Ухвала суду № 32889619, 09.08.2013, Тлумацький районний суд Івано-Франківської області

Справа № 353/1068/13-ц

Провадження № 2/353/368/13

У Х В А Л А

09 серпня 2013 року м.Тлумач

Суддя Тлумацького районного суду Івано-Франківської області Луковкіна У.Ю., ознайомившись з заявою представника позивачки ОСОБА_1 про забезпечення позову в цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до Кооперативу «Будівельник» та ОСОБА_3 про визнання недійсним рішення засновників кооперативу та договору купівлі-продажу, -

в с т а н о в и в :

Позивачка звернулась в суд з позовом до Кооперативу «Будівельник» та ОСОБА_3 про визнання недійсним рішення засновників кооперативу від 03.09.2007 р. та договору купівлі-продажу приміщення конюшні від 06.09.2007 р.

Після судового засідання, яке відбулось 09.08.2013 р., представником позивачки ОСОБА_1 в канцелярію суду була подана письмова заява про вжиття заходів забезпечення позову шляхом накладення арешту на спірне нерухоме майно: на нежитлове приміщення по вул. Шевченка, 5а в с. Тарасівка Тлумацького району Івано-Франківської області.

Відповідно до ч. 1 ст. 153 ЦПК України заява про забезпечення позову розглядається судом, у провадженні якого перебуває справа, в день її надходження без повідомлення відповідача та інших осіб, які беруть участь у справі.

Оглянувши матеріали справи, вивчивши позовну заяву та заяву про забезпечення позову, суд вважає, що така вимога не підлягає задоволенню, виходячи з таких підстав.

Відповідно до ч.ч. 1-3 ст. 151 ЦПК України, суд за заявою осіб, які беруть участь у справі, може вжити, передбачені цим кодексом, заходи забезпечення позову. У заяві про забезпечення позову повинно бути зазначено причини, у зв'язку з якими потрібно забезпечити позов, вид забезпечення позову, який належить застосувати, з обґрунтуванням його необхідності, а також інші відомості, потрібні для забезпечення позову. Забезпечення позову допускається на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.

Згідно п.п. 1 та 2 ч.1 ст. 152 ЦПК України позов забезпечується, зокрема, накладенням арешту на майно або грошові кошти, що належать відповідачеві і знаходяться у нього або в інших осіб, а також забороною вчиняти певні дії. Види забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

Обґрунтування необхідності забезпечення позову полягає в доказуванні обставин, з якими пов'язано вирішення питання про забезпечення позову. Окрім того, особа, яка подала заяву про забезпечення позову повинна довести адекватність засобу забезпечення позову.

Одним із критеріїв обґрунтованості заяви є наявність причинного зв'язку між конкретним видом забезпечення позову, про який йдеться у відповідній заяві, та наслідком у формі потенційної загрози виконанню рішення суду.

Пленум Верховного Суду України «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» № 9 від 22 грудня 2006 року у п. 4 роз'яснив, що розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог,

дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має врахувати наскільки конкретний захід, який пропонується вжити, пов'язаний з предметом позову, наскільки він співрозмірний позовній вимозі, і яким чином цей захід фактично реалізує мету його вжиття.

Проте представником позивачки не надано жодних доказів на підтвердження про те, що не прийняття заходів забезпечення позову може зробити неможливим виконання рішення суду, не обґрунтовано необхідності забезпечення позову та не обґрунтовано доцільності обрання саме цього виду забезпечення позову.

Враховуючи викладене та суть позовних вимог, суд визнає заяву представника позивачки про забезпечення позову необґрунтованою та немотивованою і приходить до висновку, що вона не підлягає задоволенню.

На підставі викладеного та керуючись 151-153, 209, 210 ЦПК України, Постановою Пленуму Верховного Суду № 9 від 22.12.2006 року «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді справ про забезпечення позову», суд -

У Х В А Л И В:

У задоволенні заяви представника позивачки ОСОБА_1 про забезпечення позову у справі за позовом ОСОБА_2 до Кооперативу «Будівельник» та ОСОБА_3 про визнання недійсним рішення засновників кооперативу та договору купівлі-продажу - відмовити.

Ухвала може бути оскаржена до Апеляційного суду Івано-Франківської області через Тлумацький районний суд протягом п'яти днів з дня її отримання.

Суддя Луковкіна У.Ю.