Ухвала суду № 32892912, 05.08.2013, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ПРО ЗАЛИШЕННЯ ПОЗОВНОЇ ЗАЯВИ БЕЗ РОЗГЛЯДУ

05 серпня 2013 рокуСправа № 808/6683/13-а м. Запоріжжя

Запорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Нечипуренка О.М., розглянувши матеріали адміністративної справи

за позовною заявою ОСОБА_2

до Державної фінансової інспекції в Запорізькій області

про стягнення заробітної плати, компенсації втрати частини доходів у зв'язку із порушенням строків їх виплати, виплати середнього заробітку за час затримки по день фактичного розрахунку, -

ВСТАНОВИВ:

До Запорізького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_2 до Державної фінансової інспекції в Запорізькій області про визнання неправомірною бездіяльності останньої щодо незабезпечення компенсації позивачу, відповідно до чинного трудового законодавства, за 8 відпрацьованих днів у вихідні та неробочі дні у 2009-2010 роках та нездійснення повного розрахунку при звільненні.

Крім того, позивач просить суд стягнути з ДФІ в Запорізькій області заробітну плату за 8 відпрацьованих днів у вихідні та неробочі дні у 2009-2010 роках у подвійному розмірі в сумі 3 992,99 гривень; компенсацію втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати щодо заробітної плати з 18.04.2011 року по день фактичного розрахунку, що станом на 01.08.2013 становить 147,38 гривень; середній заробіток за весь період затримки розрахунку при звільненні з 18.04.2011 по день фактичного розрахунку, а при непроведенні його до розгляду справи - по день постановлення рішення, що станом на 01.08.2013 становить 147 581,72 гривень.

Відповідно до ст. 107 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, зокрема чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим ст.106 КАС України, чи подано адміністративний позов у строк, установлений законом (якщо адміністративний позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними), чи немає інших підстав для повернення позовної заяви, залишення її без розгляду або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.

При цьому суд звертає увагу на те, що згідно з ч. 2 ст. 5 КАС України провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.

Так, відповідно до приписів ч. 1 ст. 99 КАС України адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Таким чином, правовий припис "в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого законом "означає, що позов має подаватися лише в тих межах часу, які встановлені законом. Крім того, можливість захисту прав та інтересів залежить від дотримання строків, встановлених на цей випадок законом.

За загальним правилом перебіг строку на звернення до адміністративного суду починається від дня виникнення права на адміністративний позов, тобто коли особа дізналася або могла дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. Необхідно зазначити, що процесуальним строком є проміжок часу, встановлений законом або судом, у який суд та особи, що беруть участь у справі, та інші учасники процесу вчиняють певні процесуальні дії, передбачені Кодексом адміністративного судочинства України, в результаті вчинення яких настають певні правові наслідки.

Частиною 3 статті 99 КАС України встановлено, що для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. Для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк.

Відповідно до ч. 1 ст. 100 КАС України адміністративний позов, поданий після закінчення строків, установлених законом, залишається без розгляду, якщо суд за заявою особи, яка його подала, не знайде підстав для поновлення строку, про що постановляється ухвала.

Тобто, внаслідок пропущення строків звернення до адміністративного суду для позивача наступають негативні юридичні наслідки. Слід зауважити, що встановлення процесуальних строків законом та судом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними, передбачених Кодексом адміністративного судочинства України, певних процесуальних дій.

Як вбачається з матеріалів справи, з 02.08.1999 ОСОБА_2 працював в Контрольно-ревізійному управлінні в Запорізькій області (правонаступником якого є - Державна фінансова інспекція в Запорізькій області, далі - ДФІ в Запорізькій області).

18.04.2011 позивача звільнено з займаної посади - начальника Відділу інспектування в агропромислового комплексу та сфері використання природних ресурсів за угодою сторін.

Як зазначає позивач, про наявність у нього права отримати компенсацію за невикористані раніше відпрацьовані дні він дізнався після 23.01.2013, коли отримав лист ДФІ в Запорізькій області від 23.01.2013 № 08-09-16-16/623 «Про розгляд звернення» де його повідомлено про кількість невикористаних днів за роботу у вихідні та свят кові дні.

Водночас згідно вказаної відповідні позивачу відмовлено в здійсненні перерахунку та виплаті несплачених коштів за роботу у святкові, вихідні та неробочі дні - тобто з цього часу, як вказує сам позивач, він і дізнався про порушення своїх прав та інтересів, які гарантуються Конституцією України та охороняються Законами України.

Таким чином, про порушення його прав, позивач дізнався 23.01.2013, тоді як позов подано до суду 02.08.2013, тобто з пропущенням встановленого законом строку для звернення до суду.

Приймаючи рішення у справі, суд зважав на приписи ст. 2 КАС України, згідно яких завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Згідно ст. 49 КАС України особи, які беруть участь у справі, зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов'язки.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що позивачем пропущено строк звернення до суду із зазначеним позовом, а причини пропуску строку звернення до суду не можна вважати поважними.

За приписами ч.2 ст. 100 КАС України, позовна заява може бути залишена без розгляду як на стадії вирішення питання про відкриття провадження в адміністративній справі без проведення судового засідання, так і в ході підготовчого провадження чи судового розгляду справи.

За таких обставин подана позовна заява підлягає залишенню без розгляду.

У позовній заяві позивач вказує на звернення його із позовом до Жовтневого районного суду м. Запоріжжя, одразу після 23.01.2013, (з моменту отримання відповіді-відмови ДФІ в Запорізькій області щодо проведення повного розрахунку) за захистом своїм прав та інтересів

Але, через те, що лише 24.07.2013 ухвалою Апеляційного суду Запорізької області у справі № 331/3006/13-ц провадження у справі закрито та роз'яснено позивачу, що вказана справа підсудна судам адміністративної юрисдикції, ним подано дану позовну заяву.

Тож, позивач вважає, що ним не прощено строк звернення до суду.

Однак, суд критично оцінює вказані твердження, оскільки, як свідчать матеріали справи, про порушення прав та законних інтересів, позивач дізнався 23.01.2013, коли отримав лист ДФІ в Запорізькій області від 23.01.2013 № 08-09-16-16/623 «Про розгляд звернення», тоді як до суду (Жовтневого районного суду м. Запоріжжя) звернувся лише 10.04.2013.

До Запорізького окружного адміністративного суду ОСОБА_2 звернувся лише 02.08.2013.

Враховуючи що позивач своєчасно, з 23.01.2013 не скористався своїм правом на звернення до суду, суд дійшов висновку, що позивачем пропущено строк звернення до суду з позовом без поважних причин.

За таких обставин позовну заява слід залишити без розгляду.

Керуючись ст.99, ст.100, ст.ст. 160, 165 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

УХВАЛИВ:

Позовну заяву ОСОБА_2 до Державної фінансової інспекції в Запорізькій області про визнання неправомірною бездіяльності останньої щодо незабезпечення компенсації позивачу, відповідно до чинного трудового законодавства, за 8 відпрацьованих днів у вихідні та неробочі дні у 2009-2010 роках та щодо нездійснення повного розрахунку при звільненні та, відповідно стягнення заробітної плати за 8 відпрацьованих днів у вихідні та неробочі дні у 2009-2010 роках у подвійному розмірі в сумі 3 992,99 грн; компенсації втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати щодо заробітної плати з 18.04.2011 року по день фактичного розрахунку, що станом на 01.08.2013 становить 147,38 грн; середнього заробітку за весь період затримки розрахунку при звільненні з 18.04.2011 по день фактичного розрахунку, а при непроведенні його до розгляду справи - по день постановлення рішення, що станом на 01.08.2013 становить 147 581,72 грн. - залишити без розгляду.

Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Запорізький окружний адміністративний суд шляхом подачі в 5-денний строк з дня проголошення ухвали (якщо ухвалу було постановлено без виклику особи, яка її оскаржує, то в 5-денний строк з дня отримання цією особою копії ухвали) апеляційної скарги, з подачею її копії відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії ухвали суду безпосередньо в суді, то п'ятиденний строк на апеляційне оскарження ухвали суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії ухвали суду.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції

Суддя О.М. Нечипуренко