Рішення № 32890570, 25.07.2013, Київський районний суд м. Одеси

КИЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА ОДЕСИ

_____________________

Справа № 1512/12783/2012

Провадження № 2/520/1290/13

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25.07.2013 року

Київський районний суд м. Одеси в складі:

головуючого - судді Петренка В.С.

за участю секретаря - Сушко М.О., Харитонової І.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Одесі цивільну справу за позовом

Моторного (транспортного) страхового бюро України

до ОСОБА_2

про відшкодування шкоди в порядку регресу,

ВСТАНОВИВ:

МТСБУ звернулося до Київського районного суду м. Одеси з позовною заявою до ОСОБА_2, в якій просить суд стягнути з відповідача витрати, пов'язані з виплатою страхового відшкодування у розмірі 15 953, 30грн., інфляційні втрати у розмірі 1 555, 17грн., 3% річних у розмірі 1 025, 38грн., витрати, понесені МТСБУ для встановлення розміру збитку та збору документів по справі у розмірі 200, 00грн., витрати на правову допомогу у розмірі 2 000грн., а також судовий збір у розмірі 214, 60грн.

В обґрунтування заявленого позову представник позивача посилається на те, що 27 травня 2009року у м. Одесі на автодорозі Іллічівськ-Санжейка, з вини громадянина ОСОБА_2, який керував автомобілем ВАЗ д/н НОМЕР_2, сталася дорожньо-транспортна пригода, внаслідок якої був пошкоджений автомобіль Ніссан, д/н НОМЕР_1, під керуванням ОСОБА_3

Як вказує представник позивача, відповідно до звіту №89/007 від 01 вересня 2009року, складеного ОСОБА_4, вартість матеріального збитку завданого власнику автомобіля Ніссан, д/н НОМЕР_1, становить 18 483, 96грн.

На дату скоєння дорожньо-транспортної пригоди, як зазначає представник позивача, ОСОБА_2 не мав чинного договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів.

Представник позивача вказує, що вина відповідача у спричиненні вищевказаної дорожньо-транспортної пригоди повністю доведена і підтверджується постановою Київського районного суду м. Одеси від 11.08.2009року.

У подальшому, як зазначає представник позивача, представник власника пошкодженого автомобіля, з метою отримання відшкодування, звернувся до позивача з відповідною заявою, до якої було додано копію полісу обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів №ВВ/8870144, строк дії з 16.12.2008р. по 15.12.2009р.

Представник позивача вказує, що МТСБУ 20.10.2009року здійснило виплату відшкодування потерпілій особі в розмірі 15 953, 30грн.

З метою досудового врегулювання спору, представник позивача зазначає, що МТСБУ звернулося до відповідача з проханням в добровільному порядку випалити страхове відшкодування, однак відповідач не відшкодував страхове відшкодування, що і зумовило звернення МТСБУ до суду із відповідним позовом.

Крім того, представник позивача просить суд стягнути з відповідача інфляційні втрати у розмірі 1 555, 17грн., 3% річних у розмірі 1 025, 38грн., витрати, понесені МТСБУ для встановлення розміру збитку та збору документів по справі у розмірі 200, 00грн. витрати на правову допомогу у розмірі 2 000, 00грн.

У судове засідання 25.07.2013року представник позивача не з'явився, але надіслав на адресу суду заяву, в якій просив розглянути справу за його відсутності та зазначив, що заявлені позовні вимоги підтримує у повному обсязі, а також вказав, що не заперечує проти заочного розгляду справи.

Відповідач - ОСОБА_2 про час та місце судових засідань повідомлений належним чином шляхом надсилання судової ухвали та повісток на адресу, зазначену у позовній заяві та довідці з адресно - довідкового бюро ГУМВС України в Одеській області, у судові засідання не з'явився, про поважність причин відсутності не повідомив, заперечення на позовну заяву не надав.

При цьому суд зазначає, що відповідно до п. 5 ст. 74 ЦПК України судова повістка разом із розпискою, а у випадках, встановлених цим Кодексом, разом з копіями відповідних документів надсилається поштою рекомендованим листом із повідомленням або через кур'єрів за адресою, зазначеною стороною чи іншою особою, яка бере участь у справі.

У разі ненадання особами, які беруть участь у справі, інформації щодо їх адреси, судова повістка надсилається фізичним особам, які не мають статусу підприємців, - за адресою їх місця проживання чи місця перебування, зареєстрованою у встановленому законом порядку.

У разі відсутності осіб, які беруть участь у справі, за такою адресою, вважається, що судовий виклик або судове повідомлення вручене їм належним чином.

Приймаючи до уваги, що судові відправлення були повернуті поштою із відміткою «за закінченням терміну зберігання», суд вважає за можливе розглядати справу без участі відповідача, за наявними в ній матеріалами.

Відповідно до ст.ст. 224, 225 ЦПК України Київським районним судом м. Одеси постановлена ухвала про заочний розгляд справи.

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку про необхідність часткового задоволення позову, виходячи з наступного.

Як вбачається із матеріалів справи, постановою судді Київського районного суду м. Одеси Іванчука В.М. від 11.08.2009року по справі №3-3963/2009рік, яка набрала законної сили, було встановлено, що згідно протоколу АБ №130283 від 27 травня 2009року о 16 годині 00 хвилин на а/д Іллічівськ-Санжейка в м. Одесі, ОСОБА_2, керуючи автомобілем ВАЗ державний номер НОМЕР_2 порушив вимоги п. 13.1 «Правил дорожнього руху України», не врахував дорожню обстановку, не обрав безпечну дистанцію та швидкість руху, внаслідок чого скоїв зіткнення з автомобілем Ніссан, д/н НОМЕР_1, який рухався попереду в прямому попутному напрямку. Від зіткнення транспортні засоби отримали механічні пошкодження.

Зазначеною постановою визнано ОСОБА_2 винним у скоєнні адміністративного правопорушення, передбачених ст.ст. 124 КпАП України та позбавлено права керування всіма видами транспортних засобів строком на шість місяців.

Згідно звіту №89/007 ФОП ОСОБА_4 по визначенню вартості відновлювального ремонту та матеріального збитку заподіяного автомобілю NISSAN PRIMERA, власник - ОСОБА_3, р/н НОМЕР_1, 1997року випуску, внаслідок пошкодження при ДТП, станом на 28 серпня 2009року, вартість матеріального збитку складає 18 483, 96грн.

05.09.2009року ОСОБА_3, власник транспортного засобу NISSAN PRIMERA, д/н НОМЕР_1, звернувся до МТСБУ з заявою, в якій просив відшкодувати шкоду заподіяну під час дорожньо-транспортної пригоди, надавши при цьому копію полісу №ВВ/8870144 обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (а.с. 3, 4).

20.10.2009року МТСБУ здійснило виплату потерпілій особі за шкоду, заподіяну в результаті дорожньо-транспортної пригоди в розмірі 15 953, 30грн., в розмірі ліміту відповідальності страховика за шкоду, завдану майну потерпілого, що підтверджується копією платіжного доручення №3919 від 20.10.2009року (а.с. 9).

Крім того, МТСБУ понесло витрати на встановлення розміру збитків та збір документів по справі в розмірі 200, 00грн., що підтверджується копією платіжного доручення №3472 від 22.09.2009року (а.с. 9).

31.03.2010року МТСБУ звернулося на адресу ОСОБА_2 з листом, в якому пропонувало до 05.05.2010року здійснити виплату шкоди, заподіяну в результаті дорожньо-транспортної пригоди в розмірі 15 953, 30грн. та витрати на встановлення розміру збитків та збір документів по справі в розмірі 200, 00грн., однак відповідачем не було відшкодовано в зазначений строк суму страхового відшкодування.

Згідно з ч.ч. 3, 4 ст. 61 ЦПК України обставини, встановлені судовим рішенням у цивільній, господарській або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини. Вирок у кримінальній справі, що набрав законної сили, або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення обов'язкові для суду, що розглядає справу про цивільно-правові наслідки дій особи, стосовно якої ухвалено вирок або постанову суду, з питань, чи мали місце ці дії та чи вчинені вони цією особою.

Згідно з ч. 1 ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, які її завдала.

Відповідно до ч.ч. 1 та 2 ст. 1187 ЦК України джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов'язана з виконанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо - і вогнебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб. Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній підставі володіє транспортним засобом, механізмом іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Відповідно до ст. 1188 ЦК України шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою.

Відповідно до ч. 1 ст. 1191 ЦК України особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.

Згідно до ст. 1192 ЦК України з урахуванням обставин справи суд за вибором потерпілого може зобов'язати особу, яка завдала шкоди майну, відшкодувати її в натурі (передати річ того ж роду і такої ж якості, полагодити пошкоджену річ тощо) або відшкодувати завдані збитки у повному обсязі. Розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому. Визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.

Статтею 27 Закону України «Про страхування» та ст. 993 ЦК України встановлено, що до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Згідно до ст. 12 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» потерпілих, встановлюється при укладанні договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності і не може перевищувати 2 відсотки від ліміту відповідальності страховика, в межах якого відшкодовується збиток, заподіяний майну потерпілих. Страхове відшкодування завжди зменшується на суму франшизи, розрахованої за правилами цього підпункту.

Відповідно до ст.ст. 29, 35 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України. Якщо транспортний засіб необхідно, з поважних причин, помістити на стоянку, до розміру шкоди додаються також витрати на евакуацію транспортного засобу до стоянки та плата за послуги стоянки. Для отримання страхового відшкодування потерпілий чи інша особа, яка має право на отримання відшкодування, протягом 30 днів з дня подання повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду подає страховику заяву про страхове відшкодування.

Згідно ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Враховуючи викладене, приймаючи до уваги, що в процесі розгляду адміністративної справи встановлено, що ОСОБА_2 винний у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.ст. 124 КпАП України, а МТСБУ здійснило виплату відшкодування потерпілій особі - ОСОБА_3 в розмірі 15 953грн., а також понесло витрати на встановлення розміру збитків та збір документів по справі в розмірі 200, 00грн., суд вважає, що ОСОБА_2 повинен відшкодувати МТСБУ суму страхового відшкодування у розмірі 15 953грн., інфляційні витрати у розмірі 1 555, 17грн., три відсотки річних у розмірі 1 025, 38грн., за прострочення виконання зобов'язання, заявлені на підставі розрахунку, а також суму витрат на встановлення розміру збитків та збір документів по справі в розмірі 200, 00грн.

Згідно ч.1 та ч.2 ст. 84 ЦПК України витрати, пов'язані з оплатою правової допомоги адвоката або іншого фахівця в галузі права, несуть сторони, крім випадків надання безоплатної правової допомоги. Граничний розмір компенсації витрат на правову допомогу встановлюється законом.

Відповідно до положень ст. 1 Закону України «Про граничний розмір компенсації витрат на правову допомогу у цивільних та адміністративних справах» від 20.12.2011 року розмір компенсації витрат на правову допомогу у цивільних справах, в яких така компенсація виплачується стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, іншою стороною, а в адміністративних справах - суб'єктом владних повноважень, не може перевищувати 40 відсотків встановленої законом мінімальної заробітної плати у місячному розмірі за годину участі особи, яка надавала правову допомогу, у судовому засіданні, під час вчинення окремих процесуальних дій поза судовим засіданням та під час ознайомлення з матеріалами справи в суді, що визначається у відповідному судовому рішенні.

З матеріалів справи слідує, що інтереси МТСБУ в суді представляв ОСОБА_5 та ОСОБА_6 на підставі контракту про надання правової допомоги за №48 від 17.11.2010року та довіреностей (а.с. 13-14, 28,41)

МТСБУ сплатило ТОВ «ВМ» за надання правової допомоги 2000 грн., про що свідчить платіжне доручення №12107 від 13.07.2012року (а.с. 9).

Як вбачається із журналів судових засідань ОСОБА_5 приймав участь в одному судовому засіданні:

29.04.2013року - 00 год. 02 хв.

Сума граничного розміру компенсації витрат на оплату правової допомоги МТСБУ, установленого Закону України «Про граничний розмір компенсації витрат на правову допомогу у цивільних та адміністративних справах», за участь його представника в судових засідання складає 14 грн. 91 коп.:

29.04.2013року - (1147 х 40% : 100%) за 00 год. 02 хв. - 15,29 грн.

Доказів вчинення адвокатом окремих процесуальних дій поза судовим засіданням та під час ознайомлення з матеріалами справи в суді, позивачем не надано.

Таким чином, суд приходить до висновку, що вимоги позивача про стягнення з відповідача витрат на правову допомогу підлягають задоволенню частково у розмірі 15,29 грн.

Відповідно до ч.1 ст. 79 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.

Відповідно до ч. 1 ст. 88 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати.

З урахуванням викладеного, витрати по сплаті судового збору у розмірі 214, 60 грн., підлягають стягненню з відповідача на користь позивача МТСБУ.

Керуючись ст.ст. 88, 213, 215, 226 ЦПК України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов Моторного (транспортного) страхового бюро України до ОСОБА_2 про відшкодування шкоди в порядку регресу - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_2 (ІНФОРМАЦІЯ_1 зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1) на користь Моторного (транспортного) страхового бюро України (02002, Київ-2, а/с №272, код ЄДРПОУ 21647131) 15 953 (п'ятнадцять тисяч дев'ятсот п'ятдесят три) грн. 30 коп. сума страхового відшкодування, 1 555 (одна тисяча п'ятсот п'ятдесят п'ять) 17 коп. інфляційні витрати, 1 025 (одна тисяча двадцять п'ять) грн. 38 коп. - три відсотки річних, 200 (двісті) грн. 00 коп. сума витрат на встановлення розміру збитків та збір документів по справі, 15 (п'ятнадцять) грн. 29 коп. витрат на правову допомогу, 214 (двісті чотирнадцять) грн. 60 коп. витрат по сплаті судового збору.

В решті позовних вимог відмовити.

Рішення може бути оскаржене позивачем до апеляційного суду Одеської області шляхом подання до Київського районного суду м. Одеси апеляційної скарги протягом десяти днів з дня отримання копії рішення.

Рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача шляхом звернення із заявою про перегляд заочного рішення протягом десяти днів з дня отримання його копії.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржено до апеляційного суду Одеської області шляхом подання до Київського районного суду м. Одеси апеляційної скарги протягом десяти днів з дня оголошення ухвали про залишення заяви без задоволення.

Суддя Петренко В. С.