Постанова № 32892914, 08.07.2013, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

08 липня 2013 року 810/2402/13-а

Київський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Лапія С.М.,

при секретарі - Пилипчук В.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві справу за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Меридіан Плюс /Україна/» до державної податкової інспекції у Вишгородському районі Київської області ДПС про скасування податкового повідомлення-рішення, -

в с т а н о в и в:

ТОВ «Меридіан Плюс /Україна/» звернулось до суду з позовом, в якому просить скасувати податкове повідомлення-рішення ДПІ у Вишгородському районі Київської області ДПС від 30.04.2013 № 0001311702.

Позовні вимоги обґрунтовуються тим, що висновки податкового органу про порушення позивачем вимог законодавства та прийняте на їх підставі податкове повідомлення-рішення є необґрунтованим і протиправним.

У судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги з підстав, викладених у позовній заяві, просив позов задовольнити.

Представник відповідача позовних вимог не визнав з підстав, викладених у письмових запереченнях проти позову, просив у задоволенні позову відмовити.

Заслухавши пояснення представників сторін, пояснення свідка, дослідивши матеріали справи, судом встановлено наступне.

ТОВ «Меридіан Плюс /Україна» є юридичною особою, ідентифікаційний код 32878486, як платник податків перебуває на обліку в ДПІ у Вишгородському районі Київської області ДПС.

Посадовими особами ДПІ у Вишгородському районі Київської області ДПС проведено планову виїзну перевірку ТОВ «Меридіан Плюс /Україна» з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.04.2011 по 31.12.2012, за наслідками якої складено Акт від 16.04.2013 № 356/22-00/32878486 (а.с. 25 - 70).

За результатами проведеної перевірки посадові особи податкового органу дійшли висновку про порушення позивачем вимог закону, зокрема, пп. 168.1.1 п 168.1, пп. 168.1.2. ПК України у зв'язку з неутриманням підприємством податку з доходів фізичних осіб з коштів, перерахованих фізичним особам за виконання господарських операцій.

На підставі висновків Акту перевірки ДПІ у Вишгородському районі Київської області ДПС прийнято податкове повідомлення-рішення № 0001311702 від 30.04.2013, яким позивачу визначено податкове зобов'язання з податку з доходів фізичних осіб у розмірі 9 731,25 грн., з яких 7 377,00 грн. за основним платежем та 2 354,25 грн. - штрафних (фінансових) санкцій.

Вважаючи висновки податкового органу необґрунтованими, а прийняте на їх підставі податкове повідомлення-рішення протиправним, позивач звернувся до суду з даним адміністративним позовом.

Згідно ч. 2. ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Закріплений конституційно принцип законності також міститься і в п. 21.1. ст. 21 Податкового кодексу України, згідно з яким посадові особи контролюючих органів зобов'язані, зокрема, дотримуватися Конституції України та діяти виключно у відповідності з цим Кодексом та іншими законами України, іншими нормативними актами.

Висновок податкового органу про порушення позивачем вимог пп. 168.1.1 п. 168.1 ст. 168 ПК України у зв'язку з неутриманням податку з доходів фізичних осіб за наслідками господарських відносин з ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ґрунтується на тому, що під час перевірки підприємством не було надано документів, підтверджуючих, що вказані громадяни є фізичними особами-підприємцями та платниками єдиного податку.

Зі змісту акту перевірки слідує, що між позивачем та вказаними фізичними особами мали місце господарські взаємовідносини з придбання товарів (послуг) (а.с. 59 - 60).

Згідно п. 177.8 ст. 177 ПК України (в редакції станом на час вчинення вказаних господарських операцій) під час нарахування (виплати) фізичній особі-підприємцю доходу від операцій, здійснюваних у межах обраних ним видів діяльності, суб'єкт господарювання, який нараховує (виплачує) такий дохід, не утримує податок на доходи у джерела виплати, якщо фізичною особою-підприємцем, яка отримує такий дохід, надано копію документу, що підтверджує її державну реєстрацію відповідно до закону як суб'єкта підприємницької діяльності. Це правило не застосовується в разі нарахування (виплати) доходу за виконання певної роботи та/або надання послуги згідно з цивільно-правовим договором, коли буде встановлено, що відносини за таким договором фактично є трудовими, а сторони договору можуть бути прирівняні до працівника чи роботодавця відповідно до підпунктів 14.1.195 та 14.1.222 пункту 14.1 статті 14 цього Кодексу.

З викладеного слідує, що ТОВ «Меридіан Плюс /Україна/» як податковий агент, повинно було б утримати податок з доходів фізичних осіб за наслідками вказаних правочинів лише у випадку ненадання контрагентами відповідних доказів на підтвердження їх державної реєстрації суб'єктами підприємницької діяльності, або відповідності правочинів ознакам трудових відносин між роботодавцем та працівником.

Щодо ненадання підприємством до перевірки документів на підтвердження державної реєстрації вказаних фізичних осіб суб'єктами підприємницької діяльності, суд зазначає, що податковим органом не надано будь-яких доказів на обґрунтування таких доводів.

Оскільки податковим органом не надано будь-яких доказів відсутності у позивача на час оплати за поставлений контрагентами товар (послуги) документів, визначених у п. 177.8 ст. 177 ПК України та наявності між позивачем та вказаними фізичними особами трудових відносин, суд вважає необґрунтованими висновки податкового органу про порушення ТОВ «Меридіан Плюс /Україна/» вимог закону в цій частині.

Допитна в якості свідка ревізор ОСОБА_6 пояснила, що таких документів під час перевірки вона не бачила.

З урахуванням того, що вказані фізичні особи мали статус суб'єктів господарської діяльності, що підтверджується наявними в матеріалах справи фотокопіями свідоцтв про державну реєстрацію, свідоцтв про сплату єдиного податку, ліцензії, виписки з ЄДРПОУ (а.с. 8 - 24) та не перебували у трудових відносинах з позивачем, суд вважає необґрунтованими висновок податкового органу про протиправне неутримання підприємством податку з доходів фізичних осіб.

Також суд зазначає, що згідно Цивільного кодексу України, Господарського кодексу України та Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців» позивач та його контрагенти є окремими суб'єктами права із статусом суб'єктів підприємницької діяльності, тому за змістом Податкового кодексу України позивач та його контрагенти є окремими платниками податків.

За таких обставин, межі юридичної відповідальності кожного платника податку з доходів фізичних осіб, яка відповідно до ст. 61 Конституції України має індивідуальний характер, поширюються на діяння, що визнаються законом протиправними та були вчинені саме цим платником. Притягнення суб'єкта права до відповідальності за діяння, що було вчинено іншою особою, є неможливим.

Оцінивши наявні в матеріалах справи докази в їх сукупності за правилами ст. 86 Кодексу адміністративного судочинства України, суд зазначає, що в Акті перевірки податковим органом не викладено жодних належних та допустимих доводів про відсутність під час перевірки копій виписок, витягів, довідок з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, що підтверджують державну реєстрацію суб'єктами господарських відносин фізичних осіб: ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5.

Доданий до Акту перевірки розрахунок сум податкового повідомлення-рішення вказує також на те, що податковий орган нарахував позивачу суму податку та штрафної санкції щодо взаєморозрахунків з фізичною особою-підприємцем ОСОБА_7, щодо якої в Акті перевірки не вказано жодних фактів.

Суд враховує також і те, що відповідно до ч. 4 ст. 70 КАС України обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору.

Відповідно до статті 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Згідно з ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дій чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. Всупереч наведеним вимогам відповідач як суб'єкт владних повноважень не довів правомірності своїх дій.

Суд, дослідивши матеріали справи та оцінивши їх у сукупності, дійшов висновку, що викладені в позовній заяві доводи позивача щодо протиправності оскаржуваного податкового повідомлення-рішення є обґрунтованими, а висновки податкового органу є безпідставними та непідтвердженими жодними доказами, тому позовні вимоги про визнання протиправними та скасування даного рішення підлягають задоволенню.

Відповідно до ч. 1 ст. 94 КАС України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України.

Згідно ч. 1 ст. 97 КАС України суд за клопотанням однієї зі сторін визначає грошовий розмір судових витрат, які повинні бути їй компенсовані.

Оскільки з клопотанням про відшкодування судових витрат позивач до суду не звертався, такі витрати поверненню не підлягають.

Керуючись ст.ст. 69, 70, 71, 94, 97, 122, 124, 157-163, 167, 257 КАС України, суд, -

п о с т а н о в и в:

Адміністративний позов задовольнити.

Скасувати податкове повідомлення-рішення державної податкової інспекції у Вишгородському районі Київської області ДПС від 30.04.2013 № 0001311702.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано в установлені строки. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга на постанову суду подається до Київського апеляційного адміністративного суду через Київський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя Лапій С.М.

Дата виготовлення і підписання повного тексту постанови - 12 липня 2013 р.