Рішення № 32884130, 08.08.2013, Господарський суд Закарпатської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

08.08.2013р. Справа № 907/738/13

За позовом Публічного акціонерного товариства „Ільницький завод механічного зварювального устаткування", с. Ільниця, Іршавський район

до Товариства з обмеженою відповідальністю „Лігніт", с. Ільниця, Іршавський район

про стягнення загальної суми 22 948,73грн. (в тому числі сума 20 212,50 грн. - основний борг, сума 1 979,52 грн. - нарахована пеня, сума 756,71грн. - три проценти річних).

Суддя В.І. Карпинець

За участю представників сторін:

від позивача: Лендєл В.І. - юрисконсульт за дов. від 29.07.2013р.

від відповідача: явка не визнавалась обов"язковою ( на власний розсуд)

СУТЬ СПОРУ: Публічне акціонерне товариство „Ільницький завод механічного зварювального устаткування", с. Ільниця, Іршавський район (далі - позивач) звернулося до господарського суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю „Лігніт", с. Ільниця, Іршавський район (далі - відповідач) про стягнення загальної суми 22 948,73грн. (в тому числі сума 20 212,50 грн. - основний борг, сума 1 979,52 грн. - нарахована пеня, сума 756,71грн. - три проценти річних).

У даному судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримала з підстав викладених у позовній заяві (а.с.5-7) та з посиланням на підтвердження позовних вимог долученими до матеріалів справи доказами.

Представник позивача, зокрема, посилається на не виконання відповідачем в повному обсязі взятого на себе зобов"язання за Договором №4/8 від 20.02.2012р. оренди транспортного засобу щодо оплати в повному обс"язі орендної плати за транспортний засіб, в результаті чого у відповідача наявна перед позивачем заборгованість у сумі 20 212,50 грн. основного боргу.

Також подала письмову заяву від 08.08.2013р. про зменшення розміру позовних вимог в частині нарахованих трьох процентів річних з суми 756,71грн. до суми 749,92грн. та нарахованої пені з суми 1 979,52грн. до суми 1 648,12грн., із зазначенням такого обґрунтування (а.с.38) та до даної заяви долучено до матеріалів справи засвідчену копію з витягу з ЄДРЮО та ФОП про підтвердження факту перебування відповідача у ЄДРЮО та ФОП зі статусом юридичної особи, ідентифікаційним кодом 00176265 та місцем знаходження - Іршавський р-н, с. Ільниця, вул. Радянська,75 (а.с. 39).

Відповідач повторно, при наявності, письмовий відзив на позов з доказами в його обґрунтування не подав та свого уповноваженого представника для участі в судовому засіданні, при бажанні, не направив та про наявність на те причин, суду не повідомлено. Про час і місце розгляду даної справи, у даному судовому засіданні, відповідач належним чином повідомлений судом на підставі ухвали суду від 30.07.2013р. по справі №907/738/13 про відкладення розгляду даної справи на 08.08.2013р., яка надіслана судом на адресу відповідача, зазначену у позовній заяві: Іршавький район, с. Ільниця, вул.Радянська,75, яка є ідентичною адресі, зазначеній у витязі з ЄДРЮО та ФОП (а.с.39) яка не поверталась на адресу суду, що засвідчує обставину її отримання відповідачем.

Дана обставина свідчить про належне виконання господарським судом обов'язку щодо повідомлення учасників судового процесу про вчинення судом певних процесуальних дій по даній справі.

Отже, відповідач мав можливість скористатись правами, передбаченими ст.22 ГПК України, що ним зроблено не було.

Суд також зазначає, що ухвала суду від 17.07.2013р. про порушення провадження у справі №907/738/13, яка була надіслана відповідачеві рекомендованим листом з повідомленням про вручення, була отримана відповідачем, що підтверджено повідомленням про вручення 19.07.2013р. відповідачеві вищезазначеної кореспонденції суду (а.с.4). Дана обставина також засвідчує той факт, що відповідачеві відомо про наявність даного спору по даній справі.

За вищенаведених обставин, судом вжито достатніх заходів щодо повідомлення учасників судового процесу (в тому числі і відповідача) про вчинення вищезазначених процесуальних дій по даній справі, а тому спір по даній справі у даному судовому засіданні вирішується, з урахуванням вимог ч.1 ст.69 ГПК України, на підставі наявних у справі матеріалів в порядку ст. 75 ГПК України.

Розгляд справи відкладався відповідно до вимог ст. 77 ГПК України.

Вивчивши та проаналізувавши подані по справі доказові матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, суд

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до укладеного між сторонами Договору №4/8 від 20.02.2012р. оренди транспортного засобу ( далі - Договір, а.с.10-11) Публічне акціонерне товариство „Ільницький завод механічного зварювального устаткування", с. Ільниця, Іршавський район (позивач) передав Товариству з обмеженою відповідальністю „Лігніт", с. Ільниця, Іршавський район (відповідачеві) у користування автомобіль марки КРАЗ-256 з екіпажем.

Додатково було укладено, як Додаткову угоду №1 від 01.06.2012р., так і Додаткову угоду №2 від 22.11.2012р. до Договору №4/8 від 20.02.2012р. в яких зазначено нові банківські реквізити Виконавця (а.с. 12 -13).

Відповідно до умов п.2.1 і 2.3 даного Договору розрахунки за найм транспортного засобу проводяться таким чином: вартість 1 куб.м. перевезення глиняних порід на відстань до 1км становить - 6,06грн., вартість перевезення 1т. вугілля на відстань до 1км. становить 7,07грн., а також розрахунки здійснюються згідно товаро - транспортних накладних не пізніше 30 днів з моменту їх оформлення.

Матеріали справи містять Акти наданих послуг ( виконаних робіт): від 29.03. 2012р. №004/1 на суму 2 508,84грн. з ПДВ; від 31.05.2012р. №005/1 на суму 6 217,56грн. з ПДВ; від 27.06.2012р. №006/20 на суму 6 272,10грн. з ПДВ та від 26.07.2012р. №007/1 на суму 11 214,00грн. з ПДВ, всього на загальну суму 26 212,50грн., скріплені підписами і печатками у двохсторонньому порядку (а.с.16, 18, 20 та 22) та рахунки - фактури позивача виписані відповідачеві: № 180 від 29.03.2012р. на суму 2 508,84грн. з ПДВ; № 248 від 31.05.2012р. на суму 6 217,56грн. з ПДВ; № 269 від 27.06.2012р. на суму 6 272,10грн. з ПДВ та № 273 від 26.07.2012р. на суму 11 214,00грн. з ПДВ, всього на загальну суму 26 212,50грн. (а.с.15, 17, 19 та 21).

Відповідачем частково було сплачено суму 6 000,00грн. по періоду 07.03.2013р., в рахунок оплати суми 2 508,84грн. з ПДВ згідно рахунку - фактури №180 від 29.03.2012р. та частково суми 3 708,72грн. в рахунок сплати суми 6 217,56грн. з ПДВ згідно рахунку - фактури № 248 від 31.05.2012р., що підтверджується витягом з банківського рахунку позивача (а.с.23).

Залишилась заборгованістю відповідача перед позивачем загальна сума 20 212,50грн..

Суд зазначає, що у матеріалах справи відсутні докази, які б засвідчували факт погашення відповідачем перед позивачем, станом на день вирішення судом по суті даного спору, наявної заборгованості у загальній сумі 20 212,50грн..

Відповідно до ст.526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст.193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Також необхідність виконання взятого на себе зобов"язання передбачена вимогами ст.530 Цивільного кодексу України.

Відповідно до вимог ст.525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлене договором або законом.

Оскільки, як було зазначено вище, у відповідача наявна перед позивачем заборгованість у сумі 20 212,50 грн. з орендної плати за орендований транспортний засіб відповідно до вищезазначеного Договору оренди, тому, з врахуванням вищезазначених норм ЦК України та ГК України, позовні вимоги про стягнення з відповідача заборгованості у сумі 20 212,50 грн. по орендній платі, є такими, що належним чином відповідно до вимог ст.ст. 32, 33, 34 ГПК України обґрунтовані та підтверджені матеріалами справи, не спростовані відповідачем, а тому вказана сума боргу підлягає до стягнення з відповідача в примусовому порядку на користь позивача.

Частиною 2 ст. 625 ЦК України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

У зв"язку з вищенаведеною нормою, є правомірним нарахування відповідачеві суми 749,92грн. трьох процентів річних, відповідно до розрахунку, який перевірено судом (а.с.27), з урахуванням уточненої даної суми відповідно до письмової заяви від 08.08.2013р. про зменшення розміру позовних вимог (а.с.38), та яка сума 749,92грн. трьох процентів річних також підлягає стягненню з відповідача у примусовому порядку на користь позивача.

Вимогами п.1 ст.546 ЦК України передбачено, що виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком та у ст.549 цього ж Кодексу наведено поняття неустойки (штрафу, пені) та штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання (п.1 ст.549 ЦК України) та пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (п.2 ст.549 ЦК України).

Відповідно вимог п.2 ст. 551 ЦК України передбачено, що розмір неустойки (штрафу, пені), встановлюється Договором.

Пунктом 3.1 Договору передбачено, що у разі невнесення орендної плати в строки, визначені цим договором, справляється пеня у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми боргу за кожен день прострочення.

За вищенаведених обставин, є правомірним, відповідно до вимог п.3.1 Договору, з урахуванням вимог п. 6 ст. 232 ГК України, додаткове нарахування відповідачеві пені у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від кожної простроченої суми місячного невиконаного зобов"язання по орендній платі за транспортний засіб, та яка ( нарахована пеня) становить загальну суму 1 648,12грн., відповідно до розрахунку, який перевірено судом (а.с.28-30), з урахуванням уточненої даної суми відповідно до письмової заяви від 08.08.2013р. про зменшення розміру позовних вимог (а.с.38), та яка сума 1 648,12грн. нарахованої пені також підлягає стягненню з відповідача у примусовому порядку на користь позивача.

Відповідно до ст. 49 ГПК України, суд покладає на відповідача відшкодування на користь позивача понесених витрат по сплаті судового збору в розмірі 1 720,50грн.

З огляду на викладене, керуючись ст. ст. 193, 232 п.6 Господарського кодексу України, ст. ст. 525, 526, 530, 546 п.1, 549 п.2, 625 ч.2 Цивільного кодексу України, ст.ст. 4, 22, 33, 34, 43, 44, 49,69, 75, 77, 82 - 85, 115, 116 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задоволити повністю у зменшеному розмірі позовних вимог.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „Лігніт" (Іршавський район, с. Ільниця, вул. Радянська,75, ідентифікаційний код 00176265) на користь Публічного акціонерного товариства „Ільницький завод механічного зварювального устаткування" (Іршавський район, с. Ільниця, вул. Радянська,3, ідентифікаційний код 00222203) загальну суму 22 518,54грн. (в тому числі сума 20 212,50 грн. - основний борг, сума 1 648,12 грн. - нарахована пеня, сума 749,92грн. - три проценти річних) та суму 1 720,50 грн. у відшкодування судового збору.

Видати наказ.

3. Рішення суду набирає законної сили в порядку встановленому відповідно до ст.85 ГПК України та може бути оскаржено в порядку та строки, передбачені вимогами ст. 93 ГПК України.

Суддя В.І. Карпинець