Рішення № 32887519, 31.07.2013, Синельниківський міськрайонний суд Дніпропетровської області

Справа № 191/3389/13-ц

Провадження № 2/191/1076/13

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31 липня 2013 року м. Синельникове

Синельниківський міськрайонний суд Дніпропетровської області

в складі: головуючого судді Кухаря Д.О.,

при секретарі Яніній О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Синельникове справу за позовом ОСОБА_1 до Селянського (фермерського) господарства «Алгіз», Приватного підприємства «Агропак» про визнання права власності на нежитлові будівлі свиновідгодівельного комплексу, що розташовані за адресою: АДРЕСА_1,-

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Селянського (фермерського) господарства «Алгіз», Приватного підприємства «Агропак» про визнання права власності на нежитлові будівлі свиновідгодівельного комплексу, що розташовані за адресою: АДРЕСА_1. Обґрунтовуючи свої вимоги позивач зазначив, що 15.03.1995 року Синельниківською районною радою народних депутатів Дніпропетровської області зареєстровано статут селянського (фермерського) господарства «МИСЛИВСЬКЕ» (ідентифікаційний код юридичної особи 20219172), зареєстрованого 28.07.1992 року. Вищезазначені обставини підтверджуються статутом селянського (фермерського) господарства «МИСЛИВСЬКЕ» (далі за текстом - Статут). Відповідно до пункту 2.1. Розділу 2 Статуту засновником селянського (фермерського) господарства є фізична особа ОСОБА_1 (далі за текстом - Позивач).

26.11.2012 року до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців внесено запис № 12161170004000019 про проведення державної реєстрації припинення юридичної особи СЕЛЯНСЬКЕ (ФЕРМЕРСЬКЕ) ГОСПОДАРСТВО «МИСЛИВСЬКЕ», 20219172 на підставі судового рішення про припинення юридичної особи, що пов'язане з банкрутством юридичної особи, запис про яке внесено до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців. Вищезазначені обставини підтверджуються повідомленням державного реєстратора Синельниківської районної державної адміністрації Дніпропетровської області ОСОБА_4 про проведення державної реєстрації припинення юридичної особи вих. № 21 від 26.11.2012 року.

В наслідок припинення юридичної особи СЕЛЯНСЬКЕ (ФЕРМЕРСЬКЕ) ГОСПОДАРСТВО «МИСЛИВСЬКЕ», 20219172, за вищезазначеною юридичною особою на праві власності залишилося нерухоме майно - нежитлова будівля свиновідгодівельного комплексу, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 (далі за текстом - Комплекс). Вищезазначений комплекс складається з наступних складових об'єктів:

1. А-1 адміністративна будівля, цегла, загальною площею 284,0 кв.м.;

2. Б-1 будівля Ветеринарного пункту , цегла, загальною площею 159,0 кв.м.;

3. Н-1 навіс, метал, загальною площею 26,0 кв.м.;

4. Г-1 будівля свинарника, цегла, загальною площею 1991,0 кв.м.;

5. В-1 будівля свинарника, цегла, загальна площа 1991,0 кв.м.;

6. З-1 будівля свинарника, цегла, загальна площа 1991,0 кв.м.;

7. К-1 будівля свинарника, цегла, загальна площа 1991,0 кв.м.;

8. Е-1 будівля кормоцеху, цегла, загальною площею 346,0 кв.м.;

9. ТП будівля трансформаторної підстанції, цегла, загальною площею 39,0 кв.м.;

10. О-1 будівля сінника, метал, загальною площею 473,0 кв.м.;

11. Р-1 вбиральня, цегла;

12. Ж-1 навіс, метал, загальною площею 195,0 кв.м.;

13. № 1,2,3,4 силосні сховища, з/бетон., загальною площею 1295,0 кв.м.;

14. Л-1 будівля бойлерної, цегла, загальна площа 360,0 кв.м.;

15. Д-1 будівля складу, цегла, загальною площею 1135,0 кв.м.;

16. №5 огорожа, металева.

Вищезазначені обставини підтверджуються технічним паспортом на нерухоме майно нежитлова будівля свиновідгодівельного комплексу, що розташований за адресою: АДРЕСА_1.

Право власності на вищезазначене нерухоме майно (Комплекс) зареєстроване за селянським (фермерським) господарством «МИСЛИВСЬКЕ» 29.02.2012 року, що підтверджується витягом про державну реєстрацію права власності № 33330063 від 29.02.2012 року. На день звернення до суду дані про власника в реєстрі не змінені.

01.03.2011 року між Приватним підприємством «АГРОПАК» (далі за текстом - Відповідач 1) та Селянським (фермерським) господарством «АЛГІЗ» (далі за текстом - Відповідач 2) був укладений договір оренди № 1, за умовами якого Відповідач 1 передав Відповідачу 2 Комплекс у строкове оплатне користування. Відповідно до п. 4.1. Розділу 4 договору оренди № 1 від 01.03.2011 року термін дії договору визначений до 31.12.2011 року. Вищезазначені обставини підтверджуються договором оренди № 1 від 01.03.2011 року.

03.06.2013 року Позивач звернувся до Відповідача 2 з вимогами про здійснення на його користь виплати орендної плати, адже позивач є власником орендованого нерухомого майна, визначеного договором оренди № 1 від 01.03.2011 року. Крім того, позивач звернувся до Відповідача 1 з вимогою про відшкодування йому одержаної Відповідачем 1 від Відповідача 2 орендної плати за договором оренди № 1 від 01.03.2011 року. Всі вищезазначені Відповідачі відмовилися у задоволенні заяв, посилаючись на те, що Відповідачі не визнають право власності на Комплекс за Позивачем.

Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав у повному обсязі, просив їх задовольнити.

Представник відповідача Селянського (фермерського) господарства «Алгіз» Бутенко О.О. у судовому засіданні позовні вимоги щодо обставин порушення прав позивача не визнав, посилаючись на те, що позивач не має відповідних документів про право власності, через що не вважається власником спірного майна. Але щодо обставин припинення селянського (фермерського) господарства «Мисливське» та можливості набуття права власності на спірне нерухоме майно за позивачем - не заперечував, посилаючись на норми господарського та цивільного кодексів України, які передбачають набуття засновником права власності та інших прав на майно, що залишилося після припинення юридичної особи. Виходячи з такого відповідач селянське (фермерське) господарство «АЛГІЗ» може визнати право власності за позивачем тільки на підставі рішення суду або інших правовстановлювальних документів, чого на час розгляду справи немає.

Представник відповідача Приватного підприємства «Агропак» Місюренко Л.І. у судовому засіданні позовні вимоги не визнала, підтримала все сказане представником відповідача селянського (фермерського) господарства «Алгіз».

Заслухавши пояснення сторін, розглянувши матеріали справи, оцінивши докази у їх у сукупності, суд приходить до висновку про наявність підстав для задоволення позову виходячи з наступного.

Дійсно підтверджуються обставини того, що позивач був єдиним засновником селянського (фермерського) господарства «Мисливське», що підтверджується статутом вищезазначеної юридичної особи. 26.11.2012 року до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців внесено запис № 12161170004000019 про проведення державної реєстрації припинення юридичної особи СЕЛЯНСЬКЕ (ФЕРМЕРСЬКЕ) ГОСПОДАРСТВО «МИСЛИВСЬКЕ», 20219172 на підставі судового рішення про припинення юридичної особи, що пов'язане з банкрутством юридичної особи, запис про яке внесено до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців. Вищезазначені обставини підтверджуються повідомленням державного реєстратора Синельниківської районної державної адміністрації Дніпропетровської області Солониної А.Л. про проведення державної реєстрації припинення юридичної особи вих. № 21 від 26.11.2012 року.

Свого підтвердження знайшли також обставини про залишення за припиненою юридичною особою СФГ МИСЛИВСЬКЕ нерухомого майна - нежитлова будівля свиновідгодівельного комплексу, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 (далі за текстом - Комплекс). Вищезазначений комплекс складається з наступних складових об'єктів:

1. А-1 адміністративна будівля, цегла, загальною площею 284,0 кв.м.;

2. Б-1 будівля Ветеринарного пункту , цегла, загальною площею 159,0 кв.м.;

3. Н-1 навіс, метал, загальною площею 26,0 кв.м.;

4. Г-1 будівля свинарника, цегла, загальною площею 1991,0 кв.м.;

5. В-1 будівля свинарника, цегла, загальна площа 1991,0 кв.м.;

6. З-1 будівля свинарника, цегла, загальна площа 1991,0 кв.м.;

7. К-1 будівля свинарника, цегла, загальна площа 1991,0 кв.м.;

8. Е-1 будівля кормоцеху, цегла, загальною площею 346,0 кв.м.;

9. ТП будівля трансформаторної підстанції, цегла, загальною площею 39,0 кв.м.;

10. О-1 будівля сінника, метал, загальною площею 473,0 кв.м.;

11. Р-1 вбиральня, цегла;

12. Ж-1 навіс, метал, загальною площею 195,0 кв.м.;

13. № 1,2,3,4 силосні сховища, з/бетон., загальною площею 1295,0 кв.м.;

14. Л-1 будівля бойлерної, цегла, загальна площа 360,0 кв.м.;

15. Д-1 будівля складу, цегла, загальною площею 1135,0 кв.м.;

16. №5 огорожа, металева.

Такі обставини підтверджуються технічним паспортом на нерухоме майно нежитлова будівля свиновідгодівельного комплексу, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 та витягом про державну реєстрацію права власності № 33330063 від 29.02.2012 року. На день розгляду справи інформація про власника в реєстрі не змінена.

Крім того, сторона відповідача не заперечили такі обставини, погодилися з ними. Також сторони не надали будь-яких доказів, які б підтверджували обставини реалізації у справі про банкрутство СФГ МИСЛИВСЬКЕ, зазначили, що їм відома вся інформація, спірне майно у встановленому законом порядку не відчужувалося, договори у належному порядку не укладалися.

Відповідно до частини 12 ст. 111 Цивільного кодексу України «Майно юридичної особи, що залишилося після задоволення вимог кредиторів (у тому числі за податками, зборами, єдиним внеском на загальнообов'язкове державне соціальне страхування та іншими коштами, що належить сплатити до державного або місцевого бюджету, Пенсійного фонду України, фондів соціального страхування), передається учасникам юридичної особи, якщо інше не встановлено установчими документами юридичної особи або законом.»

Відповідно до положень абзацу другого частини 2 ст. 36 Закону України «Про фермерське господарство» «Майно, що залишилося після задоволення вимог кредиторів, розподіляється між членами фермерського господарства відповідно до його Статуту.».

Відповідно до положень ч. 1 ст. 316 ЦК України «Правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.»

Відповідно до положень ч. 1 ст. 317 ЦК України «Власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном.».

Основоположні принципи здійснення правомочностей власника сформульовані у статті 1 Першого Протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (Рим, 04 листопада 1950 року), що набрала чинності для України з 11 вересня 1997 року та є складовою її правової системи відповідно до вимог статті 9 Конституції України.

Статтею 41 Конституції України визначено, що кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Право власності набувається у порядку, визначеному законом.

Використання власності не може завдавати шкоди правам, свободам та гідності громадян, інтересам суспільства, погіршувати екологічну ситуацію і природні якості землі.

Як вбачається з узагальнення Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ - узагальнення судової практики розгляду цивільних справ про захист права власності та інших речових прав «Під правом володіння власністю визнається юридично забезпечена можливість фактичного панування власника над майном, не пов'язана з використанням його властивостей. Право користування власністю ? це юридично забезпечена можливість власника добувати з належного йому майна корисні властивості. Під правом розпорядження розуміють юридично забезпечену можливість власника визначати долю майна.»

Відповідно до ч. 2 ст. 328 ЦК України «Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.»

Відповідно до ч. 1 ст. 392 ЦК України «Власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.»

Перевіривши та з'ясувавши всі обставини справи та оцінюючи усі наявні докази, досліджені в ході судового засідання в їх сукупності, приймаючи до уваги вищевикладене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 до Селянського (фермерського) господарства «Алгіз», Приватного підприємства «Агропак» про визнання права власності на нежитлові будівлі свиновідгодівельного комплексу, що розташовані за адресою: АДРЕСА_1 підлягають задоволенню в повному обсязі.

Керуючись ст.ст. 111, 316, 317, 328, 392 ЦК України, ст. 36 Закону України «Про фермерське господарство», ст.ст.10,60,209,212-215 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Задовольнити повністю позовні вимоги ОСОБА_1 про визнання за ним права власності на нежитлові будівлі свиновідгодівельного комплексу, що розташовані за адресою: АДРЕСА_1.

Визнати за ОСОБА_1 право власності на нежитлові будівлі свиновідгодівельного комплексу, що розташовані за адресою: АДРЕСА_1, та складається з наступних об'єктів:

1. А-1 адміністративна будівля, цегла, загальною площею 284,0 кв.м.;

2. Б-1 будівля Ветеринарного пункту, цегла, загальною площею 159,0 кв.м.;

3. Н-1 навіс, метал, загальною площею 26,0 кв.м.;

4. Г-1 будівля свинарника, цегла, загальною площею 1991,0 кв.м.;

5. В-1 будівля свинарника, цегла, загальна площа 1991,0 кв.м.;

6. З-1 будівля свинарника, цегла, загальна площа 1991,0 кв.м.;

7. К-1 будівля свинарника, цегла, загальна площа 1991,0 кв.м.;

8. Е-1 будівля кормоцеху, цегла, загальною площею 346,0 кв.м.;

9. ТП будівля трансформаторної підстанції, цегла, загальною площею 39,0 кв.м.;

10. О-1 будівля сінника, метал, загальною площею 473,0 кв.м.;

11. Р-1 вбиральня, цегла;

12. Ж-1 навіс, метал, загальною площею 195,0 кв.м.;

13. № 1,2,3,4 силосні сховища, з/бетон., загальною площею 1295,0 кв.м.;

14. Л-1 будівля бойлерної, цегла, загальна площа 360,0 кв.м.;

15. Д-1 будівля складу, цегла, загальною площею 1135,0 кв.м.;

16. № 5 огорожа, металева.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до апеляційного суду Дніпропетровської області через Синельниківський міськрайонний суд шляхом подання апеляційної скарги на рішення суду протягом десяти днів з дня проголошення рішення.

Суддя:Д. О. Кухар