Рішення № 32883314, 08.08.2013, Господарський суд Одеської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

_______________________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"08" серпня 2013 р.Справа № 916/1308/13

За позовом Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України";

до відповідача Комунальне підприємство "Теплопостачання міста Одеси"

про стягнення 1290980,4грн.

Суддя Гуляк Г.І.

Представники:

Від позивача: Ахметов Р.Р. - за дорученням;

Від відповідача: Чуприна Л.С. - за дорученням;

Суть спору: Публічне акціонерне товариство „Національна акціонерна компанія „Нафтогаз України" (ПАТ "НАК „Нафтогаз України") звернулось до господарського суду Одеської області з позовною заявою, в якій просить стягнути з комунального підприємства „Теплопостачання міста Одеси " (КП „Теплопостачання") втрати від інфляційних процесів за весь час прострочення грошової заборгованості у розмірі 83 265,76 гривень, 3% річних у розмірі 82490,03 гривень, пеню у розмірі 48 653,90 гривень та 7% річних у розмірі 1 076 570,72 гривни, а також витрати по сплаті судового збору покласти на відповідача.

В обґрунтування заявлених вимог, ПАТ "НАК „Нафтогаз України" посилається на порушення відповідачем вимог укладеного між сторонами у справі договору про закупівлю природного газу № 57-12-БО-23/1 від 19.01.2012р., а саме: на невчасне здійснення оплати за поставлений природний газ з лютого 2012 року по липень 2012 року.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 27 травня 2013 року порушено провадження у справі № 916/1308/13 за даним позовом, розгляд справи призначено на 17 червня 2013 року.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 17.06.2013 року, в зв`язку з клопотання представника відповідача про відкладення розгляду справи, розгляд справи відкладено на 15.07.2013 року.

15.07.2013р. до господарського суду Одеської області представником відповідача надано відзив на позовну заяву, відповідно до якого КП „Теплопостачання", вимоги позивача не визнає та зазначає, що відповідач намагається проводити оплату у встановлені строки , проте заборгованість споживачів перед теплопостачальною організацією становить близько 70% з усього обсягу наданих послуг, згідно довідки №13/5-4-201 від 18.06.2013 року заборгованість бюджетних організацій та комунальних підприємств становить 14 340,60 тис. гривень. Також представник відповідача зазначає, що з грудня 2011 року НАК „Нафтогаз України" щомісячно затверджує норматив відрахувань коштів з рахунку спеціального призначення на підставі якого з рахунку відповідача автоматично перераховується приблизно 60% всіх надходжень на поточний рахунок НАК „Нафтогаз України" для погашення заборгованості за поставлений природний газ який використовує відповідач для здійснення своєї господарської діяльності на теперішній час, тобто на рахунки відповідача на сьогодні надходить тільки 40% всіх коштів від здійснення господарської діяльності.

Крім того відповідач звертає увагу суду на той факт, що за результатами господарської діяльності у 2012 році КП „Теплопостачання" отримані збитки в сумі 160395,5 тис. гривень що стало наслідком накопичення збитків за минулі роки на підставі різниці в тарифах.

Представник відповідача також зазначає, що позивачем порушені строки позовної давності щодо стягнення з відповідача штрафних санкцій.

У свою чергу представник позивача 22.07.2013 року надав заперечення на відзив, згідно якого підстави викладені у відзив не визнає та зазначає, що предметом договору є поставка імпортного газу, за який необхідно проводити своєчасну оплату, а стосовно строків позовної давності посилається на п.9.3 договору, яким передбачено строки у межах 5 років.

Представник позивача у судовому засіданні 22.07.2013 року звернувся до суду з клопотанням продовжити строк розгляду справи відповідно до ст.69 ГПК України.

Вказане клопотання було задоволено судом та ухвалою від 22 липня 2013 року строк розгляду справи було продовжено до 9 серпня 2013 року

Згідно із приписами ст. 85 ГПК України в судовому засіданні 8 серпня 2013 року за участю представників сторін оголошено вступну і резолютивну частини рішення.

Дослідивши матеріали справи та заслухавши пояснення присутніх в судових засіданнях представників сторін, суд встановив наступне.

19 січня 2012 року між Національною акціонерною компанією „Нафтогаз України" (Продавцем) та комунальним підприємством „Теплопостачання міста Одеси" (Покупцем), укладено договір про закупівлію природного газу № 57-12-БО-23/1 (Договір), згідно умов якого Продавець зобов'язався передати у власність Покупця з січня 2012 року по 31 грудня 2012 року природний газ в обсязі до 45720 тис. куб. м., а Покупець зобов'язався прийняти та оплатити газ на умовах договору.

Відповідно до п. 1.1 Договору сторони встановили, що газ, який продається за Договором, використовується Покупцем виключно для вироблення теплової енергії для потреб установ та організацій, що фінансуються з державного та місцевого бюджетів, а також інших суб'єктів господарювання.

На виконання вказаного договору позивачем здійсно поставку газу протягом січня 2012 року червня 2012 року , а відповідач прийняв природний газ у обсязі 18 190.108 тис. куб. м. на загальну суму 71 776 355,06 гривень, що підтверджується актами приймання-передачі природного газу.

Згідно п.4.1 договору встановлено, що оплата за газ здійснюється покупцем виключно грошовими коштами шляхом 100% поточної оплати протягом місяця поставки. Остаточний розрахунок за фактично переданий газ здійснюється до 14-го числа місяця наступного за місяцем поставки газу.

П. 7.3 Договору сторони узгодили, що у разі невиконання Покупцем умов п. 4.1 Договору, Продавець зобов'язується (крім суми заборгованості) сплатити пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожен день прострочення платежу, а за прострочення понад 30 днів додатково сплатити штраф у розмірі 7% суми простроченого платежу.

Так позивачем здійснено розрахунок суми пені за період з 14 травня 2012 року по 16 червня 2012 року в розмірі 48 653,69 гривень, а також штраф в розмірі 1 076 569,92 гривень за прострочення понад 30 днів оплати за отриманий природний газ за квітень місяць 2012 року.

Крім того позивачем нараховано відповідно до ст. 625 ЦК України 3% річних на суму 82 490,03 гривень та інфляційні втрати на суму 83 265,76 гривень.

Відповідач за отриманий газ розрахувався в повному обсязі, але з порушенням строків здійснення розрахунків, встановлених п. 4.1 Договору, що і стало підставою для звернення ПАТ "НАК Нафтогаз України" до господарського суду з позовними вимогами про стягнення з КП „Теплопостачання міста Одеси" втрат від інфляційних процесів за весь час прострочення грошової заборгованості у розмірі 83 265,76 гривень, 3% річних у розмірі 82490,03 гривень, пеню у розмірі 48 653,90 гривень та 7% річних у розмірі 1 076 570,72 гривни.

Проаналізувавши наявні у справі докази та надавши їм правову оцінку, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позову, виходячи з такого.

Відповідно до ст. 175 Господарського кодексу України, майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Згідно п.1 ч.2 ст.11 Цивільного кодексу України, однією із підстав виникнення цивільних прав та обов'язків є договір, а в силу вимог ч.1 ст.629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.

У відповідності до ст. 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Згідно з вимогами ч.1 ст.526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства. В силу вимог ч.1 ст.525 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Аналогічні вимоги щодо виконання зобов'язань містяться і у ч.ч.1, 7 ст.193 Господарського кодексу України.

У відповідності до ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Згідно ч.1 ст.530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Із встановлених обставин справи вбачається, що за поставлений позивачем в період з січня - по червень 2012р. природний газ загальною вартістю 71 776 355,06 гривень відповідач розрахувався з порушенням строків, узгоджених сторонами в п. 4.1 Договору. При цьому, жодних заперечень щодо порушення строків виконання зобов`язання відповідачем суду не надано.

Згідно з вимогами ч.1 ст.230 Господарського кодексу України штрафними санкціями в цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання зобов'язання. Вимогами п.3 ч.1 ст.611 Цивільного кодексу України також передбачено, що одним із наслідків порушення зобов'язання є сплата неустойки, а в силу вимог ч.2 ст.551 Цивільного кодексу України, якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Як вище встановлено господарським судом, умовами укладеного між сторонами договору передбачено, що за невиконання Покупцем п. 4.1. даного Договору, він сплачує на користь Продавця, (крім суми заборгованості) пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожен день прострочення платежу, а за прострочення понад 30 днів додатково сплачує штраф в розмірі 7% від суми простроченого платежу (п.7.3. Договору).

На підставі зазначених норм, позивачем нараховано відповідачу пеню в сумі 48 653,69 гривень за період прострочки з 14 травня 2012 року по 16 червня 2012 року, розрахунок якої перевірено господарським судом та встановлено його відповідність обставинам справи щодо прострочення відповідача, а також вимогам чинного законодавства щодо нарахування пені.

Також судом перевірено наданих розрахунок 7% штрафу за порушення понад 30 днів згідно п.7.3 договору та встановлено його відповідність, оскільки відповідач припустив порушення оплати за квітень місяць 2012 року понад 30 днів, сума штрафу складає 1 076 570,72 гривни.

Ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Перевіривши розрахунок позивача щодо сплати відповідачем інфляційних та 3% річних у розмірі втрат від інфляційних процесів за весь час прострочення грошової заборгованості - 83 265,76 гривень та 3% річних - 82490,03 гривень, суд вважає його нарахованим відповідно до Договору та вимог чинного законодавства.

Підсумовуючи вищевикладене, суд дійшов висновку щодо наявності підстав для задоволення позовних вимог ПАТ "НАК "Нафтогаз України" в повному обсязі.

На підставі ст.ст. 44, 49 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 44, 49, 82-85 ГПК України, суд

вирішив:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з комунального підприємства „Теплопостачання міста Одеси " (65110, м. Одеса, вул. Балківська, 1-Б, код ЄДРПОУ 34674102) на користь публічного акціонерного товариства „Національна акціонерна компанія „Нафтогаз України" (01001, м. Київ, вул. Б.Хмельницького, 6, код ЄДРПОУ 20077720) втрати від інфляційних процесів за весь час прострочення грошової заборгованості у розмірі 83 265 /вісімдесят три тисячі двісті шістдесят п'ять/ гривень 76 копійок, 3% річних у розмірі 82 490 /вісімдесят дві тисячі чотириста дев'яносто/ гривень 03 копійки, пеню у розмірі 48 653 /сорок вісім тисяч шістсот п'ятдесят три/ гривни 90 копійок, 7% річних у розмірі 1 076 570 /один мільйон сімдесят шість тисяч п'ятсот сімдесят/ гривень 72 копійки, витрат по сплаті судового збору в сумі 25 819 /двадцять п'ять тисяч вісімсот дев'ятнадцять/ гривень 61 копійка.

Рішення суду набирає законної сили в порядку ст. 85 ГПК України.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Повний текст рішення складено та підписано 09.08.2013р..

Суддя Гуляк Г.І.