Ухвала суду № 32885676, 30.07.2013, Вінницький апеляційний адміністративний суд

ВІННИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 802/2315/13-а

Головуючий у 1-й інстанції: Сало П.І.

Суддя-доповідач: Совгира Д. І.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 липня 2013 року м. Вінниця

Вінницький апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого-судді: Совгири Д. І.

суддів: Курка О. П. Матохнюка Д.Б.

при секретарі: Лозінській Н.В.

за участю представників сторін:

позивач : Долиняний Сергій Володимирович

відповідач (апелянт) : Оніщенко Петро Анатолійович

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Шаргородському районі Вінницької області Державної податкової служби на постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 21 червня 2013 року у справі за адміністративним позовом фермерського господарства "Перлина Поділля - 2011" до Державної податкової інспекції у Шаргородському районі Вінницької області Державної податкової служби про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -

В С Т А Н О В И В :

Фермерське господарство "Перлина Поділля - 2011" звернулося до Вінницького окружного адміністративного суду з адміністративним позовом, у якому просить скасувати наступні податкові повідомлення-рішення державної податкової інспекції у Шаргородському районі Вінницької області № 0000082200 від 16.04.2013 року та № 0000072200.

Постановою Вінницького окружного адміністративного суду від 21 червня 2013 року задоволено адміністративний позов фермерського господарства "Перлина Поділля - 2011". Не погодившись з прийнятим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову Вінницького окружного адміністративного суду та прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні вищевказаного адміністративного позову.

В судовому засіданні представник відповідача підтримав доводи апеляційної скарги та просив суд її задовольнити.

Представник позивача заперечував проти задоволення вищевказаної апеляційної скарги та просив суд залишити її без задоволення, а постанову Вінницького окружного адміністративного суду без змін.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення учасників процесу, дослідивши матеріали справи та перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції - без змін, виходячи з наступного.

Судом апеляційної та першої інстанції встановлено, що відповідачем проведено документальну позапланову виїзну перевірку ФГ "Перлина Поділля - 2011" з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 03.02.2011 року по 31.12.2012 року.

За результатами перевірки складено акт № 98/22/37336829 від 27.03.2013 року, яким встановлено, зокрема, порушення вимог п. 3.1 ст. 3, п.п. 4.1.6 п. 4.1 ст. 4, п.п. 5.2.1, 5.2.5 п. 5.2, п. 5.6, п. 5.7, п. 5.9 ст. 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", внаслідок чого занижено податок на прибуток за I квартал 2011 року на суму 66 507 грн., та порушення п.п. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134, ст. 135, ст. 138 ПК України, внаслідок чого занижено податок на прибуток за II квартал 2011 року на суму 16 798 грн. Загальна сума заниження позивачем зобов'язань з податку на прибуток I-II кварталів 2011 року становить 83 305 грн. Крім того, проведеною перевіркою встановлено порушення п. 181.1 ст. 181, п. 183.2, п. 183.10 ст. 183, ст. 185, п. 187.1 ст. 187, п. 209.7, п. 209.17 ст. 209 ПК України, в результаті чого ФГ "Перлина Поділля - 2011" занижено податок на додану вартість в сумі 82 980 грн., в тому числі 6480 грн. за січень 2012 року та 76 500 грн. за червень 2012 року. Також перевіркою встановлено неподання позивачем органу державної податкової служби декларацій з податку на прибуток за I квартал 2011 року, II квартал 2011 року, II-III квартали 2011 року та II-IV квартали 2011 року, що є порушенням вимог п.п. 49.18.2 п. 49.18 ст. 49 ПК України.

На підставі вказаного акту перевірки 16.04.2013 року ДПІ у Шаргородському районі прийнято податкове повідомлення-рішення № 0000082200 про збільшення грошового зобов'язання з податку на прибуток на суму 83 986 грн., з яких 83 305 грн. основного платежу та 681 грн. штрафних санкцій, і податкове повідомлення-рішення № 0000072200 про збільшення грошового зобов'язання з ПДВ на суму 103 725 грн., з яких 82 980 грн. за основним платежем і 20 745 грн. нарахованих штрафних санкцій.

Задовольняючи адміністративний позов, суд першої інстанції виходив з того, що відповідач не довів правомірності висновків акту перевірки та прийняття на його підставі податкові повідомлення-рішення, натомість позивач надав необхідний і достатній обсяг доказів на підтвердження правомірності своїх дій та незаконності та необґрунтованості висновків акту перевірки і прийнятого на їх підставі податкові повідомлення-рішення. Колегія суддів погоджується з вищезазначеним висновком суду першої інстанції, враховуючи наступне.

Відповідно до п. 4.1 ст. 4 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" (Закон № 334/94-ВР) валовий доход - це загальна сума доходу платника податку від усіх видів діяльності, отриманого (нарахованого) протягом звітного періоду в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах як на території України, її континентальному шельфі, виключній (морській) економічній зоні, так і за їх межами.

В силу вимог п.п. 4.1.6 п. 4.1 ст. 4 цього Закону валовий доход включає, зокрема, доходи з інших джерел, у тому числі, але не виключно, у вигляді сум поворотної фінансової допомоги, отриманої платником податку у звітному періоді, що залишається неповерненою на кінець такого звітного періоду від осіб, що не є платниками цього податку (у тому числі нерезидентів), або осіб, які згідно із законодавством мають пільги з цього податку, включаючи право застосовувати ставку податку нижчу, ніж установлена пунктом 7.2 статті 7 або статтею 10 цього Закону.

Протягом березня 2011 року на виконання умов договору № 1/03 КІА від 01.03.2011 року позивач ФГ "Перлина Поділля - 2011" отримав від ОСОБА_4 поворотну фінансову допомогу в сумі 278 342,10 грн., внесення яких на рахунок підприємства підтверджується квитанціями № 3087 від 02.03.2011 року на суму 10 000 грн., № 35442 від 16.03.2011 року на суму 200 000 грн., № 56405 від 24.03.2011 року на суму 30 000 грн., № 71828 від 30.03.2011 року на суму 36 800 грн. та прибутковими касовими ордерами № 1від 04.03.2011 року на суму 771,05 грн. та № 2від 31.03.2011 року на суму 771,05 грн.

31.03.2011 року між ФГ "Перлина Поділля - 2011" та його засновником ОСОБА_5 укладено договір доручення, за умовами якого ОСОБА_5 зобов'язався до 31.03.2011 року власними коштами погасити заборгованість фермерського господарства перед ОСОБА_4 у зв'язку з отриманням поворотної фінансової допомоги в сумі 278 342,10 грн.

Факт виконання вказаних зобов'язань підтверджується документально, зокрема актом прийому-передачі грошей від 31.03.2011 року та авансовим звітом № 1 від 31.03.2011 року. В бухгалтерському обліку дана операція відображена наступним чином: Дт 685 "Розрахунки з іншими кредиторами" - Кт 372 "Розрахунки з підзвітніми особами" на суму 278 342,10 грн. Як встановлено судом, в подальшому така заборгованість перед ОСОБА_5 погашена підприємством у повному обсязі, про що свідчать відповідні видаткові касові ордери.

Таким чином, станом на 01.04.2011 року у позивача була відсутня непогашена кредиторська заборгованість перед ОСОБА_4 за отриману поворотну фінансову допомогу в сумі 278 342,10 грн., а тому суд приходить до переконання про неправомірність включення відповідачем цієї суми до валових доходів ФГ "Перлина Поділля - 2011" за I квартал 2011 року та невідповідність висновків акту перевірки в цій частині положенням п.п. 4.1.6 п. 4.1 ст. 4 Закону № 334/94-ВР.

Згідно із п. 5.9 ст. 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" платник податку веде податковий облік приросту (убутку) балансової вартості товарів (крім тих, що підлягають амортизації, та цінних паперів), сировини, матеріалів, комплектуючих виробів, напівфабрикатів, малоцінних предметів (далі - запасів) на складах, у незавершеному виробництві та залишках готової продукції, витрати на придбання та поліпшення (перетворення, зберігання) яких включаються до складу валових витрат згідно з цим Законом (за винятком тих, що отримані безкоштовно).

Вартість запасів оплачених, але не отриманих (не оприбуткованих) платником податку - покупцем, до приросту запасів не включається.

У разі коли балансова вартість таких запасів на кінець звітного періоду перевищує їх балансову вартість на початок того ж звітного періоду, різниця включається до складу валових доходів платника податку у такому звітному періоді.

Встановлено, що у I кварталі 2011 року позивач фактично отримав товарів (сировини, комплектуючих) на загальну суму 259 833 грн., які надійшли йому протягом березня 2011 року відповідно до видаткових накладних № РН-00289 від 15.03.2011 року на суму 5400 грн., № РН-00296 від 16.03.2011 року на суму 240 грн., № В332 від 17.03.2011 року на суму 71 000 грн., № В362 від 22.03.2011 року на суму 71 000 грн., № В400 від 25.03.2011 року на суму 71 000 грн., № ФЖ-0001743 від 25.03.2011 року на суму 216 грн., № ЧЕ-0733 від 29.03.2011 року на суму 777 грн. та № 208 від 30.03.2011 року на суму 40 250 грн. (а.с. 59-66).

Як вбачається з узагальненого переліку документів, які було використано при проведенні перевірки ФГ "Перлина Поділля - 2011", предметом дослідження ревізорів була також Головна книга підприємства за 2011 рік, відповідно до даних якої залишки по рахункам Класу 2 "Запаси" станом на 31.03.2011 року були визначені в сумі 259 833 грн., що і підтверджується вищевказаними первинними документами.

Щодо заниження відповідачем валових витрат підприємства за II квартал 2011 року і, як наслідок, завищення суми грошового зобов'язання з податку на прибуток за цей звітній період, колегія суддів зазначає наступне.

Згідно із п.п. 54.3.1 п. 54.3 ст. 54 ПК України контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму грошових зобов'язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення (збільшення) від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, якщо платник податків не подає в установлені строки податкову (митну) декларацію.

У зв'язку з неподанням ФГ "Перлина Поділля-2011" податкових декларацій з податку на прибуток за I квартал 2011 року, II квартал 2011 року, II-III квартали 2011 року та II-IV квартали 2011 року відповідач ДПІ у Шаргородському районі при проведенні перевірки самостійно визначав як суму доходів, так і суму витрат позивача з метою визначення грошових зобов'язань з податку на прибуток, що підлягають сплаті до бюджету.

В силу вимог п.п. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 ПК України об'єкт оподаткування податку на прибуток є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом зменшення суми доходів звітного періоду, визначених згідно зі статтями 135-137 цього Кодексу, на собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та суму інших витрат звітного податкового періоду, визначених згідно зі статтями 138-143 цього Кодексу, з урахуванням правил, встановлених статтею 152 цього Кодексу.

Відповідно до п.п. 14.1.27. п. 14.1 ст. 14 ПК України витрати - це сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних для провадження господарської діяльності платника податку, в результаті яких відбувається зменшення економічних вигод у вигляді вибуття активів або збільшення зобов'язань, внаслідок чого відбувається зменшення власного капіталу (крім змін капіталу за рахунок його вилучення або розподілу власником).

Пунктом 138.1 статті 138 ПК України передбачено, що витрати, які враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, складаються з: витрат операційної діяльності, які визначаються згідно з пунктами 138.4, 138.6 - 138.9, підпунктами 138.10.2 - 138.10.4 пункту 138.10, пунктом 138.11 цієї статті: інших витрат, визначених згідно з пунктом 138.5, підпунктами 138.10.5, 138.10.6 пункту 138.10, пунктами 138.11, 138.12 цієї статті, пунктом 140.1 статті 140 і статтею 141 цього Кодексу; крім витрат, визначених у пунктах 138.3 цієї статті та у статті 139 цього Кодексу.

Згідно із п. 138.2 ст. 138 ПК України витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визначаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

При цьому витрати для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток мають бути фактично здійснені і підтверджені належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків.

Встановлено, що у I квартал 2011 року позивач ФГ "Перлина Поділля - 2011" придбав аміачну селітру в загальній кількості 71,5 т вартістю 253 250 грн., що підтверджується видатковими накладними № В332 від 17.03.2011 року, № В362 від 22.03.2011 року, № В400 від 25.03.2011 року та № 208 від 30.03.2011 року.

Як вже зазначалося, станом на 31.03.2011 року вказані запаси селітри списані не були, а тому на виконання приписів п. 5.9 ст. 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" включені відповідачем до валового доходу позивача за I квартал 2011 року.

В подальшому на виконання умов договору № 2/02-11 від 10.02.2011 року про надання послуг ПП "Маяк" з проведення сільськогосподарських робіт у II квартал 2011 року позивачем для підживлення озимої пшениці на площі 272 га було використано 68 т аміачної селітри, собівартість якої становить 241 000 грн. (а.с. 90-92). Дана обставина не заперечується відповідачем і відображена в акті перевірки на стор. 4.

Разом із тим, при обчисленні витрат підприємства за II квартал 2011 року податковий орган до розрахунків включив вартість аміачної селітри в сумі 213 000 грн., що становить лише 60 т, тим самим безпідставно занизив витрати позивача за вказаний звітній період на 28 000 грн., що у свою чергу істотно впливає на об'єкт оподаткування та визначення суми грошового зобов'язання з податку на прибуток.

Щодо податкового повідомлення-рішення № 0000082200 від 16.04.2013 року колегія суддів зазначає наступне.

З розрахунку фінансових санкцій вбачається, що 680 грн. штрафу застосовано до позивача на підставі п. 120.1 ст. 120 ПК України за неподання чотирьох податкових декларацій з податку на прибуток, а саме за I квартал 2011 року, II квартал 2011 року, II-III квартали 2011 року та II-IV квартали 2011 року (170 грн. х 4 = 680 грн.). Крім того, за порушення податкового законодавства з питань оприбуткування прибутку підприємств до позивача застосовано штрафні санкції у розмірі 1 грн. з врахуванням вимог пункту 7 підрозділу 10 розділу 20 "Перехідні положення" Податкового кодексу України. Таким чином, загальний розмір штрафних санкцій, що були застосовані до ФГ "Перлина Поділля - 2011" згідно з рішенням № 0000082200 складає 681 грн.

В силу вимог пункту 7 підрозділу 10 розділу 20 "Перехідні положення" ПК України штрафні санкції за порушення податкового законодавства за період з 1 січня по 30 червня 2011 року застосовуються у розмірі не більше 1 гривні за кожне порушення.

Висновками акту перевірки позивачу ставиться у вину порушення приписів п.п. 49.18.2 п. 49.18 ст. 49 ПК України, згідно з яким податкові декларації подаються за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному кварталу або календарному півріччю - протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу (півріччя).

Таким чином, за змістом вказаної норми Кодексу порушення позивачем вимог податкового законодавства у в зв'язку з неподанням декларації з податку на прибуток за I квартал 2011 року мало місце у період з 01 січня по 30 червня 2011 року, тобто в період, про який йдеться у пункті 7 підрозділу 10 розділу 20 "Перехідні положення" ПК України.

Штрафні санкції за виявлене відповідачем порушення податкового законодавства могли бути застосовані до позивача у розмірі не більше 1 грн., тоді як оскаржуваним рішенням такі санкції протиправно нараховані виходячи з вимог п. 120.1 ст. 120 ПК України у розмірі 170 грн.

Щодо податкового повідомлення-рішення № 0000072200 від 16.04.2013 року, суд апеляційної інстанції зазначає наступне.

Згідно з висновками акту перевірки № 98/22/37336829 від 27.03.2013 року, в порушення вимог п. 187.1 ст. 187, п. 209.7, п. 209.17 ст. 209 ПК України ФГ "Перлина Поділля - 2011" занизило податкові зобов'язання з ПДВ за червень 2012 року на суму 76 500 грн. за рахунок невключення до бази оподаткування ПДВ вартості одержаних авансових платежів від ТОВ "Ді Енд Ай Еволюшн".

У спірний період позивач ФГ "Перлина Поділля - 2011" перебував на спеціальному режимі оподаткування у сфері сільського господарства, що не заперечується відповідачем.

В силу вимог п. 209.2 ст. 209 ПК України згідно із спеціальним режимом оподаткування сума податку на додану вартість, нарахована сільськогосподарським підприємством на вартість поставлених ним сільськогосподарських товарів/послуг, не підлягає сплаті до бюджету та повністю залишається в розпорядженні такого сільськогосподарського підприємства для відшкодування суми податку, сплаченої (нарахованої) постачальнику на вартість виробничих факторів, за рахунок яких сформовано податковий кредит, а за наявності залишку такої суми податку - для інших виробничих цілей.

Зазначені суми податку на додану вартість акумулюються сільськогосподарськими підприємствами на спеціальних рахунках, відкритих в установах банків у порядку, затвердженому Кабінетом Міністрів України.

07.06.2012 року між ТОВ "Ді Енд Ай Еволюшн" з однієї сторони (Покупець) та ФГ "Перлина Поділля - 2011" з іншої сторони (Постачальник) було укладено договір поставки № 142487, за яким позивач зобов'язувався поставити покупцю в термін до 30.10.2012 року соняшник власного виробництва врожаю 2012 року в кількості не менше 400 тонн (а.с. 28-29).

На виконання умов вказаного договору протягом червня 2012 року ТОВ "Ді Енд Ай Еволюшн" перерахувало на рахунок позивача кошти в загальній сумі 459 000 грн. як передоплату за товар, що має бути поставлений.

На одержану попередню оплату ФГ "Перлина Поділля - 2011" виписало податкові накладні № 2/2 від 12.06.2012 року на суму 9000 грн., в тому числі ПДВ - 1500 грн.; № 3/2 від 13.06.2012 року на суму 100 000 грн., в тому числі ПДВ - 16 666,67 грн.; № 4/2 від 18.06.2012 року на суму 300 000 грн., в тому числі ПДВ - 50 000 грн. та № 5/2 від 26.06.2012 року на суму 50 000 грн., в тому числі 8333,33 грн. ПДВ (стор. 12 акту перевірки).

Отже, з урахуванням вимог п. 209.2 ст. 209 ПК України податок на додану вартість в сумі 76 500 грн. був правомірно включений позивачем до скороченої податкової декларації з ПДВ.

Умови, за яких сільськогосподарське підприємство втрачає право застосування спеціального режиму оподаткування податком на додану вартість, встановлені пунктом 209.11 статті 209 Податкового кодексу України. Відповідно до вказаної норми, якщо суб'єкт спеціального режиму оподаткування поставляє протягом попередніх 12 послідовних звітних податкових періодів сукупно несільськогосподарські товари/послуги, питома вага яких перевищує 25 відсотків вартості всіх поставлених товарів/послуг, то на таке підприємство не поширюється спеціальний режим оподаткування, встановлений цією статтею. Таке підприємство зобов'язане визначити податкове зобов'язання з цього податку за підсумками звітного податкового періоду, в якому було допущено таке перевищення, і сплатити податок до бюджету в загальному порядку.

Таким чином, визначальним для встановлення права особи застосовувати спеціальний режим оподаткування податком на додану вартість є дотримання сільськогосподарським товаровиробником критерію щодо питомої ваги сільськогосподарських товарів, яка має становити не менше 75 відсотків вартості всіх товарів/послуг, поставлених протягом послідовних звітних податкових періодів сукупно.

При цьому сільськогосподарськими відповідно до пункту 209.7 статті 209 Податкового кодексу України вважаються товари, зазначені у товарних групах 1 - 24, товарних позиціях 4101, 4102, 4103, 4301 згідно з УКТ ЗЕД, та послуги, які отримані в результаті здійснення діяльності, на яку відповідно до пункту 209.17 цієї статті поширюється дія спеціального режиму оподаткування у сфері сільського та лісового господарства, а також рибальства, якщо такі товари вирощуються, відгодовуються, виловлюються або збираються (заготовляються), а послуги надаються, безпосередньо платником податку - суб'єктом спеціального режиму оподаткування (крім придбання таких товарів/послуг у інших осіб), які поставляються зазначеним платником податку - їх виробником.

Відповідно, єдиними критеріями для віднесення товарів до сільськогосподарських для цілей застосування спеціального режиму оподаткування податком на додану вартість є належність цих товарів до певної товарної групи, а також створення цих товарів у процесі діяльності, визначеної пунктом 209.17 статті 209 Податкового кодексу України (які також визначаються за відповідними групами класифікатора видів економічної діяльності).

Якщо товари відповідають визначеним товарним групам та отримані в результаті здійснення діяльності, що відповідає визначеним видам, вони є сільськогосподарськими і повинні враховуватися при визначенні питомої ваги сільськогосподарських товарів для цілей застосування спеціального режиму оподаткування податком на додану вартість. При цьому недотримання питомої ваги щодо реалізації сільськогосподарських товарів є єдиною підставою для застосування до сільськогосподарського товаровиробника правил загального режиму оподаткування податком на додану вартість. В інших випадках відсутні підстави для застосування до особи загальних правил оподаткування податком на додану вартість. Так само відсутні підстави для визначення особі податкових зобов'язань із податку на додану вартість за правилами загального режиму в разі, якщо такою особою дотримано питому вагу сільськогосподарських товарів у загальному обсязі реалізації (лист Вищого адміністративного суду України від 28.12.2012 року № 2614/12/13-12).

Всупереч положенням пунктів 209.6, 209.11 статті 209 ПК України ДПІ у Шаргородському районі на загальних підставах визначило спірні грошові зобов'язання з ПДВ сільськогосподарському підприємству, яке перебувало на спеціальному режимі оподаткування податком на додану вартість і права на застосування такого режиму не втрачало.

Застосування до позивача, який вважається сільськогосподарським товаровиробником, правил загального режиму оподаткування ПДВ відбулося без надання оцінки питомої ваги сільськогосподарських товарів у його загальному обсязі реалізації протягом попередніх 12 послідовних звітних періодів сукупно і контролюючий орган протиправно зробив висновок про відсутність у позивача права на застосування спеціального режиму оподаткування ПДВ виключно на підставі аналізу його договірних взаємовідносин з одним контрагентом.

Згідно зі п. 1 ч. 1 ст. 198 , ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Оскільки доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції ухвалив оскаржуване рішення відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права, а тому підстави для його скасування або зміни відсутні.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд, -

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Шаргородському районі Вінницької області Державної податкової служби, - залишити без задоволення, а постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 21 червня 2013 року, - без змін.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно ст. 212 КАС України.

Ухвала суду складена в повному обсязі 05 серпня 2013 року.

Головуючий суддя Совгира Д. І.

Судді Курко О. П.

Матохнюк Д.Б.