Постанова № 32893282, 06.08.2013, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД 79018, м. Львів, вул. Чоловського, 2; e-mail: inbox@adm.lv.court.gov.ua; тел.: (032)-261-58-10 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

06 серпня 2013 року № 813/2644/13-а

Львівський окружний адміністративний суд в складі :

головуючого - судді Кухар Н.А.

секретар судового засідання Самборська Ю.М.

за участю:

представників позивача - Бойко М.С., Лешківець О.М.

представника відповідача -Кельбас Р.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Львові адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Кварталбуд» до Державної податкової інспекції у Франківському районі м.Львова Львівської області Державної податкової служби, третя особа - Товариство з обмеженою відповідальністю «Катерпіллар Файненшл Україна» про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

встановив:

Львівським окружним адміністративним судом отримано позовну заяву, в якій позивач просить визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення ДПІ у Франківському районі м.Львова Львівської області Державної податкової служби № 0003062320 від 10.12.2012 року.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що йому на підставі оскаржуваного податкового повідомлення-рішення нараховано зобов'язання за платежами 582652,86 грн. (основний платіж) та 290826,42 грн. (штрафні санкції) внаслідок порушення п.п. «а» п.185.1 ст.185, п.201.10 ст.201, п.11 підрозділу 2 розділу ХХ Перехідних положень Податкового кодексу України. Підставою для донарахування податкового зобов'язання з податку на додану вартість та застосування штрафних санкцій стало встановлення податковим органом передачі позивачем ТзОВ «Катерпіллар Файненшл Україна» чотирьох екскаваторів Катерпіллар в порядку дострокового повернення предметів лізингу. Зазначає, що він жодних опрацій з приводу повернення техніки не здійснював та жодних актів про повернення техніки, які є предметом договорів фінансового лізингу не підписував. Вважає, що твердження податкового органу про заниження позивачем податку на додану вартість суперечать дійсним обставинам справи, а тому прийняте відповідачем податкове повідомлення-рішення підлягає скасуванню.

Відповідач подав заперечення на позов в якому зазначає, що між позивачем та ТзОВ «Катерпіллар Файненшл Україна» укладено ряд договорів фінансового лізингу. Однак, у зв'язку з тим, що позивач припинив сплачувати лізингові платежі та допустив заборгованість по їх сплаті ТзОВ «Катерпіллар Файненшл Україна» відмовилося від виконання договорів фінансового лізингу та вжив заходів, щодо повернення майна. У зв'язку з тим, що товарно-матеріальні цінності були повернуті ТзОВ «Катерпіллар Файненшл Україна», то така операція згідно з вимогами податкового законодавства є об'єктом оподаткування. Просив відмовити позивачу в задоволенні позовних вимог.

Представники позивача, в судовому засіданні, позовні вимоги підтримали, послалися на підстави викладені в позовній заяві, додали, що у липні 2012 року повернення техніки не здійснювалось.

Представник відповідача, в судовому засіданні, проти позову заперечив, просив відмовити в його задоволенні з підстав викладених в письмовому запереченні проти позову.

Заслухавши пояснення сторін, дослідивши подані документи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступні обставини справи та надав їм правову оцінку.

Працівниками Державної податкової інспекції у Франківському районі м.Львова Львівської області Державної податкової служби проведено планову виїзну перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю "Кварталбуд" з питань господарських відносин з ТзОВ «Катерпіллар Файненшл Україна» за період з 01.07.2010 року по 30.09.2012 року за результатами якої складено Акт перевірки № 1967/22-10/35431993 від 26.11.2012 року.

Згідно з актом, в ході перевірки встановлено порушення п.п. «а» п.185.1 ст.185, п.201.10 ст.201, п.11 підрозділу 2 розділу ХХ Перехідних положень Податкового кодексу України, що призвело до заниження податку на додану вартість на загальну суму 581652,85 грн., в тому числі за липень 2012 року на суму 581652,85 грн.

На підставі акта перевірки відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення від 10.12.2012 року № 0003062320, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість за основним платежем у розмірі 581652,85 грн. та за штрафними санкціями у розмірі 290826,42 грн.

При проведенні перевірки податковим органом встановлено, що між Товариством з обмеженою відповідальністю «Кварталбуд» (лізингоодержувач) та ТзОВ «Катерпіллар Файненшл Україна» (лізингодавець) укладено ряд договорів фінансового лізингу від 24.06.2010 року № UA 12L-10-01, від 24.06.2010 № UA12L-10-02, від 14.07.2010 № UA 12L-10-06, від 03.08.2010 UA 12L-10-07. На виконання вищезазначених договорів лізингодавець відповідно до актів приймання - передачі обладнання передав лізингоодержувачу техніку - екскаватори в кількості чотири одиниці.

Позивач з січня 2012 року припинив оплату лізингових платежів та допустив заборгованість по їх сплаті, у зв'язку з чим лізингодавець відмовився від виконання договорів фінансового лізингу та вжив заходів щодо повернення майна на підставі виконавчих написів нотаріуса, які в подальшому скеровувались до відділу примусового виконання рішень управління Державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Львівській області.

У зв'язку з достроковим припиненням договору фінансового лізингу податковим органом донараховано позивачу податкове зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 872479,27 грн.

При цьому, відповідач зазначає, що передача майна відповідно до договору лізингу відбулось 25.07.2012 року на підставі Акту прийому-передачі екскаваторів від 25.07.2012 року.

Відповідно до п.1.5.2 Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої Наказам Міністерства юстиції № 512/5 від 02.04.2012р. акт - документ, що підтверджує певні встановлені факти або події:

а) текст акта складається з реквізитів виконавчого документа із зазначенням суті проведених дій; за зведеним виконавчим провадженням - повного найменування (прізвища, імені та по батькові) боржника та дати об'єднання виконавчих проваджень у зведене, а також вступної і констатуючої частин. У вступній частині зазначаються назва акта, дата і місце його складання, посада, прізвище, ім'я, по батькові державного виконавця, підстава для складання акта, перелічуються особи, що були присутні під час його складання, із зазначенням їхнього статусу у виконавчому провадженні, місця проживання (місцезнаходження), посад, інших наявних даних, зазначається кількість аркушів, на яких складено акт;

б) у констатуючій частині викладаються мета і завдання складання акта, суть і характер проведених виконавчих дій, встановлені факти, події, а також у разі потреби висновки і пропозиції;

в) у кінці акта (перед підписами) зазначаються відомості про кількість примірників акта та кому вони надаються (надсилаються);

г) акт підписується всіма особами, які брали участь у його складанні. У разі відмови від підписання сторін чи інших осіб, що були присутні при складанні акта, про це робиться відмітка в акті. Відмітка "від підпису відмовився" проставляється напроти імені особи, яка відмовилася від підпису, та засвідчується підписами інших осіб, які були присутніми під час складання акта;

ґ) до акта можуть вноситись також інші відомості, визначені Законом, цією Інструкцією та іншими нормативно-правовими актами.

Як вбачається з Акту прийому-передачі екскаваторів від 25.07.2012 року він не відповідає вищезазначеним вимогам, оскільки не містить інформації передбаченої п.1.5.2 Інструкції з організації примусового виконання рішень та не має відповідних реквізитів.

Згідно п. 138.2 ст.138 Податкового Кодексу України від 02.12.2010 року № 2755-УІ-витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Статтею 2 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" зазначено, що сфера дії Закону поширюється на всіх юридичних осіб створених відповідно до законодавства України, незалежно від їх організаційно-правових форм і форм власності, які зобов'язані вести бухгалтерський облік та подавати фінансову звітність згідно з законодавством.

Виходячи з вимог п.2, ст.З цього ж Закону України бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

За приписами п.201.8. ст.208 Податкового кодексу України право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку в порядку, передбаченому статтею 183 цього Кодексу.

Податкова накладна як звітний податковий документ, є підставою для включення покупцем в податковому обліку до податкового кредиту сум податку на додану вартість, сплачених (нарахованих) у зв'язку з придбанням товарів (робіт, послуг), що підлягають використанню в його оподатковуваних операціях, має юридичне значення при обов'язковій умові нарахування податку та виписування податкової накладної особою, яка зареєстрована як платник податку на додану вартість в порядку, встановленому статтею 183 Податкового кодексу України.

Відповідно до п.187.1 ст.187 Податкового кодексу України датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку; б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

Згідно оборотно-сальдової відомості по рахунку 107 за 01.07.2012 - 30.11.2012 р. вказані екскаватори знаходилися на балансі позивача.

Таким чином, враховуючи вищенаведене, суд приходить до переконання про відсутність факту передачі позивачем майна на користь ТзОВ «Катерпіллар Файненшл Україна» на дату зазначену податковим органом - 25.07.2012 р., як датою виникнення податкового зобов'язання з податку на додану вартість.

Щодо розбіжностей в номерах акту перевірки та оскаржуваному податковому повідомленні-рішенні, то в судовому засіданні встановлено факт описки, про що податковий орган повідомляв позивача листом № 296/10/22-1017 від 04.01.2013 року, а тому судом до уваги даний факт не береться.

Відповідно до ст.86 Кодексу адміністративного судочинства України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Ніякі докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

З урахуванням вищенаведеного, суд вважає, що позивачем правомірно сформовано податковий кредит за перевірений період, а відтак оскаржуване податкове повідомлення-рішення відповідача підлягає скасуванню.

На підставі ст.94 вищенаведеного Кодексу із урахуванням того, що рішення ухвалене на користь позивача, який не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені ним документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України.

Керуючись ст.ст.7-14, 17, 18, 49, 51, 158, 160-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України , суд -

П О С Т А Н О В И В :

Адміністративний позов задоволити повністю.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Франківському районі м.Львова Львівської області Державної податкової служби від 10.12.2012 р. № 0003062320.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Кварталбуд» 2294,0 грн. сплаченого судового збору.

Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження. Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, то вважається, що постанова не набрала законної сили.

Апеляційна скарга на постанову подається протягом десяти днів з дня отримання копії повного тексту постанови до Львівського апеляційного адміністративного суду через Львівський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Львівського апеляційного адміністративного суду.

Повний текст постанови виготовлено 09 серпня 2013 року.

Суддя Кухар Н.А.