Постанова № 32893342, 25.06.2013, Миколаївський окружний адміністративний суд

Миколаївський окружний адміністративний суд вул. Заводська, 11, м. Миколаїв, 54001 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Миколаїв

25 червня 2013 року Справа № 814/1620/13-а

Миколаївський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Лісовської Н. В. розглянув в порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовомтовариства з обмеженою відповідальністю "Автомагістраль", вул. Карла Лібкнехта, 7, м. Миколаїв, 54001

доДержавної податкової інспекції у Центральному районі м. Миколаєва Миколаївської обл. Державної податкової служби, вул. Потьомкінська, 24/2, м. Миколаїв, 54000 проскасування податкового повідомлення - рішення від 28.03.2013р. № 0003152220, від 28.03.2013р. № 0003162220, В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до суду з позовом до ДПІ у Центральному районі м. Миколаєва, з урахуванням уточнення позовних вимог,(а.с.66-70) де просив:

- скасувати податкові рішення повідомлення №0008152220 та №0003162220 від 28.03.2013 року;

- визнати протиправними дії ДПІ в частині зазначення перевіряючими в Акті перевірки від 12.03.2013 року неправдивих висновків та відомостей про безтоварність господарських операцій позивача з його контрагентом ТОВ „ Торговий дім „Геліос Трейд" а також про безтоварність господарських операцій контрагента позивача ТОВ „ Торговий дім „Геліос Трейд" з ТОВ „Автомагістраль Південь";

- зобов'язати відповідача виключити з системи автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту у розрізі контрагентів на рівні ДПА України з підсистеми „Податкового блоку" відомості викладені в Акті перевірки щодо відсутності реального здійснення господарських операцій позивача з контрагентом ТОВ „ Торговий дім Геліос Трейд", у перевіряємий період, а також відомості щодо відсутності реального здійснення господарських операцій ТОВ „ Торговий дім Геліос Трейд" з ТОВ „Автомагістраль Південь" у перевіряємий період.

Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що під час проведення планової виїзної перевірки перевіряючи ДПІ дійшли невірних висновків, та неправомірно виклали такі висновки в Акті перевірки, про те що у перевіряємий період укладені між позивачем та його контрагентом ТОВ „ Торговий дім „Геліос Трейд" господарські угоди є безтоварними. На підставі таких хибних висновків відповідач неправомірно виніс оскаржувані рішення повідомлення, які на думку позивача належать скасуванню.

Окрім того, в межах цієї перевірки перевіряючі дійшли висновків про безтоварність господарських угод, укладених між контрагентом позивача ТОВ „Торговий дім „Геліос Трейд" та іншим суб'єктом господарювання ТОВ „Автомагістраль Південь", тобто по ланцюгу. Позивач зазначає, що ДПІ до таких висновків дійшла керуючись виключно припущеннями, які були зроблені на підставі актів інших ДПІ. Документи первинного бухгалтерського обліку відповідачем по цим господарським угодам не досліджувалися. Позивач вважає, що висновки, які викладені в Акті перевірки не відповідають дійсності та крім того, при проведенні перевірки контролюючий орган законодавчо не наділений правом викладати в акті перевірки свої домисли та припущення, у ДПІ відсутнє право визнавати господарські угоди безтоварними, нікчемними, недійсними тощо, а від так такі дії відповідача є протиправними. Окрім того, викладення таких висновків в Акті перевірки тягне як для позивача так й для його контрагентів юридичні наслідки, оскільки ДПІ вносить до системи автоматизованого співставлення „Податковий Блок" відомості, які відображені в Акті перевірки щодо відсутності реального здійснення господарських операцій позивача з контрагентами ТОВ „ Торговий дім Геліос Трейд" та ТОВ „Автомагістраль Південь". Позивач просить суд задовольнити позов в повному об'ємі.

Представник відповідача проти заявленого позову заперечує, надав до суду письмові заперечення, (Том 1 а.с. 71-72) та просить суд відмовити в задоволенні позову.

Представники сторін - від позивача Алексєєнко О.А. від відповідача Федорінській Є.А. в судовому засіданні надали суду клопотання про розгляд справи в порядку письмового провадження.

Відповідно до положень ч. 4 ст. 122 КАС України суд розглядає справу в порядку письмового провадження.

З'ясував фактичні обставини справи, вивчив письмові докази що міститься у матеріалах справи, оцінив викладені представниками сторін правові позиції у минулих судових засіданнях, судом встановлено, що

Державною податковою інспекцією у Центральному районі м. Миколаєва Миколаївської області ДПС (далі по тексту ДПІ) проведено позапланову виїзну перевірку позивача з питань дотримання вимог податкового законодавства з ПДВ за період жовтень - грудень 2010 року та податку на прибуток за 2010 рік щодо відображення правових відносин з контрагентом - постачальником ТОВ „ Торговий дім „Геліос Трейд".

Результати проведеної перевірки викладені в Акті «Про результати документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ «Автомагістраль» (далі по тексту Акт перевірки) № 252/22-200/32884416 від 12.03.2013 р.

В Акті перевірки відповідач виклав свої висновки про відсутність реальності здійснених господарських операцій позивача з ТОВ «Торговий дім «Геліос Трейд» у перевіряємий період.

Підставою для таких висновків став Акт про неможливість проведення зустрічної звірки від 15.08.2012р. №1360/22-5 ДПІ у Приморському районі м. Одеси, в цьому акті перевірки зазначено, що підприємство-контрагент ТОВ «Торговий дім «Геліос Трейд» не знаходиться за юридичною адресою, а як наслідок не надав контролюючому органу в підтвердження «товарності» господарських операцій з позивачем товарно-транспортні накладні та попередні Акти перевірки підприємства-позивача за минулі періоди (а.с 16)

Представник відповідача та самі перевіряючи під час проведення перевірки, не заперечують, (це знайшло своє відображення в акті перевірки ) про те, що у позивача є в наявності всі необхідні документи первинного бухгалтерського обліку, що відповідають вимогам Закону України „Про бухгалтерський облік", які підтверджують товарність господарських угод з ТОВ «Торговий дім «Геліос Трейд», та дають позивачеві право на формування податкового кредиту за рахунок цих господарських угод, а саме: податкові та видаткові накладні, виписки з розрахункових рахунків про оплату товарів та послуг, документи про оприбуткування отриманого товару, акти приймання - передачі. (Том справи 1-4).

Господарські операції позивача з ТОВ «Торговий дім «Геліос Трейд» відображені в податковому та в бухгалтерському обліках позивача у періодах з 2010 по 2012 роки та були неодноразово предметом дослідження перевіряючих ДПІ (під час здійснення попередніх перевірок) та предметом дослідження судом під час розгляду справ у суді. Так в матеріалах справи містяться рішення адміністративних судів: Миколаївського окружного адміністративного суду № 2а-7385/11/1470 від 21.05.2012 року та Ухвала Одеського адміністративного апеляційного суду по цій справі від 13.02.2013 року (рішення суду першої інстанції залишено без змін), де предметом дослідження суду були взаємовідносини між позивачем та ТОВ «Торговий дім «Геліос Трейд» у той самий період по тим самим договорам, що й по даній перевірці.

Оскільки договірні відносини між позивачем та ТОВ «Торговий дім «Геліос Трейд» носять тривалий характер (на протязі 2010-2012 роках виконуються сторонами умови одного договору), судом неодноразово досліджувалися ці взаємовідносини й у інших періодах, про що свідчить рішення МОАС від 05.09.2012 № 2а-3137/12/1470, та Ухвала ОААС від 05.12.2012 року. Під час розгляду справ у суді суди прийшли висновків, що твердження перевіряючих про відсутність реальності господарських операцій між позивачем та ТОВ «Торговий дім «Геліос Трейд» через невідповідність форми заповнення товарно-транспортних накладних, їх відсутності тощо, не може бути підставою для висновків про безтоварність господарської угоди та не є підставою позбавлення підприємства права на формування податкового кредиту за рахунок цих взаємовідносин.

Окрім того в матеріалах спарив міститься довідка про результати проведення позапланової виїзної документальної перевірки ТОВ „Торговий дім „Геліос Трейд" щодо підтвердження взаємовідносин із ТОВ „Автомагістраль" за період жовтень-грудень 2010 року (а.с.140-154). Перевіркою порушень не встановлено, та ДПІ підтвердило товарність господарських операцій у спірному періоді.

З урахуванням положень ст. 69, 72 КАС України суд доходить висновку, що факти, що встановлені судом, а саме факт реального здійснення господарських операцій позивача з ТОВ „Торговий дім „Геліос Трейд" не потребують доказування. А від так, твердження ДПІ, що викладенні в Акті перевірки про безтоварність господарських угод є безпідставними.

На підставі вищевикладеного, винесені податкові рішення повідомлення за результатами проведеної перевірки належать скасуванню.

Окрім того, з урахуванням того, що для висновків, що викладенні в оскаржуваному Акті перевірки ДПІ використовувало Акти попередніх перевірок позивача, достовірно знаючи, що ці результати перевірок оскаржені підприємством в судовому порядку та судом спростовані встановлені ДПІ факти безтоварності угод, судом досліджено необхідність наявності ТТН для формування податкового кредиту, суд приходить висновку, що дії перевіряючих в частині зазначення в Акті перевірки від 12.03.2013 року неправдивих висновків (такі висновки вже визнавалися судом протиправними) та відомостей про безтоварність господарських операцій позивача з його контрагентом ТОВ „ Торговий дім „Геліос Трейд" є протиправними, такими що протиречать положенням ст. 19 Конституції України, ст.20 Податкового Кодексу. Окрім того, такі дії ДПІ штучно створюють передумови нових судових позовів між тими самими сторонами та про той самий предмет, що потиречить головним завданням ДПІ, як контролюючого органу.

Згідно листа Вищого адміністративного суду України від 2.06.11р. № 742/11/13-11, при розгляді справ пов'язаних з правильністю застосування норм податкового Законодавства дослідженню судом підлягають обставини реальності здійснення господарських операцій платника податку, на підставі яких таким платником були сформовані дані податкового обліку та фактичність здійснення господарської операції.

Однак при здійсненні перевірки діяльності позивача відповідач дійшов висновку щодо безтоварності операцій які були здійснені без участі підприємства-позивача, яка є

наступною по ланцюгу (на думку ДПІ) це господарська угода укладена між ТОВ „Торговий дім „Геліос Трейд" та ТОВ «Автомагістраль Південь» на суму ПДВ 8 759 755,03 грн.(а.с. 43)

В попередніх судових засіданнях представник відповідача не заперечував, що первинні документи господарської операції між ТОВ „ Торговий дім „Геліос Трейд" та ТОВ «Автомагістраль Південь» в межах проведеної перевірки не досліджувалися, також представник ДПІ не міг пояснити суду ні визначену суму ПДВ перевіряючими, не повноваження перевіряючих на здійснення перевірки діяльності третіх осіб під час проведення перевірки діяльності позивача.

Судом критично оцінюється позиція відповідача щодо законності здійснення перевіряючими перевірки в межах тих завдань, що були визначені Наказом на перевірку та направленням. Так, відповідно до Наказу на перевірку та направленні перевірка проводилася за період жовтень-грудень 2010 року, однак у висновках акту перевірки зазначено, що перевіркою встановлені порушення за жовтень-грудень 2010 року, за січень 2011 року, за квітень-грудень 2011 рок у, та січень, березень-серпень 2012 року. (а.с.43)

Таким чином суд доходить висновку, що перевіряючі вийшли за межі своїх повноважень та не мали законного права включати до висновків Акту перевірки ті періоди , що не підлягали перевірці в межах даної перевірки.

Згідно ст.13 Закону України «Про державну податкову службу в Україні»№ 509-ХІІ, посадові особи органів державної податкової служби зобов'язані дотримуватись Конституції і законів України, інших нормативних актів, прав та охоронюваних законом інтересів громадян, підприємств, установ, організацій, забезпечувати виконання покладених на органи державної податкової служби функцій та повною мірою використовувати надані їм права.

Право на проведення перевірок органів ДПС визначено п.1 ч.1 ст.11 Закону України № 509-ХІІ. Згідно цієї норми органи державної податкової служби у випадках, в межах компетенції та у порядку, встановлених законами України, мають право здійснювати документальні невиїзні перевірки (на підставі поданих податкових декларацій, звітів та інших документів, пов'язаних з нарахуванням і сплатою податків та зборів (обов'язкових платежів) незалежно від способу їх подачі), а також планові та позапланові виїзні перевірки своєчасності, достовірності, повноти нарахування і сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), додержання валютного законодавства юридичними особами, їх філіями, відділеннями, іншими відокремленими підрозділами, що не мають статусу юридичної особи, а також фізичними особами, які мають статус суб'єктів підприємницької діяльності чи не мають такого статусу, на яких згідно із законами України покладено обов'язок утримувати та/або сплачувати податки і збори (обов'язкові платежі), крім Національного банку України та його установ.

Відповідно до п.п.4, 5, 6 розділу 1 Порядку оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затвердженого наказом ДПА України від 22.12.2010 року № 984 (далі Порядок), акт документальної перевірки повинен містити систематизований виклад виявлених під час перевірки фактів порушень норм податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби.

За результатами документальної перевірки в акті викладаються всі суттєві обставини фінансово-господарської діяльності платника податків, які мають відношення до фактів виявлених порушень податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби.

Факти виявлених порушень податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, викладаються в акті документальної перевірки чітко, об'єктивно та в повній мірі, із посиланням на первинні або інші документи, які зафіксовані в бухгалтерському та податковому обліку, що підтверджують наявність зазначених фактів.

Відповідно до п.5.2. розділу 2 цього Порядку у разі встановлення перевіркою порушень податкового законодавства за кожним відображеним в акті фактом порушення необхідно:

- чітко викласти зміст порушення з посиланням на конкретні пункти і статті законодавчих актів, що порушені платником податків, зазначити період (місяць, квартал, рік) фінансово-господарської діяльності платника податків та господарську операцію, в результаті якої здійснено це порушення, при цьому додати до акта письмові пояснення посадових осіб платника податків або його законних представників щодо встановлених порушень;

- зазначити первинні документи, на підставі яких вчинено записи у податковому та бухгалтерському обліку, навести регістри бухгалтерського обліку, кореспонденцію рахунків операцій та інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків і зборів, та докази, що підтверджують наявність факту порушення;

- у разі відсутності первинних документів або ненадання для перевірки первинних та інших документів, що підтверджують факт порушення, зазначити перелік цих документів;

- у разі відмови посадових осіб платника податків або його законних представників надати копії документів посадовій (службовій) особі органу державної податкової служби така особа складає акт у довільній формі, що засвідчує факт відмови, із зазначенням посади, прізвища, імені, по батькові платника податків (його законного представника) та переліку документів, які йому запропоновано подати, факт про складання такого акта відображається в акті документальної перевірки;

- у разі надання посадовими особами платника податків або його законними представниками посадовим (службовим) особам органу державної податкової служби письмових пояснень щодо встановлених порушень податкового законодавства та/або причин ненадання первинних та інших документів, що підтверджують встановлені порушення, або їх копій факти про надання таких пояснень необхідно відобразити в акті.

Зі спірного акту перевірки суд не вбачає жодного встановленого перевіряючими факту порушення позивачем податкового та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, та будь-яких посилань в обґрунтування висновків перевірки на конкретні пункти і статті законодавчих актів, що порушені платником податків, та первинні або інші документи, які зафіксовані в бухгалтерському та податковому обліку, що підтверджують наявність зазначених фактів.

Також суд наголошує на тому, що у матеріалах справи не містяться докази того, що угоди між позивачем та його контрагентами є нікчемними.

Згідно ч.1 ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Відповідно до ч. З цієї статті у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації.

З урахуванням зазначеного, на підставі встановлених в судовому засіданні фактів, суд доходить висновку, що зазначаючи в Акті перевірки висновки щодо безтоварності господарських операцій між позивачем та ТОВ «Торговий дім «Геліос Трейд», а також зазначаючи в висновках Акту перевірки що господарські угоди укладені між контрагентом позивача ТОВ «Торговий дім «Геліос Трейд» та іншими суб'єктами господарювання ТОВ „Автомагістраль Південь", також носять безтоварний характер, відповідач діяв не на підставі та не у спосіб визначений Законами України. Тобто, викладенні висновки в цій частині Акту перевірки є необґрунтовані та безпідставні, тобто без урахування усіх обставин, що мають значення для вчинення цих дій, а від так заявлені позивачем вимоги про визнання протиправними дій ДПІ в частині зазначення в Акті перевірки неправдивих відомостей про безтоварність господарських операцій позивача з його контрагентом ТОВ «Торговий дім «Геліос Трейд» а також контрагента позивача ТОВ «Торговий дім «Геліос Трейд» з іншими суб'єктами господарювання ТОВ „Автомагістраль Південь"є обґрунтованими та підлягають задоволенню в повному обсязі.

Незважаючи на те, що Акт перевірки не є рішенням органу владних повноважень в розумінні приписів Кодексу Адміністративного судочинства, однак висновки викладені в Акті перевірки, при надісланні відповідачем до системи автоматизованого співставлення „Податковий Блок" мають преюдиціальних характер як для відповідача так й для ДПІ інших районів міста та регіонів України, що створює негативні наслідки для суб'єктів господарювання, окрім того ставить під загрозу ділову репутацію суб'єктів господарювання й позивача, й його контрагентів, суд доходить висновку , що позовні вимоги позивача щодо зобов'язання ДПІ виключити з системи автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту у розрізі контрагентів на рівні ДПА України з підсистеми п.2.19 „Податкового блоку" відомості викладені в Акті перевірки № 252/22-200/32884416 від 12.03.2013року щодо не підтвердження факту реального здійснення господарських операцій з придбання та реалізації товару в частині формування податкового кредиту і податкових зобов'язань між позивачем та ТОВ «Торговий дім «Геліос Трейд», ТОВ „Автомагістраль Південь" за періоди що зазначені в Акті перевірки за жовтень-грудень 2010 року, за січень 2011 року, за квітень-грудень 2011 рок у, та січень, березень-серпень 2012 року, належать задоволенню, оскільки це єдиний спосіб захисту порушеного права позивача у даному випадку.

Згідно з ч.1 ст.69 та ч.1 ст.70 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів, належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування.

Відповідно до ст.86 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

Частиною 2 ст.71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти позову.

В ході розгляду справи позивач довів суду в обставини, на які він посилався в обґрунтування заявлених вимог, а відповідач не надав суду належних доказів на підтвердження правомірності його дій.

Відповідно до ч.1 ст.9 Кодексу адміністративного судочинства України, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

При винесені рішення по адміністративній справі, суд вирішує питання про розподіл витрат відповідно до ст.94 Кодексу адміністративного судочинства України.

З оглядом на лист роз'яснення Вищого Адміністративного суду України від 21.11.11 року № 2135/11/13-11 судовий збір який належить повернення на користь особи яка не є суб'єктом вкладних повноважень, та чиї позовні вимоги задоволені, повернення судового збору з Державного бюджету України повинно проводитися шляхом безспірного списання органами Державної казначейської служби із рахунку суб'єкта владних повноважень-відповідача.

Враховуючи викладене, керуючись ст. 2, 7, 17, 94, 122, 158, 161, 162, 163 Кодексу адміністративного судочинства України, адміністративний суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Позов товариства з обмеженою відповідальністю „Автомагістраль" - задовольнити.

Визнати протиправними дії Державну податкову інспекцію у Центральному районі м. Миколаєва Миколаївської області Державної податкової служби в частині зазначення в Акті перевірки № 252/22-200/32884416 від 12.03.2013 року неправдивих відомостей про не підтвердження факту реального здійснення господарських операцій з придбання та реалізації товару, в частині формування податкового кредиту і податкових зобов'язань між ТОВ „Автомагістраль" та ТОВ «Торговий дім «Геліос Трейд», а також контрагента позивача ТОВ «Торговий дім «Геліос Трейд» з іншими суб'єктами господарювання -ТОВ „Автомагістраль Південь" у періоди за жовтень-грудень 2010 року, за січень 2011 року, за квітень-грудень 2011 рок у, та січень, березень-серпень 2012 року.

Визнати протиправними та скасувати податкові рішення повідомлення №0008152220 та №0003162220 від 28.03.2013 року;

Зобов'язати Державну податкову інспекцію у Центральному районі м. Миколаєва Миколаївської області Державної податкової служби виключити з системи автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту у розрізі контрагентів на рівні ДПА України з підсистеми п.2.19 „Податкового блоку" відомості викладені в Акті перевірки № 252/22-200/32884416 від 12.03.2013 року щодо не підтвердження факту реального здійснення господарських операцій з придбання та реалізації товару , в частині формування податкового кредиту і податкових зобов'язань між ТОВ „Автомагістраль" та ТОВ «Торговий дім «Геліос Трейд» », а також контрагента позивача ТОВ «Торговий дім «Геліос Трейд» з іншими суб'єктами господарювання -ТОВ „Автомагістраль Південь" у періоди за жовтень-грудень 2010 року, за січень 2011 року, за квітень-грудень 2011 рок у, та січень, березень-серпень 2012 року.

Повернути з Державного бюджету України на користь товариства з обмеженою відповідальністю „Автомагістраль" шляхом безспірного списання Державною казначейською службою із рахунку Державної податкової інспекції у Центральному районі м. Миколаєва Миколаївської області Державної податкової служби судовий збір у сумі 2294,00 грн.

Постанова суду першої інстанції набирає чинності з моменту закінчення десятиденного строку на апеляційне оскарження.

Постанова суду може бути оскаржена до Одеського апеляційного Адміністративного суду через Миколаївський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Порядок та строки апеляційного оскарження визначені ст. 186 КАС України.

Суддя Н. В. Лісовська