула К.В. дов. № б/н від 07.02.2013 року;

від відповідача: Чикіньова А.Д. дов. № б/н від 19.11.2012 року;

СУТЬ СПОРУ:

Колективне (народне) виробниче підприємство "Дніпропетровськай комбайновий завод" (далі-Позивач) звернулось до господарського суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Дніпропетровський ливарний завод" (далі-Відповідач) про стягнення заборгованості за договором купівлі-продажу в сумі 503 915 грн. 00 коп. а судових витрат.

Позовні вимоги Позивача обґрунтовані не належним виконанням Відповідачем умов договору № 01/26 від 26.01.2006 року про купівлю-продаж товарів.

08.08.2013 року на адресу суду від Відповідача надійшла заява про визнання позову та відстрочення виконання рішення господарського суду на шість місяців.

В судовому засіданні представник Позивача позовні вимоги підтримав, просив суд їх задовольнити.

Відповідач у судовому засіданні посилаючись на заяву про визнання позову та відстрочення виконання рішення господарського суду на шість місяців позов визнає, просить суд відстрочити його виконання на вказуй період.

Клопотання про здійснення технічної фіксації судового процесу сторонами не подавалось.

В порядку ст. 85 ГПК України, у судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи, вислухавши представника Позивача та Відповідача, оцінивши надані докази в їх сукупності, господарський суд, -

встановив:

26.01.2006 року між Позивачем (далі-Продавець) та Відповідачем (далі-Покупець) було укладено Договір №01/26 (далі-Договір), відповідно до умов якого Продавець зобов'язується продати, а Покупець прийняти та оплатити на наведених умовах товари, найменування, вартість та кількість яких обумовлюються в специфікації, доданої до даного Договору та яка є його невід'ємною частиною. Право власності на товар переходить в день передачі - дата вказана на накладній. (п.п. 1.1, 1.2 Договору).

Сума договору складає - загальну суму доданих до договору специфікацій (п. 2.1 Договору).

Відповідно до пунктів 3.1, 3.3 Договору, оплата здійснюється на розрахунковий рахунок Продавця, зазначений в реквізитах сторін, в національній валюті України на підставі виставленого рахунку рівними частинами протягом трьох місяців з моменту отримання товару.

Згідно з пунктом 4.1 Договору, відвантаження здійснюється протягом 3 днів з моменту підписання Договору.

В період 2006-2007 рр., відповідно до наявних в матеріалах справи специфікацій (а.с. 15, 17, 21, 23, 25, 29, 30, 32, 34) Позивачем Відповідачу було поставлено товар на загальну суму 558 592,00 грн. Отримання Відповідачем товару підтверджується накладними та актами приймання-передачі, які містяться в матеріалах справи (а.с. 12, 16, 20, 22, 24, 26, 27, 31, 33).

Відповідач за поставлений товар розрахувався частково, залишок не сплаченої суми складає суму у розмірі 503 915,00 грн., яку Позивач просить стягнути з Відповідача та з якою також погоджується Відповідач.

Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Стаття 193 ГК України встановлює, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно п.1 ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Нормами статті 530 Цивільного кодексу України, встановлено що, якщо у зобов'язанні встановлено строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

Стаття 598 Цивільного кодексу України встановлює, що зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.

Відповідно до ст.599 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Вважаючи на те, що сторонами не надано суду доказів стосовно погашення вказаної суми заборгованості у розмірі 503 915 грн. 00 коп., згодою Відповідача з наявністю вказаної заборгованості перед Позивачем, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню повністю.

Згідно ст. 49 ГПК України судові витрати по справі покладаються на Відповідача.

Стосовно заяви Відповідача про відстрочення виконання рішення суду, суд не вбачає підстав для її задоволення з огляду на наступне.

Відповідно до ст.. 83 ГПК України, господарський суд, приймаючи рішення, має право (серед іншого) відстрочити або розстрочити виконання рішення.

В рішенні господарського суду, суд у відповідності до вимог ст.. 84 ГПК України, повинен в мотивувальній частині рішення вказати обґрунтування відстрочки або розстрочки виконання рішення. Обґрунтування відстрочки або розстрочки виконання рішення, складається з наявності доказів у відповідності до вимог ст.. ст.. 33, 34 ГПК України, які суд оцінює за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом (ст.. 43 ГПК України).

Таким чином, надання відстрочки рішення суду за наявності відповідних доказів, є саме правом господарського суду.

Заявником (Відповідачем у справі) в обґрунтування відстрочення виконання рішення суду надано докази накладення арешту ДВС на його рахунки та майно на суму 41 999,76 грн. (постанови від 12.04.2013 року), акт ПАТ «ДТЕК Дніпрообленерго» про пломбування обладнання від 05.02.2013 року, постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду по справі № 804/1543/13-а від 21.02.2013 року про стягнення суми у розмірі 47 727,13 грн. та її розстрочення.

Вказані докази суд не вбачає такими, що вказують про наявність достатніх підстав для відстрочення виконання рішення суду на вказаний Відповідачем період (шість місяців), так як ці докази вказують лише на наявність подій відносно Відповідача у лютому та квітні 2013 року, тобто не на час розгляду справи.

Керуючись ст.ст. 4, 32, 33, 36, 43-45, 49, 82-85, 116-117 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Дніпропетровський ливарний завод" (49019, м. Дніпропетровськ, вул. Ударників, 27, р/р 26004050501440 в КБ "Приватбанк", МФО 305299, ЄДРПОУ 33473827) на користь Колективного (народного) виробничого підприємства "Дніпропетровськай комбайновий завод" (49048, м.Дніпропетровськ, а/с 2881, р/р 26001132021001 в КБ "Приватбанк", МФО 305299, ЄДРПОУ 05793181) 503 915 грн. 00 коп. - основного боргу, 10 078 грн. 30 коп. - судового збору.

Наказ видати після набрання судовим рішенням законної сили.

Суддя О.І. Красота

Рішення підписано

09.08.2013р.