Постанова № 32893334, 05.08.2013, Рівненський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 817/2580/13-а

05 серпня 2013 року

м. Рівне

Суддя Рівненського окружного адміністративного суду Кравчук Т.О., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовом:

Державної податкової інспекції у м. Рівному Головного управління Міндоходів у Рівненській області

до

Приватного підприємства "Рекламна агенція "Ярмарок"

про

стягнення податкового боргу з рахунків у банках та накладення арешту на кошти та інші цінності платника,

в с т а н о в и в:

До Рівненського окружного адміністративного суду звернулась Державна податкова інспекція у м. Рівному Головного управління Міндоходів у Рівненській області з позовом до Приватного підприємства "Рекламна агенція "Ярмарок" про стягнення податкового боргу платника по податку на додану вартість у сумі 1190,00 грн. з рахунків у банках (податкова вимога від 02.02.2011 року №78) та накладення арешту на кошти та інші цінності платника, що знаходяться в банку:

Рівненська філія Приватбанку м. Рівне, МФО 333391, р/р 26001034706688, р/р 26952060278654, р/р 26007060309954;

Рівненська філія АКБ "Індустріалбанк", МФО 333669, р/р 26009080000389.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що за відповідачем рахується заборгованість за платежем "Податок на додану вартість" у сумі 1190,00 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями, які нараховані відповідачу податковим органом згідно податкових повідомлень рішень від 21.02.2012 року №0024701541 та від 12.06.2012 року №0245381541 винесених на підставі актів камеральних перевірок даних, задекларованих у податковій звітності з податку на додану вартість. За наявною сумою податкового боргу податковим органом виставлено платнику податкову вимогу від 02.02.2011 року №78. На забезпечення виконання податкових зобов’язань податковим органом прийнято рішення від 04.02.2011 року №46 про опис майна в податкову заставу. Актом опису майна від 04.12.2012 року №190 встановлено відсутність майна відповідача, що може бути описано у податкову заставу. Тому, податковий орган, посилаючись на підпункт 20.1.17 пункту 20.1. статті 20 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року №2755-VI, звернувся до суду про стягнення податкової заборгованості відповідача за податком на додану вартість у сумі 1190,00 грн. по штрафних санкціях та щодо накладення арешту на кошти та інші цінності платника, що знаходяться в банку, в межах суми податкового боргу.

Ухвалою від 22.07.2013 року судом відкрито провадження в адміністративній справі, судовий розгляд справи призначено на 05.08.2013 року.

Про дату, час та місце судового розгляду сторони були повідомлені належним чином.

У призначений день і час сторони до суду не з’явились.

Позивач заявив клопотання про розгляд справи без участі його представника, про що зазначив у позовній заяві.

Відповідач до суду не з’явився, про причини неявки суд не повідомив. Судову повістку отримав 26.07.2013 року представник відповідача, що підтверджується наявним в матеріалах справи корінцем рекомендованого поштового відправлення №3301305008606.

На підставі частини шостої статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України, ухвалою від 05.08.2013 року суд ухвалив про розгляд справи за відсутності представників сторін у порядку письмового провадження.

Відповідач відзиву на позовну заяву, заперечень проти позову, будь-яких пояснень, заяв чи клопотань до суду не надіслав. За таких обставин справа розглядалась судом за наявними в ній матеріалами і доказами.

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню з таких підстав.

Судом встановлено, що Приватне підприємство "Рекламна агенція "Ярмарок" зареєстроване як юридична особа виконавчим комітетом Рівненської міської ради 24.09.2005 року, перебуває на податковому обліку в Державній податковій інспекції у м. Рівному.

У лютому 2012 року посадовими особами Державної податкової інспекції у м. Рівному була проведена камеральна перевірка даних, задекларованих у податковій звітності з податку на додану вартість відповідача, за результатами якої складено акт від 21.02.2012 року №48.

За результатами перевірки було встановлено несвоєчасне подання податкової звітності з податку на додану вартість за січень 2012 року.

На підставі акта перевірки відповідно до підпункту 54.3.2 пункту 54.3 статті 54 та пункту 120.1. статті 120 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року №2755-VI податковим органом прийнято податкове повідомлення-рішення від 21.02.2012 року №0024701541, яким відповідачу збільшено суму грошового зобов’язання з податку на додану вартість на суму 170,00 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями.

У червні 2012 року посадовими особами Державної податкової інспекції у м. Рівному була проведена камеральна перевірка даних, задекларованих у податковій звітності з податку на додану вартість відповідача, за результатами якої складено акт від 08.06.2012 року №127/15-200/33510748.

За результатами перевірки було встановлено неподання податкової звітності з податку на додану вартість за квітень 2012 року.

На підставі акта перевірки відповідно до підпункту 54.3.2 пункту 54.3 статті 54 та пункту 120.1. статті 120 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року №2755-VI податковим органом прийнято податкове повідомлення-рішення від 12.06.2012 року №0245381541, яким відповідачу збільшено суму грошового зобов’язання з податку на додану вартість на суму 1020,00 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями.

02.02.2011 року позивачем було виставлено податкову вимогу №78, яку надіслано платнику рекомендованим листом з повідомленням про вручення 07.02.2011 року, яке вручене уповноваженому представнику відповідача 18.02.2011 року з відповідною відміткою установи зв’язку.

Актом від 04.12.2012 року №190 податковим керуючим підтверджено відсутність на день складення акта майна, що може бути описано у податкову заставу.

Відтак, податковий орган звернувся до суду з адміністративним позовом про стягнення суми податкового боргу та накладення арешту на кошти та інші цінності платника, що знаходяться у банку.

Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між позивачем та відповідачем, суд зазначає наступне.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулюється нормами Податкового кодексу України від 02.12.2010 року №2755-VI.

Відповідно до пункту 57.3. статті 57 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року №2755-VI у разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1- 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.

Днем узгодження грошового зобов'язання платника податків згідно пункту 56.17. статті 57 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року №2755-VI є день закінчення процедури адміністративного оскарження, яким є, зокрема, день, наступний за останнім днем строку, передбаченого для подання скарги на податкове повідомлення-рішення або будь-яке інше рішення відповідного контролюючого органу у разі, коли така скарга не була подана у зазначений строк (підпункт 56.17.1. пункту 56.17. статті 56 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року №2755-VI).

Підпунктом 14.1.175. пункту 14.1. статті 14 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року №2755-VI визначено податковий борг як суму узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

Згідно з пунктом 59.1. статті 59 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року №2755-VI у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Пунктом 59.5. статті 59 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року №2755-VI передбачено, що у разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення.

У разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається).

Відповідно до пункту 58.3. статті 58 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року №2755-VI податкове повідомлення-рішення вважається надісланим (врученим) платнику податків, якщо його передано посадовій особі такого платника податків під розписку або надіслано листом з повідомленням про вручення.

З матеріалів справи вбачається, що податкова вимога від 02.02.2011 року №78 вважається врученою відповідачу належним чином.

Згідно пункту 88.1. статті 88 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року №2755-VI з метою забезпечення виконання платником податків своїх обов'язків, визначених цим Кодексом, майно платника податків, який має податковий борг, передається у податкову заставу.

У разі несплати у строки, встановлені цим Кодексом, суми грошового зобов'язання, самостійно визначеної контролюючим органом, право податкової застави виникає з дня виникнення податкового боргу (пункт 89.1 статті 89 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року №2755-VI).

Згідно пункту 89.3. статті 89 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року №2755-VI майно, на яке поширюється право податкової застави, оформлюється актом опису. До акта опису включається ліквідне майно, яке можливо використати як джерело погашення податкового боргу. Опис майна у податкову заставу здійснюється на підставі рішення керівника органу державної податкової служби, яке пред'являється платнику податків, що має податковий борг.

Акт опису майна, на яке поширюється право податкової застави, складається податковим керуючим у порядку та за формою, що затверджені центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної фінансової політики.

Відповідно до підпункту 20.1.17. пункту 20.1. статті 20 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року №2755-VI органи державної податкової служби мають право звертатися до суду щодо накладення арешту на кошти та інші цінності такого платника податків, що знаходяться в банку, у разі, якщо у платника податків, який має податковий борг, відсутнє майно та/або його балансова вартість менша суми податкового боргу, та/або таке майно не може бути джерелом погашення податкового боргу.

Згідно з підпунктом 20.1.18. пункту 20.1. статті 20 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року №2755-VI органи державної податкової служби мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму податкового боргу або його частини.

Наявність податкового боргу встановлена та підтверджена наявними матеріалами справи, а відсутність відповідного майна, яке можливо використати як джерело погашення податкового боргу та передати у податкову заставу, встановлено актом від 04.12.2012 року №190, складеного податковим керуючим, копія якого наявна в матеріалах справи.

З огляду на викладене, суд вважає вимоги позивача правомірними і обґрунтованими, а позов таким, що підлягає задоволенню.

Відповідно до частини другої статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони - суб’єкта владних повноважень, суд присуджує з іншої сторони всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати, пов’язані із залученням свідків та проведенням судових експертиз. Позивач не надав суду доказів понесення ним судових витрат, тому підстави для присудження на його користь судових витрат відсутні.

Керуючись статтями 11, 14, 70, 71, 72, 86, 94, 159 - 163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

п о с т а н о в и в:

Адміністративний позов задовольнити.

Стягнути з Приватного підприємства "Рекламна агенція "Ярмарок" (33028, Рівненська обл., місто Рівне, майдан Незалежності, будинок 3, ідентифікаційний код 33510748) до Державного бюджету податкову заборгованість по податку на додану вартість у сумі 1190,00 грн. (одна тисяча сто дев’яносто гривень 00 коп.).

Накласти арешт на кошти та інші цінності на загальну суму 1190,00 грн., що належать платнику – Приватному підприємству "Рекламна агенція "Ярмарок" (33028, Рівненська обл., місто Рівне, майдан Незалежності, будинок 3, ідентифікаційний код 33510748) та знаходяться в банку: Рівненська філія Приватбанку м. Рівне, МФО 333391, р/р 26001034706688, р/р 26952060278654, р/р 26007060309954; Рівненська філія АКБ "Індустріалбанк", МФО 333669, р/р 26009080000389.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано в установлені строки. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга на постанову суду подається до Житомирського апеляційного адміністративного суду через Рівненський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі проголошення лише вступної та резолютивної частини постанови або прийняття постанови у письмовому провадженні, - протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя Кравчук Т.О.