Постанова № 32885460, 30.07.2013, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

30 липня 2013 р.Справа № 1570/6162/2012

Категорія: 8.2.1 Головуючий в 1 інстанції: Юхтенко Л.Р. Судова колегія Одеського апеляційного адміністративного суду у складі:

Головуючого: Градовського Ю.М.

суддів: Вербицької Н.В.,

Кравченка К.В.

при секретарі: Абилгазіновій К.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Одесі апеляційну скаргу Приватного підприємства "Бітрум-Південь" на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 12 квітня 2013р. по справі за позовом Приватного підприємства "Бітрум-Південь" до Державної податкової служби про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,-

В С Т А Н О В И Л А:

У жовтні 2012р. ПП "Бітрум-Південь" (далі Підприємство) звернулось в суд із позовом до ДПІ у Малиновському районі м.Одеси Одеської області державної податкової служби (далі ДПІ) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення.

В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на те, що у період з 16.07.2012р. по 07.08.2012р. ДПІ була проведена документальна позапланова невиїзна перевірка підприємства з питань дотримання вимог податкового законодавства з податку на додану вартість по взаємовідносинам з платником податків ПП "Агроресурс-Південь", ПП "Дана Даблъю", ПП "Дана маркет юг" за весь період взаємовідносин. За результатами перевірки 14 серпня 2012р. складений акт №202/22-214/329770866, в висновках якого зазначені порушення податкового законодавства України.

На підставі акту перевірки прийняте податкове повідомлення-рішення від 28 серпня 2012р. №0010852301 за яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі 43 881грн. та застосовано штрафну (фінансову) санкцію у розмірі 7329,5грн.

Позивач зазначає, що контрагенти на час вчинення правочину були належним чином зареєстровані як платники ПДВ, надані усі необхідні первинні документи на підтвердження реальності господарської операції, доведений факт передачі товарів, а тому вони правомірно сформували податковий кредит по цим операціям. Посилаючись на ці обставини просили вимоги задовольнити.

Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 12 квітня 2013р. у задоволенні адміністративного позову Приватного підприємства "Бітрум-Південь" відмовлено у повному обсязі.

В апеляційній скарзі апелянт просить постанову суду скасувати, ухвалити нову постанову, якою задовольнити позов, посилаючись на порушення норм права.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши доповідь судді-доповідача, доводи апеляційної скарги, пояснення на неї, перевіривши законність та обґрунтованість постанови суду в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів дійшла до висновку про задоволення скарги, скасування постанови суду з ухваленням по справі нової постанови, з наступних підстав.

Відмовляючи у задоволенні адміністративного позову, суд першої інстанції виходив з того, що у позивача відсутні товаро-транспортні накладні, подорожні листи, та інші первинні документи, які підтверджують реальність господарських операцій та факт отримання товару.

Проте, з таким висновком суду першої інстанції не може погодитись судова колегія, оскільки вказаного висновку суд дійшов без належного з'ясування усіх обставин по справі, належної оцінки доказів та правильного застосування норм процесуального права.

За правилами ст.159КАС України, судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених такими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Судова колегія вважає, що вказані порушення норм права призвели до неправильного вирішення справи по суті, а тому апеляційний суд на підставі ст.198КАС України, постанову суду скасовує та приймає нову постанову про задоволення вимог, з наступних підстав.

Так, апеляційним судом встановлено, підтверджено матеріалами справи, що на підставі акту документальної позапланової невиїзної перевірки ПП «Бітрум-Південь» з питань дотримання податкового законодавства з ПДВ по взаємовідносинам з податків ПП "Агроресурс-Південь", ПП "Дана Даблъю", ПП "Дана Маркет Юг" за весь період, 14 серпня 2012р. (т.1 а.с.9-28) прийнято податкове повідомлення-рішення від 28 серпня 2012р. за №0010852301 за яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі 43 881грн. та застосовано штрафну (фінансову) санкцію у розмірі 7329,5грн. (т.1 а.с.8).

Підставою для прийняття спірного податкового повідомлення-рішення стало відсутність можливості проведення перевірки вказаних контрагентів, не знаходження їх за місцемзнаходженням та відсутність у них необхідних умов для ведення господарських операції.

Перевіряючи правильність прийнятого рішення ДПІ, судова колегія виходить з наступного.

Відповідно до свідоцтва №22316070 від 29 квітня 2004р. (т.1 а.с.30) позивач зареєстрований платником податку на додану вартість.

1.04.2010р. між позивачем та ПП «Дана Маркет Юг» (продавець) укладений договір купівлі-продажу (т.1а.с.152-154), за умовами якого продавець зобов'язаний передати у власність покупцю майно, а останній повинен його оплатити, у визначені строки.

На підтвердження факту придбання та отримання товару, платником податку надані належним чином оформлені: видаткові накладні (т.1 а.с.155-162, т.2 а.с.100,106,113): податкові накладні (т.1 а.с.163-170): розрахунок фактуру на передачу та оплату товару (т.2 а.с.128,129,135,136-140).

1.10.2010р. між позивачем та ПП «Агроресурс-Південь» (продавець) укладений договір купівлі-продажу (т.1 а.с.171-173) за умовами якого продавець зобов'язаний передати у власність покупцеві майно, а останній повинен його оплатити, у визначені строки.

На виконання умов договору та підтвердження факту придбання та отримання товару, позивачем надані, належним чином оформлені: видаткові накладні (т.1 а.с.174,178,209,210); податкові накладні (т.1 а.с.176,177); розрахунок фактуру на товар (т.2 а.с.130,131).

8.11.2010р. між позивачем та ПП «Дана-Далблью» (продавець) укладений договір купівлі-продажу (т.1 а.с.178-180) за умовами якого продавець зобов'язаний передати у власність покупцеві майно, а останній повинен його оплатити, у визначені строки.

На підтвердження факту придбання та отримання товару, позивачем надані, належним чином оформлені: видаткові накладні (т.1 а.с.181-183); податкові накладні (т.1 а.с.184-186); розрахунок фактуру на товар (т.2 а.с.150).

Відповідно до ст. 9 ЗУ «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999р. підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Виходячи з вищенаведених норм діючого законодавства, позивачем надані усі первинні документи, складені під час здійснення господарських операцій, оформлених у відповідності до вимог діючого законодавства. При цьому, ДПІ в своїх висновках не посилається на невідповідність вимогам діючого податкового законодавства вищевказаних первинних документів.

Статтею 198ПК України визначено порядок формування вартості товару (послуг) та дату виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту.

Виходячи з наведених норм податкового законодавства, судова колегія вважає, що висновки акту перевірки про порушення позивачем ст.198ПК України є недоведеними, оскільки платником податку надані належним чином складені первинні документи, які підтверджують правомірність формування податкового кредиту по операціям з контрагентом та їх реальність.

З урахуванням наявності отриманого товару та їх подальшої реалізації, судова колегія вважає, що витрати понесенні платником податків є прямо пов'язаними із господарською діяльністю та згідно п.п.14.1.27 п. 14.1 ст.14, ст.138ПК України правомірно включені до складу податкового кредиту. Ці факти повністю доводять встановлення зв'язку господарських операцій між позивачем та його контрагентами і подальшою господарською діяльністю позивача.

Сам по собі факт відсутності у контрагентів ТТН на поставку товару не може тягнути за собою негативних наслідків для платника податку у вигляді зменшення податкового кредиту, оскільки платник податків може бути необізнаним стосовно допущених порушень та дійсних намірів таких фізичних осіб, які представляють такого контрагента.

Вказаний висновок узгоджується із правовою позицією Верховного Суду України, яка викладена в постанові від 31.01.2011р. по справі №21-47\10, та з практики Європейського суду з прав людини у справі «Булвес» проти Болгарії та Бізнес Сепорт Сентре проти Болгарії.

Що стосується механізму підтвердження позивачем реальності тих господарських операції, по яким був сформований податковий кредит з ПДВ, судова колегія зазначає, що Податковий Кодекс України визначає лише вимоги щодо документального підтвердження задекларованих сум податкового кредиту. Як свідчать надані документи, такий порядок позивачем було дотримано.

Що стосується висновку ДПІ про відсутність у контрагентів основних фондів для здійснення господарських операції, судова колегія вважає, що судом першої інстанції не в повній мірі врахований той факт, що наявність або відсутність основних фондів не позбавляє можливості проведення господарських операцій, крім того сама по собі ТТН не є тим безумовним первинним документом, який підтверджує чи спростовує реальність господарських операцій.

За правилами ст.204ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

З матеріалів справи вбачається, що в судовому порядку господарські договори купівлі-продажу з контрагентами, за якими здійснювалась поставка товару недійсними не визнані.

При таких обставинах, судова колегія вважає, що платником податку правомірно сформований податковий кредит від постачальникам ПП "Агроресурс-Південь", ПП "Дана Даблъю", ПП "Дана Маркет Юг", доведений факт отримання товару, що підтверджує реальність господарських операцій.

Вирішуючи спір по суті, суд першої інстанції на ці обставини уваги не звернув, належної оцінки не дав, та дійшов помилкового висновку про недоведеність реальності господарських з вказаним контрагентом.

Оскільки позивачем доведена правомірність формування податкового кредиту з придбання товару від ПП "Агроресурс-Південь", ПП "Дана Даблъю", ПП "Дана Маркет Юг", судова колегія вважає, що прийняте спірне податкове повідомлення-рішення від 28 серпня 2012р. №0010852301 за яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі 43 881грн. та застосовано штрафну (фінансову) санкцію у розмірі 7329,5грн. є незаконним та підлягає скасуванню.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.198,202,207КАС України, колегія суддів,-

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу Приватного підприємства "Бітрум-Південь"- задовольнити.

Постанову Одеського окружного адміністративного суду від 12 квітня 2013р.- скасувати.

Адміністративний позов Приватного підприємства "Бітрум-Південь" до Державної податкової служби про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 28 серпня 2012р. №0010852301 за яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі 43 881грн. та застосовано штрафну (фінансову) санкцію у розмірі 7329,5грн.

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення, однак може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції.

Головуючий: Ю.М. Градовський

Судді: Н.В. Вербицька

К.В. Кравченко