Рішення № 32885372, 08.08.2013, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/13105/13 08.08.13

За позовом фізичної особи-підприємця Кучина Володимира Валентиновича

до публічного акціонерного товариства "КОМПАНІЯ "РАЙЗ"

про стягнення 43 800,00 грн.

Суддя Головатюк Л.Д.

Представники :

Від позивача - не з"явився

Від відповідача: не з"явився

ОБСТАВИНИ СПРАВИ :

Позивач звернувся до господарського суду м. Києва з позовною заявою про стягнення з відповідача заборгованості, у зв"язку з неналежним виконанням умов договору на перевезення вантажів автомобільним транспортом № 1605/12 від 15.05.2012 у розмірі 43 800,00 грн.

Ухвалою господарського суду м. Києва від 15.07.2013 порушено провадження у справі №910/13105/13 та призначено до розгляду на 25.07.2013.

Представник відповідача в судове засідання 25.07.2013 не з'явився, витребувані судом докази не подав, причин неявки суд не повідомив, хоча про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином.

В судове засідання 25.07.2013 прибув представник позивача та дав пояснення по справі.

Розгляд справи відкладено на 08.08.2013.

Представники позивача та відповідача в судове засідання 08.08.2013 не з'явилися, витребувані судом докази не подали, відповідач причин неявки суд не повідомив, хоча про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином. Позивач через канцелярію суду подав клопотання про розгляд справи без його участі. Суд задовольнив дане клопотання.

Відповідач про час та місце судового засідання був повідомлений належним чином, що підтверджується відмітками на звороті ухвали суду та повідомленням про вручення поштового відправлення № 04070 2010737 8, яке отримане уповноваженими представником 30.07.2013.

Згідно із абз. 3 п. 3.9.1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 №18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Оскільки про час та місце судового засідання відповідач був належним чином повідомлений, на підставі статті 75 Господарського процесуального кодексу України справа може бути розглянута за наявними в ній матеріалами.

Таким чином, суд приходить до висновку, що відповідач повідомлений про час та місце судового розгляду належним чином, а матеріали справи містять достатні докази для її розгляду по суті.

В судовому засіданні судом оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

У судових засіданнях складалися протоколи згідно статті 81-1 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд міста Києва -

ВСТАНОВИВ:

15.05.2012 між фізичною особою підприємцем Кучиним Володимиром Валентиновичем(далі позивач) та публічним акціонерним товариством «Компанія» Райз»(далі відповідач) укладено Договір №1605/12 про перевезення автомобільним транспортом(далі договір).

Відповідно до п. 1.1. договору в порядку та на умовах, визначених цим договором, Перевізник зобов'язується доставити автомобільним транспортом ввірений їй вантажовідправником вантаж (відповідно із транспортною накладною) до пункту призначення у встановлений договором чи замовленням строк та видати його особі, яка має право на одержання вантажу (Вантажоодержувачу), а Вантажовідправник зобов'язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату.

Згідно з п. 1.2. договору вантажовідправник за цим договором може виступати також і Вантажоодержувачем.

Відповідно до п. 1.3. договору найменування вантажів, їх обсяг (кількість, вага брутто), місце завантаження, строки (дати) приймання вантажів, дати подачі транспортних засобів під завантаження, пункти призначення, особа-одержувач, строки доставки та передачі одержувачам, інші умови надання транспортних засобів і подання вантажів до перевезення, порядок розрахунків та інші умови перевезень, визначаються в разових заявках на перевезення Вантажовідправника, які є невід'ємними додатками до цього договору.

Згідно з п. 1.4. договору в разі необхідності надання послуг, пов'язаних із перевезенням вантажу та непередбачених в даному договорі, послуг транспортного експедирування тощо, сторони мають право укласти Додаткову угоду до цього договору.

Відповідно до п. 2.1. договору ціна договору дорівнює сумарній вартості наданих Перевізником та прийнятих Вантажовідправником послуг, пов'язаних із перевезенням вантажу протягом дії цього Договору.

Згідно з п. 2.2. договору розмір плати за перевезення підтверджується у окремих узгоджених заявках на перевезення Вантажовідправника, що є невід'ємною частиною цього договору, і залежить від виду транспортного засобу, виду перевезення, терміновості, маршрутів тощо.

Відповідно до п. 2.3. договору плата за перевезення здійснюється після його фактичного виконання, протягом 10 банківських днів з моменту отримання документів та факту підписання Актів передачі - прийняття зданих послуг.

Згідно з п. 2.4. договору додаткові послуги оплачуються протягом 10 днів після підписання сторонами Акту їх передачі - прийняття та виставлення Перевізником рахунку на оплату.

Відповідно до п. 2.5. договору на вимогу Відправника при обумовлені розміру плати за послуги Перевізник подає калькуляцію витрат.

На виконання умов договору позивачем були виконані перевезення, а саме:

Рахунок № KB 0000012 від 06.02.2013 року на суму 5100 грн, акт №0000012, та ТТН 13928-13935, № авто вх. 2361ВС/ВС9713 XX,

Рахунок № KB 0000031 від 11.03.13 року на суму 2500 грн, акт виконаних робіт №КВ0000031, ТТН відсутня. № авто вн7328 вс/вс8509 XT "

Рахунок №кв0000051 від 8.04.2013 на суму 5300 грн, акт №кв 0000051, ТТН № Р 516, вк 0581 ам/вк4770хх.

Рахунок №кв0000052 від 8.04.2013 на суму 5300 грн, акт №кв0000052, ТТН№ Р 516, во 3876 ат/во 9476 хх.

Рахунок №кв0000053 від 08.04.2013 на суму 5700грн, акт №кв0000053, ТТН№ р 898 № авто вх. 1648 ві/вх0688хх

Рахунок №кв0000057 від 15.04.2013 на суму 5700 грн, акт №кв0000057, ТТН№ 14632, вх.2361вс/вс9713 хх

Рахунок №кв0000054 від 10.04.2013 на суму 6900 грн, акт №кв0000054, ТТН№ 14418-14419- 14420, вк6820вв

Рахунок №кв0000060 від 16.04.2013 на суму 2500 грн, акт №кв0000060, ТГН№ 14680, № авто вк7082ХТ/ВК6442ХХ

Рахунок №кв0000065 від 23.04.2013 на суму 4800 грн, акт №кв0000066, ТТН№ 14758 № авто вк 2361вс/ вс 9713 хх, що підтверджується підписаним сторонами актами здачі-приймання робіт(в матеріалах справи).

21.06.2013 між позивачем та відповідачем підписано Акт звірки розрахунків, відповідно до якого заборгованість відповідача склала 43 800,00 грн.

Послуги позивачем виконані в повному об'ємі, про що свідчать відмітки в ТТН.

Документи на оплату ПАТ»Компанія »РАЙЗ» отримала, про що свідчать повернуті акти виконаних робіт з печаткою та підписом.

Таким чином, по даних рейсах прострочення по оплаті складає від 60 днів до 120 днів.

На позивачем відповідача була направлена претензія від 06.06.2013, проте вона залишилась без відповіді.

Отже, станом на день розгляду справи ПАТ»Компанія »РАЙЗ» не виконало свого обов'язку щодо погашення заборгованості у розмірі 43 800,00 грн.

Внаслідок укладення договору між сторонами згідно ст. 11 ЦК України, виникли цивільні права та обов'язки. Оскільки між сторонами по справі склалися господарські правовідносини, то до них слід застосовувати положення ГК України як спеціального акту законодавства, що регулює правовідносини у господарській сфері.

Відповідно до абзацу 2 пункту 1 статті 193 ГК України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.

Статтею 626 ЦК України визначено поняття договору, яким є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Відповідно до ст. 14 ЦК України цивільні обов'язки виконуються у межах, встановлених договором. Зміст договору становлять умови (пункти) визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства (ст. 628 ЦКУ) Відповідно до ст.629 ЦКУ договір є обов'язковим до виконання сторонами, а отже умови договору, укладеного між сторонами є юридично обов'язковими.

Згідно ст. 173 ГК України один суб'єкт господарського зобов'язання повинен вчинити певну дію на користь іншого суб'єкта, а інший суб'єкт має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Відповідно до ст.193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

У відповідності до ст.ст. 202, 203, 205, 206 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Правочини можуть бути односторонніми та дво- чи багатосторонніми (договори). Зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства. Правочин може вчинятися усно або в письмовій формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом. Усно можуть вчинятися правочини, які повністю виконуються сторонами у момент їх вчинення, за винятком правочинів, які підлягають нотаріальному посвідченню та (або) державній реєстрації, а також правочинів, для яких недодержання письмової форми має наслідком їх недійсність.

Зазначене також кореспондується зі ст.ст.525, 526 ЦК України, відповідно до яких зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до частини 2 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

У відповідності до ст.610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ст. 612 ЦК України).

На підставі ст. 3 ЦК України, яка закріплює свободу договору, сторони мають право як врегулювати у договорі свої відносини, які не врегульовані цими актами, так і відступити від положень актів цивільного законодавства і врегулювати свої відносини на власний розсуд.

Відповідно до ст. 632 ЦК України ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін. Зміна ціни після укладення договору допускається у випадках і на умовах, встановлених договором.

Згідно ст. 527 Цивільного кодексу України боржник зобов'язаний виконати всій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту.

Статтею 627 ЦК України передбачено, що сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності і справедливості.

Оцінюючи обставини справи, суд виходить з того, що між сторонами спору склалися правовідносини щодо надання послуг, зокрема перевезення, які регламентуються главами 63-64 ЦК України.

Так, відповідно до ст. 901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Відповідно до ст. 903 ЦК України якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Статтею 908 ЦК України визначено, що перевезення вантажу здійснюється за договором перевезення. Загальні умови перевезення визначаються цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них. Умови перевезення вантажу, а також відповідальність сторін щодо цих перевезень встановлюються договором, якщо інше не встановлено цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них.

Згідно зі статтею 909 ЦК України за договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов'язується доставити довірений їй другою стороною (відправником) вантаж до пункту призначення та видати його особі, яка має право на одержання вантажу (одержувачеві), а відправник зобов'язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату.

Відповідно до п. 1. ст. 307 ГК України за договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов'язується доставити ввірений їй другою стороною (вантажовідправником) вантаж до пункту призначення в установлений законодавством чи договором строк та видати його уповноваженій на одержання вантажу особі (вантажоодержувачу), а вантажовідправник зобов'язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату.

Цивільним кодексом України визначені загальні обв'язки сторін договору перевезення.

Так, згідно з ст. 917 ЦК України перевізник зобов'язаний надати транспортні засоби під завантаження у строк, встановлений договором.

Статтею 918 ЦК України визначено, що завантаження (вивантаження) вантажу здійснюється організацією, підприємством транспорту або відправником (одержувачем) у порядку, встановленому договором, із додержанням правил, встановлених транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них.

Відповідачем не надано до суду документів за період до подання позивачем до суду позову, які б свідчили про заперечення відповідачем наданих позивачем послуг чи зауваження щодо їх якості.

Відповідач не надав суду належних та допустимих доказів, які б спростовували доводи позивача та підтверджували заперечення проти позовних вимог.

Таким чином, враховуючи вищезазначене, факт наявності основного боргу у відповідача перед позивачем в сумі 43 800,00 грн. належним чином доведений, документально підтверджений і відповідачем не спростований, а відтак, позовні вимоги позивача про стягнення з відповідача основної заборгованості в сумі 43 800,00 грн. визнаються судом обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. ст. 33, 43, 34 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності, сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог в повному обсязі.

Відповідно до ст. 49 ГПК України з відповідача на користь позивача стягуються понесені позивачем витрати по сплаті судового збору пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 33, 34, 49, 64, 75, 82, 83, 84, 85 ГПК України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов фізичної особи-підприємця Кучина Володимира Валентиновича задовольнити повністю.

2. Стягнути з публічного акціонерного товариства "КОМПАНІЯ "РАЙЗ" (03680, м. Київ, Голосіївський район, вул. Академіка Заболотного, 152, код ЄДРПОУ 13980201) на користь фізичної особи-підприємця Кучина Володимира Валентиновича (33027, Рівненська обл., м. Рівне, вул. Київська, буд. 32, кв. 100, код 3225213192) основну заборгованість в розмірі 43 800 (сорок три тисячі вісімсот) грн. 00 коп., судовий збір в сумі 1 720 (одна тисяча сімсот двадцять) грн. 50 коп.

3. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

4. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

5. Копію рішення надіслати сторонам.

Суддя Головатюк Л.Д.

Дата підписання повного тексту рішення: 09.08.2013