Постанова № 32892687, 29.07.2013, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 липня 2013 р. Справа № 804/5761/13-а Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі судді Серьогіної О.В., розглянувши в порядку письмового провадження у місті Дніпропетровську адміністративну справу за адміністративним позовом Східно-Дніпровської об'єднаної державної податкової інспекції Дніпропетровської області Державної податкової служби до Товариства з обмеженою відповідальністю «Покровський сирзавод» про стягнення заборгованості в сумі 23 034,97 грн.,-

ВСТАНОВИВ:

Східно-Дніпровська об'єднана державна податкова інспекція Дніпропетровської області Державної податкової служби звернулась до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Покровський сирзавод», в якому просить стягнути заборгованість з відповідача в рахунок погашення податкового боргу в сумі 23 034,97 грн. на користь місцевого бюджету.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що внаслідок порушення вимог ст. 287 Податкового Кодексу України відповідач має заборгованість по орендній платі за землю за грудень 2012 та січень, лютий 2013 року в сумі 23 034,97 грн.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 26.04.2013 року відкрито провадження у даній справі.

У судове засідання сторони не з'явилися, про дату час та місце розгляду справи повідомлені належним чином. Позивач просив суд розглянути справу в порядку письмового провадження.

Частиною 6 статті 128 КАС України встановлено, що якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

За даних обставин суд, керуючись положеннями частини 6 статті 128 КАС України, вважає за можливе розглянути справу за відсутності сторін в порядку письмового провадження.

Розглянувши матеріали справи та доводи позовної заяви, суд встановив наступні обставини та відповідні їм правовідносини.

Відповідно до п.14.1.147 ч. 14.1 ст. 14 Податкового Кодексу України плата за землю - загальнодержавний податок, який справляється у формі земельного податку та орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності.

Підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки. Платником орендної плати є орендар земельної ділянки.

Відповідно до п. 286.2 ст. 286 Податкового Кодексу України платники плати за землю (крім фізичних осіб) самостійно обчислюють суму податку щороку станом на 1 січня і не пізніше 20 лютого поточного року подають відповідному органу державної податкової служби за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою у порядку, передбаченому статтею 46 цього Кодексу, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями. Подання такої декларації звільняє від обов'язку подання щомісячних декларацій. При поданні першої декларації (фактичного початку діяльності як платника плати за землю) разом з нею подається довідка (витяг) про розмір нормативної грошової оцінки земельної ділянки, а надалі така довідка подається у разі затвердження нової нормативної грошової оцінки землі.

Згідно з п. 287.3 ст. 287 Податкового Кодексу України податкове зобов'язання щодо плати за землю, визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця.

31.01.2012 року відповідач подав до Східно-Дніпровської об'єднаної державної податкової інспекції Дніпропетровської області Державної податкової служби податкову декларацію № 2013, в якій задекларував податкові зобов'язання з орендної плати за землю на 2012 рік., а саме за грудень 2012 року - 7 678,32 грн. (по строку сплати до 30.01.2013 року).

18.02.2013 року відповідач подав до Східно-Дніпровської об'єднаної державної податкової інспекції Дніпропетровської області Державної податкової служби податкову декларацію № 130000001 в якій задекларував податкові зобов'язання з орендної плати за землю за 2013 рік, а саме за січень - 7 678,32 грн. (по строку сплати до 02.03.2013 року), за лютий - 7 678,32 грн. (по строку сплати до 30.03.2013 року).

Таким чином, у відповідача виникли самостійно задекларовані зобов'язання з орендної плати за землю за грудень 2012, січень, лютий 2013 року у сумі 23 034,97 грн.

Проте, вказані суми відповідачем не сплачені.

Згідно статті 95 Податкового кодексу України стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання такому платнику податкової вимоги.

При цьому статтею 59 Податкового кодексу України визначено, що у разі коли платник не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення - рішення. У разі коли у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується, погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що виник після надіслання (вручення) податкової вимоги.

Отже, право на стягнення коштів у рахунок погашення податкового боргу виникає у контролюючого органу на наступний день після закінчення 60 днів з дня надіслання платникові податків податкової вимоги.

Податкова вимога № 22 від 02.03.2012 року, надана позивачем, може бути належним доказом надіслання відповідачу первинної податкової вимоги зі сплати податкового боргу.

Відповідно до пункту 20.1.18 статті 20 Податкового Кодексу України від 02.12.2010 року № 2755-VІ, органи державної податкової служби мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму податкового боргу або його частини.

На підставі п. 4 ч. 2 ст. 162 Кодексу адміністративного судочинства України, суд в порядку адміністративного судочинства може прийняти постанову про стягнення з відповідача коштів.

За таких обставин позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Керуючись ст.ст. 128, 158 - 163, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Східно-Дніпровської об'єднаної державної податкової інспекції Дніпропетровської області Державної податкової служби задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Покровський сирзавод» (53600, Дніпропетровська область, Покровський район, с. Олександрівка, вул. Леніна, буд. 1А, ідентифікаційний номер 32055349) в рахунок погашення податкового боргу зі сплати орендної плати за землю за грудень 2012 року, січень - лютий 2013 року заборгованість в сумі 23 034,97 грн. (двадцять три тисячі тридцять чотири гривні 97 копійок) на користь місцевого бюджету на р/р згідно бюджетної класифікації.

Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги через Дніпропетровський окружний адміністративний суд з одночасним направленням копії апеляційної скарги особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна, скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Постанова суду набирає законної сили відповідно до вимог ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя О.В. Серьогіна