Постанова № 32885553, 08.08.2013, Дніпропетровський апеляційний господарський суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08.08.2013 року Справа № 904/3017/13

Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Євстигнеєва О.С.- доповідача,

суддів: Лотоцької Л.О., Бахмат Р.М.

при секретарі: Вовк Ю.В.

за участю представників:

прокурора: Карпенко О.І. посвідчення № 017866 від 19.06.13

позивача: Кнір К.В.- предст., дов. №4/8-32 від 10.01.2013р.

відповідача: не явився

третьої особи: не явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну товариства з обмеженою відповідальністю "Пластдеталь ЛТД" (м. Дніпропетровськ) на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 13.06.2013р. у справі №904/3017/13

за позовом: прокурора Амур-Нижньодніпровського району м. Дніпропетровська в інтересах держави в особі Дніпропетровської міської ради (м. Дніпропетровськ)

до: товариства з обмеженою відповідальністю «Пластдеталь ЛТД» (м. Дніпропетровськ)

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача: державна податкова інспекція в Амур-Нижньодніпровському районі м. Дніпропетровська Дніпропетровської області Державної податкової служби

про: внесення змін до договору оренди земельної ділянки (кадастровий номер земельної ділянки: 1210100000:01:185:0041)

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 13 червня 2013 року (підписано 18.06.2013р.) у справі №904/3017/13 (суддя Єременко А.В.) задоволені позовні вимоги прокурора Амур-Нижньодніпровського району м. Дніпропетровська в інтересах держави в особі Дніпропетровської міської ради (м. Дніпропетровськ) до товариства з обмеженою відповідальністю "Пластдеталь ЛТД" (м. Дніпропетровськ) за участю третьої особи - державної податкової інспекції в Амур-Нижньодніпровському районі м. Дніпропетровська Дніпропетровської області Державної податкової служби про внесення змін до п. 1.3., 3.1. договору оренди земельної ділянки від 21.10.2003 року шляхом викладення пунктів договору в наступній редакції: «п.1.3. Нормативна грошова оцінка земельної ділянки складає згідно Витягу з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки кадастровий номер 1210100000:01:185:0041 від 08.02.2013р. 1050740,15 грн.»; «П.3.1. Річна орендна плата за земельну ділянку встановлюється у грошовій формі (у гривнях) у розмірі 31522,20 грн., не є сталою та може змінюватися у разі зміни нормативної грошової оцінки земельної ділянки, встановлюється та обчислюється відповідно до Податкового кодексу України у мінімальному розмірі орендної плати, що встановлюється цим кодексом." З відповідача в дохід Державного бюджету стягнуто судовий збір у сумі 1147 грн.

Відповідач - товариство з обмеженою відповідальністю «Пластдеталь ЛТД», не погодившись з вищезазначеним рішенням господарського суду, просить його скасувати і лишити договір оренди земельної ділянки від 21.10.2003 року без змін. Скаржник посилається на порушення судом норм матеріального права. Статтею 274 ПКУ встановлено ставку земельного податку 1% від нормативної оціночної вартості земельної ділянки. З моменту укладання договору ставка земельного податку не змінилась, отже п. 3.3. договору не може бути застосований. Відповідач вважає, що зміна орендної плати умовами договору не передбачена, а отже не можливо застосувати ст. 288 ПКУ, оскільки на момент укладання договору такої статті не існувало. Застосування ж ст. 288 ПКУ до зміни орендної плати, встановленої у договорі будь-яким шляхом окрім визначеного п. 8.1 договору порушує ст. 58 Конституції України і ст. 23 Закону України «Про оренду землі». Крім того, сторона вважає, що згідно новій редакції п. 3.1 із змінами і діючий п. 3.2. визначають різні розміри і форми орендної плати.

Прокурор відзив на апеляційну скаргу не надав, але в судовому засіданні зазначив, що судове рішення є законним і обґрунтованим з підстав, викладених у рішенні суду.

Дніпропетровська міська рада (позивач) - відзив на апеляційну скаргу не надала, представник позивача у судовому засіданні зазначив, що рішення суду не підлягає скасуванню, оскільки прийняте за результатами обговорення всіх обставин справи і за результатами оцінки доказів, наданих сторонами. Правова позиція міської ради ґрунтується на постанові Верховного Суду України від 20.11.2012 року у справі №28/5005/640/2012 і вона є обов'язковою для всіх судових установ.

Третя особа - державна податкова інспекція в Амур-Нижньодніпровському районі м. Дніпропетровська Дніпропетровської області державної податкової служби відзив на апеляційну скаргу не надала, представник у судове засідання не явився, хоча був належним чином повідомлений про дату, час і місце проведення судового засідання (повідомлення про вручення рекомендованого поштового відправлення №01868869). Беручи до уваги, що неявка представника третьої особи не перешкоджає вирішенню спору по суті, останній не надав доказів неможливості явки у судове засідання, матеріали справи є достатніми для прийняття рішення по справі, справа переглядалася без участі представника третьої особи за наявними у справі матеріалами.

31.07.2013р. ухвалою суду у зв'язку з неявкою представників відповідача і третьої особи розгляд справи було відкладено на 08.08.2013р. на 10:15.

06.08.2013р. від представника відповідача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи у зв'язку з хворобою представника.

Відповідно п. 3.9.2. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011р. №18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» (із змінами і доповненнями), у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Господарський суд з урахуванням обставин конкретної справи може відхилити доводи учасника судового процесу - підприємства, установи, організації, іншої юридичної особи, державного чи іншого органу щодо відкладення розгляду справи у зв'язку з відсутністю його представника (з причин, пов'язаних з відпусткою, хворобою, службовим відрядженням, участю в іншому судовому засіданні і т. п.). При цьому господарський суд виходить з того, що у відповідних випадках такий учасник судового процесу не позбавлений права і можливості забезпечити за необхідності участь у судовому засіданні іншого представника згідно з частинами першою - п'ятою статті 28 ГПК, з числа як своїх працівників, так і осіб, не пов'язаних з ним трудовими відносинами. Неможливість такої заміни представника і неможливість розгляду справи без участі представника підлягає доведенню учасником судового процесу на загальних підставах (статті 32 - 34 ГПК), причому відсутність коштів для оплати послуг представника не може свідчити про поважність причини його відсутності в судовому засіданні.

Представником відповідача не додано до клопотання про відкладення розгляду справи доказів неможливості заміни представника і неможливості явки представника у судове засідання (лікарняний або інші документи). Крім того, матеріали справи є достатніми для її розгляду, а представники сторін у судове засідання не викликалися (ухвали суду від 10.07.2013р. і від 30.07.12р.). За таких обставин, справа переглядалася без участі представника відповідача за наявними у справі матеріалами, а клопотання про відкладення розгляду справи судом не задоволено.

У судовому засіданні була оголошена вступна та резолютивна частина постанови Дніпропетровського апеляційного господарського суду.

Вислухавши прокурора та представника позивача, переглянувши матеріали справи, Дніпропетровський апеляційний господарський суд встановив, що на підставі рішення Дніпропетровської міської ради від 30.07.2003р. №71/11 між Дніпропетровською міською радою (Орендодавець) і товариством з обмеженою відповідальністю «Пластдеталь ЛТД» (Орендар) 21.10.2003 року був укладений договір оренди земельної ділянки, за яким Орендодавець передав, а Орендар прийняв в оренду на умовах цього договору земельну ділянку площею 0,1225 га, що знаходиться за адресою: м. Дніпропетровськ, АНД район, просп.. Газети «Правда», 35-а, для фактичного розміщення виробничих будівель, яка зареєстрована в Державному земельному кадастрі м. дніпропетровська за кадастровим номером 1210100000:01:185:0041 згідно з планом земельної ділянки, що додається. (п.п. 1.1, 1.2.).

Відповідно до п. 1.3. договору, грошова оцінка земельної ділянки складала згідно з довідкою про грошову оцінку земельної ділянки на момент укладання цього договору 387649,23 грн.

Укладений договір був посвідчений Сусловою Н.Б.., приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу 21.10.2003р.і зареєстрований в реєстрі за №8112 та зареєстрований в книзі записів державної реєстрації договорів оренди землі 06.11.2003р. за №4480.

Термін дії договору встановлений п. 2.1. до 30.07.2018р.

Відповідно до п. 3.1. договору, сума орендної плати за користування земельною ділянкою на термін дії договору складає 58147,40 грн.

Пунктом 3.2 договору встановлено, що орендна плата за користування земельною ділянкою сплачується у грошовій формі в розмірі земельного податку за базовий податковий (звітний) період, який дорівнює календарному місяцю, щомісячно протягом 30 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця, вноситься на розрахунковий рахунок Держказначейства за місцем податкового звіту і на майбутній період вноситься на термін не більше одного календарного року.

Сторонами передбачено, що розмір земельного податку переглядається у разі законодавчої зміни ставок земельного податку. (п. 3.3. договору)

Отже, сторонами в договорі оренди передбачено можливість зміни розміру орендної плати. Законодавча зміна граничного розміру цієї плати є підставою для перегляду розміру орендної плати, встановленої умовами договору.

Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» №309-VI від 03.06.2008 року в Закон України «Про оренду землі» були внесені зміни, зокрема, ч. ч. 4 та 5 ст. 21 викладені в наступній редакції: «Річна орендна плата за земельні ділянки, які перебувають у державній або комунальній власності, надходить до відповідних бюджетів розподіляється і використовується відповідно до закону і не може бути меншою: для земель сільськогосподарського призначення - розміру земельного податку, що встановлюється Законом України «Про плату за землю»; для інших категорій земель - трикратного розміру земельного податку, що встановлюється Законом України «Про плату за землю». Річна орендна плата за земельні ділянки, які перебувають у державній або комунальній власності, не може перевищувати 12 відсотків їх нормативної грошової оцінки. При цьому у разі визначення орендаря на конкурентних засадах може бути встановлений більший розмір орендної плати, ніж зазначений у цій частині». Вказаний закон набрав чинності з моменту опублікування - з 04.06.2008 року.

В зв'язку із введенням в дію Податкового кодексу України з 01.01.2011р. (від 02.12.2010 N 2755-VI) Закон України „Про плату за землю" втратив чинність згідно ч. 2 Прикінцевих положень Кодексу. Питання сплати податку на землю та оплати орендної плати за користування земельною ділянкою з 01.01.2011 року регулюється виключно Податковим кодексом України.

Згідно із статтею 287 Податкового кодексу власники землі та землекористувачі сплачують плату за землю з дня виникнення права власності або права користування земельною ділянкою.

Згідно з вимогами ст.21 Закону України "Про оренду землі" орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою. Розмір, форма і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди (крім строків внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, які встановлюються відповідно до Податкового кодексу України). Обчислення розміру орендної плати за землю здійснюється з урахуванням індексів інфляції, якщо інше не передбачено договором оренди.

Розмір орендної плати за земельні ділянки встановлюється у договорі оренди, але річна сума платежу не може бути меншою для земель сільськогосподарського призначення - розміру земельного податку, що встановлюється цим розділом; для інших категорій земель - трикратного розміру земельного податку, що встановлюється цим розділом, а також не може перевищувати для земельних ділянок, наданих для розміщення, будівництва, обслуговування та експлуатації об'єктів енергетики, які виробляють електричну енергію з відновлюваних джерел енергії, включаючи технологічну інфраструктуру таких об'єктів (виробничі приміщення, бази, розподільчі пункти (пристрої), електричні підстанції, електричні мережі), - 3 відсотки нормативної грошової оцінки; для інших земельних ділянок, наданих в оренду, - 12 відсотків нормативної грошової оцінки (ст.ст. 288.5-288.5.2 Податкового кодексу України).

З метою приведення рішень міської ради та проектів рішень міської ради, які погоджено виконавчим комітетом міської ради, у галузі земельних відносин у відповідність до вимог чинного законодавства, керуючись Земельним кодексом України, Податковим кодексом України та Законом України «Про місцеве самоврядування в Україні», Дніпропетровською міською радою було прийнято рішення №216/8 від 02.02.2011р. «Про приведення рішень міської ради та деяких проектів рішень міської ради, які погоджено виконавчим комітетом міської ради, у галузі земельних відносин у відповідність до вимог чинного законодавства», яким визначено, що до моменту прийняття міською радою рішення про визначення розміру річної орендної плати за земельні ділянки залежно від їх функціонального використання встановити розмір річної орендної плати за користування земельними ділянками у мінімальному розмірі орендної плати, визначеному Податковим кодексом України, незалежно від мети використання (п.1). Встановлено, що усі нормативні акти, які було прийнято міською радою до прийняття цього рішення, діють в тих частинах, що не суперечать положенням цього рішення (п. 4).

Відповідно до ст. 651 ЦК України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом; а також у разі істотної зміни обставин, якими сторони керувалися при укладенні договору (ст. 652 ЦК України).

Згідно ст. 632 ЦК України ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін. У випадках, встановлених законом, застосовуються ціни (тарифи, ставки тощо), які встановлюються або регулюються уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування.

Статтею 30 Закону України "Про оренду землі" передбачено, що зміна умов договору оренди землі здійснюється за взаємною згодою сторін. У разі недосягнення згоди щодо зміни умов договору оренди землі спір вирішується в судовому порядку.

Отже, положеннями спірного договору оренди та нормами чинного законодавства передбачено можливість зміни умов договору за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у випадках встановлених договором або законом. Оскільки сторонами в договорі оренди передбачена можливість внесення змін до договору, а орендна плата за земельні ділянки державної та комунальної власності є регульованою ціною, то законодавча зміна граничного розміру цієї плати є підставою для перегляду розміру орендної плати, встановленої умовами договору.

Прокурор просив внести зміни до діючого договору оренди земельної ділянки з урахуванням нової нормативної грошової оцінки земельної ділянки станом на 08.02.2013р. Відповідно до підготовленого Управлінням Держкомзему у м. Дніпропетровськ Дніпропетровської області витягу з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки відповідача від 08.02.2013р. нормативна грошова оцінка земельної ділянки склала 1050740,15 грн.

Відповідно до частин 4 та 5 статті 5 Закону України «Про оцінку земель» грошова оцінка земельних ділянок залежно від призначення та порядку проведення може бути нормативною і експертною. Нормативна грошова оцінка земельних ділянок використовується для визначення розміру земельного податку, державного мита при міні, спадкуванні та даруванні земельних ділянок згідно з законом, орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, втрат сільськогосподарського і лісогосподарського виробництва, а також при розробці показників та механізмів економічного стимулювання раціонального використання та охорони земель.

Згідно частини 2 статті 12 цього Закону нормативно-правові акти з проведення оцінки земель які розробляються з урахуванням вимог положень національних стандартів, затверджуються Кабінетом Міністрів України. Нормативно грошова оцінка земельних ділянок в силу положень статті 13 названого Закону приводиться, зокрема, у разі визначення розміру орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності.

Нормами статі 18 Закону України «Про оцінку земель» встановлено, що нормативна грошова оцінка земельних ділянок проводиться відповідно до державних стандартів, норм, правил, а також інших нормативно-правових актів на землях усіх категорій та форм власності.

Відповідно до положень статей 20 та 23 цього Закону за результатами бонітування ґрунтів, економічної оцінки земель та нормативно грошової оцінки земельних ділянок складається технічна документація, а за результатами проведення експертної грошової оцінки земельних ділянок складається звіт. Дані про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки оформлюється як витяг з технічної документації з нормативно грошової оцінки земель.

Технічна документація з бонітування ґрунтів, економічної оцінки земель та нормативно грошової оцінки земельних ділянок у межах населених пунктів затверджується відповідною сільською, селищною, міською радою. Витяг з технічної документації про нормативно грошову оцінку окремої земельної ділянки видається відповідним органом виконавчої влади з питань земельних ресурсів.

Порядок проведення нормативної грошової оцінки землі урегульований «Порядком нормативної грошової оцінки земель сільськогосподарського призначення та населених пунктів», затвердженим спільним наказом Державного комітету по земельних ресурсах, Міністерства аграрної політики України, Міністерства будівництва, архітектури та житлово-комунального господарства України, Українською академією аграрних наук від 27.01.2006р. за №18/15/21/11.

Пунктом 1.3 Порядку передбачено, що нормативна грошова оцінка земель використовується для визначення розміру земельного податку… орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності.

Стаття 33 Господарського кодексу України зобов'язує кожну сторону довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ст. 34 ГПК України, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

В даному випадку вимоги прокурора про внесення змін до договору оренди земельної ділянки, зокрема до нормативної грошової оцінки можуть бути задоволені тільки на підставі виданого у відповідності з вимогами вищезазначеного Порядку витягу із технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки. Надані прокурором докази по справі, у тому числі і витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки є належними доказами в розумінні ст. 34 ГПК України

Приписами частин 1 і 2 ст. 180 Господарського кодексу України встановлено, що зміст господарського договору становлять умови договору, визначені угодою його сторін, спрямованою на встановлення, зміну або припинення господарських зобов'язань, як погоджені сторонами, так і ті, що приймаються ними як обов'язкові умови договору відповідно до законодавства. Господарський договір вважається укладеним, якщо між сторонами у передбачених законом порядку та формі досягнуто згоди щодо усіх його істотних умов. Істотними є умови, визнані такими за законом чи необхідні для договорів даного виду, а також умови, щодо яких на вимогу однієї із сторін повинна бути досягнута згода.

Виходячи із ч. 1 ст. 15 Закону України «Про оренду землі» істотними умовами договору оренди землі є: об'єкт оренди (кадастровий номер, місце розташування та розмір земельної ділянки); строк дії договору оренди; орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, форм платежу, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату; умови використання та цільове призначення земельної ділянки, яка передається в оренду; умови збереження стану об'єкта оренди; умови і строки передачі земельної ділянки орендарю; умови повернення земельної ділянки орендодавцеві; існуючі обмеження (обтяження) щодо використання земельної ділянки; визначення сторони, яка несе ризик випадкового пошкодження або знищення об'єкта оренди чи його частини; відповідальність сторін; умови передачі у заставу та внесення до статутного фонду права оренди земельної ділянки.

Відповідно ст. 13 Конституції України, земля є об'єктом права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією. Держава забезпечує захист прав усіх суб'єктів права власності та господарювання, соціальну спрямованість економіки. Усі суб'єкти права власності рівні перед законом. До розмежування земель державної і комунальної власності, повноваженнями з розпорядження ними в межах населених пунктів, тобто функціями виконавчої влади, наділені міські ради (Розділ Х Перехідні положення, п.12 Земельного кодексу України). Частина 2 ст. 19 Конституції України зобов'язує органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно приписів статті 144 Конституції України органи місцевого самоврядування в межах повноважень, визначених законом, приймають рішення, які є обов'язковими до виконання на відповідній території, а тому у разі прийняття уповноваженим органом рішення про внесення змін до ставок орендної плати за землю та затвердження нових коефіцієнтів, що використовуються для розрахунку орендної плати за земельні ділянки, такі обставини можуть не братися судом до уваги лише у разі скасування відповідного рішення органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування в установленому законом порядку (п.2.19 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.05.2011 р. № 6 «Про деякі питання практики розгляду справ у спорах, що виникають із земельних відносин»).

Ця вимога обов'язкова як для прокурора, так і для судів при розгляді справ.

Заявлені прокурором вимоги щодо внесення змін до договору оренди враховують у повній мірі як умови прийнятого Дніпропетровською міською радою рішення, так і вимоги чинного земельного законодавства.

Статтею 68 Конституції України встановлено, що кожен зобов'язаний неухильно додержуватися Конституції України та законів України.

Колегія суддів апеляційного господарського суду при цьому вважає, що доводи скаржника щодо порушення ст.58 Конституції України також не можуть бути підставою для відмови в позовних вимогах в силу наступного: за статтею 58 Конституції України закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи. Згідно рішення Конституційного Суду України у справі за конституційним зверненням Національного банку України щодо офіційного тлумачення положення частини першої статті 58 Конституції України (справа про зворотну дію в часі законів та інших нормативно-правових актів) від 09.02.1999 року положення частини першої статті 58 Конституції України про те, що закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи, треба розуміти так, що воно стосується людини і громадянина (фізичної особи). Отже, суд не порушував зазначені норми. Крім того, слід враховувати, що зміни до договору вносяться не з моменту його укладення, а на майбутнє і ці зміни повністю відповідають чинному земельному законодавству України.

Аналогічної правової позиції дотримується і Вищий господарський суд України (постанова ВГСУ від 02.02.2010 року по справі №32/175-09 та ін.).

За таких обставин рішення місцевого господарського суду слід залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 103-105 ГПК України, Дніпропетровський апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Пластдеталь ЛТД» (м. Дніпропетровськ) залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Дніпропетровської області від 13 червня 2013 року у справі №904/3017/13 залишити без зміни.

(постанова виготовлена у повному обсязі 09.08.2013 року)

Головуючий суддя: О.С.Євстигнеєв

Судді: Л.О. Лотоцька

Р.М.Бахмат