Рішення № 32890669, 09.08.2013, Хаджибейський районний суд міста Одеси (до 25.04.2025 - Малиновський районний суд м. Одеси)

Рішення

ІмЕНЕм УкрАїни

справа № 1519/23504/2012

провадження № 2/521/2448/13

09 серпня 2013 року

Малиновський районний суд міста Одеси в складі:

Головуючого судді Михайлюка О.А.,

при секретарі Стариш О.І.,

розглянувши в відкритому судовому засіданні в місті Одесі цивільну справу за позовом ТОВ «РК Фактор» до ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 про стягнення коштів, -

ВСТАНОВИВ:

ТОВ «РК Фактор» звернулось в суд з позовом до ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 про стягнення коштів, посилаючись на те, що 08 квітня 2008 року між ТОВ КБ «Арма» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір № 33-14/11-08, згідно якого банк надав кредит у формі відкличної поновлювальної кредитної лінії на поточні потреби з максимальним лімітом заборгованості в сумі 700 000,00 доларів США, строком до 07 квітня 2009 року.

08 квітня 2008 року у забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором № 33-14/11-08 від 08 квітня 2008 року ОСОБА_2, як майновий поручитель ОСОБА_1, уклала з банком договір іпотеки належного їй домоволодіння АДРЕСА_1.

08 квітня 2008 року між ТОВ КБ «Арма» та ОСОБА_3 укладено договір поруки, відповідно якого ОСОБА_3 зобов'язалась відповідати по кредитному договору як солідарний боржники з ОСОБА_1

08 квітня 2008 року між ТОВ КБ «Арма» та ОСОБА_4 укладено договір поруки, відповідно якого ОСОБА_3 зобов'язалась відповідати по кредитному договору як солідарний боржники з ОСОБА_1

01 листопада 2011 року між ТОВ КБ «Арма» та ТОВ «РК Фактор» укладено Біржову угоду Договір купівлі-продажу № 01471, відповідно якого ТОВ «РК Фактор» прийняв майнові права за кредитним договором № 33-14/11-08 від 08 квітня 2008 року.

Оскільки в порушення умов кредитного договору, відповідачі, у встановлені строки кредит та інші передбачені договором платежі не сплатили, позивач вимушений звернутись з цим позовом до суду.

Представник позивача ТОВ «РК Фактор» підтримав позовні вимоги просить суд задовольнити їх в повному обсязі.

Представник відповідача ОСОБА_1 в судовому засіданні позовні вимоги не визнав заперечував проти їх задоволення, наполягав на застосуванні строку позовної давності позовних вимог.

Відповідачі ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 в судове засідання не з'явились, про час та місце розгляду спарви повідомлені належним чином.

Суд, вислухавши сторони, дослідивши матеріали справи, вважає що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.

В судовому засіданні встановлено, що 08 квітня 2008 року між ТОВ КБ «Арма» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір № 33-14/11-08, згідно якого банк надав кредит у формі відкличної поновлювальної кредитної лінії на поточні потреби з максимальним лімітом заборгованості в сумі 700 000,00 доларів США, строком до 07 квітня 2009 року.

В забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором № 33-14/11-08 від 08 квітня 2008 року, 08 квітня 2008 року ОСОБА_2, як майновий поручитель ОСОБА_1, уклала з ТОВ КБ «Арма» договір іпотеки належного їй домоволодіння АДРЕСА_1.

08 квітня 2008 року між ТОВ КБ «Арма» та ОСОБА_3 укладено договір поруки, відповідно якого ОСОБА_3 зобов'язалась відповідати по кредитному договору як солідарний боржники з ОСОБА_1

08 квітня 2008 року між ТОВ КБ «Арма» та ОСОБА_4 укладено договір поруки, відповідно якого ОСОБА_3 зобов'язалась відповідати по кредитному договору як солідарний боржники з ОСОБА_1

01 листопада 2011 року між ТОВ КБ «Арма» та ТОВ «РК Фактор» укладено Біржову угоду Договір купівлі-продажу № 01471, відповідно якого ТОВ «РК Фактор» прийняв майнові права за кредитним договором № 33-14/11-08 від 08 квітня 2008 року.

Відповідно ст. 1049 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу, а також розмір процентів встановлений договором.

В теперешній час відповідачі відмовляються в добровільному порядку виконувати умови кредитного договору, у зв'язку з чим виникла заборгованість, яка станом на 21.01.2013 року складає: 5 595 100,00 гривень - прострочена заборгованість за кредитом; 376 425,94 гривень заборгованість за нарахованими відсотками; 2 913 493,42 гривень - заборгованість за простроченими відсотками; 20 142,36 гривень - нарахована комісія за управління кредитною заборгованістю; 146 242,51 гривень - прострочена комісія за управління кредитною заборгованістю; 314 026,33 гривень - пеня за несвоєчасне повернення нарахованих відсотків; 158 838,70 гривень - штраф за несвоєчасне повернення нарахованих відсотків; 3 222 777,60 гривень пеня за несвоєчасне повернення кредитних коштів; 1 119 020,00 гривень штраф за несвоєчасне повернення кредитних коштів, а всього 13 866 066 гривень 86 копійок.

Відповідно до ч. 1 ст. 256 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Згідно зі ст. 257 ЦК України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

За вимогами п.1 ч.2 ст. 258 ЦК України позовна давність в один рік застосовується, зокрема, до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені).

Відповідно до ч.4 ст. 267 ЦК України сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

Враховуючи сплив строку позовної давності на час звернення позивача з позовом до суду, щодо вимог про стягнення 314 026,33 гривень - пені за несвоєчасне повернення нарахованих відсотків; 158 838,70 гривень - штраф за несвоєчасне повернення нарахованих відсотків; 3 222 777,60 гривень пені за несвоєчасне повернення кредитних коштів; 1 119 020,00 гривень штраф за несвоєчасне повернення кредитних коштів, суд вважає необхідним відмовити в задоволенні цієї частини позовних вимог.

Відповідно ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору.

За таких обаставин, суд вважає можливим стягнути з віповідачів на користь позивача в солідарному порядку заборгованість яка виникла за кредитним договором № 33-14/11-08 від 08.04.2008 року в сумі 9 051 404 гривень 23 копійки.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 258, 526, 625, 1049 ЦК України, ст. ст. 10, 58, 60, 209, 212, 213, 214, 215 ЦПК України, суд -

Вирішив:

Позов ТОВ «РК Фактор» - задовольнити частково.

Стягнути солідарно з ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «РК Фактор» заборгованість яка виникла за кредитним договором № 33-14/11-08 від 08.04.2008 року, до складу якої входять: 5 595 100,00 гривень - прострочена заборгованість за кредитом; 376 425,94 гривень заборгованість за нарахованими відсотками; 2 913 493,42 гривень - заборгованість за простроченими відсотками; 20 142,36 гривень - нарахована комісія за управління кредитною заборгованістю; 146 242,51 гривень - прострочена комісія за управління кредитною заборгованістю; а всього 9 051 404 гривень 23 копійки.

Стягнути в рівних частках з ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «РК Фактор» сплачене державне мито в розмірі 1700,00 гривень та судові витрати в сумі 120,00 гривень.

В задоволенні іншої частини позовних вимог - відмовити.

На рішення суду може бути подана апеляційна скарга протягом десяти днів з дня його проголошення.

Суддя: О.Михайлюк