Постанова № 32893286, 07.08.2013, Полтавський окружний адміністративний суд

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 серпня 2013 року м. ПолтаваСправа № 816/4413/13-а

Полтавський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Супруна Є.Б.,

при секретарі - Дубовик О.І.,

за участю представника позивача - Васильченка Д.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом Публічного акціонерного товариства "Автокразбанк" до Відділу державної виконавчої служби Хорольського районного управління юстиції Полтавської області, третя особа: ОСОБА_2 про визнання протиправною та скасування постанови, зобов'язання вчинити дії, -

В С Т А Н О В И В:

23 липня 2013 року Публічне акціонерне товариство "Автокразбанк" (далі - ПАТ "Автокразбанк", Банк) звернулося до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Відділу державної виконавчої служби Хорольського районного управління юстиції Полтавської області (далі - ВДВС Хорольського РУЮ, відповідач), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - ОСОБА_2 про визнання протиправною та скасування постанови начальника ВДВС Хорольського РУЮ про відкриття виконавчого провадження від 03.05.2013 ВП №32424612 в частині накладення арешту на предмет застави та оголошення заборони на його відчуження, а також зняття арешту з рухомого майна, а саме: автомобіль марки Honda модель Accord, 2006 року випуску, шасі (кузов, рама) НОМЕР_2, державний номерний знак НОМЕР_1, що належить ОСОБА_2.

Мотивуючи свої вимоги позивач стверджує, що з метою забезпечення виконання умов договору про надання споживчого кредиту, укладеного між Банком та ОСОБА_2, був укладений договір про заставу, предметом якого є автомобіль марки Honda модель Accord, 2006 року виготовлення, шасі (кузов, рама) НОМЕР_2, державний номерний знак НОМЕР_1, що належить ОСОБА_2. У зв'язку із виникненням заборгованості за договором про надання споживчого кредиту Банк звернувся до суду з позовом про стягнення з ОСОБА_2 заборгованості за рахунок заставленого майна. Заочним рішенням Хорольського районного суду Полтавської області від 25.06.2013 позовні вимоги Банку задоволено та стягнуто з ОСОБА_2 заборгованість за договором про надання споживчого кредиту за рахунок заставленого майна, шляхом надання Банку права власності на предмет застави, а саме: автомобіль марки Honda модель Accord, 2006 року випуску, шасі (кузов, рама) НОМЕР_2, державний номерний знак НОМЕР_1.

В ході оформлення права власності на транспортний засіб позивач дізнався, що постановою ВДВС Хорольського РУЮ від 03.05.2012 про відкриття виконавчого провадження було накладено арешт на все майно, що належить боржнику (ОСОБА_2.), у зв'язку з чим Банк позбавлений у передбачений законом спосіб здійснювати право власності на набуте майно.

У зв'язку з цим позивач вважає, що дії відповідача, пов'язані з винесенням даної постанови в частині накладення арешту на предмет застави, суперечать положенням ст. 54 Закону України "Про виконавче провадження", ст.ст. 1, 3 Закону України "Про заставу" та просить суд позов задовольнити.

У судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги, просив позов задовольнити.

Відповідач явку уповноваженого представника у судове засідання не забезпечив. У надісланих до суду запереченнях на позовну заяву просив у задоволенні позову відмовити з тих підстав, що дії державного виконавця та всі рішення, прийняті в рамках виконавчого провадження №32424612, повністю узгоджуються з приписами Закону України "Про виконавче провадження". При цьому зазначив, що в даному випадку можливим є лише зняття арешту виключно з автомобіля, що перебуває в заставі ПАТ "Автокразбанк" на підставі відповідного рішення суду в порядку ст. 60 Закону України "Про виконавче провадження".

Третя особа ОСОБА_2 у судові засідання не прибув, причини неявки суду не повідомив, про час та місце розгляду справі інформований належним чином.

З урахуванням приписів статті 181 Кодексу адміністративного судочинства України суд вважає за можливе здійснити розгляд і вирішення справи за даної явки сторін.

Заслухавши пояснення представника позивача, ознайомившись із запереченнями відповідача, дослідивши залучені до матеріалів справи та зібрані судом письмові докази, застосувавши до спірних правовідносин відповідні норми матеріального та процесуального права, суд приходить до наступних висновків.

З матеріалів справи суд встановив, що 28.03.2008 між Відкритим акціонерним товариством "Акціонерний комерційний банк "Автокразбанк" (нині - ПАТ "Автокразбанк") та ОСОБА_2 було укладено договір про надання споживчого кредиту №120/К5-USD, за яким ОСОБА_2 отримав грошові кошти у розмірі 24 492,00 доларів США зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 14,5% з кінцевим терміном повернення кредиту 27.03.2013 (а.с. 18-19).

В забезпечення своєчасного та належного виконання зобов'язань за договором про надання споживчого кредиту від 28.03.2008 №120/К5-USD між ВАТ "АКБ "Автокразбанк" та ОСОБА_2 було також укладено договір про заставу №120/К5-З від 28.03.2008, який посвідчений приватним нотаріусом Кременчуцького міського нотаріального округу ОСОБА_3 та зареєстрований в реєстрі за №5778 (а.с. 22). Предметом застави, відповідно п. 1.2 договору застави, є автомобіль марки Honda модель Accord, 2006 року виготовлення, шасі (кузов, рама) НОМЕР_2, державний номерний знак НОМЕР_1, що належить ОСОБА_2 на підставі свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_3 від 28.03.2008.

На підставі укладеного договору про заставу приватний нотаріус 28.03.2008 вніс обтяження на предмет застави до Єдиного державного реєстру обтяжень рухомого майна за №6900537, що підтверджується витягом №41217157 від 12.07.2013 (а.с. 9-11).

У зв'язку із виникненням заборгованості за договором про надання споживчого кредиту, Банк звернувся до суду з позовом про стягнення заборгованості за рахунок заставленого майна.

25.06.2012 заочним рішенням Хорольського районного суду Полтавської області по справі №2-498/11/1628 позовні вимоги ПАТ "Автокразбанк" задоволено повністю. В задоволенні зустрічного позову ОСОБА_2 до ПАТ "Автокразбанк" про визнання договору про надання споживчого кредиту від 28.03.2008 №120/К5-USD та визнання недійсною додаткової угоди №1 від 25.09.2008 відмовлено за безпідставністю (а.с. 13-16).

Вказаним судовим рішенням стягнуто з ОСОБА_2 на користь ПАТ "Автокразбанк" заборгованість за договором про надання споживчого кредиту від 28.03.2008 №120/К5-USD у розмірі 13 473,22 доларів США, що по курсу НБУ становить 107 649,68 грн. та 59 407,17 грн. за рахунок заставленого майна, а саме: автомобіля марки Honda модель Accord, 2006 року випуску, шасі (кузов, рама) НОМЕР_2, державний номерний знак НОМЕР_1, що належить ОСОБА_2 на підставі свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_3 від 28.03.2008 шляхом надання ПАТ "Автокразбанк" права власності на вказаний транспортний засіб. Зобов'язано Семенівський ВРЕР при УМВС України в Полтавській області зняти з реєстрації вказаний автомобіль та зобов'язано Кременчуцький МРЕВ ДАІ УМВС України в Полтавській області зареєструвати за ПАТ "Автокразбанк" право власності на транспортний засіб.

В ході оформлення права власності позивач із витягу з Державного реєстру обтяжень рухомого майна від 12.07.2013 дізнався, що постановою ВДВС Хорольського РУЮ від 03.05.2012 було накладено арешт на все майно боржника та оголошено заборону на його відчуження.

Так, з наданих відповідачем пояснень та матеріалів виконавчого провадження №32424612 суд встановив, що, дійсно, за заявою ПАТ "Ерсте Банк" постановою начальника ВДВС Хорольського РУЮ від 03.05.2012 було відкрито виконавче провадження з примусового виконання виконавчого листа №2604/2529, виданого Дніпровським районним судом м. Києва 13.04.2012, про стягнення з ОСОБА_2 боргу в сумі 264 518,59 грн. Цією ж постановою накладено арешт на все майно, що належить боржнику ОСОБА_2 та оголошено заборону на його відчуження (а.с. 47).

У зв'язку з цим реєстратор Полтавської філії ДП "Інформаційний центр" 03.05.2012 вніс до Державного реєстру обтяжень рухомого майна запис за №12459809 про публічне обтяження у вигляді арешту рухомого майна, що підтверджується витягом №41217157 від 12.07.2013 (а.с. 9-11).

Позивач, не погоджуючись із накладенням арешту на майно ОСОБА_2, яке перебуває у заставі Банку, а саме: автомобіль марки Honda модель Accord, 2006 року виготовлення, шасі (кузов, рама) НОМЕР_2, державний номерний знак НОМЕР_1, оскаржив вищевказану постанову державного виконавця до суду.

Відповідно до частини третьої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони, зокрема на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Надаючи оцінку оскаржуваній постанові державного виконавця, суд виходить з наступного.

Згідно зі статтею 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'я зані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до положень статті 25 Закону України від 21.04.1999 №606-XIV "Про виконавче провадження" (далі - Закон №606-XIV) державний виконавець зобов'язаний прийняти до виконання виконавчий документ і відкрити виконавче провадження, якщо не закінчився строк пред'явлення такого документа до виконання, він відповідає вимогам, передбаченим цим Законом, і пред'явлений до виконання до відповідного органу державної виконавчої служби. Державний виконавець протягом трьох робочих днів з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження. У постанові державний виконавець вказує про необхідність боржнику самостійно виконати рішення у строк до семи днів з моменту винесення постанови (у разі виконання рішення про примусове виселення боржника - у строк до п'ятнадцяти днів) та зазначає, що у разі ненадання боржником документального підтвердження виконання рішення буде розпочате примусове виконання цього рішення із стягненням з боржника виконавчого збору і витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій, передбачених цим Законом. За заявою стягувача державний виконавець одночасно з винесенням постанови про відкриття виконавчого провадження може накласти арешт на майно та кошти боржника, про що виноситься відповідна постанова.

Згідно з пунктом 1 частини першої статті 19 Закону №606-XIV державний виконавець відкриває виконавче провадження на підставі виконавчого документа, зазначеного в статті 17 цього Закону за заявою стягувача або його представника про примусове виконання рішення.

На виконання приписів наведених норм постановою начальника ВДВС Хорольського РУЮ від 03.05.2012 було відкрито виконавче провадження з примусового виконання виконавчого листа №2604/2529, виданого Дніпровським районним судом м. Києва 13.04.2012, про стягнення з ОСОБА_2 боргу в сумі 264 518,59 грн., про що зазначалося вище. Цією ж постановою накладено арешт на все майно, що належить боржнику ОСОБА_2 та оголошено заборону на його відчуження (а.с. 47).

З урахуванням обставин винесення постанови про відкриття виконавчого провадження та приписів норм Закону №606-XIV суд приходить до висновку про правомірність постанови та дій державного виконавця, у зв'язку з чим вимога позивача про визнання протиправною та скасування постанови ВДВС Хорольського РУЮ від 03.05.2012 задоволенню не підлягає.

В той же час приписами статті 54 Закону №606-XIV передбачено, що звернення стягнення на заставлене майно в порядку примусового виконання допускається за виконавчими документами для задоволення вимог стягувача-заставодержателя.

У разі якщо коштів, що надійшли від реалізації заставленого майна, недостатньо для задоволення вимог стягувача-заставодержателя за виконавчим документом, на підставі якого звернуто стягнення на заставлене майно, такий документ повертається стягувачу-заставодержателю в порядку, встановленому пунктом 8 частини першої статті 47 цього Закону.

Для задоволення вимог стягувачів, які не є заставодержателями, стягнення на заставлене майно боржника може бути звернуто у разі:

- виникнення права застави після винесення судом рішення про стягнення з боржника коштів;

- якщо вартість предмета застави перевищує розмір заборгованості боржника заставодержателю.

Про звернення стягнення на заставлене майно для задоволення вимог стягувачів, які не є заставодержателями, державний виконавець повідомляє заставодержателю не пізніше наступного дня після накладення арешту на майно або якщо йому стало відомо, що арештоване майно боржника перебуває в заставі, та роз'яснює заставодержателю право на звернення до суду з позовом про зняття арешту із заставленого майна.

Як встановлено судом, право застави за договором №120/К5-З від 28.03.2008 зареєстроване в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна 28.03.2008 за №6900537, що підтверджується витягом №41217157 від 12.07.2013, та в силу статті 12 Закону України "Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень" є чинним у відносинах з третіми особами.

Відповідно до частини статті 1 Закону України від 02.10.1992 № 2654-XII "Про заставу" застава - це спосіб забезпечення зобов'язань, якщо інше не встановлено законом. В силу застави кредитор (заставодержатель) має право в разі невиконання боржником (заставодавцем) забезпеченого заставою зобов'язання одержати задоволення з вартості заставленого майна переважно перед іншими кредиторами.

Статтею 14 Закону України "Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень" визначено, що якщо інше не встановлено цим Законом, зареєстроване обтяження має вищий пріоритет над незареєстрованими обтяженнями. Пріоритет зареєстрованих обтяжень визначається у черговості їх реєстрації, за винятками, встановленими цим Законом. Обтяжувачі, які зареєстрували обтяження одного і того ж рухомого майна одночасно, мають рівні права на задоволення своїх вимог. Обтяжувач з вищим пріоритетом має переважне право на звернення стягнення на предмет обтяження.

З витягу з Державного реєстру обтяжень рухомого майна №41217157 від 12.07.2013 видно, що приватне обтяження спірного рухомого майна на підставі договору про заставу №120/К5-З від 28.03.2008 зареєстроване 28.03.2008, тоді як арешт на все майно ОСОБА_2 накладено постановою державного виконавця від 03.05.2012, тобто пізніше реєстрації застави.

Враховуючи викладене та зважаючи на черговість зазначених вище обтяжень, суд дійшов до висновку, що позивач, як обтяжувач з вищим пріоритетом, володіє переважним правом на отримання задоволення своїх вимог щодо одного й того ж рухомого майна.

Враховуючи викладені обставини слід зазначити, що предмет договору застави не відноситься до складу майна, на яке може бути звернуто стягнення для задоволення вимог третіх осіб, право на майнові вимоги в яких виникло після реєстрації обтяження за договором застави.

Відповідно до положень статті 60 Закону №606-XIV особа, яка вважає, що майно, на яке накладено арешт, належить їй, а не боржникові, може звернутися до суду з позовом про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту. У разі прийняття судом рішення про зняття арешту з майна арешт з майна знімається за постановою державного виконавця не пізніше наступного дня, коли йому стало відомо про такі обставини. Копія постанови про зняття арешту з майна надсилається боржнику та органу (установі), якому була надіслана для виконання постанова про накладення арешту на майно боржника.

У зв'язку з цим вимога позивача щодо зняття арешту з предмету застави - автомобіля марки Honda модель Accord, 2006 року виготовлення, шасі (кузов, рама) НОМЕР_2, державний номерний знак НОМЕР_1 є обґрунтованою та підлягає задоволенню.

Таким чином, позов належить задовольнити частково.

Відповідно до ч. 3 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо адміністративний позов задоволено частково, судові витрати, здійснені позивачем, присуджуються йому відповідно до задоволених вимог.

На підставі викладеного, керуючись статтями 7-11, 71, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов задовольнити частково.

Зняти арешт з автомобіля марки Honda модель Accord, 2006 року виготовлення, шасі (кузов, рама) НОМЕР_4, державний номерний знак НОМЕР_1, накладений постановою начальника Відділу державної виконавчої служби Хорольського районного управління юстиції Полтавської області від 03.05.2013 ВП №32424612.

В решті позову відмовити.

Стягнути з Державного бюджету України в особі Відділу державної виконавчої служби Хорольського районного управління юстиції Полтавської області на користь Публічного акціонерного товариства "Автокразбанк" (вул. Київська, 8, м. Кременчук, Полтавська область, ідентифікаційний код 20046323) частину грошових витрат пов'язаних зі сплатою судового збору у розмірі 17 грн. 00 коп.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Полтавський окружний адміністративний суд шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня отримання копії постанови з одночасним поданням її копії до суду апеляційної інстанції.

Повний текст постанови виготовлено 09.08.2013.

Суддя Є.Б. Супрун