Рішення № 32882995, 08.08.2013, Господарський суд Волинської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

07 серпня 2013 р. Справа № 903/739/13

Господарський суд Волинської області у складі:

головуючого судді - Гарбара Ігоря Олексійовича

секретар судового засідання - Шевчук Світлана Анатоліївна

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Луцьку у приміщенні господарського суду Волинської області справу за позовом Волинського прокурора з нагляду за додержанням законів у воєнній сфері в інтересах Держави - Міністерства оборони України в особі Квартирно-експлуатаційного відділу м. Володимир-Волинський до фізичної особи- підприємця ОСОБА_1 про стягнення 11 612,02 грн.

за участю представників сторін:

від позивача: Невідомська О. Р. - представник (дов. від 11.12.2012 р. № 220/928 д)

від відповідача: н/з

В судовому засідання взяв участь прокурор Пушкарчук С. В.

В судовому засіданні 07.08.2013 р. у відповідності до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України, оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

СУТЬ СПОРУ: Волинського прокурора з нагляду за додержанням законів у воєнній сфері в інтересах Держави - Міністерства оборони України в особі Квартирно-експлуатаційного відділу м. Володимир-Волинський до приватного підприємця ОСОБА_1 про стягнення 11 612,02 грн.

Ухвалою господарського суду від 22.07.2013 р. за вказаним позовом було порушено провадження у справі та призначено розгляд останньої в судовому засіданні.

Представник позивача в судовому засіданні позов підтримав. Подав витребувані ухвалою суду документи.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився. Про причини неявки суд не повідомив. Ухвала суду надсилалась на адресу, вказану в позовній заяві.

За змістом статті 64 ГПК України, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом (Постанова, Пленум Вищого господарського суду України, від 26.12.2011 р., № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції").

За наведених обставин та з урахуванням приписів ст. 64 ГПК України, вважається, що ухвала суду від 22.07.2013 р. вручена відповідачу належним чином. При цьому суд прийшов до висновку про можливість розгляду справи по суті в судовому засіданні за відсутністю відповідача, за наявними в ній матеріалами на підставі ст. 75 ГПК України, запобігаючи одночасно безпідставному затягуванню розгляду спору та з огляду на встановлений статтею 69 ГПК України строк вирішення спору.

ВСТАНОВИВ:

Волинський прокурор з нагляду за додержанням законів у воєнній сфері в інтересах Держави - Міністерства оборони України в особі Квартирно-експлуатаційного відділу м. Володимир-Волинський звернувся в суд з позовом до приватного підприємця ОСОБА_1 про стягнення 11 612,02 грн.

Позов мотивував тим, що у Волинську прокуратуру з нагляду за додержанням законів у воєнній сфері 10.07.2013 р. надійшов лист КЕВ м. Володимир-Волинський щодо звернення в його інтересах до господарського суду Волинської області з позовом про стягнення заборгованості з приватного підприємця ОСОБА_1

Прокурор зазначає, що 03.10.2006 р. між Квартирно-експлуатаційного відділом м. Володимир-Волинський та приватним підприємцем ОСОБА_1 було укладено договір оренди № 57 нерухомого військового майна.

Відповідач прийняв в строкове платне користування нерухоме військове майно - нежитлові приміщення площею 353,0 кв.м., будівлі АДРЕСА_1 та знаходиться на балансі КЕВ м. Володимир-Волинський.

Відповідач в порушення умов договору несвоєчасно сплачував орендну плату та земельний податок, внаслідок чого в останнього виникла заборгованість в розмірі 9 439,34 грн. орендної плати за період з березня 2013 р. по 10.06.2013 р. та в період з жовтня 2012 р. заборгованість в сумі 2 172,68 грн. земельного податку. Разом - 11 612,02 грн., що підтверджується рахунками та довідками про заборгованість.

10.06.2013 р. позивач звертався до відповідача з претензією, однак вона залишена без реагування.

Беручи до уваги викладене, прокурор просить суд стягнути з приватного підприємця ОСОБА_1 про стягнення 11 612,02 грн. заборгованості за договором оренди № 57 від 03.10.2006 р.

Заслухавши пояснення представника позивача та прокурора, дослідивши письмові докази в справі, суд приходить до наступного висновку.

Судом встановлено, що 03.10.2006 р. між ПП ОСОБА_1 та Квартирно-експлуатаційного відділу м. Володимир-Волинський було укладено договір № 57 оренди нерухомого військового майна, розташованого в АДРЕСА_1 (а.с. 17-23).

Відповідно до умов договору орендодавець (позивач) передає, а орендар (відповідач) приймає в строкове платне користування нерухоме військове майно - нежитлові приміщення площею353,0 кв.м. в будівлі АДРЕСА_1, вартість якого визначена на 31.10.2005 р. за експертною оцінкою становить 117 667,00 грн.

Позивач на виконання умов договору передав відповідачу майно, зазначене в договорі.

Згідно 3.1. договору, орендна плата визначаєть на підставі Методики розрахунку орендної плати, затвердженою Кабінетом Міністрів україни та за результатами конкурсу становить без ПДВ за базовий розрахунковий місяць (жовтень 2005 року) 1 674,52 грн., а за домовленістю сторін 1 800,30 грн.

Орендна плата за перший місяць оренди визначається шляхом коригування базової орендної плати на індекс інфляції за період з базового до першого місяця оренди.

Орендна плата у розмірі 100% перераховується орендарем до спеціального фонду держбюджету на спеціальний реєстраційний рахунок орендодавця не пізніше 15 числа місяця, наступного за звітним.

Відповідно до договору № 18 від 01.06.2011 р. сторони продовжили строк дії договору до 31.05.2014 р. (а.с. 24-26).

У додатковому договорі № 10 сторони узгодили, що орендна плата за базовий місяць (вересень 2011 р.) становить 4 416,79 грн. (а.с. 27-29).

Додатковим договором № 5 від 01.02.2012 р. сторони узгодили орендну плату в розмірі 2 237,46 грн. (базовий місяць лютий 2012 р.) (а.с. 30-31).

Відповідач належним чином не виконав взяті на себе зобов'язання, тому в нього виникла заборгованість в розмірі 9 439,34 грн., що підтверджується рахунками (а.с 32-35).

Відповідно до п. 14.1.72. земельний податок - обов'язковий платіж, що справляється з власників земельних ділянок та земельних часток (паїв), а також постійних землекористувачів.

Відповідачу були виставлені рахунки на оплату земельного податку, однак вони залишились не оплачені, тому у ПП ОСОБА_1 виникла заборгованість в сумі 2 172,68 грн., що підтверджується рахунками на оплату земельного податку (а.с. 36-41).

Вищезазначені суми підтверджуються матеріалами справи, підставні та підлягають до стягнення з відповідача в повному обсязі.

Відповідно до ст. 174 ГК України господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, з договору. Між сторонами зобов'язання виникли з договору від № 57 від 03.10.2006 р.

Відповідно до п. 1 ст. 759 ЦК України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Згідно ст. 7 ЗУ "Про господарську діяльність у Збройних Силах України" військові частини можуть передавати без шкоди бойовій та мобілізаційній готовності закріплене за ними рухоме та нерухоме військове майно в оренду юридичним і фізичним особам. Порядок надання дозволу військовим частинам на передачу закріпленого за ними рухомого та нерухомого майна в оренду встановлюється Кабінетом Міністрів України (ч. 2 ст. 7 Закону).

Згідно ст. 193 ГК України та ст.ст. 525, 526 ЦК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов'язань або їх зміна не допускається.

Згідно ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Відповідно до ст. 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Статтею 43 ГПК України передбачено, що господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

З огляду на викладене, враховуючи виконання позивачем умов договору та неналежне виконання договору відповідачем, позовні вимоги підлягають до задоволення повністю в сумі 11 612,02 грн.

Відповідно до п. 11 ч. 1 ст. 5 ЗУ "Про судовий збір" від сплати судового збору звільняються: органи прокуратури - при здійсненні своїх повноважень.

Відповідно до п. 4.7. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України" та приписів ст. 49 ГПК України в разі, коли спір виник внаслідок неправильних дій сторони, господарський суд має право покласти на неї судовий збір незалежно від результатів вирішення спору. Зазначена норма виступає процесуальною санкцією, яка застосовується господарським судом незалежно від того, чи заявлялося відповідне клопотання заінтересованою стороною. У такому застосуванні суду слід виходити з широкого розуміння даної норми, маючи на увазі, що передбачені нею наслідки можуть наставати і в разі неправомірної бездіяльності винної особи, яка не вжила заходів до поновлення порушених нею прав і законних інтересів іншої особи (зокрема, ухилялася від задоволення її заснованих на законі вимог), що змусило останню звернутися за судовим захистом.

Враховуючи приписи щодо покладення судового збору на учасників судового процесу в залежності від результату вирішення спору, передбачені статтею 49 ГПК України, та приписи статей 3, 6 Закону України "Про судовий збір" щодо обов'язковості справляння та сплати судового збору, та враховуючи, що спір виник внаслідок неправильних дій сторони, результати вирішення спору та відсутність правових підстав для звільнення відповідача від його сплати, з відповідача належить стягнути 1 720 (одна тисяча сімсот двадцять) грн. 50 коп. на користь спеціального фонду Державного бюджету України судового збору за результатами розгляду позовної заяви.

Керуючись ст. ст. 22, 44, 49, 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України та на підставі ст.ст. 174, 173, 193, ч. 1 ст. 202, ч. 2 ст. 218 Господарського кодексу України, ст.ст. 11, 509, 626, 627, 629 Цивільного кодексу України, суд,

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_2, код НОМЕР_1) на користь Квартирно-експлуатаційного відділу м. Володимир-Волинський (вул. Академіка Глушкова, 1, м. Володимир-Волинський, код 07516184) 11 612 (одинадцять тисяч шістсот дванадцять грн.) 02 коп. з них: 9 439,34 грн. заборгованості по орендній платі та 2 172,68 грн. заборгованості по земельному податку.

Стягнути з фізичної особи- підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_2, код НОМЕР_1) судовий збір в розмірі 1 720 (одна тисяча сімсот двадцять грн.) 50 коп. отримувач коштів - УДКСУ у м. Луцьку Волинської області, код отримувача 38009628, банк отримувача - ГУДКСУ у Волинської області, код банку отримувача МФО 803014, рахунок отримувача 31219206783002, код класифікації доходів бюджету - 22030001, код ЄДРПОУ суду - 03499885, призначення платежу судовий збір за позовом Волинського прокурора з нагляду за додержанням законів у воєнній сфері в інтересах Держави - Міністерства оборони України в особі Квартирно-експлуатаційного відділу м. Володимир-Волинський до приватного підприємця ОСОБА_1

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Апеляційна скарга подається через господарський суд Волинської області до Рівненського апеляційного господарського суду протягом 10 днів з моменту підписання повного тексту рішення.

Повний текст рішення складено

08.08.13

Суддя І. О. Гарбар