Рішення № 32885357, 31.07.2013, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/8322/13 31.07.13

За позовомПублічного акціонерного товариства «Український інституту по проектуванню нафтопереробних і нафтохімічних підприємств «Укрнафтохімпроект»доПостнікова Сергія Михайловичапрозобов'язання вчинити діїГоловуючий суддя Босий В.П.

Суддя Ломака В.С.

Літвінова М.Є.

Представники сторін:

від позивача:Супрун С.В., Тур В.К.від відповідача:Постников С.М.ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Публічне акціонерне товариство «Український інституту по проектуванню нафтопереробних і нафтохімічних підприємств «Укрнафтохімпроект» (надалі - «Товариство») звернулося до господарського суду міста Києва з позовом до Постнікова Сергія Михайловича про зобов'язання вчинити дії.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що внаслідок неправомірної бездіяльності відповідача позивач не може зареєструвати звіт про результати розміщення акцій, у зв'язку з чим Товариством заявлено вимогу про зобов'язання Постнікова С.М. виконати обов'язок з надання розпорядження зберігачу на зарахування придбаних ним цінних паперів.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 29.04.2013 р. порушено провадження у справі та призначено її до розгляду на 03.06.2013 р.

30.05.2013 р. від представника відповідача надійшло клопотання про залишення позову без розгляду на підставі того, що позивачем не було направлено на його адресу копію позовної заяви та доданих до неї документів.

Суд відмовляє у задоволення клопотання відповідача про залишення позову без розгляду, оскільки: по-перше, приписи статті 81 Господарського процесуального кодексу України не передбачають право суду залишити без розгляду позов з викладених у клопотання підстав; по-друге, позивачем на виконання вимог п. 2 ч. 1 ст. 57 Господарського процесуального кодексу України надано опис вкладення у цінний лист як доказ направлення копії позовної заяви та доданих до неї документів на адресу відповідача; по-третє, навіть у разі неотримання копії позовної заяви відповідач не позбавлений можливості на підставі ст. 22 Господарського процесуального кодексу України знайомитись з матеріалами справи, робити з них витяги та знімати копії.

03.06.2013 р. від представника позивача надійшло клопотання про витребування доказів, в задоволенні якого судом відмовлено з огляду на недоведеність позивачем обставин, з якими положення ст. 38 Господарського процесуального передбачають можливість витребування судом доказів.

В судовому засіданні 03.06.2013 р. судом оголошувалась перерва до 08.07.2013 р.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 08.07.2013 р. вирішено розгляд справи здійснювати колегіально у складі трьох суддів.

Розпорядженням Голови господарського суду міста Києва від 08.07.2013 р. для здійснення колегіального розгляду справи визначено наступних суддів: Босий В.П. (головуючий), судді: Літвінова М.Є., Ломака С.В.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 08.07.2013 р. справу прийнято до провадження колегією суддів та призначено до розгляду на 31.07.2013 р.

26.07.2013 р. від представника позивача надійшла заява №1154п від 24.07.2013 р. про виправлення описок в ухвала господарського суду міста Києва у справі №910/8322/13, мотивована тим, що судом було допущено описки під час зазначення сторони відповідача, а саме: замість «Постніков Сергій Михайлович» необхідно було зазначати «Акціонер Публічного акціонерного товариства «Український інституту по проектуванню нафтопереробних і нафтохімічних підприємств «Укрнафтохімпроект» Постніков Сергій Михайлович».

Відповідно до ст. 89 Господарського процесуального кодексу України суддя за заявою сторони чи державного виконавця роз'яснює рішення, ухвалу, не змінюючи при цьому їх змісту, а також за заявою сторони або за своєю ініціативою виправляє допущені в рішенні, ухвалі описки чи арифметичні помилки, не зачіпаючи суті рішення.

Суд відзначає, що під описками слід розуміти неправильне написання слів, прізвищ, імен, назв тощо.

В той же час, зазначення відповідачем Постнікова Сергія Михайловича не означає, що позов у справі пред'явлений до громадянина і спір не підлягає вирішенню в господарських судах України, що підтверджується практикою Верховного Суду України у розгляді справ, які виникають з корпоративних відносин (зокрема, постанови від 16.05.2011 р. у справі №11/192/10, від 14.11.2011 р. у справі №8/355/09-20/57/10 тощо).

Відтак, зазначення відповідачем саме Постнікова Сергія Михайловича не є опискою в розумінні ст. 89 Господарського процесуального кодексу України, а відтак у задоволенні заяви позивача №1154п від 24.07.2013 р. необхідно відмовити.

Представники позивача в судове засідання з'явилися, вимоги ухвал суду виконали, надали заперечення на заяви відповідача, позовні вимоги підтримали повністю.

Відповідач в судове засідання з'явився, на виконання вимог ухвал суду надав пояснення стосовно суті спору, проти задоволення позовних вимог заперечував.

В судовому засіданні судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

У судових засіданнях здійснювалася фіксація судового процесу технічними засобами.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представників учасників судового процесу, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

21.09.2012 р. відбулися загальні збори Товариства, відповідно до п. 3 порядку денного яких було вирішення питання про збільшення розміру статутного капіталу на 8 122 044,00 грн. за рахунок додаткових внесків шляхом закритого (приватного) розміщення додаткових 32 488 176 штук простих іменних акцій існуючої номінальної вартості 0,25 грн. кожна.

При цьому, із протоколу позачергових загальних зборів акціонерів Товариства №26 від 21.09.2012 р. вбачається, що акціонери Товариства користуються переважним правом на придбання акцій додаткового випуску у кількості, пропорційній частці належних їм акцій в статутному капіталі Товариства на 21.09.2012 р.; строк реалізації переважного права - з 29.10.2012 р. по 16.11.2012 р.

Вказане рішення було прийнято більш як 3/4 голосів акціонерів, які зареєструвалися для участі у загальних зборах, що підтверджується протоколом позачергових загальних зборів акціонерів Товариства №26 від 21.09.2012 р.

11.10.2012 р. відповідачем було подано до Товариства заяву від 09.10.202 р. про реалізацію переважного права на придбання 14 383 простих акцій номінальною вартістю 0,25 грн.

15.11.2012 р. відповідач повністю оплатив вартість придбаних 13 383 штук акцій на суму 3 595,75 грн., що підтверджується банківськими виписками з рахунку позивача.

Спір у справі виник у зв'язку із неможливістю зарахування придбаних відповідачем цінних паперів на його рахунок у зберігача.

Зокрема, позивач вказує, що внаслідок ненадання зберігачу (ПАТ «Комерційний банк «Надра») розпорядження про зарахування акцій, відповідач не може набути право власності на такі цінні папери, а позивач не може зареєструвати звіт про результати розміщення акцій.

Відповідно до ч. 1 ст. 152 Цивільного кодексу України акціонерне товариство - господарське товариство, статутний капітал якого поділено на визначену кількість часток однакової номінальної вартості, корпоративні права за якими посвідчуються акціями.

Згідно з приписами ч. 1 та 3 ст. 15 Закону України «Про акціонерні товариства» статутний капітал товариства збільшується шляхом підвищення номінальної вартості акцій або розміщення додаткових акцій існуючої номінальної вартості у порядку, встановленому Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку. Збільшення статутного капіталу акціонерного товариства із залученням додаткових внесків здійснюється шляхом розміщення додаткових акцій. Переважне право акціонерів на придбання акцій, що додатково розміщуються товариством, діє лише в процесі приватного розміщення акцій та встановлюється законодавством.

21.09.2012 р. відбулися загальні збори Товариства, на яких було прийнято рішення про збільшення розміру статутного капіталу на 8 122 044,00 грн. за рахунок додаткових внесків шляхом закритого (приватного) розміщення додаткових 32 488 176 штук простих іменних акцій існуючої номінальної вартості 0,25 грн. кожна.

Відповідно до ч. 1 ст. 27 Закону України «Про акціонерні товариства» переважним правом акціонерів визнається право акціонера - власника простих акцій придбавати розміщувані товариством прості акції пропорційно частці належних йому простих акцій у загальній кількості простих акцій.

Частиною третьою вказаної статті передбачено, що акціонер, який має намір реалізувати своє переважне право, подає акціонерному товариству в установлений строк письмову заяву про придбання акцій та перераховує на відповідний рахунок кошти в сумі, яка дорівнює вартості цінних паперів, що ним придбаваються. У заяві акціонера повинно бути зазначено його ім'я (найменування), місце проживання (місцезнаходження), кількість цінних паперів, що ним придбаваються. Заява та перераховані кошти приймаються товариством не пізніше дня, що передує дню початку розміщення цінних паперів. Товариство видає акціонеру письмове зобов'язання про продаж відповідної кількості цінних паперів.

11.10.2012 р. відповідачем як акціонером Товариства було подано заяву від 09.10.202 р. про переважне право на придбання 14 383 простих акцій номінальною вартістю 0,25 грн.

Статтею 29 Закону України «Про акціонерні товариства» визначено, що акціонери зобов'язані: дотримуватися статуту, інших внутрішніх документів акціонерного товариства; виконувати рішення загальних зборів, інших органів товариства; виконувати свої зобов'язання перед товариством, у тому числі пов'язані з майновою участю; оплачувати акції у розмірі, в порядку та засобами, що передбачені статутом акціонерного товариства; не розголошувати комерційну таємницю та конфіденційну інформацію про діяльність товариства. Статутом товариства може бути передбачена можливість укладення договору між акціонерами, за яким на акціонерів покладаються додаткові обов'язки, у тому числі обов'язок участі у загальних зборах, і передбачається відповідальність за його недотримання. Акціонери можуть також мати інші обов'язки, встановлені цим та іншими законами.

Відповідно до п 6.6.5 Статуту Товариства акціонер у строки та в порядку, що встановлені загальними зборами товариства, зобов'язаний оплатити повну вартість акцій, на придбання яких він подав заявку під час розміщення акцій. Наслідки несплати акціонером вартості таких акцій визначається умовами укладеного з ним договору купівлі-продажу акцій та рішенням загальних зборів. До моменту затвердження результатів розміщення акцій органом товариства, уповноваженим приймати таке рішення, розміщені акції мають бути повністю оплачені.

Тобто, внаслідок направлення заяви про бажання реалізувати своє переважне право на придбання 14 383 простих іменних акцій у відповідача виник обов'язок з оплати таких акцій номінальною вартістю 0,25 грн. (на загальну суму 3 595,75 грн.).

Із матеріалів справи вбачається, що 15.11.2012 р. відповідач повністю оплатив вартість придбаних 13 383 штук акцій на суму 3 595,75 грн., що підтверджується банківськими виписками з рахунку позивача.

Таким чином, відповідачем в повному обсязі виконаний обов'язок з оплати повної вартості акцій, передбачений 29 Закону України «Про акціонерні товариства» та п 6.6.5 Статуту Товариства.

В той же час, позивачем заявлено вимогу про зобов'язання відповідача виконати свій обов'язок з надання розпорядження зберігачу (ПАТ «Комерційний банк «Надра») на зарахування придбаних нам акцій.

Стаття 6 Закону України «Про цінні папери та фондовий ринок» акція - це іменний цінний папір, який посвідчує майнові права його власника (акціонера), що стосуються акціонерного товариства, включаючи право на отримання частини прибутку акціонерного товариства у вигляді дивідендів та право на отримання частини майна акціонерного товариства у разі його ліквідації, право на управління акціонерним товариством, а також немайнові права, передбачені Цивільним кодексом України та законом, що регулює питання створення, діяльності та припинення акціонерних товариств.

Згідно з ч. 3 ст. 6 Закону України «Про цінні папери та фондовий ринок» акції існують виключно в бездокументарній формі.

Відповідно до ч. 3 ст. 5 Закону України «Про Національну депозитарну систему та особливості електронного обігу цінних паперів в Україні» право власності на цінні папери, випущені в бездокументарній формі, переходить до нового власника з моменту зарахування цінних паперів на рахунок власника у зберігача.

Таким чином, умовою переходу права власності на оплачені акції Товариства кількістю 14 383 штук до відповідача є зарахування цінних паперів на рахунок власника у зберігача.

Згідно з п. 7 розділу IV Положення про депозитарну діяльність, затвердженого рішенням Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку від 17.10.2006 р. №999 «Про затвердження Положення про депозитарну діяльність» зарахування цінних паперів на рахунок депонента зберігач здійснює за умови отримання: розпорядження про зарахування цінних паперів від депозитарію, яке депозитарій надає зберігачу протягом одного робочого дня з дати зарахування цінних паперів на рахунок у цінних паперах цього зберігача в депозитарії; розпорядження про зарахування цінних паперів від депонента або уповноваженої ним особи та відповідних документів, що підтверджують наявність підстав для проведення цієї депозитарної операції.

Підпунктом 25 п. 1 розділу І вказаного положення визначено, що розпорядження (наказ) - документ, що містить вимогу до депозитарної установи виконати одну чи декілька взаємопов'язаних депозитарних операцій.

Відтак, для зарахування цінних паперів на рахунок у ПАТ «Комерційний банк «Надра» відповідач мав подати розпорядження на зарахування таких цінних паперів.

В той же час суд відзначає, що ні нормами чинного законодавства України, ні нормами Статуту Товариства, подання розпорядження про зарахування цінних паперів зберігачу не визначено як обов'язок покупця, а є лише умовою для переходу права власності на такі цінні папери.

З огляду на викладене суд приходить до висновку, що неподання відповідачем розпорядження має наслідком невиникнення у нього права власності на придбані акції в кількості 13 383 штук, та, відповідно, порушення права самого відповідача.

Відповідно до ч. 1 ст. 1 Господарського процесуального кодексу України підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності, мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, а також для вжиття передбачених цим Кодексом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Статтею 33 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Згідно із ст. 34 Господарського процесуального кодексу України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Частиною 1 ст. 16 Цивільного кодексу України встановлено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Відтак, суд здійснює захист порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, а обов'язковою умовою для захисту такого права чи інтересу є існування відповідного порушення на момент звернення до суду із позовом.

В той же час, судом не встановлено, а позивачем належним чином не доведено існування порушення прав позивача внаслідок нездійснення відповідачем визначених у позовні заяві дій (неподання розпорядження про зарахування цінних паперів зберігачу)

Твердження позивача про те, що дії відповідача свідчать про зловживання правом, що виявляється у неможливості набути право власності на акції іншими акціонерами Товариства судом відхиляються з огляду на таке.

Відповідно до ч. 3 ст. 13 Цивільного кодексу України не допускаються дії особи, що вчиняються з наміром завдати шкоди іншій особі, а також зловживання правом в інших формах.

Зловживання правом виявляється в тому, що особа, якій формально належить суб'єктивне право, неправомірно його здійснює. Зловживання правом має місце у випадку, коли уповноважена особа, спираючись на своє суб'єктивне право, допускає недозволене використання свого права, порушує міру і вид поведінки, визначені законом, посилаючись при цьому на формально належне їй суб'єктивне право.

В той же час, судом встановлено, що право власності на цінні папери Товариства переходить до акціонерів з моменту зарахування таких цінних паперів на рахунок власника у зберігача.

Таким чином, неможливість зареєструвати звіт про результати розміщення акцій не впливає на визначений чинним законодавством України момент переходу права власності акціонерів на придбані акції.

За таких обставин, відсутні підстави вважати наявними порушені права позивача, що згідно ст. 1 Господарського процесуального кодексу України та ст. 16 Цивільного кодексу України виключає можливість задоволення позову шляхом зобов'язання Постнікова С.М. виконати обов'язок з надання розпорядження зберігачу на зарахування придбаних ним цінних паперів.

Відповідно до вимог ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на позивача.

На підставі викладеного та керуючись статтями 49, 82-85, Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

В задоволенні позовних вимог Публічного акціонерного товариства «Український інституту по проектуванню нафтопереробних і нафтохімічних підприємств «Укрнафтохімпроект» відмовити повністю.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 05.08.2013 р.

Головуючий суддя В.П. Босий

Судді В.С. Ломака

М.Є. Літвінова