Ухвала суду № 32892711, 01.08.2013, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

УХВАЛА

01 серпня 2013 р. Справа № 804/10262/13-а

Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Голобутовський Р.З., перевіривши матеріали позовної заяви Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 до Державної податкової інспекції в Амур-Нижньодніпровському районі м. Дніпропетровська про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення , -

ВСТАНОВИВ:

30.07.2013 р. до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 до Державної податкової інспекції в Амур-Нижньодніпровському районі м. Дніпропетровська, в якій просить:

-визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції в Амур-Нижньодніпровському районі м. Дніпропетровська від 08.04.2013 р. №0001411720 про застосування до Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість з вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) за основним платежем 18512,29 грн. та штрафних санкцій 4628,07 грн.;

-визнати протиправними дії Державної податкової інспекції в Амур-Нижньодніпровському районі м. Дніпропетровська щодо проведення позапланової документальної невиїзної перевірки Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 з питань дотримання вимог податкового законодавства з податку на доданку вартість та податку на доходи фізичних осіб від провадження господарської діяльності по взаємовідносинах з ТОВ «Ферріт-Д», за період з 01.01.2012 р. по 31.10.2012 р., за результатами якої складено акт №949/172/НОМЕР_1 від 22.03.2013 р.;

-зобовязати Державну податкову інспекцію в Амур-Нижньодніпровському районі м. Дніпропетровська відновити показники податкової звітності Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 за період з січня 2012 р. по жовтень 2012 р., в тому числі зобов'язати відобразити в електронній базі даних «Деталізована інформація по платнику податку на додану вартість щодо результатів автоматичного співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПС України» суми податкового кредиту та податкових зобов'язань з податку на додану вартість, які визначені та включені Фізичною особою - підприємцем ОСОБА_1 до податкових декларацій з податку на додану вартість у період з січня 2012 р. по жовтень 2012 р.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 17 Кодексу адміністративного судочинства України юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори фізичних осіб чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності. Окремі рішення, прийняті суб'єктом владних повноважень, можуть породжувати підстави для змін майнового стану фізичної чи юридичної особи. Зокрема, реалізація таких рішень може призводити до зменшення або збільшення майна особи. Відповідно оскарження такого рішення спрямоване на захист порушеного права у публічно-правових відносинах з метою збереження належного особі майна.

Як вбачається із змісту рішення Європейського суду з прав людини від 14.10.2010 р. у справі «Щокін проти України» вбачається, що збільшення податковим органом зобов'язань особи з податку є втручанням до його майнових прав. За практикою Європейського суду з прав людини вимога про визнання протиправним рішення суб'єкта владних повноважень, яке впливає на склад майна позивача, у тому числі шляхом безпідставного стягнення податків, зборів, штрафних санкцій тощо, є майновою.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що адміністративними позовами майнового характеру є вимоги щодо протиправності рішень про визначення грошових зобов'язань платників податків, про зменшення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість, про стягнення адміністративно-господарських санкцій та інших штрафних санкцій тощо. Таким чином, звернені до суду вимоги про скасування рішення відповідача - суб'єкта владних повноважень, безпосереднім наслідком яких є зміна складу майна позивача, є майновими.

Зазначена правова позиція викладена у листі Вищого адміністративного суду України від 18.01.2012 р. №165/11/13-12.

Пунктом 3 ч. 1 ст. 107 Кодексу адміністративного судочинства України закріплено, що суддя після одержання позовної заяви з'ясовує чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим ст. 106 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 3 ст. 106 Кодексу адміністративного судочинства України до позовної заяви додається документ про сплату судового збору, крім випадків, коли його не належить сплачувати.

Розмір ставок судового збору визначається ст. 4 Закону України «Про судовий збір» відповідно до якої судовий збір справляється у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Як вбачається з матеріалів справи, Фізичною особою - підприємцем ОСОБА_1 при поданні даного адміністративного позову сплачено судовий збір у розмірі 34,41 грн., про що свідчить квитанція №6574 від 25.07.2013 р.

Виходячи з приписів ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», розмір ставки судового збору за подання до адміністративного суду адміністративного позову майнового характеру, становить 1 відсоток від майнових вимог, але не менше 0,1 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 2 розмірів мінімальних заробітних плат.

Відповідно до ст. 8 Закону України «Про державний бюджет України на 2013 рік» мінімальна заробітна плата станом на 01 січня 2013 р. становила 1147,00 грн.

Отже, Фізичній особі - підприємцю ОСОБА_1 за подання даного адміністративного позову майнового характеру необхідно було сплатити судовий збір у розмірі 231,40 грн. ((18512,29 грн. + 4628,07 грн.) * 1%), а тому необхідно доплатити 196,99 грн. (231,40 грн. - 34,41 грн.).

Таким чином, сума судового збору сплачена Фізичною особою - підприємцем ОСОБА_1 не відповідає розміру, встановленому Законом України «Про судовий збір», а тому підприємцем не дотримано вимоги ч. 3 ст. 106 Кодексу адміністративного судочинства України при поданні адміністративного позову.

Згідно ч. 1 ст. 108 Кодексу адміністративного судочинства України позовна заява подана без додержання вимог, встановлених ст. 106 Кодексу адміністративного судочинства України, підлягає залишенню без руху.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 106, 107, 108 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

Позовну заяву Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 до Державної податкової інспекції в Амур-Нижньодніпровському районі м. Дніпропетровська про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення - залишити без руху.

Фізичній особі - підприємцю ОСОБА_1 для усунення недоліків позовної заяви надати строк до 30 серпня 2013 р. а саме: надати до суду документ, що підтверджує сплату судового збору у розмірі 196,99 грн. за реквізитами: отримувач: УДКСУ у Красногвардійському районі м. Дніпропетровська Дніпропетровської області, код ЄДРПОУ (отримувача) 37989253, рахунок: 31210206784008, банк: ГУ ДКСУ у Дніпропетровській області, МФО: 805012, код бюджетної класифікації доходів 22030001, призначення платежу - судовий збір за позовом.

Розяснити позивачу, що у разі невиконання вимог цієї ухвали позовна заява буде повернута відповідно до п. 1 ч. 3 ст. 108 Кодексу адміністративного судочинства України.

Копію ухвали направити позивачу.

Ухвала набирає законної сили та може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду у порядку і строки, передбачені ст. ст. 186 і 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Р.З. Голобутовський