Постанова № 32892946, 22.07.2013, Кіровоградський окружний адміністративний суд

Україна КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД -------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22 липня 2013 року Справа № 811/2123/13-а

Кіровоградський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді -Сагуна А.В.;

при секретарі -Таранусі Т.М.,

за участю:

представника позивача - Березніченко Ю.С.,

представника відповідача - Король Д.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Кіровограді адміністративну справу за позовом публічного акціонерного товариства "Кіровоградський хлібозавод" до Кіровоградської об'єднаної державної податкової інспекції Кіровоградської області Державної податкової служби про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 18.03.2013 №0000111530, -

В С Т А Н О В И В:

Публічне акціонерне товариство "Кіровоградський хлібозавод" (далі - ПАТ "Кіровоградський хлібозавод" або позивач) звернулося до суду з позовом до Кіровоградської об'єднаної державної податкової інспекції Кіровоградської області Державної податкової служби (далі - Кіровоградська ОДПІ або відповідач) про скасування податкового повідомлення-рішення від 18.03.2013 №0000111530.

Позов мотивовано тим, що позивачем, відповідно до вимог Земельного кодексу України, Закону України «Про оренду землі», правомірно сплачувалась орендна плата за землю в розмірі 1% від нормативної грошової оцінки землі, що встановлено договором оренди. Позивач вважає, що орендна плата за землю не є податком або збором в розумінні Податкового кодексу України, а тому висновки відповідача щодо порушення норм податкового законодавства є безпідставними, а податкове повідомлення рішення підлягає скасуванню.

Представник відповідача надав до суду письмові заперечення в яких просив відмовити в задоволенні позову зазначивши, що позивач у додатковій угоді від 24.02.2010 №336 до договору оренди землі від 11.02.2005 №21, в податковій звітності з плати за землю за 2011 рік та за 2012 рік задекларував податкове зобов'язання орендної плати в сумі 2 909,04 грн. та 2909,02 грн. щомісячно, відповідно у розмірі 1% від нормативної оцінки землі, що суперечить пп.288.5.1. п.288.5.1 ст.288 ПК України, згідно якої розмір орендної плати повинен становити 3% від нормативної оцінки землі, а саме 8 727,12 грн. щомісячно. Зазначені дії позивача призвели до заниження податкового зобов'язання в сумі 40 726,65 грн. (а.с. 18-19).

У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав в повному обсязі, посилаючись на обставини, викладені у позовній заяві.

Представник відповідача у судовому засіданні просив відмовити в задоволенні позовних вимог з підстав зазначених у письмових запереченнях.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши письмові докази, суд встановив наступні обставини.

ПАТ "Кіровоградський хлібозавод" зареєстроване як юридична особа, перебуває на податковому обліку в Кіровоградській ОДПІ, є платником плати за землю.

Кіровоградською ОДПІ проведено документальну позапланову невиїзну перевірку ПАТ "Кіровоградський хлібозавод" з питання достовірності нарахування орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності за червень - грудень 2012 року, результати якої оформлено актом №00010/153/05399805 від 25.02.2013 (а.с. 10-11).

Відповідно до висновків акту перевірки невідповідність розміру орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності на місяць по додатковій угоді від 24.02.2010 №336 до договору оренди землі від 11.02.2005 №21, задекларованого позивачем у податкових деклараціях орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності за 2012 рік та уточнюючих податкових деклараціях від 01.03.2012 та 14.03.2012 (а.с.38-67), призвело до заниження податкового зобов'язання у розмірі 40 726, 65 грн.

На підставі акту перевірки Кіровоградською ОДПІ винесено податкове повідомлення-рішення від 18.03.2013 №0000111530, яким згідно з підпунктом 54.3.2 пункту 54.3 статті 54 ПК України та відповідно до ч.1 п.123.1 ст. 123 ПК України за порушення пп.288.5.1 п.288.5 ст.285 ПК України позивачеві збільшено суму грошового зобов'язання з плати за землю (орендної плати за земельні ділянки державної або комунальної власності) на 50 908,31 грн., з яких 40 726,65 грн. - за основним платежем, 10 181,66 грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями (а.с. 6).

Перевіряючи правомірність спірного податкового повідомлення - рішення, суд дійшов до таких висновків.

Відповідно до статті 1 Закону України "Про оренду землі" оренда землі - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.

Згідно з частинами 1, 2 статі 21 цього Закону орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою. Розмір, форма і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди (крім строків внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, які встановлюються відповідно до Податкового кодексу України).

З 01.01.11 набув чинності Податковий кодекс України (надалі - ПК України), який регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

За визначенням, наведеним у підпункті 14.1.147 пункту 14.1 статті 14 ПК України, плата за землю - це загальнодержавний податок, який справляється у формі земельного податку та орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності. Воднораз, орендна плата за земельні ділянки державної і комунальної власності - це обов'язковий платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою (підпункт 14.1.136 пункту 14.1 статті 14 ПК України).

Відповідно до підпункту 9.1.10 пункту 9.1 статті 9 ПК України плата за землю належить до загальнодержавних податків і зорів.

Згідно з пунктами 7.1, 7.3, 7.4 статті 7 ПК України під час встановлення податку обов'язково визначаються такі елементи: 7.1.1. платники податку; 7.1.2. об'єкт оподаткування; 7.1.3. база оподаткування; 7.1.4. ставка податку; 7.1.5. порядок обчислення податку; 7.1.6. податковий період; 7.1.7. строк та порядок сплати податку.

Будь-які питання щодо оподаткування регулюються цим Кодексом і не можуть встановлюватися або змінюватися іншими законами України, крім законів, що містять виключно положення щодо внесення змін до цього Кодексу та/або положення, які встановлюють відповідальність за порушення норм податкового законодавства.

Елементи податку, визначені в пункті 7.1 цієї статті, підстави для надання податкових пільг та порядок їх застосування визначаються виключно цим Кодексом.

Пунктом 3 підрозділу 10 розділу ХХ ПК України встановлено, що в разі якщо законодавчими актами передбачені інші правила справляння податків, зборів, що регулюються цим Кодексом, застосовуються правила цього Кодексу.

Порядок адміністрування плати за землю врегульований розділом ХІІІ ПК України.

Відповідно до статті 269 ПК України платниками податку є: власники земельних ділянок, земельних часток (паїв); землекористувачі.

Згідно зі статтею 270 ПК України об'єктами оподаткування є: земельні ділянки, які перебувають у власності або користуванні; земельні частки (паї), які перебувають у власності.

Статтею 271 ПК України визначено, що базою оподаткування є: нормативна грошова оцінка земельних ділянок з урахуванням коефіцієнта індексації, визначеного відповідно до порядку, встановленого цим розділом; площа земельних ділянок, нормативну грошову оцінку яких не проведено.

Згідно з пунктами 288.1, 288.2, 288.3 статті 288 ПК України підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки. Органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування, які укладають договори оренди землі, повинні до 1 лютого подавати органу державної податкової служби за місцезнаходженням земельної ділянки переліки орендарів, з якими укладено договори оренди землі на поточний рік, та інформувати відповідний орган державної податкової служби про укладення нових, внесення змін до існуючих договорів оренди землі та їх розірвання до 1 числа місяця, що настає за місяцем, у якому відбулися зазначені зміни.

Платником орендної плати є орендар земельної ділянки.

Об'єктом оподаткування є земельна ділянка, надана в оренду.

Пунктом 288.4 статті 288 ПК України передбачено, що розмір та умови внесення орендної плати встановлюються у договорі оренди між орендодавцем (власником) і орендарем.

Відповідно до підпункту 288.5.1 пункту 288.5 статті 288 ПК України розмір орендної плати встановлюється у договорі оренди, але річна сума платежу не може бути меншою: для земель сільськогосподарського призначення - розміру земельного податку, що встановлюється цим розділом; для інших категорій земель - трикратного розміру земельного податку, що встановлюється цим розділом.

Воднораз, відповідно до 288.5.2 пункту 288.5 статті 288 ПК України річна сума платежу не може перевищувати: а) для земельних ділянок, наданих для розміщення, будівництва, обслуговування та експлуатації об'єктів енергетики, які виробляють електричну енергію з відновлюваних джерел енергії, включаючи технологічну інфраструктуру таких об'єктів (виробничі приміщення, бази, розподільчі пункти (пристрої), електричні підстанції, електричні мережі), - 3 відсотки нормативної грошової оцінки; б) для земельних ділянок, які перебувають у державній або комунальній власності та надані для будівництва та/або експлуатації аеродромів - чотирикратний розмір земельного податку, що встановлюється цим розділом; в) для інших земельних ділянок, наданих в оренду, - 12 відсотків нормативної грошової оцінки.

Річна сума платежу може бути більшою граничного розміру орендної плати, ніж зазначений у підпункті 288.5.2, у разі визначення орендаря на конкурентних засадах. (пп. 288.5.3 п.288.5 ст.288 ПК України).

Згідно з пунктом 288.7 статті 288 ПК України податковий період, порядок обчислення орендної плати, строк сплати та порядок її зарахування до бюджетів застосовується відповідно до вимог статей 285 - 287 цього розділу.

Аналіз зазначених норм свідчить, що розмір орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності хоча і є умовою договору оренди, однак з огляду на те, що цей платіж є загальнодержавним податком, тому його елементи (платники податку; об'єкт оподаткування; база оподаткування; ставка податку; порядок обчислення податку; податковий період; строк та порядок сплати податку) визначаються саме Податковим кодексом України. Відтак, розмір орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності, незважаючи на умови договору, не можу бути меншим граничного розміру, передбаченого підпунктом 288.5.1 пункту 288.5 ПК України.

Судом установлено, що між Кіровоградською міською радою (орендодавцем) та ВАТ "Кіровоградський хлібозавод" (орендарем) 01.02.05 укладено договір оренди землі №29, за умовами якого позивач отримав у строкове платне користування земельну ділянку площею 2, 0910 га. (а.с.35-37).

Згідно додаткової угоди до зазначеного договору від 24.02.2010 №336 орендна плата вноситься орендарем у грошовій формі та розмірі 1% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки 2 909, 04 грн. на місяць (а.с.33-34).

Судом встановлено, що позивачем до Кіровоградської ОДПІ подано основну та уточнюючі податкові декларації орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності за 2012 рік від 01.03.2012 та 14.03.2012, у яких ним визначено річну суму орендної плати у розмірі 34 908, 29 грн. (2 909,02х11+ 2 909,07) та за період червень - грудень 2012 року - 20 363,19 грн. (а.с.38-67).

Між тим, з огляду на приписи пп. 288.5.1 п.288.5 ст.288 ПК України, з 01.01.11 річний розмір орендної плати за користування даною земельною ділянкою, яка відноситься до категорії земель житлової та громадської забудови (земель комерційного призначення), не може бути меншим трикратного розміру земельного податку, встановленого статтею 274 ПК України у розмірі 1 відсотка від її нормативної грошової оцінки.

З урахуванням зазначених норм законодавства, відповідачем встановлено, що орендна плата з а земельні ділянки державної і комунальної власності за червень - грудень 2012 року повинна становити 79 956,49 грн. Позивачем задекларовано орендної плати, з урахуванням уточнених розрахунків, в загальній сумі 39 229,84 грн., що призвело до заниження податкового зобов'язання з орендної плати на суму 40 726,65 грн.

Підпунктом 54.3.2 пункту 54.3 статті 54 ПК України встановлено, що контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму грошових зобов'язань платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, якщо дані перевірок результатів діяльності платника податків свідчать про заниження або завищення суми його податкових зобов'язань, заявлених у податкових (митних) деклараціях, уточнюючих розрахунках.

За змістом пункту 123.1 статті 123 ПК України, у разі якщо контролюючий орган самостійно визначає суму податкового зобов'язання платника податків на підставах, визначених зокрема пп. 54.3.2 п. 54.3 ст. 54 цього Кодексу, - це тягне за собою накладення на платника податків штрафу в розмірі 25 відсотків суми визначеного податкового зобов'язання.

Відповідачем застосовано штраф у розмірі 10 181,66 грн. відповідно до вимог п123.1 статті 123 ПК України.

Відповідно до частини 1, 2 статті 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

У ході судового розгляду справи відповідачем доведено правомірність спірного рішення, тому у задоволенні позову про його скасування слід відмовити.

Оскільки позивачеві відмовлено у позові, підстави для присудження йому судового збору, сплаченого при зверненні до суду, відсутні.

Керуючись ст.ст. 11, 71, 86, 94, 158 - 163, 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

У задоволенні адміністративного позову відмовити.

Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження, а у разі її апеляційного оскарження - з моменту проголошення судового рішення суду апеляційної інстанції.

Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Кіровоградський окружний адміністративний суд шляхом подання в 10-денний строк з дня її проголошення, а у разі відкладення складання постанови в повному обсязі, а також прийняття постанови у письмовому провадженні, -протягом десяти днів з дня отримання копії постанови, апеляційної скарги. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Дата складання постанови в повному обсязі - 29.07.2013.

Суддя Кіровоградського окружного

адміністративного суду А.В. Сагун