Постанова № 32893577, 05.08.2013, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

05 серпня 2013 року 10:12 № 2а-15961/12/2670

За позовомПриватного акціонерного товариства «Автомобільна група «Віпос»ДоДержавної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Києва ДПСпро скасування повідомлення-рішення № 0004862260 від 16.07.2012

Суддя: Кротюк О.В.

Секретар судового засідання: Шевченко Я.В.

Обставини справи:

Приватне акціонерне товариство «Автомобільна група «Віпос» звернулося до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовною заявою до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Києва (у зв'язку з реорганізацією - Державна податкова інспекція у Шевченківському районі м. Києва ДПС) та просить суд скасувати податкове повідомлення-рішення № 0004862260 від 16.07.2012.

Відповідач заперечив проти позовних вимог, з підстав, викладених у письмовому запереченні, долученому до матеріалів справи.

Розглянувши подані позивачем та відповідачем документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

встановив:

Державною податковою інспекцією у Шевченківському районі міста Києва було проведено виїзну позапланову перевірку ПрАТ «Автомобільна група «Віпос» з питань дотримання чинного валютного законодавства України при здійснені операцій по Контракту від 28.10.10№ 2010-215 за період з 01.01.12 по 20.06.12.

За наслідком перевірки було складено акт від 26.06.2012 року № 665/2260/24581332 (далі - Акт перевірки). Актом перевірки зафіксовано висновок перевіряючих про наявність порушення з боку ПрАТ «Автомобільна група «Віпос» відносно положень статті 2 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті», а саме ненадходження товару на загальну суму 551344 дол. США.

На підставі Акту перевірки було винесено оскаржуване податкове повідомлення-рішення від 16 липня 2012 року № 0004862260 (на суму 3418631,0 грн).

Позивач не погоджується з вказаним рішенням, оскільки стверджує про вжиття ним усіх заходів для уникнення порушення та відсутності його вини.

Стаття 161 КАС України встановлює, що під час прийняття постанови суд вирішує, зокрема:

1) чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються;

2) чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження.

У відповідності до положень частини 1 статті 69 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

Згідно положень статті 86 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Ніякі докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Вирішуючи спір по суті, суд виходить з наступного.

У відповідності до положень статті 2 Закону України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті" (№ 185/94-ВР від 23.09.1994, далі - Закон) імпортні операції резидентів, які здійснюються на умовах відстрочення поставки, в разі, коли таке відстрочення перевищує 180 календарних днів з моменту здійснення авансового платежу або виставлення векселя на користь постачальника продукції (робіт, послуг), що імпортується, потребують висновку центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері економічного розвитку.

Порушення резидентами строків, передбачених статтями 1 і 2 цього Закону або встановлених Національним банком України відповідно до статей 1 і 2 цього Закону, тягне за собою стягнення пені за кожний день прострочення у розмірі 0,3 відсотка від суми неодержаної виручки (вартості недопоставленого товару) в іноземній валюті, перерахованої у грошову одиницю України за валютним курсом Національного банку України на день виникнення заборгованості. Загальний розмір нарахованої пені не може перевищувати суми неодержаної виручки (вартості недопоставленого товару) (ст.4 Закону).

Судом з пояснень позивача встановлено, що автомобілі на загальну суму 551344 дол.США (далі - Автомобілі) перетнули митний кордон України, а отже підстави для нарахування пені відсутні. В той же час суд зазначає, що дані обставини не мають жодного відношення до позивача, оскільки згідно рішення Господарського суду міста Києва від 20 липня 2011 року у справі № 5011-66/584-2012 (т.1. а.с.185) позовні вимоги ПрАТ «Автомобільна група «Віпос»» до ТОВ «Автомобільна група «Каділлак, Шевроле» про визнання права власності на Автомобілі та витребування їх з чужого незаконного володіння були відхилені як безпідставні. Вказане рішення залишено без змін постановою Вищого господарського суду України від 19 грудня 2012р. (т.1. а.с. 226).

Оскільки позивачем сплачено відповідну суму коштів за кордон, проте протягом встановлених Законом строків відповідний товар не був поставлений ПрАТ «Автомобільна група «Віпос», що підтверджується відсутністю у позивача належних митних документів на його ім'я про зворотнє, то факт порушення валютного законодавства України суд вважає наявним.

Згідно положень ч. 3 ст.2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:

1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України;

2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано;

3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії);

4) безсторонньо (неупереджено);

5) добросовісно;

6) розсудливо;

7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації;

8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);

9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення;

10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Враховуючи матеріали справи, пояснення сторін, суд вважає, що оскаржуване рішення відповідає вимогам ч.3. ст. 2 КАС України. А відтак підстав для його скасування немає.

У відповідності до положень ст. 42 "Господарського кодексу України" (№ 436-IV від 16.01.2003) підприємництво - це самостійна, ініціативна, систематична, на власний ризик господарська діяльність, що здійснюється суб'єктами господарювання (підприємцями) з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку.

З огляду на це, та враховуючи норми Закону, суд дійшов висновку, що вжиття будь-яких заходів позивачем не нівелює обставини правопорушення та обґрунтованості застосування санкцій. Обставини, які встановлені Законом України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» та звільняють від відповідальності суб'єктів господарювання за порушення строків здійснення розрахунків в іноземній валюті (або імпорту товару за передоплатою) відсутні, а заявлені позивачем у позовній заяві таким нормативно-правовим актом не передбачені.

Згідно частини 2 статті 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідач в силу положень частини 2 статті 71 КАС України спростував покликання позивача і довів відповідність оскаржуваних рішень вимогам ч.3. ст.2 КАС України.

Позивач в силу положень ч.1 ст.71 КАС України повинен довести ті обставини, на яких ґрунтуються його вимоги, проте всупереч вказаній нормі не довів суду належними доказами наявність обставин, що обґрунтовують його позовні вимоги.

Оскільки позовні вимоги задоволенню не підлягають, то судові витрати позивача не відшкодовуються.

Керуючись ст. 9, 71, 159, 163 КАС України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

ПОСТАНОВИВ:

В задоволенні адміністративного позову відмовити.

Постанова набирає законної сили в порядку і строки, встановлені ст. 254 КАС України. Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги в порядку і строки, встановлені ст.186 КАС України.

Суддя О.В. Кротюк

Повний текст постанови виготовлено та підписано 08.08.2013 р.