Постанова № 32883695, 30.07.2013, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 липня 2013 р. Справа № 804/9471/13-а Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Бондар М.В.,

при секретарі Салюк Л.Ю.,

за участю:

представника позивача Рукавішнікова К.Р.,

представників відповідача Семенко Т.В., Разумової Т.Є.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовною заявою Державного підприємства «Український інститут по проектуванню металургійних заводів» до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Дніпропетровську Державної податкової служби про скасування податкових повідомлень-рішень, -

ВСТАНОВИВ:

Державне підприємство «Український інститут по проектуванню металургійних заводів» (далі - ДП «УКРДІПРОМЕЗ», позивач) звернулось до суду з позовом до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Дніпропетровську Державної податкової служби (далі - СДПІ по роботі з ВПП у м. Дніпропетровську, відповідач), в якому просить визнати нечинними повністю та скасувати податкові повідомлення-рішення від 19.02.2012 року № 0000081500 про нарахування податку на прибуток у сумі 768 703,00 грн., штрафних санкцій у сумі 173 947,25 грн., всього на суму 942 650,25 грн.; № 0000071500 про нарахування податку на додану вартість у сумі 236 219,00 грн., штрафних санкцій у сумі 55 055,00 грн., всього на суму 291 274,00 грн. та скасувати їх повністю.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що за результатами перевірки ДП «УКРДІПРОМЕЗ» відповідачем було складено акт перевірки № 67/15-0/00188311 від 05.02.2013 року, згідно висновку якого було встановлено порушення Закону України «Про податок на додану вартість» від 03.04.1997 року № 168/97-ВР (далі - Закон № 168/97) та Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» від 28.12.1994 року № 334/94-ВР (далі - Закон №334/94), Податкового кодексу України (далі - ПК України), в результаті чого занижено податок на прибуток в сумі 768 703,00 грн. та податок на додану вартість сумі 236 219,00 грн. На підставі зазначеного акту перевірки відповідачем були складені податкові повідомлення-рішення від 19.02.2013 року №0000081500 та № 0000071500, з якими позивач не погоджується, виходячи з наступного. Під час проведення перевірки податковим органом не було підтверджено реальність здійснення господарських відносин із ТОВ НПП «Металургпроект», встановлено дефектність первинних документів та відсутність об'єктів оподаткування, неможливість реального здійснення платником податків ТОВ НПП «Металургпроект» операцій по ланцюгу постачання: ТОВ «Агробудкомплекс», ТОВ «Гранд Буд. Престиж» - ТОВ НПП «Металургпроект» - контрагенти-покупці, одним з яких є ДП «УКРДІПРОМЕЗ». Позивач зазначає, що під час поведеної перевірки відповідачем були досліджені документи, які свідчать про виконання угод, укладених між позивачем та ТОВ НПП «Металургпроект»: договори, документи, що підтверджують виконання договорів, зокрема, журнали-ордери та відомості, податкові накладні, акти здачі-приймання робіт та документації, платіжні доручення та ін. Наявність первинних бухгалтерських документів, які свідчать про виконання робіт на адресу ДП «УКРДІПРОМЕЗ», відображення цих операцій в бухгалтерському та податковому обліку підтверджується відповідачем в акті перевірки. В зазначених документах відображено операції щодо придбання робіт у НПП «Металургпроект», які були використані позивачем у своїй господарській діяльності для подальшого виготовлення проектно-вишукувальних робіт, які були виконані для ПАТ «Алчевський металургійний комбінат», ЗАТ «Калужський науково-виробничий електрометалургійний завод», ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг», ВАТ «Запоріжсталь», ВАТ «ОМЗ-Спецсталь», ВАТ «Єнакіївський металургійний завод», ВАТ «ВМЗ» на підставі відповідних господарських договорів. З огляду на те, що ДП «УКРДІПРОМЕЗ» повністю підтверджені реальні зміни його майнового стану, позивачем правомірно включено до складу валових витрат суму 3 074 814,00 грн. та відображено податковий кредит в сумі ПДВ 614 983,00 грн. Крім того, позивач зазначає, що несплата контрагентом - постачальником сум ПДВ до бюджету по оподатковуваній операції не є підставою для не включення таких сум ПДВ до складу податкового кредиту платника податку-покупцем та не може бути підставою для притягнення останнього до відповідальності. Таким чином, позивачем не було порушено норми ПК України, Закону № 168/97 та Закону №334/94, а отже оскаржувані податкові повідомлення-рішення підлягають визнанню нечинними та скасуванню. Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав та просив суд задовольнити в повному обсязі.

Представники відповідача в судовому засіданні просили відмовити в задоволенні позову, надали суду письмові заперечення з наступним обґрунтуванням. СДПІ по роботі з ВПП у м. Дніпропетровську було отримано від ДПІ у Кіровському районі акти позапланових документальних невиїзних перевірок ТОВ НПП «Металургпроект», якими встановлено непідтвердження податкового кредиту з ПДВ та валових витрат по взаємовідносинам з ТОВ «Гранд Буд. Престиж» та ТОВ «Агробудкомплекс», також встановлено, що діяльність ТОВ НПП «Металургпроект» була спрямована на формування податкового кредиту на користь третіх осіб, з метою заниження бази оподаткування по ПДВ та податку на прибуток підприємств та несплати відповідних сум податків до бюджету. Таким чином, відповідач вважає, що угоди між ДП «УКРДІПРОМЕЗ» та ТОВ НПП «Металургпроект» укладені з метою несплати податкових зобов'язань, що суперечать інтересам держави. З урахуванням того, що ДП «УКРДІПРОМЕЗ» має відповідні відділи стосовно реалізації завдань, які поставлені умовами договору та враховуючи те, що ДПІ у Кіровському районі встановлено, що директор ТОВ НПП «Металургпроект» ОСОБА_5 підтвердив, що до діяльності ТОВ НПП «Металургпроект» не має ніякого відношення, то відповідно наявність складених первинних документів не може бути прийнята до уваги, так як вищенаведене не підтверджує факт реальності здійснення господарських операцій. Таким чином, оскаржувані податкові повідомлення-рішення не підлягають скасуванню.

Дослідивши письмові докази по справі та заслухавши пояснення представників сторін, суд приходить до висновку, що адміністративний позов підлягає задоволенню.

Судом встановлено, що ДП «УКРДІПРОМЕЗ» зареєстровано 20.09.1993 року виконавчим комітетом Дніпропетровської міської ради, перебуває на обліку платників податків у СДПІ по роботі з ВПП у м. Дніпропетровську, зареєстровано платником ПДВ.

СДПІ по роботі з ВПП у м. Дніпропетровську проведено документальну позапланову виїзну перевірку ДП «УКРДІПРОМЕЗ» з питань дотримання вимог податкового законодавства України при взаємовідносинах з ТОВ НПП «Металургпроект» за період червень-вересень, грудень 2010 року та січень-лютий 2011 року. За наслідком перевірки відповідачем 05.02.2013 року складено акт №67/15-00188311, в якому встановлено порушення, зокрема:

1. пп. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону № 334, у періоді ІІ-ІІІ квартал 2010 року, І квартал 2011 року - безпідставно віднесено до складу валових витрат суму витрат у розмірі 3 074 814 грн. по взаємовідносинах з ТОВ НПП «Металургпроект», що призвело до заниження податку на прибуток у сумі 768 703 грн., у тому числі по періодах: ІІ квартал 2010 року - 42 786 грн., ІІІ квартал 2010 року - 652 999 грн., І квартал 2011 року - 72 918 грн.;

2. пп. 7.3.1 п. 7.3 ст. 7 Закону № 168/97, що призвело до завищення суми податкових зобов'язань в розмірі 336 429 грн.;

- п. 1.7 ст.1, пп. 7.2.1, пп. 7.2.3, пп. 7.2.6 п. 7.2, пп. 7.4.1, пп. 7.4.2, пп. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону № 168/97 та пп. 14.1.181 п. 14.1 ст. 14, п. 198.1, п. 198.3, п. 198.6 ст. 198, ст. 201 ПК України, що призвело до завищення суми податкового кредиту на загальну суму 614 983 грн.;

- ст. 192 ПК України, що призвело до заниження показників задекларованих підприємством в рядку 16 декларацій з ПДВ в сумі 42 335 грн.;

Вищевикладене призвело до порушення пп. 7.7.1, п. 7.7 ст. 7 Закону № 168/97, п. 200.1 ст. 200 ПК України, а саме: заниження позитивного значення різниці між сумою податкових зобов'язань та сумою податкового кредиту поточного звітного періоду на 236 219 грн., в тому числі по періодах в червні 2010 року - 34 229 грн., в липні 2010 року - 48 621 грн., в вересні 2010 року - 137 369 грн., в січні 2011 року - 16 000 грн.

Вищевикладене призвело до порушення пп. 7.7.1, п. 7.7 ст. 7 Закону № 168/97, п. 200.1 ст. 200 ПК України, внаслідок чого занижено суму ПДВ, яка підлягає сплаті за період з 01.06.2010 року по 31.08.2010 року та з 01.01.2011 року по 28.02.2011 року на 236 219 грн.

19.02.2013 року СДПІ по роботі з ВПП у м. Дніпропетровську на підставі акту №67/15-00188311 від 05.02.2013 року винесені наступні податкові повідомлення-рішення:

- № 0000081500, яким збільшено суму грошового зобов'язання позивача за платежем - податок на прибуток підприємств і організацій, що перебувають у державній формі власності: за основним платежем в сумі 768 703,00 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) в сумі 173 947,25 грн.;

- № 0000071500, яким збільшено суму грошового зобов'язання позивача за платежем - податок на додану вартість: за основним платежем в сумі 236 219,00 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) в сумі 55 055,00 грн.

ДП «УКРДІПРОМЕЗ» були оскаржені прийняті податкові повідомлення-рішення в адміністративному порядку. Рішеннями Окружної державної податкової служби - центрального офісу з обслуговування великих платників податків Державної податкової служби від 25.04.2013 року № 7918/10/10-233 та Міністерства доходів і зборів України від 04.07.2013 року № 6227/6/99-99-10-01-15 оскаржувані податкові повідомлення-рішення були залишені без змін, а скарги позивача - без задоволення.

З установчих документів позивача вбачається, що ДП «УКРДІПРОМЕЗ» здійснює діяльність з дослідження й експериментальної розробки у сфері інших природничих і технічних наук, діяльність у сфері архітектури, діяльність у сфері інжинірингу, геології та геодезії, надання послуг технічного консультування в цих сферах, постачання інших готових страв, надання в оренду й експлуатацію власного чи орендованого нерухомого майна.

Ліцензії, видані ДП «УКРДІПРОМЕЗ» ГЛС № 0006222 Управлінням державного архітектурно-будівельного контролю м. Астани про визнання ліцензії серії АВ № 555196 від 26.08.2010 року Державної архітектурно-будівельної інспекції Міністерства регіонального розвитку і будівництва України зі строком дії до 26.08.2015 року, ГЛС № 0004519 Управління державного архітектурно-будівельного контролю м. Астани про визнання ліцензії серії АБ № 207239 від 13.01.2006 року, виданої Міністерством будівництва, архітектури та житлово-комунального господарства України, зі строком дії до 13.09.2010 року, № ГС-1-77-01-26-0-9909079011-032116-4 від 25.10.2007 року, виданої Федеральним агентством з будівництва та житлово-комунального господарства, зі строком дії до 05.08.2008 року, № ГС-1-77-01-26-0-9909079011-035208-5 від 31.07.2008 року, виданої Міністерством регіонального розвитку Російської Федерації зі строком дії до 31.07.2013 року, серії АВ № 189167, виданої Державною службою геодезії, картографії та кадастру зі строком дії з 31.10.2006 року по 30.10.2011 року, серії АВ № 518837, виданої Державним департаментом пожежної безпеки МНС України 23.04.2010 року, серії АБ № 207239, виданої Міністерством будівництва, архітектури та житлово-комунального господарства України зі строком дії з 13.01.2006 року по 13.09.2010 року, серії АВ № 555196, виданої Державною архітектурно-будівельною інспекцією Міністерства регіонального розвитку і будівництва України зі строком дії з 26.08.2010 року по 26.08.2015 року, надають можливість позивачу здійснювати господарську діяльність, пов'язану із створенням об'єктів архітектури (за переліком згідно додатків та свідоцтв).

Судом встановлено, що між ДП «УКРДІПРОМЕЗ» (підрядник) та ВАТ «Запоріжсталь» (замовник) укладено договори підряду № 18/58-1 від 17.02.2010 року та № 18/68 від 26.03.2009 року, за умовами яких замовник доручає, а підрядник приймає на себе обов'язки по виконанню проектно-вишукувальних робіт ВАТ «Запоріжсталь».

Між ДП «УКРДІПРОМЕЗ» (підрядник) та ВАТ «Єнакієвський металургійний завод» (замовник) укладено договір на здійснення авторського нагляду № 258/15/270/489 від 03.01.2008 року, за умовами яких замовник доручає, а підрядник приймає на себе здійснення авторського нагляду за будівництвом ДП-3 обсягом 1719 м3 з реконструкцією об'єктів інфраструктури.

Між ДП «УКРДІПРОМЕЗ» (підрядник) та ВАТ «Єнакієвський металургійний завод» (замовник) укладено договір підряду № 258/64/000766 від 01.08.2010 року, за умовами якого замовник доручає, а підрядник приймає на себе виконання проектно-пошукових робіт АТ «Єнакієвський металургійний завод».

Між ДП «УКРДІПРОМЕЗ» (підрядник) та ВАТ «Таганрогський металургійний завод» (замовник) укладено договори підряду № 68/215/Є-29 та № 68/214/Є-28 від 18.01.2008 року, за умовами яких замовник доручає, а підрядник приймає на себе обов'язки по виконанню проектно-вишукувальних робіт: тех. переобладнання мартенівського цеху.

Між ДП «УКРДІПРОМЕЗ» (підрядник) та ЗАТ «Институт «Оргэнергострой» (замовник) укладено договір підряду № 64/30/483-09 від 24.02.2010 року, за умовами якого підрядник зобов'язується виконати, а замовник зобов'язується прийняти та оплатити роботи з технічного переобладнання сталеплавильного цеху № 8 ТОВ «ОМЗ - Спецсталь» зі спорудженням нового обладнання позапічної сталі LF+VD/VOD замість УВРВ-2.

Між ДП «УКРДІПРОМЕЗ» (підрядник) та ТОВ «Аксуский электро-металлургический завод» (замовник) укладено договір підряду № 2009/1 від 10.02.2010 року, за умовами якого замовник доручає, а підрядник приймає на себе розробку ТЕО: ТОВ «Аксуский электро-металлургический завод», електросталеплавильний комплекс з виробництва безперервної заготівки потужністю 500 тис. т. в рік ТЕО.

Між ДП «УКРДІПРОМЕЗ» (підрядник) та ВАТ «Выксунский металлургический завод» (замовник) укладено договір підряду № 70/6 від 13.06.2007 року, за умовами якого замовник доручає, а підрядник приймає на себе виконання робіт з розробки технічної документації.

Між ДП «УКРДІПРОМЕЗ» (підрядник) та ЗАТ «Калужський науково-виробничий електрометалургійний завод» (замовник) укладено договір підряду № 15/5 від 28.05.2008 року, за умовами якого замовник доручає, а підрядник приймає на себе виконання проектно-вишукувальних робіт: будівництво електрометалургійного заводу та загальнозаводських об'єктів для виробництва дрібносортного прокату, робочої документації.

Між ДП «УКРДІПРОМЕЗ» (підрядник) та ВАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг» (замовник) укладено договір підряду № 14/53/5764 від 28.12.2007 року, за умовами якого замовник доручає, а підрядник приймає на себе розробку проектно-пошукових робіт: ДЦ-1. ДП-6. Капітальний ремонт 1 розряду з реконструкцією.

На виконання кожного з зазначених договорів були складені акти здачі-прийняття проектно-кошторисної документації та робіт, що підтверджують виконання ДП «УКРДІПРОМЕЗ» догорів в повному обсязі.

На виконання субпідрядних робіт, визначених у переліках робіт та додатках до вищезазначених договорів, ДП «УКРДІПРОМЕЗ» було залучено, зокрема, ТОВ НПП «Металургпроект», яке здійснює діяльність на підставі ліцензії серії АВ № 512528, виданої Інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю у Дніпропетровській області Міністерства регіонального розвитку та будівництва України, зі строком дії з 24.12.2009 року по 24.12.2014 року.

Між ДП «УКРДІПРОМЕЗ» (замовник) та ТОВ НПП «Металургпроект» (підрядник) були укладені договори підряду № 530 ПР від 04.05.2008 року, № 617 ПР від 20.10.2009 року, № 641 ПР від 12.05.2010 року, № 614 ПР від 18.09.2009 року, № 638 ПР від 14.04.2010 року, № 619 ПР від 28.10.2009 року, № 643 ПР від 16.07.2010 року, № 639 ПР від 14.06.2010 року, № 620 ПР від 03.11.2009 року, № 622-5 ПР від 24.11.2009 року, № 514 ПР від 01.03.2008 року, № 647 ПР від 19.07.2010 року, № 510 ПР від 01.03.2008 року, № 642 від ПР від 14.07.2010 року, № 645 ПР від 14.07.2010 року, № 649 ПР від 01.11.2010 року, № 635 ПР від 25.02.2010 року, за умовами якого замовник доручає, а підрядник приймає на себе розробку проектно-вишукувальних робіт ВАТ «Запоріжсталь», ВАТ «Єнакієвський металургійний завод», ВАТ «ОМЗ-Спецсталь», ВАТ «Тагмет», ТОВ «Аксуский электро-металлургический завод», ВАТ «ЗМК «Запоріжсталь», ЗАТ «Калужський науково-виробничий електрометалургійний завод», ВАТ «ВМЗ», ВАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг». Загальна вартість договорів визначена в п. 2.1. для кожного договору окремо.

Підтвердженням факту виконання субпідрядних робіт ТОВ НПП «Металургпроект» згідно зазначених договорів у червні-вересні, грудні 2010 року та січні-лютому 2011 року свідчать досліджені в судовому засіданні копії актів здачі-прийняття проектних робіт, кошторисів, додаткових договорів, календарних планів робіт, податкових накладних, платіжних доручень.

Висновок про нікчемність укладених угод, укладених з ТОВ НПП «Металургпроект», зроблено відповідачем на підставі актів від 15.05.2012 року № 443/221/32857424 «Про результати позапланової документальної невиїзної перевірки ТОВ НПП «Металургпроект» за період з 01.12.2010 року по 28.02.2011 року…» та від 16.11.2012 року № 1880/224/32857424 «Про результати позапланової документальної невиїзної перевірки ТОВ НПП «Металургпроект» за період червень, липень, серпень, вересень 2010 року…».

Відповідно до частин 1 та 5 ст.203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Як зазначено в ч.2 ст.207 ГК України господарське зобов'язання, що не відповідає вимогам закону, або вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, або укладено учасниками господарських відносин з порушенням хоча б одним з них господарської компетенції (спеціальної правосуб'єктності), може бути на вимогу однієї із сторін, або відповідного органу державної влади визнано судом недійсним повністю або в частині.

Згідно частин 1 та 2 ст.215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу. Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається. У випадках, встановлених цим Кодексом, нікчемний правочин може бути визнаний судом дійсним.

На підставі ст.228 ЦК України правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним; правочин, який порушує публічний порядок, є нікчемним.

Пленум Верховного Суду України в постанові „Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними" № 9 від 06.11.2009, зокрема, визначив перелік правочинів, які є нікчемними як такі, що порушують публічний порядок, визначений статтею 228 ЦК України: правочини, спрямовані на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина; правочини, спрямовані на знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним.

Такими є правочини, що посягають на суспільні, економічні та соціальні основи держави, зокрема: правочини, спрямовані на використання всупереч закону комунальної, державної або приватної власності; правочини, спрямовані на незаконне відчуження або незаконне володіння, користування, розпорядження об'єктами права власності українського народу - землею як основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави, її надрами, іншими природними ресурсами (стаття 14 Конституції України); правочини щодо відчуження викраденого майна; правочини, що порушують правовий режим вилучених з обігу або обмежених в обігу об'єктів цивільного права тощо.

Усі інші правочини, спрямовані на порушення інших об'єктів права, передбачені іншими нормами публічного права, не є такими, що порушують публічний порядок.

При кваліфікації правочину за статтею 228 ЦК має враховуватися вина, яка виражається в намірі порушити публічний порядок сторонами правочину або однією зі сторін. Доказом вини може бути вирок суду, постановлений у кримінальній справі, щодо знищення, пошкодження майна чи незаконного заволодіння ним тощо.

Згідно зі ст.204 ЦК України, правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Необхідними умовами для висновку про нікчемність угоди згідно до ст.207 ГК України та ст.228 ЦК України є доведення факту наявності завідомо суперечної інтересам держави та суспільства мети укладення угоди сторонами, а також наявність вини у формі умислу хоча б у однієї із сторін щодо настання відповідних наслідків. Інтерес держави і суспільства у сплаті суб'єктами оподаткування податків випливає з обов'язку кожного сплачувати податки і збори, закріпленому в ст. 67 Конституції України та ст. 16 ПК України.

Отже, суб'єктний склад правопорушення повинен бути встановлений компетентним державним органом і підтверджений законодавчо визначеними належними засобами доказування.

З огляду на встановлені обставини у справі та наведені норми законодавства, угоди, які укладені між ДП «УКРДІПРОМЕЗ» та ТОВ НПП «Металургпроект» оформлені належним чином; спірні правочини не визнані судом недійсними і їх недійсність прямо не встановлена законом, у зв'язку з чим існує презумпція правомірності правочину; правочини з виконання робіт виконані сторонами в повному обсязі.

Відповідно до ч.2 ст.71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Представниками відповідача в судовому засіданні не доведено, що вчинені правочини є нікчемними, порушують публічний порядок та суперечать інтересам держави і суспільства.

Суд критично оцінює посилання представників відповідача на акти від 15.05.2012 року № 443/221/32857424 «Про результати позапланової документальної невиїзної перевірки ТОВ НПП «Металургпроект» за період з 01.12.2010 року по 28.02.2011 року…» та від 16.11.2012 року № 1880/224/32857424 «Про результати позапланової документальної невиїзної перевірки ТОВ НПП «Металургпроект» за період червень, липень, серпень, вересень 2010 року…», оскільки вони не спростовують дійсність укладених між ДП «УКРДІПРОМЕЗ» та ТОВ НПП «Металургпроект» правочинів щодо виконання робіт та не можуть вважатись судом безспірним доказом порушення податкового законодавства з боку позивача.

Суд також критично оцінює посилання представників відповідача на вирок Індустріального районного суду м. Дніпропетровська у справі № 0417/1-298/20 від 12.08.2011 року, яким визнано винним ОСОБА_6 у скоєні злочинів, передбачених ч. 3 ст. 28, ч. 2 ст. 205, ч. 2 ст. 366 КК України, оскільки ОСОБА_6 займав посаду директора ТОВ «Гранд Буд.Престиж», яке не мало господарських правовідносин з ДП «УКРДІПРОМЕЗ».

На підставі п.5.1 ст.5 Закону № 334 який діяв на час виникнення спірних правовідносин до 01.01.2011 р., валові витрати виробництва та обігу - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Відповідно до п.п.5.2.1 п.5.2 ст.5 Закону №334 до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці.

Згідно п.п.5.3.9 п.5.3 ст.5 Закону №334 не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

На підставі п.п.4.1.6 п.4.1 ст.4 Закону №334 валовий доход включає доходи з інших джерел, у тому числі, але не виключно, у вигляді: сум безповоротної фінансової допомоги, отриманої платником податку у звітному періоді, вартості товарів (робіт, послуг), безоплатно наданих платнику податку у звітному періоді, крім їх надання неприбутковим організаціям згідно з пунктом 7.11 статті 7 цього Закону та у межах таких операцій між платником податку та його відокремленими підрозділами, які не мають статусу юридичної особи, крім випадків, визначених у частині четвертій статті 3 Закону України "Про списання вартості несплачених обсягів природного газу".

Згідно п. 134.4 ст. 134 ПК України, який діє з 01.01.2011 р., об'єктом оподаткування є: прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом зменшення суми доходів звітного періоду, визначених згідно зі статтями 135-137 цього Кодексу, на собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та суму інших витрат звітного податкового періоду, визначених згідно зі статтями 138-143 цього Кодексу, з урахуванням правил, встановлених статтею 152 цього Кодексу; дохід (прибуток) нерезидента, що підлягає оподаткуванню згідно зі статтею 160 цього Кодексу, з джерелом походження з України.

Відповідно до п. 135.1, 135.2 ст. 135 ПК України доходи, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, включаються до доходів звітного періоду за датою, визначеною відповідно до статті 137, на підставі документів, зазначених у пункті 135.2 цієї статті, та складаються з: доходу від операційної діяльності, який визначається відповідно до пункту 135.4 цієї статті; інших доходів, які визначаються відповідно до пункту 135.5 цієї статті, за винятком доходів, визначених у пункті 135.3 цієї статті та у статті 136 цього Кодексу. Доходи визначаються на підставі первинних документів, що підтверджують отримання платником податку доходів, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Згідно п.1.3 ст.1 Закону № 168, який діяв на час виникнення спірних правовідносин до 01.01.2011 р., платник податку - особа, яка згідно з цим Законом зобов'язана здійснювати утримання та внесення до бюджету податку, що сплачується покупцем, або особа, яка імпортує товари на митну територію України.

Пунктом 1.4 ст.1 Закону №168 визначено, що поставка товарів - будь-які операції, що здійснюються згідно з договорами купівлі-продажу, міни, поставки та іншими цивільно-правовими договорами, які передбачають передачу прав власності на такі товари за компенсацію незалежно від строків її надання, а також операції з безоплатної поставки товарів (результатів робіт) та операції з передачі майна орендодавцем (лізингодавцем) на баланс орендаря (лізингоотримувача) згідно з договорами фінансової оренди (лізингу) або поставки майна згідно з будь-якими іншими договорами, умови яких передбачають відстрочення оплати та передачу права власності на таке майно не пізніше дати останнього платежу.

На підставі п.п.7.2.1 п.7.2 ст.7 Закону №168 платник податку зобов'язаний надати покупцю податкову накладну, що має містити зазначені окремими рядками: а) порядковий номер податкової накладної; б) дату виписування податкової накладної; в) повну або скорочену назву, зазначену у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість; г) податковий номер платника податку (продавця та покупця); д) місце розташування юридичної особи або місце податкової адреси фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість; е) опис (номенклатуру) товарів (робіт, послуг) та їх кількість (обсяг, об'єм); є) повну або скорочену назву, зазначену у статутних документах отримувача; ж) ціну поставки без врахування податку; з) ставку податку та відповідну суму податку у цифровому значенні; и) загальну суму коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку.

Як зазначено в п.п.7.2.4 п.7.2 ст.7 Закону №168 право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку у порядку, передбаченому статтею 9 цього Закону.

На підставі п.п.7.2.3 п.7.2 ст.7 Закону №168 податкова накладна складається у момент виникнення податкових зобов'язань продавця у двох примірниках; оригінал податкової накладної надається покупцю, копія залишається у продавця товарів (робіт, послуг); податкова накладна є звітним податковим документом і одночасно розрахунковим документом.

Відповідно до п.п.7.4.1 п.7.4 ст.7 Закону №168 податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 8-1 цього Закону, протягом такого звітного періоду.

Підпунктом 7.5.1 п.7.5 ст.7 Закону №168 визначено, що датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій: або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків; або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Відповідно до п.п.7.2.6 п.7.2 ст.7 Закону №168 податкова накладна видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача, та є підставою для нарахування податкового кредиту.

Підпунктом 7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону №168 передбачено, що не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).

Згідно абз."а" п.198.1 ст.198 ПК України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з придбання та виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

У відповідності до п.198.2 ст. 198 ПК України датою виникнень права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податково накладною.

Пунктом 198.3 ст.198 ПК України передбачено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Пунктом 201.10 ст.201 ПК України визначено, що податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Відповідно до п. 198.6 ст.198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу).

Закон №168 (до 01.01.2011 р.) та ПК України (з 01.01.2011 р.) виникнення у платника податку на додану вартість права на податковий кредит не ставить у залежність від дотримання вимог податкового законодавства іншими суб'єктами господарювання. Положення щодо надмірної сплати податку, як необхідної умови його повернення з бюджету платникові, стосується саме цього платника і сплати ним податку в ціні товарів (послуг) постачальникам. Несплата продавцем податку на додану вартість до бюджету, у разі фактичного здійснення господарської операції, не впливає на формування податкового кредиту покупцем та не є підставою для позбавлення останнього права на відшкодування цього податку, якщо він виконав усі передбачені законом умови отримання такого відшкодування і має всі документальні підтвердження розміру заявленого податкового кредиту. Така правова позиція викладена, зокрема, в постановах Верховного Суду України від 22.10.2010 р., від 31.01.2011 р.

Зазначена правова позиція узгоджується із практикою Європейського Суду з прав людини. Так, у справі „БУЛВЕС" АД проти Болгарії" (заява №3991/03) Європейський Суд з прав людини у своєму рішенні від 22.01.2009 р. зазначив, що платник податку не повинен нести наслідків невиконання постачальником його зобов'язань зі сплати податку і в результаті сплачувати ПДВ другий раз, а також сплачувати пеню. На думку Суду, такі вимоги стали надмірним тягарем для платника податку, що порушило справедливий баланс, який повинен підтримуватись між вимогами суспільного інтересу та вимогами захисту прав власності.

Статтею 1 «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999 року №996-ХІV (далі Закон №996) визначено, що первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Згідно ч.2 ст.3 Закону № 996 бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством; фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, грунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Як зазначено в ч.1 ст.9 Закону № 996 підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій; первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.

В судовому засіданні представниками відповідача не спростовано факт належного оформлення первинних документів, на підставі яких позивачем сформовано податковий кредит з ПДВ та валові витрати по операціям з ТОВ НПП «Металургпроект»: на час виписки податкових накладних ТОВ НПП «Металургпроект» було зареєстровано платником ПДВ і виписані податкові накладні мають всі необхідні реквізити, інші досліджені первинні документи підтверджують факт здійснення господарських операцій.

Таким чином, за наслідком розгляду справи не знайшло підтвердження завищення податкового кредиту ДП «УКРДІПРОМЕЗ» по операціям з виконання робіт від ТОВ НПП «Металургпроект», що виключає правомірність визначення позивачу оскаржуваними податковими повідомленнями-рішеннями від 19.02.2013 року № 0000081500 та № 0000071500 грошових зобов'язань та застосування до позивача штрафних (фінансових) санкцій.

Отже, суд приходить до висновку про задоволення позовних вимог.

Відповідно до ч.1 ст.94 КАС України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України.

Таким чином, документально підтверджені позивачем судові витрати - судовий збір, в сумі 2294,00 грн., підлягає стягненню з Державного бюжету України на користь позивача.

На підставі викладеного, керуючись статтями 158-163 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити.

Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення - рішення Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Дніпропетровську Державної податкової служби від 19.02.2013 року № 0000081500 та № 0000071500.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Державного підприємства «Український інститут по проектуванню металургійних заводів» судовий збір у розмірі 2294 (дві тисячі двісті дев'яносто чотири) гривні 00 копійок.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд в порядку та строки, визначені ст. 186 КАС України та набирає законної сили відповідно до ст. 254 КАС України.

Постанова в повному обсязі виготовлена 05 серпня 2013 року.

Суддя М.В. Бондар