Рішення № 32883106, 07.08.2013, Господарський суд Запорізької області

номер провадження справи 34/74/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

69001, м. Запоріжжя, вул. С. Тюленіна,21/Шаумяна,4

Інформаційний центр тел. (061) 224-08-88

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07.08.2013 Справа № 908/2440/13

Господарський суд Запорізької області у складі судді Науменка А.О., при секретарі Яровенко Г.В.

За участю представників: від позивача - Дігтяренко В.С., довіреність № 4 від 01.04.2013 р.; від відповідача - не з'явився.

Розглянув в судовому засіданні матеріали справи № 908/2440/13

за позовом: Публічного акціонерного товариства "Бердянське підприємство теплових мереж" (71100, Запорізька область, м. Бердянськ, вул. Мазіна, буд. 65, кв. 97, скорочено ПАТ "Бердянське підприємство теплових мереж");

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "Грін Лайн Плюс" (71100, Запорізька область, м. Бердянськ, вул. Халтуріна, буд. 10, скорочено ТОВ "Грін Лайн Плюс");

про стягнення суми.

Сутність спору:

ПАТ "Бердянське підприємство теплових мереж" заявлено вимоги про стягнення з ТОВ "Грін Лайн Плюс" заборгованості за договором № 301 купівлі-продажу теплової енергії у вигляді гарячої води на потреби опалення від 11.05.2010 р. у розмірі 6819,58 грн. основного боргу, 1959,01 грн. пені.

Ухвалою господарського суду Запорізької області від 16.07.2013 р. позовна заява прийнята до розгляду, порушено провадження у справі № 908/2440/13, присвоєно номер провадження 34/74/13, справу до розгляду в засіданні господарського суду призначено на 07.08.2013 р.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач не виконав прийняті на себе зобов'язання за договором № 301 купівлі-продажу теплової енергії у вигляді гарячої води на потреби опалення від 11.05.2010 р. в частині оплати отриманої теплової енергії в сумі 6819,58 грн. за період: квітень 2013 р. - травень 2013 р. Крім того, позивачем заявлено позовні вимоги про стягнення з відповідача пені у розмірі 1959,01 грн. Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач посилається на ст.ст. 509, 526, 530, 549, 550, 611, 629, 655, 712 Цивільного кодексу України, ст.ст. 173, 174, 193, 231, 275 Господарського кодексу України, ст.ст. 1, 12, 49, 61, 64 Господарського процесуального кодексу України, ст. 1 Закону України "Про відповідальність суб'єктів підприємницької діяльності за несвоєчасне внесення плати за спожиті комунальні послуги та утримання прибудинкових територій".

Представник позивача в судовому засіданні 07.08.2013 р. підтримав позовні вимоги, відповів на поставлені судом питання.

ТОВ "Грін Лайн Плюс", відповідач по справі, своїм правом на участь в судовому засіданні не скористалось, про дату, час, та місце розгляду справи було повідомлено належним чином, про що свідчить поштове повідомлення від 22.07.2013 р.

За клопотанням представника позивача, розгляд справи здійснювався без застосування засобів фіксації судового процесу.

Згідно ст. 75 ГПК України справу розглянуто за наявними матеріалами, які суд визнав достатніми для вирішення спору по суті.

У відповідності до ст. 85 ГПК України в судовому засіданні було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи та вислухавши пояснення представника позивача, суд

ВСТАНОВИВ:

11.05.2010 року ЗАТ "Бердянське підприємство теплових мереж" (згідно абз. 2 п. 1.2. статуту ПАТ "Бердянське підприємство теплових мереж", зареєстрованого 27.04.2012 р., у відповідності до рішення загальних зборів акціонерів від 15 квітня 2011 року змінено тип акціонерного товариства з Закритого акціонерного товариства на Публічне акціонерне товариство, Публічне акціонерне товариство "Бердянське підприємство теплових мереж" є новим найменуванням Закритого акціонерного товариства "Бердянське підприємство теплових мереж" відповідно до вимог Закону України "Про акціонерні товариства", постачальник) та ТОВ "Грін Лайн Плюс" (споживач) укладено договір № 301 купівлі-продажу теплової енергії у вигляді гарячої води на потреби опалення (далі договір № 301), за яким постачання теплової енергії відбувалось до приміщення, розташованого за адресою: м. Бердянськ, вул. Халтуріна, 10.

Згідно п. 1.1. договору № 301 постачальник відпускає теплову енергію на потреби опалення об'єктів споживача, а споживач одержує теплову енергію та оплачує її вартість відповідно до умов даного договору.

Сторони зобов'язуються керуватися діючими законами, нормативами, нормами, стандартами, порядками і правилами (п. 1.3. договору № 301).

Відповідно до п. 8.1. договору № 301, даний договір укладений строком з 01.05.2010 р. по 30.04.2011 р. і вважається пролонгованим на той же строк та на тих же умовах, якщо за місяць до закінчення строку його дії жодною із сторін не буде заявлено про припинення цього договору або перегляд його умов.

Сторонами не надано доказів припинення договору № 301.

Позивач відпустив відповідачу теплову енергію в сумі 6819,58 грн. за період: квітень 2013 р. - травень 2013 р., яку відповідач не оплатив.

Проаналізувавши фактичні обставини справи, оцінивши представлені докази, заслухавши представника позивача, суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню виходячи з наступного.

Правовідносини сторін є господарськими та такими, що виникли на підставі договору енергопостачання.

Відповідно до ст. ст. 1, 19 Закону України «Про теплопостачання», теплова енергія - товарна продукція, що виробляється на об'єктах сфери теплопостачання для опалення, підігріву питної води, інших господарських і технологічних потреб споживачів, призначена для купівлі-продажу. Вироблена теплова енергія постачається споживачу згідно з договором купівлі-продажу.

Згідно ч. 1 ст. 275 ГК України, за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і підігріту воду (далі-енергію) споживачеві (абоненту), який зобов'язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується.

Відповідно до ч. ч. 6, 7 ст. 276 ГК України, розрахунки за договорами енергопостачання здійснюються на підставі цін (тарифів), встановлених відповідно до вимог закону. Оплата енергії, що відпускається, здійснюється, як правило, у формі попередньої оплати. За погодженням сторін можуть застосовуватися планові платежі з наступним перерахунком або оплата, що проводиться за фактично відпущену енергію.

Сторони в договорі № 301 встановили наступний порядок розрахунків.

Пунктами 4.9., 4.10. договору № 301 сторони узгодили, що рахунок-акт виконаних робіт виписується до 15 числа місяця, наступного за звітним. Оплата проводиться споживачем не пізніше 20 числа наступного за звітним місяцем.

Підпунктом 2.2.5. договору № 301 встановлено, що показником виконання гарантійного відпустку теплової енергії є відсутність актів-претензій споживача до постачальника за поточний місяць, до 5-го числа наступного за звітним місяцем.

Рахункти-акти виконаних робіт № 301 від 30.04.2013 р. та від 31.05.2013 р. за період: квітень 2013 р. - травень 2013 р. були отримані представником відповідача нарочно, про що свідчать підписи представника споживача на даних рахунках-актах (а.с. 13).

Договір є обов'язковим для виконання сторонами (ст.629 Цивільного кодексу України).

Згідно з ч. 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання) (ст. 610 ЦК України).

Приймаючи до уваги те, що на момент розгляду справи в суді відповідач має заборгованість в сумі 6819,58 грн. за період: квітень 2013 р. - травень 2013 р., акти-претензії за даний період постачальнику не пред'являв, доказів оплати наявної заборгованості суду не надав, тому стягненню підлягає сума основного боргу у розмірі 6819,58 грн.

Крім того, позивачем заявлено вимогу про стягнення з відповідача 1959,01 грн. пені за період: з 21.05.2013 р. по 30.06.2013 р.

Відповідно до ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Статтею 230 ГК України передбачено, що штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Відповідно до ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Згідно п. 5.3.4. договору № 301 за несвоєчасну оплату отриманих послуг споживач сплачує на користь постачальника штраф у розмірі 1% від суми заборгованості за кожен день прострочення, але не більш ніж 100% суми заборгованості. Пеня нараховується за шість останніх місяців, що передують даті подання позову до суду.

Згідно статті 1 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Відповідно до статті 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань», розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який сплачується пеня.

Згідно з п. 6 ст. 232 ГК України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Судом перевірено правильність нарахування пені та встановлено, що правильною сумою до стягнення пені є 84,62 грн. Суд при перевірці розрахунку пені обмежувався подвійною обліковою ставкою НБУ. Таким чином, позовні вимоги в частині стягнення пені підлягають частковому задоволенню в розмірі 84,62 грн. В іншій частині стягнення пені, вимога позивача задоволенню не підлягає.

На підставі вищевикладеного, позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.

Відповідно до ст. ст. 44, 49 ГПК України судові витрати покладаються на відповідача, пропорційно задоволеним вимогам.

Керуючись ст. ст. 44, 49, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Грін Лайн Плюс" (71100, Запорізька область, м. Бердянськ, вул. Халтуріна, буд. 10, ідентифікаційний код юридичної особи: 36141750) на користь Публічного акціонерного товариства "Бердянське підприємство теплових мереж" (71100, Запорізька область, м. Бердянськ, вул. Мазіна, буд. 65, кв. 97, ідентифікаційний код юридичної особи: 05541120) 6819 (шість тисяч вісімсот дев'ятнадцять) грн. 58 коп. заборгованість за поставлену теплову енергію, 84 (вісімдесят чотири) грн. 62 коп. пені, 1353 (одна тисяча триста п'ятдесят три) грн. 14 коп. судового збору.

В іншій частині позову відмовити.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено 08.08.13 р.

Суддя А.О. Науменко