Рішення № 32891431, 07.08.2013, Апеляційний суд Рівненської області

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

07 серпня 2013 року м. Рівне

Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ апеляційного суду Рівненської області в складі: головуючого - судді Бондаренко Н.В.

суддів: Собіни І.М., Григоренка М.П.,

секретар судового засідання: Пиляй І.С.

з участю сторін

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ПАТ КБ "ПриватБанк" на рішення Костопільського районного суду Рівненської області від 10 червня 2013 року у справі за позовом ПАТ КБ "ПриватБанк" до ОСОБА_1 про звернення стягнення,

в с т а н о в и л а :

Рішенням Костопільського районного суду від 10 червня 2013 року позов ПАТ КБ "ПриватБанк" до ОСОБА_1 про звернення стягнення задоволено частково.

В рахунок погашення заборгованості за кредитним договором № ROT0GА0000000745 від 22 вересня 2008 року в сумі 59712,71 доларів США звернуто стягнення на предмет іпотеки за договором іпотеки № ROT0GА0000000745 від 22 вересня 2008 року, а саме: житловий будинок загальною площею 68,60 кв.м. та земельну ділянку, які розташовані по АДРЕСА_1 та належить на праві власності ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, зареєстрований: АДРЕСА_1, ІПН НОМЕР_1, шляхом продажу ПАТ КБ "Приватбанк" ( 49094, м.Дніпропетровськ, вул.Набережна Перемоги, 50, код ЄДРПОУ 14360570) з укладанням від імені ОСОБА_1 договору купівлі-продажу будь-яким способом з іншою особою-покупцем, з отриманням витягу з Державного реєстру прав власності та наданням Приватбанку всіх повноважень, необхідних для здійснення продажу.

В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Вирішене питання щодо розподілу судових витрат.

В поданій апеляційній скарзі ПАТ КБ "ПриватБанк" вказує, що рішення суду в частині звернення стягнення шляхом укладення іпотекодержателем від свого імені договору купівлі продажу на продаж предмета іпотеки будь-якій особі-покупцю та відмови у виселенні, є незаконним, необґрунтованим та таким, що винесено внаслідок неповного з'ясування обставин, які мають значення для справи та невідповідністю висновків суду обставинам справи, з порушенням та неправильним застосуванням норм матеріального та процесуального права.

Вимога позивача про звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом укладення ПАТ КБ "ПриватБанк" від імені відповідача договору купівлі продажу будь-яким способом з іншою особою-покупцем, з отриманням витягу з Державного реєстру прав власності та наданням ПАТ КБ "ПриватБанк" всіх повноважень,необхідних для здійснення продажу - грунтується на умовах договору та нормах Закону України "Про іпотеку", а тому підлягає задоволенню. Однак, суд

____________

Справа № 2-138/12 Головуючий у суді І інстанції - Олійник П.В.

Провадження № 22-ц/787/1482/2013 Доповідач - Бондаренко Н.В.

самовільно змінив предмет заявленого позову та звернув стягнення на житловий будинок, шляхом укладення іпотекодержателем від свого імені договору купівлі-продажу предмета іпотеки будь-якій особі покупцю.

Відмовляючи в задоволені позовних вимог про виселення, судом проігноровано фактичні обставини справи, а саме, що 26.07.2011 року ПАТ КБ "ПриватБанк" направлено на адресу відповідача лист-вимогу, що містив повідомлення про прийняття банком рішення про звернення стягнення на предмет іпотеки та вимоги про добровільне звільнення нерухомого майна, яке є предметом іпотеки.

Просить змінити рішення суду першої інстанції в частині звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом укладення іпотекодержателем від свого імені договору купівлі-продажу предмета іпотеки будь-якій особі-покупцю та відмови в виселенні, та ухвалити в цій частині нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, пояснення осіб, що з'явилися у судове засідання, перевіривши доводи апеляційної скарги, приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню частково з наступних підстав.

Задовольняючи позовну вимогу ПАТ КБ "ПриватБанк" та звертаючи стягнення на предмет іпотеки, суд першої інстанції виходив з того, що вона не суперечить договору та чинному законодавству України, є обґрунтованою та підлягає задоволенню.

З такими висновками суду погоджується і апеляційний суд, оскільки вони ґрунтуються на вимогах закону та на матеріалах справи і на їх підтвердження в рішенні наведені відповідні мотиви та докази.

З матеріалів справи вбачається, що 22 вересня 2008 року позивачем на підставі кредитного договору № ROT0GА0000000745 відповідачу надано кредит у розмірі 30542,16 доларів США зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 15 % річних на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення не пізніше 22 вересня 2023 року.

22 вересня 2008рооку для забезпечення виконання зобов'язання за кредитним договором № ROT0GА0000000745 між сторонами був укладений договір іпотеки, згідно якого відповідач надав в іпотеку нерухоме майно, а саме: житловий будинок загальною площею 68,60 м. кв., який розташований за адресою: АДРЕСА_1. У відповідності до п.8 та п.35.4 договору іпотеки, іпотека за цим договором поширюється на земельну ділянку загальною площею 0, 3359 га, яка належить відповідачу на праві власності на підставі Державного акту про право власності на земельну ділянку серії ЯА №048157.

Пунктом 8.1 кредитного договору встановлено обов'язок відповідача проводити погашення кредиту щомісячними платежами в сумі 475,44 доларів США.

В наслідок порушення відповідачем умов кредитного договору та неналежного виконання своїх зобов'язань по погашенню заборгованості по кредиту утворилась заборгованість, яка станом на 3 березня 2012 року становить 59712, 71 доларів США., з них: заборгованість за кредитом складає 26215,29 доларів США, заборгованість за відсотками складає 12706,97 доларів США грн., заборгованість з комісії складає 4619,56 долари США та 16170,89 доларів США пені за несвоєчасність виконання зобов'язання за договором.

Відповідно до ст.33 Закону України «Про іпотеку» у разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов'язання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов'язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки.

Щодо звернення стягнення на предмет іпотеки на підставі рішення суду відповідно до ст. 39 Закону України «Про іпотеку», то суд у своєму рішенні може встановити спосіб реалізації предмета іпотеки: або шляхом проведення прилюдних торгів, або застосування процедури продажу, встановленої ст. 38 Закону України «Про іпотеку»

Згідно ч.5 Закону України «Про іпотеку» дії щодо продажу предмета іпотеки та укладання договору купівлі-продажу здійснюються іпотекодержателем від свого імені, на підставі іпотечного договору, який містить застереження про задоволення вимог іпотекодержателя, що передбачає право іпотекодержателя на продаж предмета іпотеки, без необхідності отримання для цього будь-якого окремого уповноваження іпотекодавця.

Таким чином, визначивши спосіб реалізації предмета іпотеки шляхом продажу ПАТ КБ "Приватбанк" з укладанням від імені ОСОБА_1 договору купівлі-продажу будь-яким способом з іншою особою-покупцем, з отриманням витягу з Державного реєстру прав власності та наданням Приватбанку всіх повноважень, необхідних для здійснення продажу, суд першої інстанції діяв відповідно до вимог чинного законодавства та з урахуванням всіх обставин справи.

Доводи апеляційної скарги про те, що суд самовільно змінив предмет заявленого позову та звернув стягнення на житловий будинок, шляхом укладення іпотекодержателем від свого імені договору купівлі-продажу предмета іпотеки будь-якій особі покупцю, не заслуговують на увагу, оскільки спростовуються резолютивною частиною оскаржуваного рішення.

Разом з тим, відповідно до п. 42 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ № 5 від 30 березня 2012 року "Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин" резолютивна частина рішення суду в разі задоволення позову про звернення стягнення на предмет іпотеки має відповідати вимогам як ст. 39 Закону України "Про іпотеку", а так і положенням п. 4 ч. 1 ст. 215 ЦПК України.

Зокрема, у ньому в обов'язковому порядку має зазначатися: загальний розмір вимог та всі його складові, що підлягають сплаті іпотекодержателю з вартості предмету іпотеки; спосіб реалізації предмету іпотеки - шляхом проведення прилюдних торгів або застосування процедури продажу шляхом надання права іпотекодержателю на продаж предмету іпотеки; початкова ціна предмету іпотеки для його подальшої реалізації.

Згідно із ч.6 ст.38 Закону України «Про іпотеку» ціна продажу предмета іпотеки встановлюється за згодою між іпотекодавцем і іпотекодержателем або на підставі оцінки майна суб'єктом оціночної діяльності, на рівні, не нижчому за звичайні ціни на цей вид майна.

Відповідно до п.29 Договору іпотеки звернення стягнення на предмет іпотеки за вибором іпотекодержателя може буди здійснено у позасудовому порядку шляхом продажу предмету іпотеки будь-якій особі та будь-яким способом , в т.ч. на біржі на підставі договору купівлі-продажу в порядку ст.38 Закону України «Про іпотеку», для чого іпотекодавець надає іпотекодержателю право укласти такий договір за ціною та умовах, визначених на власний розсуд іпотекодержателя, і здійснити всі необхідні дії від імені іпотекодавця, в т.ч. отримати витяг з Державного реєстру прав власності на нерухоме майно. Вартість предмета іпотеки сторони визначили в розмірі 174636грн.

Як вбачається із резолютивної частини рішення суд не вказав всіх складових заборгованості, що підлягають сплаті іпотекодержателю з вартості предмету іпотеки, початкову ціну реалізації предмета іпотеки.

Також відмовляючи у задоволенні позовної вимоги банку в частині надання останньому права на отримання дублікату правовстановлюючих документів на нерухомість - будинок та земельну ділянку, місцевим судом не враховано, що відсутність у іпотекодержателя договору купівлі-продажу та Державного акту на землю, на які звернуто стягнення, позбавить останнього реалізувати своє право, передбачене законом і договором та виконати судове рішення.

За наведених обставин, рішення суду 1-ї інстанції в цій частині підлягає скасуванню, а вимога позивача про надання йому права на отримання дублікату правовстановлюючого документу на спірне нерухоме майно підлягає до задоволення. Також слід зазначити складові заборгованості, що підлягають сплаті іпотекодержателю з вартості предмету іпотеки, і що початковою ціною при продажу має бути ціна визначена договором іпотеки.

Відмовляючи у задоволенні вимог про виселення, суд першої інстанції, виходив з того, що банком не була додержана процедура щодо виселення мешканців з будинку.

Такий висновок є правильним.

Згідно п. 43 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ № 5 від 30 березня 2012 року "Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин" при розгляді позову іпотекодержателя про виселення мешканців із житлового будинку чи житлового приміщення в разі задоволення вимог про звернення стягнення на предмет іпотеки суд має враховувати таке.

Згідно з частиною четвертою статті 9, статті 109 Житлового кодексу України, статей 39 - 40 Закону України "Про іпотеку" виселення мешканців із житлового будинку чи житлового приміщення, яке є предметом іпотеки, проводиться в порядку, встановленому законом. При цьому суд за заявою іпотекодержателя одночасно з рішенням про звернення стягнення на предмет іпотеки за наявності підстав, передбачених законом, ухвалює рішення про виселення мешканців цього житлового будинку чи житлового приміщення

При цьому примусове виселення здійснюється на підставі рішення суду тільки за певних умов: якщо мешканці добровільно не звільнили житловий будинок чи житлове приміщення, на яке звернуто стягнення як на предмет іпотеки, протягом одного місяця з дня отримання письмової вимоги іпотекодержателя або нового власника або в інший погоджений сторонами строк.

З матеріалів справи встановлено, що 26.07.2011 року банк направив на адресу відповідача письмову вимогу № 30.1.0.0/2-788 від 21.07.2011 року(а.с.16), згідно якої останній повідомлявся про наявність заборгованості за кредитним договором та прийняте ПАТ КБ "Приватбанк" рішення про звернення стягнення на предмет іпотеки, а також про добровільне виселення з житлового будинку на протязі тридцяти днів.

Однак, в матеріалах справи відсутні будь-які дані, які б свідчили про отримання відповідачем вказаної вимоги, не було надано їх і позивачем під час розгляду справи апеляційним судом.

Окрім того позивачем не вказано конкретно осіб, крім власника житла, які підлягають виселенню з будинку, позовні вимоги про це до них не пред'являлися, в ході розгляду справи вони до участі у справі у якості співвідповідачів не притягувались.

З огляду на викладене, підстави передбачені ст. 309 ЦПК України для зміни чи скасування оскаржуваного рішення в частині позовних вимог про виселення та зняття з реєстраційного обліку - відсутні.

Керуючись ст. ст. 303, 304, 307, 309, 313, 314, 316, 317 ЦПК України, колегія суддів, -

В и р і ш и л а :

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства комерційний банк "Приватбанк" задовольнити частково.

Рішення Костопільського районного суду Рівненської області від 10 червня 2013 року в частині звернення стягнення на предмет іпотеки скасувати частково.

Абзац другий резолютивної часини рішення викласти в наступній редакції

В рахунок погашення заборгованості за кредитним договором № ROT0GА0000000745 від 22 вересня 2008 року в сумі 59712,71 доларів США, яка станом на 3 березня 2012 року складається із заборгованості за кредитом в розмірі 26215,29 доларів США, заборгованості за відсотками в розмірі 12706,97 доларів США грн., заборгованості по комісії в розмірі 4619,56 долари США та пені в розмірі 16170,89 доларів США звернути стягнення на предмет іпотеки за договором іпотеки № ROT0GА0000000745 від 22 вересня 2008 року, а саме: житловий будинок загальною площею 68,60 кв.м. та земельну ділянку, які розташовані по АДРЕСА_1 та належить на праві власності ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, зареєстрований: АДРЕСА_1, ІПН НОМЕР_1, шляхом продажу ПАТ КБ "Приватбанк" ( 49094, м.Дніпропетровськ, вул.Набережна Перемоги, 50, код ЄДРПОУ 14360570) з укладанням від імені ОСОБА_1 договору купівлі-продажу будь-яким способом з іншою особою-покупцем, за початковою ціною визначеною договором іпотеки, з отриманням витягу з Державного реєстру прав власності, з отриманням кадастрового номеру земельної ділянки, з отриманням дублікатів правовстановлюючих документів на нерухомість у відповідних установах, підприємствах або організаціях незалежно від форм власності та підпорядкування, з можливістю здійснення ПАТ КБ «Приватбанк» всіх передбачених нормативно-правовими актами держави дій, необхідних для продажу предмету іпотеки.

В решті рішення залишити без змін.

Рішення суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту проголошення, та може бути оскаржене в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання ним законної сили.

Головуючий Бондаренко Н.В.

Судді: Григоренко М.П.

Собіна І.М.