Постанова № 32885835, 05.08.2013, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"05" серпня 2013 р. м. Київ К/9991/36711/11

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:Головуючий:Нечитайло О.М.Судді:Ланченко Л.В. Острович С.Е.розглянувши у порядку письмового провадженнякасаційну скаргу Центральної міжрайонної державної податкової інспекції у м. Кривому Розі Дніпропетровської області

на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 23.04.2009 р.

та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 21.10.2010 р.

у справі №2а-9127/08/0470

за позовом Повного товариства «Ломбард Денис і Компанія»

до Центральної міжрайонної державної податкової інспекції у м. Кривому Розі Дніпропетровської області

про скасування податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИВ :

Повне товариство «Ломбард Денис і Компанія» (далі - позивач) звернулося до суду з позовом до Центральної міжрайонної державної податкової інспекції у м. Кривому Розі Дніпропетровської області (далі - відповідач) про скасування податкових повідомлень-рішень.

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 23.04.2009 р., залишеною без змін ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 21.10.2010 р., позовні вимоги задоволено: скасовано податкові повідомлення-рішення від 10.04.2008 р. №0000621701/0 та від 02.07.2008 р. №0000621701/2.

Вважаючи, що рішення судів першої та апеляційної інстанції прийняті з порушенням норм матеріального та процесуального права, відповідач звернувся до Вищого адміністративного суду України із касаційною скаргою, в якій просить їх скасувати та прийняти нове судове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити.

Позивач надіслав письмові заперечення на касаційну скаргу відповідача, за змістом яких просив залишити касаційну скаргу без задоволення, а рішення судів попередніх інстанцій залишити без змін.

Відповідно до ч. 1 ст. 220 КАС України, суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі і не може досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні та вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.

Судами першої та апеляційної інстанцій встановлені такі фактичні обставини справи.

Представниками податкового органу проведено планову виїзна перевірку позивача з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.10.2006 р. по 31.12.2007 р., за результатами якої складено акт від 01.04.2008 р. № 854/220/25542624.

У ході дослідження питань правильності обчислення та своєчасності внесення позивачем до бюджету сум податку з доходів фізичних осіб було встановлено неутримання, ненарахування та неперерахування до бюджету у повному обсязі сум податку з доходів фізичних осіб при сплаті фізичним особам доходів за перевіряємий період, чим порушено п.1.5 ст.1, п.12.1 ст.12, п.7.1 ст.7, п.п.8.1.1 п.8.1 ст.8 та п.п.8.1.2 п.8.1 ст.8 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб».

На підставі встановлених порушень контролюючим органом було прийнято податкове повідомлення-рішення від 10.04.2008 р. №0000621701/0, яким позивачу визначено суму податкового зобов'язання податку з доходів фізичних осіб у розмірі 90537,63 грн. (у т.ч. податок з доход фізичних осіб у розмірі 30179,21 грн. та штрафні (фінансові) санкції у розмірі 60358,42 грн.).

За результатами адміністративного узгодження податковим органом прийнято податкове повідомлення-рішення аналогічне за змістом.

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України, розглянувши касаційну скаргу у порядку письмового провадження, перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, приходить до висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, підставою для задоволення позовних вимог стали висновки судових інстанцій, що дохід фізичної особи, одержаний від ломбарду у зв'язку з невиконанням нею своїх обов'язків за договором позики щодо викупу закладених речей, є доходом, одержаним не від податкового агента, а тому такий дохід підлягає оподаткуванню у складі загального річного оподатковуваного доходу такого платника податку.

Між тим, такі висновки судових інстанцій є помилковими та передчасними з огляду на таке.

Так, контролюючим органом в акті перевірки зафіксовано порушення позивачем норм Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб», у результаті чого встановлено порушення вимог податкового законодавства під час перевірки питання щодо правильності утримання податку з доходів фізичних осіб, а саме: неутримання податку при сплаті доходів фізичним особам.

Відповідно до п.п.4.3.23 п.4.3 ст.4 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб» до доходів, які не включаються до складу загального місячного або річного оподатковуваного доходу, віднесено основну суму кредиту, що отримується платником податку,

За змістом цього підпункту сума позики становить дохід фізичної особи, яка її одержує, але до настання визначеного договором строку її повернення ця сума не є об'єктом оподаткування. Лише в разі невиконання фізичною особою забезпеченого заставою зобов'язання та реалізації заставленого майна виникає об'єкт оподаткування у вигляді суми коштів, отриманих у позику і не повернутих у встановлений договором строк.

При цьому також може виникнути об'єкт оподаткування (дохід) у вигляді грошової суми, що перевищує розмір забезпечених заставою вимог заставодержателя (ломбарду) та підлягає поверненню заставодавцю, оскільки ця сума фактично знаходиться в ломбарду під час одержання ним коштів від реалізації заставленого майна.

Згідно з п.1.15. ст.1 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб» податковим агентом є юридична особа (її філія, відділення, інший відокремлений підрозділ) або фізична особа чи представництво нерезидента - юридичної особи, які незалежно від їх організаційно-правового статусу та способу оподаткування іншими податками зобов'язані нараховувати, утримувати і сплачувати цей податок до бюджету від імені та за рахунок платника податку, вести податковий облік і подавати податкову звітність податковим органам відповідно до закону, а також нести відповідальність за порушення норм цього Закону.

З огляду на положення п.п.8.1.1 п.8.1 ст.8 та п.12.3 ст.12 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб» ломбард є податковим агентом, оскільки саме за його посередництвом продається майно боржника, саме він нараховує (виплачує) оподатковуваний дохід на користь платника податку та повинен утримувати податок від суми такого доходу за рахунок платника, використовуючи ставку податку, визначену у відповідних нормах цього Закону.

Відтак, оскільки під час виплати грошових коштів за договорами позики ломбард є податковим агентом і повинен нараховувати, утримувати та перераховувати до бюджету податок з доходів фізичних осіб, то донарахування контролюючим органом податкових зобов'язань позивачу здійснено обґрунтовано, а отже відсутні підстави для скасування спірного податкового повідомлення-рішення.

Відповідно до ст. 229 КАС України суд касаційної інстанції має право скасувати судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій та ухвалити нове рішення, якщо обставини справи встановлені повно і правильно, але суди першої та апеляційної інстанцій порушили норми матеріального чи процесуального права, що призвело до ухвалення незаконного судового рішення.

Враховуючи, що суди повно і правильно встановили фактичні обставини справи, але невірно застосували норми матеріально права, що призвело до ухвалення незаконних судових рішень, колегія суддів дійшла висновку про наявність підстав для задоволення касаційної скарги податкової інспекції, скасування рішень судів першої та апеляційної інстанцій та ухвалення нового судового рішення про відмову у задоволені позовних вимог.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 210-232 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу Центральної міжрайонної державної податкової інспекції у м. Кривому Розі Дніпропетровської області задовольнити.

2. Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 23.04.2009 р. та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 21.10.2010 р. у справі №2а-9127/08/0470 скасувати.

Прийняти нову постанову, якою у задоволенні позовних вимог Повного товариства «Ломбард Денис і Компанія» відмовити.

3. Постанова набирає законної сили з моменту проголошення та може бути переглянута з підстав, встановлених статтею 237 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя:Нечитайло О.М. Судді:Ланченко Л.В. Острович Н.Е.